![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Банковское дело и кредитование
Теоретичні основи фінансового управління діяльності комерційних банків |
1.1 Сутність та функції фінансового управління в комерційних банках З погляду системного підходу управління являє собою цілеспрямований вплив однієї системи на іншу для зміни її поводження (стану) відповідно до умов середовища, що змінюється . Під системою розуміється самостійний господарський підрозділ, що утворюється взаємодіючими і взаємозалежними частинами . Будь-яка організована система, якою є і комерційний банк, володіє низкой властивостей, докладно вивченими науковцями – економістами . Інформація про об'єкт управління сприймається управлінською підсистемою, переробляється відповідно до тієї чи іншої мети управління й у виді управлінського впливу передається на об'єкт управління. При цьому управлінські впливи на об'єкт управління здійснюються за допомогою менеджменту. Аналіз економічної літератури вказує на існування різних думок щодо визначення термінів «управління» і «менеджмент». Управління являє собою совокупність заходів та рішень на основі аналізу та підготовки, у відповідності стратегичним та тактичним задачам, планам діяльності . Управління – це процесс планування, організації, мотивації та контролю, необхідний для того, щоб сформолювати та досягнути цілей організації . Існує визначення що система управлінських відносин і являє собою менеджмент, що характеризуються рядом функцій [8, с. 7; 13, с. 27; 16, с. 19; 32, с. 76; 36, с. 48]. У таких визначеннях поняття менеджменту зводиться до характеристики процесу прийняття і реалізації рішень. Менеджмент іноді визначається як взаємодіюча, взаємозалежна сукупність органів управління чи як раціональний, продуманий системний зв'язок між органами управління . Менеджмент визначають як науку, що має свій предмет, специфічні проблеми і підходи до їх розв’язання . Аналізуючи ці поняття визначаємось, що менеджмент це управління в умовах ринкової економвки. Він за совоєю суттю є синонімом терміна «управляння». . Для більш повного розуміння процеса управління, на наш погляд, необхідно розглядати управління і менеджмент як єдиний вид діяльності, спрямований в ході цієї діяльності на досягнення певних цілей, шляхом раціонального використання ресурсів. Тому, в данному випадку, при розгляданні фінансового управління в комерційному банку можно використовувати поняття фінансового менеджменту. Управління є постійним і беззупинним інформаційним і комунікаційним процесом. Систематично здійснюваний і спрямований на майбутні події цей процес можна зобразити у вигляді рисунку (рис. 1.1). У літературі зустрічаються різні думки про сутність управління. Деякі авторі вважають, що фінансовий управління – це наука і мистецтво приймати інвестиційні рішення щодо вибору джерел фінансування . На думку Джозефа Ф. Синки фінансове управління – це управління активами (скільки інвестувати й у які саме активи) і управління пасивами (як залучити необхідні для інвестування кошти) . Більшість російських економістів дотримується цієї позиції. Підтвердженням цьому (у частині комерційних банків) служить висловлення Ю. Маслеченкова і В. Команова про те, що в основі фінансового управління лежить управління портфелем активно-пасивних операцій чи динамічна рівновага балансу комерційного банку .
Заруба О.Д. визначає фінансове управління у комерційних банках як систему дій фахівців, заснованих на фінансовому аналізі, спрямованих на залучення за найвигіднішими для банку умовами позикового капіталу, на формування оптимальної структури власного капіталу і найбільш ефективне використання фінансових ресурсів у кредитній діяльності і наданні різних послуг . Іноді економісти, говорячи про фінансове управління, взагалі не дають визначення цьому поняттю, хоча ведуть мову про широкі заходи для управління фінансами (регулювання маси і динаміки прибутку, інвестиційна і дивідендна політика та ін.) . Розглянувши вищенаведені думки про сутність фінансового управління і менеджменту, необхідно зазначити, що вплив на фінансові процеси і відносини можна вважати змістом управління, що включає в себе два взаємозалежних блоки (об’єкти): управління активами і пасивами комерційного банку; управління доходами, витратами, прибутком і рентабельністю комерційного банку. Ф Рис. 1.1. Схема процесу управління комерційним банком Суб'єктами фінансового управління в комерційних банках виступають керівники різних організаційних рівнів, що мають право приймати управлінські рішення і несуть за них відповідальність. Організацію процесу фінансового управління здійснює персонал спеціалізованих підрозділів комерційного банку, у завдання яких також входить інформаційно-аналітична підтримка обгрунтування та прийняття управлінських рішень. Фінансове управління у комерційних