![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Искусство, Культура, Литература
Литература, Лингвистика
Дитяча література Німеччини періоду Середньовіччя, епохи Відродження, кінця XVIII – першої половини XIX ст |
Реферат з дитячої літератури на тему: «Дитяча література Німеччини періоду Середньовіччя, епохи Відродження, кінця XVIII – першої половини XIX ст. » План 1. Фольклор. Древня література. Дитяча література Середньовіччя 2. Дитяча література епохи Відродження XVII ст 3. Дитяча література XVIII ст 4. Дитяча література кінця XVIII – першої половини XIX ст 4.1. Брати Якоб та Вільгельм Грімм 4.2. Ернст Теодор Амадей Гофман 4.3. Вільгельм Гауф Німецька дитяча література, містить у собі дитячу літературу Німеччини як історично сформованої національної і державної спільності — від її джерел до кінця другої світової війни — і літературу для дітей двох самостійних держав ДДР і ФРН, що утворилися на території Німеччини в 1949 році. 1. Фольклор. Древня література. Дитяча література Середньовіччя Хронологічні границі історії німецької дитячої літератури, як і будь-якої іншої європейської літератури, ідуть у глиб століть, якщо говорити про фольклор як про джерело всіх літератур, у тому числі і дитячих. Правомірною представляється точка зору вчених ДДР, що пов'язують виникнення дитячої літератури з її дописьменними формами. Казки, пісні, легенди, потішні рахувниці і т.п. (зб. «Велетенська риба», «Спляче яблуко», «Німецькі балади») склалися і набули форми, відточені усною традицією, у далекій давнині. З виникненням писемності вони стають лише предметом літературних переробок, формують традиції літератури письмової, її жанрове різноманіття. Якщо для дорослої літератури фольклор — насамперед джерело тем, сюжетів, жанрів, то для дитячої літератури його роль цим не вичерпується. На основі фольклору складалася усна, «домашня», дописьменна дитяча література, що ставала основою світогляду дитини і нерідко вступала у своєрідний конфлікт із релігійним світосприйманням, у сфері якого жила людина середньовіччя. Жодне сказання, жоден героїчний епос середньовіччя ніколи б не збереглися, якби не усні традиції оповідань про злі і добрі сили, про подвиги героїв, відьом, драконів, приворотні зілля, що виявляються в писемних пам'ятках. Уся ця «неймовірна чортовщина» могла прижитися поруч з жорстко запрограмованим християнським каноном тільки в тому випадку, якщо уявити собі, що саме усні традиції були основою світогляду людини середньовіччя і були настільки ж природні, як мати і будинок, що складають першоелемент самосвідомості дитини у світі. Шляхи фольклорних і епічних сюжетів до сучасного їхнього сприйняття досить складні. Справжніх народних пісень дійшло до сучасності небагато, особливо якщо вони якимсь образом торкалися соціально-станові відносини свого часу. Записувати їх почали пізно, але вірною їх охоронницею протягом століть залишалася народна пам'ять і усна «сімейна традиція». Незрима, нікому непідвласна поезія «домашнього вогнища» спливає в пізніші часи у всіляких жанрах і трансформаціях. Свідченням подібної роботи століть є нескінченні варіанти знаменитої «Лорелеї», казок і епічних сказань. У піснях і баладах чітко виявляються сліди древніх, дохристиянських вірувань у те, що кожним явищем природи керує свій грізний бог, а самі явища природи уособлюються як живі істоти.
У пізніші часи саме прийом уособлення став одним із самих життєдайних прийомів літератури для дітей, оскільки дитяча свідомість у своєму розвитку робить шлях, історично пройдений людством. Німецька балада про «Стародавнє пророкування близької війни, що повинна закінчитися навесні» оповідає про споконвічне протиборство весни і зими. Вона призиває селянина готуватися до приходу зими влітку, щоб не піддатися богам і виграти бій. «Балада про голодну дитину», багаторазово оброблена різними поетами Німеччини, уражає художньою невибагливістю й образною вірогідністю. Вона оповідає про багатовікове гноблення людини, що не може нагодувати умираючого від голоду дитини, про гору матері, що усі умовляє дитини потерпіти до нового врожаю. Кожна строфа, як рефреном, закінчується трагічним проханням — плачем дитини: Матінка, матінка, хлібця дай, Голод замучив, хоч пропадай. (Переклад Л. Гінзбурга) Народні пісні не адресовані спеціально дітям, але їхні мотиви постійно варіюються в різних жанрах фольклору, формуючи своєрідний кодекс моральності і честі. Подібні мотиви стають темами народних казок, уже безпосередньо орієнтованих на дитяче світосприймання. Казка «Семеро братів» глузує з дурості, «Велетенська риба» потішається над пустими хвастощами. Мотиви цієї казки пізніше воскреснуть у діяннях Мюнхаузена. «Казка про п'ять пальців» навчала почуттю солідарності, єднання слабких у боротьбі із сильними, почуттю взаємної довіри. Лицарський роман з його авантюрністю