![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Взаимосвязь соціальной роботи з іншими науками |
Мф Наукма Реферат на тему: Роль фундаментальних наук у підготовці спеціаліста соціальної работи Реферат написан матом, если чесно.Содержание нормальное, Оформление ужасное. План План 2 Предмова 3 Взаємозв’язок соціальної роботи з іншими науками 7 Соціальна робота і філософія 10 Соціальна робота і історія 12 Соціальна робота і психологія 14 Соціальна работа і валеологія 16 Висновки 18 Література 21 Передмова Порівняно зі своїми столітніми сестрами англійкою Social Work, німкенею Sozial Arbei та француженкою ravalle Social, Українська Соціальна Робота, що не налічує й десяти років, справді робить тільки перші кроки. На теренах, де багато десятиліть володарювали Соціальний Захист та Соціальне Забезпечення, вона намагається знаті своє місце. Першим і найзначнішим кроком Української Соціальної Роботи стало ті, що Вона зацікавила своїм змістом, теоріями, методами як міністерських Чиновників І викладачів вищих та середніх навчальних закладів, так і практичних працівників, які безпосередньо надають соціальні послуги клієнтам. Якщо в 1994 році майже не зустрічалося працівників соціальної сфери, які б не робили здивованого вигляду, дізнавшись про нову спеціальність, те в 1999 році можна почути з вуст офіційних осіб думку про ті, що наявність достатньої кількості добрі підготовлених працівників допоможе розв'язати більшість проблем українського суспільства. Без застережень можна стверджувати, що в Україні відбувається своєрідній бум Соціальної Роботи. Створено десятки тисяч робочих місць, де мають працювати соціальні працівники різних рівнів підготовки, відкрито понад два десятки кафедр, факультетів, відділень, які готують соціальних працівників. Щороку виникають усі нові і масштабніші проекти як для впровадження нових підходів до розв'язання соціальних проблем з використанням теорій і методів соціальної роботи, так і для підготовки та перепідготовки соціальних працівників. Найбільшу активність виявляють у цьому процесі Міністерство праці та соціальної політики України, а також Державний комітет у справах сім'ї та молоді, значних зусиль по впровадженню нової спеціальності докладають Міністерство внутрішніх справ та Міністерство оборони України. Нажаль, потенційно найбільший, як свідчить світовий досвід, замовник на працівників соціальної роботи – Міністерство охорони здоров'я – ще тільки починає придивлятись до нової спеціальності. Іншим важливим кроком можна вважати розпочатий, хоч і не завершень, процес самоусвідомлення молодої української Соціальної Роботи, що поширюється в двох напрямах. З одному боку, це створення професійних об'єднань. До Української асоціації соціальних педагогів та соціальних працівників, яка працює вже майже 10 років і є членом міжнародних організацій, додаються Ліга соціальних працівників та Асоціація шкіл соціальної роботи. Окремий соціальний працівник чи установа тепер матимуть можливість вибору професійної спілки, до якої смороду хотіли б належати. Ще попереду дискусії про ті, чи варто мати декілька всеукраїнських організацій, чи краще об'єднати зусилля, як це роблять відповідні європейські та всесвітні асоціації, алі в будь-якому разі тієї факт, що професіонали об'єднуються і формалізують свої організації, свідчить про їхню зрілість і бажання існувати в Україні на рівні з іншими професійними спільнотами.
Спеціалісти, що займаються соціальним захистом, соціальною допомогою, соціальною політикою, соціологією, прикладною психологією, лікарі і медичні сестри, вчителі і працівники пенітенціарних закладів з повним правом говорять про ті, що смороду займаються соціальною роботою як одним з аспектів своєї діяльності. І проти цього важко заперечувати. Алі Соціальна Робота саме й покликана знайти спільне, що роблять представники перелічених досить далеких одна від одної професій, осмислити Цю діяльність, створити загальні, універсальні концепції цієї діяльності і зробити її ефективнішою. Якщо визначити, що соціальна робота – це система теоретичних знань і заснована на них практика, яка має на меті забезпечення соціальної справедливості шляхом наснаження і підтримки найменш захищених верств суспільства та протидії факторам соціального виключення, більшість представників суміжних дисциплін погодяться, по-перше, що жодна з їх не ставити перед собою таких завдань і, по- другу, що дисципліна, яка ставити перед собою такі завдання, вкрай необхідна в українському сьогоденні. Взаємозв'язок соціальної роботи з іншими науками Соціологія вивчає суспільство, поводження і переконання специфічних груп - сімей, дітей, чоловіків, жінок, обличчя девиантного поводження, похилого віку й ін. Пізнання в області соціології дозволяють соціальному робітнику досліджувати соціальні проблеми, опановувати інтерперсональными навиками і технологіями. Наприклад, основна навичка спеціаліста соціальної сфери - це уміння спілкуватися, що припускає уміння так розмовляти з чоловіком, що має ту чи іншу проблему, щоб він зміг розкритися, довіритися і відчути себе в безпеці. Зібравши інформацію і проаналізувавши її, соціальний працівник намічає далі план дій для рішення проблеми. Знання соціології, особливо прикладний, корисно для соціальної роботи, але не підмінює її. Тому змішання двох Цих понять у повсякденній свідомості населення неправомірно. Крім соціології соціальні працівники використовують дані інших дисциплін, наприклад психології. Ця дисципліна тісно зв'язана із соціальною роботою. Психологи вивчають індивідів і намагаються зрозуміти механізми їхнього розвитку, важливі фактори, що впливають на психіку і поводження людини, а також психологію колективів. Для з'ясування розходжень між соціальною роботою і психологією доцільно використовувати визначення першої як професії, зв'язаної з відносинами між людьми і їх оточенням . З цього визначення випливає ,що соціальні працівники повинні використовувати знання і соціології, і психології, щоб оцінити проблеми клієнтів і здійснити плани необхідного втручання. При цьому соціальні працівники не можуть зосередитися тільки на індивіді, як Це роблять психологи, чи на соціальному оточенні, як соціологи. Вони вивчають різні аспекти того й іншого кола проблем, сприяють виробленню конструктивного їхнього рішення. Суміжної для соціальної роботи є і психіатрія. Яка зосереджується на вивченні паталогій внутрішнього світу людини. Соціальна робота також взаємозалежна із соціальною екологією. Подвійне фокусування її і на людині, і на навколишнім середовищі, а ще ширше – людині і природі, - обумовлює її Екологічну сутність.