банках, як і будь-яка наука, базується на певних принципах, виконує конкретні функції за допомогою інструментарію з метою досягнення поставлених цілей. Фінансове управління характеризується низкою таких принципів : спрямованість дій суб'єкта на досягнення певних цілей; єдність мети, результатів і засобів її досягнення; комплексність процесу фінансового управління; єдність і погодженість стратегічного, тактичного і фінансового планування; контроль прийняття і виконання управлінських рішень в галузі фінансів. Відповідно до класичної теорії управління в будь-якій галузі притаманні такі основні функції, як планування, організація, регулювання, координування, стимулювання і контроль . При цьому в наукових колах продовжують вестися суперечки щодо набору цих функцій. Так, наприклад, автори наукових праць уявляють собі набір цих функцій у складі аналізу, планування, регулювання і контролю ; планування, організації, координації, мотивації і контролю ; планування, організації, обліку і контролю, аналізу і регулювання ; планування, реалізації плану, організації взаємодії, мотивації і контролю ; планування, організації, обліку, контролю, мотивації, регулювання, координації . Розглядаючи зміст функцій управління комерційного банку, можна зазначити, що найбільш повно їхній склад визначив Балабанов І., виділивши такі функції, як планування, прогнозування, організацію, облік, оцінку, аналіз, регулювання, координування, стимулювання і контроль . У той же час у літературі визнаються найбільш важливі такі функції як планування, аналіз, регулювання і контроль . Планування представляє собою процес прийняття рішень, орієнтований у майбутнє, і є невід'ємною частиною управління.
Предметом планування виступають рішення стосовно майбутніх подій, прийняті в сьогоденні. Це систематична постановка цілей і визначення складу, структури і черговості заходів, спрямованих на їхнє досягнення. При плануванні розподіляються обмежені ресурси між фінансовими інструментами, підрозділами, продуктами і клієнтами на основі отриманого прогнозу про динаміку основних макроекономічних та інших зовнішніх параметрів і їхнього стану на визначену дату в майбутньому. Важливою категорією планування є горизонт планування чи термін, на який воно здійснюється. У країнах з розвиненою ринковою економікою розповсюджений горизонт планування складає 5 років з річною розбивкою. У сучасній економічній ситуації, що склалася в Україні, і, тим більше, у банківському секторі, горизонт планування повинен складати не більш одного року. Причинами скорочення горизонту планування можна назвати загальну нестабільність економічної сфери в Україні, нестійкість грошового обігу і слабку прогностичність темпів інфляції, а також недостатність і недосконалість законодавчої бази. Найбільш детально комерційні банки планують свою діяльність на квартал з помісячною розбивкою. Ці розходження пов'язані не тільки з проблемою прогнозування фінансово-економічних обставин і показників ринку, але і з термінами формування фінансового результату, що є підсумковим показником планування. Більшість учених, що займаються проблемами аналізу і планування банківської діяльності, розглядають планування як багаторівневий процес, кожному з який притаманне своє коло питань . У науковій літературі можна зустріти різні склади цих рівнів. Ми приєднуємося до думки тих авторів, що виділяють рівні стратегічного, тактичного і фінансового планування (рис. 1.2) . Стратегічне планування, що знаходиться на першому рівні системи банківського планування, включає висування ідей, постановку ключових цілей, задач і визначення основних підходів до їх розв’язання. Другий рівень складає тактичне планування, що торкається визначення заходів і задач з реалізації стратегій. Фінансове планування переводить стратегії, завдання і заходи, що вироблено в процесі стратегічного і тактичного планування, у певні вартісні показники. Під фінансовим планом розуміється формалізований письмовий документ про плани управління на майбутнє. На відміну від фінансового плану продукти інших видів планування можуть включати інформацію, безпосередньо не виражену в грошових одиницях. Фінансовий план складається з двох частин – плану портфеля активів, пасивів і послуг, з одного боку, і плану доходів і витрат (бюджету) чи Звіту про прибутки і збитки – з іншого. Обидві ці частини органічно пов'язані один з одним: джерелом інформації для формування бюджету служить план портфеля активів, пасивів і послуг, і навпаки – елементи плану по доходам і витратам впливають на планування ресурсів, вкладень і обсягу реалізації послуг комерційного банку. Процес фінансового планування, таким чином, не має чіткої технологічної карти, відповідно до якої виробляються визначені процедури, як і будь-який інший складний інтелектуальний процес у сфері управління.