і прославлянням хоробрості, честі, безкорисливості в захисті скривджених вклав не малу лепту у формування пригодницького жанру, одного з найпопулярніших у дитячій літературі, а багаторазові його літературні переосмислення дотепер живі в літературі для дітей. Художня форма, своєрідна структура і стилістика, властивій літературі, написаної спеціально для дітей, так само народжувалися, вигострювалися в усній традиції, де сполучилися повчальність і образність, серйозне і смішне, героїчне і побутове, комедійне, ліричне і пародійно-сатиричне. Традиції усної літературної трансформації древніх і середньовічних пам'ятників можна знайти аж до сучасних авторських обробок тих же пам'ятників для дитячого читання («Пісні про Нібелунгів», «Книги про Шільдбюргерах» та ін.). Існує в культурі середньовіччя ще одна цікава сторінка — це зовсім самобутня література середньовічних школярів і студентів — вагантів. Відомою перешкодою до її сприйняття є латинська мова, на якому вона написана. Відзвуки цієї літератури дослідники виявляють у багатьох жанрах національної поезії Відродження і більш пізніх століть. Не можна забувати, що це перший і єдиний приклад, аж до сучасності, самостійної юнацької і підліткової творчості, що одержав всесвітнє визнання. Сама нетрадиційність сприйняття реальності шиворот-навиворот, властива поезія вагантів,— назавжди залишиться одним з улюблених прийомів дитячої літератури, аж до сучасності. Поезія вагантів була однієї із самих ранніх літературних форм утвердження і реалізації нетрадиційної розкутості дитячого мислення, вибуху фантазії. У пісеньці «У старому будинку під гострим дахом» просто все відбувається навпаки, і навіть знамениті тихоні равлики голосно гавкають.
У баладі «Плутанина» розповідається про веселу людину, що «дошкою рубанок стругала, топила поліна грубкою». Цього веселуна і вморити не вдається, оскільки життєвість його в самій зухвалості думки. Коли його захотіли поховати, то герой сам «відспівав батька святого й у танок пустився знову». Закономірно, що подібні перекручені пісеньки властиві всім народам. Самобутня діалектика мислення смішних дитячих пісеньок визначає певною мірою і соціальну сатиру поезії вагантів і німецької драми епохи Відродження, особливо творчості знаменитого німецького поета і драматурга, шевця Гансу Сакса. Традиції ці відроджуються сьогодні Пітером Хаксом та Джеймсом Крюсом. Тема ледаря і ледаря займає значне місце в поезії вагантів. Народній пісні і казці властиво не тільки вихваляння праці як визначеної моральної цінності, але і своєрідне вихваляння ледаря. Ледачі герої зустрічаються в казках усіх народів. Це свого роду казковий навпаки, аж ніяк не заперечливої моральної цінності поняття праці. Зміст його появи інший. При усій величі праці, для народу він був не тільки благом, але і покаранням, жорстокою обов'язковістю. Не випадково лінощі часто супроводжуються у казці з розумом і сміливістю — кращими якостями людини, обов'язковими для морального народного кодексу. Саме виникнення подібного героя було вираженням протесту проти обов'язковості безрадісної праці для людей нижчих станів. Не випадково в народній казці «дурні» і ледарі нерідко виходять переможцями. 2. Дитяча література епохи Відродження XVII ст Епоха Відродження в Німеччині при всіх її національно-історичних відмінностях від Відродження в Італії, Франції, Англії й інших країнах Європи стала епохою епохою поширення перших записів народної поезії, розповідей (особливо сатиричних шванків), епохою створення «дійсно по-справжньому поетичних» (Ф. Энгельс) народних книг про Тіля Уленшпігеля, доктора Фауста, про Шільдбюргерах (дурних жителів міста Шільди) і т.д. Іншими словами — це була епоха, коли багатовікова народна література одержала свою канонізацію в книзі, а її герой став прототипом героїв-борців проти соціальної несправедливості; гордим і веселим «лицарем» пригноблених як Тіль Уленшпігель, героєм світової літератури, якого не можливо вбити, й улюбленим героєм дитячих книг. При всіх розходженнях названих знаменитих народних книг їх поєднує одну якість, що своїм походженням зобов'язано народним традиціям стародавності і середньовіччя. І Фауст, і Уленшпігель, кожен по-своєму, заперечують щоденність і смиренність, проголошують право на зухвале пізнання світу і не менш зухвале твердження норм народних соціальних представлень. Фауст доводить силу людського розуму, що здатний здолати самого сатану і змусити його служити людині. Уленшпігель — нащадок і спадкоємець середньовічних шляхетних розбійників, які намагалися проголосити антифеодальні норми законів і людських відносин. Обоє героїв вміють любити до самозречення, жертвувати собою в ім'я ідеї, бороти до останнього подиху. Головне, що новий герой не був ні королем, ні принцом, він був народним героєм і книги про нього створював народ.