Вона дозволяє визначити моделі відносин між людиною і природою. Для цього необхідно знання не тільки вже згаданих соціології і психології, але і біології. Остання допомагає зрозуміти, як функціонує людський організм, який містить репродуктивні процеси і вплив генетики на поведінку і сприйняття. Наступна область ,зв'язана із соціальною роботою,-це питання урбанізації. Якщо фахівець, що знає особливості функціонування міста і роль міського озброєння, включається в процес дозволу проблем клієнта ,осередком змін є не індивід, а широка система. Соціальна робота і філософія У процесі вивчення філософії варто прагнути до вироблення здатності інтегрувати теоретичні здібності і практичні знання, здобувати і критично використовувати інформацію, проникати в зміст робіт класиків філософії, зіставляти ідеї древніх мислителів з реальними проблемами сьогоднішнього дня. Філософія – це методологія наукового пізнання, наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства,людини.До філосовских дисциплін відносять логіку, естетику, етику й ін. Будучи системой наукових знань, соціальна робота складається з двох наукових розділів: теоретикометодологічного і прикладного. Соціальний працівник у своїй діяльності має справу з людиною, взаєминами між особистістю і колективом, між соціальними групами. Уся його діяльність спрямована на удосконалювання людських відносин, на проведення в життя ідеалів гуманізму. Саме через розвиток ідеї гуманізму розглядається зв'язок соціальної роботи з філосовскою проблематикою. Гуманістична ідея про людину як найбільшу цінність і вищу мету, сформульована ще античними філософами, потім розвивалася в Середні століття й у Новий час широке розповсюдження як у росіянки, так і в закордонної сучасної соціальної філософії. А Демокрит,Платон, Аристотель, М.Квинтилиан, Т.Мор, Т.Кампанелла, .Я.А.Коменский, Дж.Локк, Ж.Ж.Руссо, И.Песталоцци, Р. Оуэн, К. Маркс, Ф. Энгельс, А.Дистверг, П.Наторп, Дж.Дьюи, Г. Плеханов, В.Ленін, П.Сорокін, Н.Бердяєв, П.Лесгафт, П.Каптерев, Н.Пирогов, К.Ушинский і багато інших філософів до наший і нашої ери зараховуються сегодні до засновниками психології, педагогіки, права, экономики і, втому числі , соціальної роботи. Апарат філософії соціальної роботи містить універсальні категорії Культури і форми мислення: людина, культура, соціум, воля, гуманізм, конфлікт, соціальний час і простір, суспільна діяльність, ситуація, життя, смерть, суб'єкт і об'єкт, спосіб життя, картина світу, душа, соціальна екологія і т.п. Соціальна робота й історія У 60-і–70-і роки ХХ століття намітилася тенденція зближення історії з іншими суспільними науками – педагогікою, психологією, соціологією, демографією, антропологією. Результатом цього стала поява так називаної соціальної історичної науки. (С.И.Григор'єв) Соціальна історія в додатку до соціальної роботи може трактуватися як: 1. Історія суспільства в цілому. Соціальна робота в цьому випадку розглядається в контексті історичного розвитку, виникнення і зміни формацій, цивілізацій, епох, подій, державних устроїв, систем життєзабезпечення; 2. історія конфронтації цивілізацій: китайської, індійської, мусульманської, західний, виниклих навколо конфуціанства, індуїзму, магометанства, християнства.