Але щоб зрозу мти «бблйну драму», яка сталася згодом, до кнця, потрбно врахувати таке: пануюча в ґгипт народнсть, й уде, як зайшли сюди пзнше, походять з загибло Атлантиди, хоч належать до рзних рас. ґгипет у свй час був колоню Ат лантиди. Тут атланти поставили свого сфнкса, що й тепер стоть. ¶ цлком природно, що сюди, у власн володння, кину лася частина потерплих вд катастрофи. ¶уде, схоже, «прийшли до столу ств, коли вс мсця були вже зайнят», х привв Авраам приблизно в 2000 роц до н. е. Тому вони й залишилися на вдмну вд нших «атлантв (гиптян, шумерв, ефопв) без земл обтовано. Зазнавши лиха, поневрянь у тривалих мандрах аравйськими пустелями, уде сподвалися знайти притулок у свох «друзв по нещастю» гиптян. Врешт-решт вони також мали право жити в колишнй колон Атлантиди. Вважаючи себе елтною частиною населення, уде майже не займалися матеральним виробництвом. Вони не вирощували хлба, не будували прамд, ригацйних споруд, тощо. ·х восновному цкавили наука, культура, мистецтво, медицина, управлння, торгвля, лихварство
1. Оцінка та управління операційною діяльністю комерційних підприємств
2. Управління контрактною діяльністю на підприємстві
3. Розробка концепції управління інноваційною діяльністю в Пол-тавській області
4. Управління збутовою діяльністю ДП "Електротяжмаш"
10. Управління продуктивністю організації
11. Управління якістю на підприємстві
12. Формування організаційних структур управління підприємством
13. Удосконалене управління якістю продукції на підприємстві
14. Японський досвід в управлінні якістю продукції
15. Особливості та різновиди державного контролю за нотаріальною діяльністю в Україні
17. Фінансове планування на підприємстві та контроль за фінансово-господарською діяльністю
18. Організація депозитних операцій комерційними банками з фізичними особами
19. Фінансова складова діяльності Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України"
20. Аналіз банківської діяльності
21. Банки, що надають послугу SMS-банкінгу в Україні
25. Діяльність органів управління освітою
26. Особливості управління в організаційних формуваннях АПК
27. Діяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області
28. Аналіз та удосконалення оперативного управління
29. Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією
31. Рішення в системі управління
34. Характеристика сутності та змісту класичної школи управління
36. Управління фінансами України
37. Організаційна система управління природокористуванням України
41. Акти державного управління
42. Мораль і соціальне управління
43. Механізм управління ризиками кредитування оборотних коштів підприємств
44. Операції комерційних банків щодо залучення вкладів населення (на матеріалах АКБ "Правекс-Банк")
45. Сутність, класифікація і призначення кредитів комерційних банків в Україні
47. Валютні ризики: економічна природа та управління
48. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
49. Управління капіталом в сільськогосподарських підприємствах
51. Міжнародні стандарти у сфері управління документацією
52. Аудит ефективності діяльності комерційних банків за міжнародними стандартами
53. Аналіз основних методів та заходів запобігання проявам корупції в системі державного управління
57. Законність у сфері державного управління: поняття, принципи, гарантії забезпечення
59. Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
60. Поняття та види державних службовців. Управління в сфері іноземних справ
61. Регіоналізм і місцеве управління у Великобританії
62. Структура державного управління
63. Сучасні принципи державного управління
64. Теорія і методологія дослідження управління
65. Управління процесом створення, реорганізації та ліквідації підприємства
66. Форми державного управління
67. Функції управління в аграрному праві
68. Впровадження інформаційної системи управління на підприємстві
69. Системи управління базами даних
73. Інформаційні технології управління маркетингом
74. Управління запасами матеріалів на підприємстві
75. Управління ціновою політикою підприємства
76. Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
78. Адаптація систем управління промисловими підприємствами в умовах трансформаційної економіки
79. Аналіз ефективності управління персоналом бази відпочинку "Чорноморка"
80. Аналіз системи стратегічного управління ДП "Укрдонбасекологія"
81. Аналіз стартегічного управління підприємством
82. Антикризове управління бізнесом
83. Ефективне управління виробництвом
84. Забезпечення процесу стратегічного управління в компанії
85. Заохочення працівників як метод управління персоналом
89. Методика розрахунку ефективності управління на ПП "Туроператор"
90. Методологія системи управління персоналом
91. Міжнародний досвід діяльності органів управління трудовими ресурсами
92. Моделі управління запасами в прийнятті управлінського рішення
93. Національні моделі корпоративного управління
94. Організаційна структура управління підприємством
95. Організаційно-економічний механізм управління процесами інноваційного розвитку
96. Організація функціонального управління на підприємстві ДП "Рівнестандартметрологія"
97. Основи управління персоналом підприємств
98. Особливості антикризового управління
99. Особливості управління формуванням основного капіталу малих підприємств