Російський народ має право й повинен знати свою сувору історичну правду. Отже, ми з вами підійшли до дуже відповідального періоду в російській історії — до перших років підкорення землі Моксель татаро-монголами. Роки прилучення суздальської землі до складу Монгольської імперії (1238–1330) в російській історичній науці викладаються емоційно, мимохідь, як часи страждань, сліз і горя. За емоціями і звірянням почуттів не видно історичних фактів і їх чесного аналізу, оскільки великоросійські історики свідомо приховували стратегічний момент походження Московії. Нам, звичайним читачам, робітникам, селянам, московський істеблішмент ніколи не дозволяв зазирнути глибоко в той ще не спотворений період російської історії. Про нього мовилося мимохідь, мовляв, немає нічого серйозного. Здавалося б — чому? У тому часі немає нічого секретного. Але тут і криється відповідь: у ті роки закладалися наріжні камені історії Російської держави. Отже, в чому тут таємниця? А вона в тому, що Московія як князівство вперше з'явилася 1277 року з «височайшого повеління» татаро-монгольського Суверена, і була вона звичайним улусом Золотої Орди
1. Державний та суспільний лад країн Скандинавії у період Середньовіччя
2. Християнська філософія періоду середньовіччя. Західноєвропейська філософія Нового часу
3. Німеччина в Новітній період: об’єднання держави
4. Дитяча література Німеччини другої половини XIX – XX ст
9. Збройні сили України в період національно-визвольної боротьби 1917—1920 pp.
10. Роль крейдяного періоду у розвитку біосфери
12. Розвиток господарсько-правової науки в період з другої половини 1950-х років по кінець 1980-х
13. Адміністративне право: концептуальні підходи вчених дорадянського періоду
16. Державний устрій та суспільний лад Риму в період імперії
17. Етнополітика та її особливості в різні періоди життя українського народу
18. Зовнішня политика СРСР в післявоєнний період
19. Італія у період об’єднання
20. Казахстан у добу Середньовіччя
21. Культура України періоду феодальних відносин
25. Римська держава в період республіки V - II ст. до н. е.
26. Російська держава в період кризи кінця ХVІ - початку ХVІІ ст.
27. Становлення авіації та основні шляхи її розвитку в період Першої світової війни
28. Суспільно-політичний рух в США в період 1945-1960 років
29. Українська держава в період руїни (1657-1676 рр.)
30. Аналіз управління в період правління Юлія Цезаря
31. Матеріальна і духовна культура Риму в давній період
32. Дитяча література Італії XVII-XIX ст.
36. Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
41. Специфіка становлення та еволюції партійної еліти в Румунії у трансформаційний період
42. Психологічні особливості та психосоматичні розлади в період новонародження
43. Виникнення і ранній період християнства
44. Специфіка адаптації протестантських церков до українських реалій в період незалежності України
45. Постсоціологічний період в розвитку соціологічної думки: Ф. Знанецький і Т. Парсонс
48. Фінансовий контроль та його завдання в сучасний період
49. Витрати виробництва в короткостроковому та довгостроковому періодах розвитку підприємства
51. Історико-культурна спадщина Криму часів античності і середньовіччя та її використання у туризмі
52. Політично-правові вчення в Німеччині в кінці XVIII – поч. XIX ст.
53. Соціально-культурний розвиток України у другій половині XIX сторіччя
58. Британская историография средневековой Росси пер. пол. ХХ в. (Методологические подходы)
59. Перов В.Г.
60. Епоха Відродження, її гуманістичний зміст
61. Орг вир деталі Кронштейн середній
62. Загадка техноархеологии: бывал ли Иезекииль в Перу?
63. Кондорсе про основні епохи історичного процессу
64. Методика аудиторської перевірки розрахунків з робітниками та службовцями по заробітній платі
65. Ода
66. Василий Григорьевич Перов (1834-1882)
67. Планування аудиту, перевірка фірми.
68. Государство и общество в Перу
74. Три столпа, объединившие средневековую Японию: Ода Нобунага, Тоётоми Хидэёси, Токугава Иэясу
75. Восприятие, истолкование и оценка оды Г. Р. Державина «Фелица»
76. Анализ оды М. В. Ломоносова «На день восшествия Елизаветы Петровны»
77. Антропоцентризм художньої и естетичної картини світу в епоху Відродження. Роль кіно і телебачення
78. Вплив тривалості фотоперіоду на нітратний обмін у рослин різних фотоперіодичних груп
80. Методичні рекомендації проведення перевірок
81. Нормативна база, методика та методи перевірки
82. Організація аудиторської перевірки матеріальних витрат на виготовлення продукції
83. Аудиторська перевірка ЗАТ АКБ "Львів"
85. Методичні рекомендації по перевірці організаторської та технологічнох діяльності ТЕЧ
89. Система правосуддя в Німеччині
90. Взыскание задолженности в порядке субсидарной ответственности с участников ОДО
91. Громадське телебачення Німеччини
92. Навчання вимови на початковому ступені оволодіння усним іншомовним мовленням в середніх ЗОШ
93. Українські перекладознавці XX сторіччя
94. Бухгалтерські інформаційні системи для малого й середнього бізнесу
95. 65-ти річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні
96. Аграрний розвиток Німеччини напередодні Селянської війни (1524-1525 рр.)
97. Армия Пера I
98. Великі географічні відкриття XV-XVII ст. Їх значення для людства і становлення епохи колоніалізму
99. Державний устрій України в другій половині XVII сторіччя