Передбачалися й інші пільги. Впорядковувалася архівна справа[1018], різними органами влади ухвалювалися рішення і здійснювалися заходи щодо охорони археологічних пам'яток[1019], історичних пам'ятників старовини і мистецтва, створення музеїв[1020]. Особливого значення надавалося забезпеченню сприятливих умов для розгортання повномасштабної діяльності Української Академії Наук. Більшість академіків-засновників УАН 1918 р. непросто пережили спробу закриття Академії денікінцями, репресії проти деяких її членів, інші негаразди нестабільності воєнного часу, продовжували займатися науковою роботою, виявили лояльність до радянської влади[1021]. Активізували роботу усі три відділи, якими керували видатні вчені: історико-філологічний (голова — Д. Багалій), фізико-математичний (голова — М. Кащенко) та соціально-економічний (голова — Ф. Тарановський). Склад академіків поповнили такі славетні імена як В. Кістяківський, К. Липський, М. Андрусов, О. Ейхенвальд, О. Орлов, Ф. Тарановський, С. Єфремов, М. Біляшівський, В. Перетц, М. Сумцов, К. Харлампович, Ф. Міщенко, Д. Граве, Г. Пфейффер, М. Птуха, Б. Срезневський, Б. Кістяківський, М. Василенко[1022]
1. Технологія соціальної роботи із жертвами сімейного насилля
2. Виникнення соціальної роботи як професії
3. Вплив соціальної роботи на оптимізацію емоційної атмосфери в неблагополучних сім’ях
4. Групова соціальна робота: терапевтичний ефект групи
5. Історія соціальної роботи XVII-XX ст
9. Психологічна корекція та соціальна робота з хімічно залежними людьми
10. Соціальна робота з військовослужбовцями
11. Соціальна робота з молоддю
12. Соціальна робота на вулицях з дітьми
13. Сутність соціальної роботи
14. Форми і методи соціальної роботи
15. Молодь як об’єкт соціальної роботи
16. Нормативна база соціальної роботи в Україні
17. Етичні вимоги до професійної діяльності соціального педагога. Етичні принципи соціальної роботи
18. Робота соціального педагога в загальноосвітній школі
19. Філософські підходи до соціально-педагогічної роботи
20. Технологія використання психолого-педагогічної діагностики в соціально-педагогічній роботі
21. Соціальна психологія як наука
25. Типологія сімей. Соціально-педагогічна робота з проблемними сім’ями
26. Вітчизняні та світові проблеми професійної етики в соціальній роботі
27. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
28. Соціальний та етнічний склад катакомбного населення
29. Соціальні групи
31. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
32. Інфляція, її суть, види та соціально-економічні наслідки
33. Право як спеціальне соціальне явище
34. Антивоєнні оповідання Г.Белля в соціально-історичному та літературному контексті
35. Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії укр
36. Аналіз статті Деніела Белла «Соціальні рамки інформаційного суспільства»
37. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
42. Розвиток районного підходу в соціально-економічній географії
43. Загальна соціально-економічна характеристика країн Західної Європи
44. Демократія як соціальне явище
46. Політичні і національні звичаї та традиції України як фактори соціального регулювання
47. Правові основи надання та виплати соціальних допомог сім’ям з дітьми в Україні
48. Роль інтелектуальної власності в соціально-економічному та духовному розвитку суспільства
50. Соціальна обумовленість державної служби
52. Соціальні, економічні та культурні права громадян україни. Право на працю і відпочинок
58. Історія України. Соціально-політичні аспекти
59. Політичний та соціально-економічний розвиток Білорусі у 1991–2005 рр
60. Політичний та соціально-економічний розвиток Греції у 1990–2005 рр.
61. Політичний та соціально-економічний розвиток Сербії у 1990–2005 рр
62. Політичний та соціально-економічний розвиток Чехії у 1990-2005 роках
63. Предмет топоніміки, її зв’язок з іншими науками; загальні відомості про чеські топоніми
65. Соціальне страхування від безробіття в Україні в 20-ті роки XX сторіччя
66. Соціально-економічний розвиток Західно-Українських земель у складі Австро-Угорщини у ХІХ столітті
67. Соціально-економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття
68. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці XIV — у першій половині XVI ст.
73. Становлення соціально-побутової сфери на Волині у повоєнний період (1944-1953 рр.)
74. Українські землі у складі ВКЛ. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини
75. Володимир Великий. Соціально-політичний портрет
76. Соціально-духовні основи культури класицизму
77. Василь Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели
78. Соціальні проблеми в романах Дж. Стейнбека "Грона гніву" та "Зима тривоги нашої"
79. Вплив девіантної реклами на сучасних споживачів: соціально-психологічний аспект
80. Соціальний проект: "Сортування сміття в м. Суми"
81. Історичні та медико-соціальні аспекти становлення і розвитку вчення про сибірку
83. Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
84. Ожиріння як медико-соціальна проблема
85. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
89. Зайнятість: соціально-трудові відносини
90. Організація як соціальне утворення
91. Соціальна психологія організацій
92. Соціально-психологічні аспекти праці менеджера
93. Сучасне розуміння держави як соціального партнера
94. Управління персоналом в соціальній сфері
95. Формування соціально-корпоративної відповідальності підприємств
96. Виховна діяльність бібліотек вищих навчальних закладів у сучасних соціально-комунікаційних умовах
97. Особливості діяльності соціального педагога в дошкільному навчальному закладі
98. Подолання порушень мовлення у дітей в умовах соціально-реабілітаційного закладу