|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право Таможенное право
Митна політика України |
Мыло металлическое "Ликвидатор". 
Коврик для запекания, силиконовый "Пекарь". 
Забавная пачка "5000 дублей". Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльностіКонтрольна робота з дисципліни: “Митна політика&quo ;Виконала: студентка 6 курсу (з. ф. н) спеціальність МЗЕД Вишняк Антоніна Перевірив: Викладач Шереметинська Оксана ВалеріївнаКиїв - 2009 ЗмістТеоретичне питання 1. Поняття державно-правового механізму митної політики Теоретичне питання 2. Захист вітчизняного ринку як елемент митної політики Теоретичне питання 3. Європейський союз як приклад регіонального митного угруповання Список використаної літератури Теоретичне питання 1. Поняття державно-правового механізму митної політикиМитна справа в Україні розвивається у певній гармонізації та уніфікації із загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами. Наша держава самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему, здійснює митне регулювання на своїй території. Митне регулювання здійснюється відповідно до вимог Митного Кодексу України (МК), законів України та міжнародних договорів України Наша держава може вступати в митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності міжнародних договорів України. Наша держава може вступати в митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності міжнародних організацій з питань митної справи. Під митною політикою слід розуміти систему заходів, спрямованих на забезпечення економічної сторони державних кордонів та виконання зовнішньоекономічної програми держави у міжнародному спілкуванні засобами митного регулювання, тобто державного впливу на сферу митних відносин. Торкаючись співвідношення понять митної політики та митної справи, слід звернути увагу на те, що Основи митних законодавств держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у ст.1 встановлюють, що митну справу складають митна політика держави, а також порядок та умови переміщення через митний кордон товарів та транспортних засобів, стягнення митних платежів, митного оформлення, митний контроль та інші засоби здійснення митної політики. Виходить, що митна політика держави є складовою частиною митної справи. Навряд чи це правильно. Митна політика більш широке поняття, ніж митна справа. Митна справа - це тільки порядок та умови переміщення через митний кордон України товарів, валюти та транспортних засобів митного оформлення, стягнення митних зборів та платежів, митний контроль, а також інші засоби втілення митної політики у життя. Здобуття Україною незалежності обумовило створення законодавства щодо регулювання відносин, які виникають у зв'язку з проведенням митної політики та реалізації митної справи, що відповідали б міжнародним митним стандартам та правилам. Значною мірою таким вимогам відповідають норми, які містяться в прийнятих 12 грудня 1991 р. Митному кодексі України та 5 лютого 1992 р. Законі України &quo ;Про єдиний митний тариф&quo ;, які є базою подальшого розвитку митного законодавства. Аналіз чинного митного законодавства України та практики його застосування засвідчує, що норми цієї галузі мають дві групи цілей (функцій). 1. Економічні. До них належать фіскальні, тобто ті, які доповнюють прибуткову частину бюджету країни, та регулятивні.
Свій регулюючий вплив на економіку митний механізм виявляє митними тарифами (методами непрямого керівництва), а також заборонами, обмеженнями, ліцензуванням, квотуванням експорту та імпорту (методами прямого адміністративного керівництва). Зазначене регулювання покликано: - стимулювати розвиток національної економіки; - захищати український ринок; - заохочувати іноземні інвестиції; - забезпечити виконання зобов'язань перед іншими державами, міжнародними союзами, а також сприяти досягненню іншої мети з питань політичної та економічної стабілізації України. 2. Захисні, тобто ті, які забезпечують економічну, санітарну безпеку країни, захист суспільного порядку, здоров'я населення, культурних цінностей. Названим цілям служать усі компоненти митної справи: митна служба, митна діяльність, митна політика та ідеологія. Системі контролю та платежів служать і юридичні норми, митне оформлення, а також боротьба з контрабандою та іншими правопорушеннями. Це притаманне законодавству в митній сфері багатьох зарубіжних країн. Зокрема, що закріплення у законодавчому акті основ правового регулювання припускає активну підзаконну нормотворчість, що здійснюється органами державного управління. В основному парламент наділяє будь-який державний орган правом видавати підзаконні акти, надаючи йому повноваження загального характеру чи встановлюючи спеціальні умови (обсяг повноважень, термін їх делегування і т.д.). Лише для рішень із кардинальних, найбільш важливих питань митної політики потрібна згода парламенту. У всіх інших випадках повноваження щодо зміни митного режиму передаються уряду. Подібна практика відома у фінансово-правовій науці як &quo ;закон висячого замка&quo ;. Делеговане законодавство забезпечує еластичність правової бази митної політики. Залежно від органів, до яких належить авторство актів, а отже, і за юридичною силою останніх розрізняють п'ять видів джерел: • закон України; • укази Президента України; • постанови Кабінету Міністрів України; • акти Державної митної служби України (ДМС), накази та розпорядження; • спільні акти ДМС з іншими центральними органами виконавчої влади (податковою службою, МВС і т.ін.). Однак цей перелік не був би повним, якби не були згадані й чинні акти органів колишнього СРСР (союзні акти). Хоч їх кількість постійно скорочується, але з певних питань ще діють союзні норми, якщо вони не суперечать українським. Це передбачено Постановою Верховної Ради &quo ;Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР&quo ; від 12 вересня 1991р. Особливо важливе значення для регулювання митної справи має Закон &quo ;Про дію міжнародних договорів на території України&quo ;, за яким ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства. Однак відсутність механізму реалізації цієї вимоги не дає можливості повною мірою виконати цивілізоване положення. Тому законодавець вибрав інший шлях, передбачив, зокрема, у ст.164 МК правило: якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, які містяться у чинному Кодексі та інших актах законодавства України про митну справу, то застосовуються правила міжнародного договору.
Така ж думка міститься і у ст.26 Закону України від 5 лютого 1992 р. &quo ;Про єдиний митний тариф&quo ;. У ній говориться: якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, які існують у ньому законі та інших актах законодавства України про митний тариф, то застосовуються правила міжнародного договору. Таким чином, з точки зору теорії права, митне право України містить такі самостійні групи норм: норми міжнародного права, присвячені питанням регулювання митної справи; норми законодавства України; норми законодавства колишнього СРСР, які не суперечать законодавству України. Така інфраструктура правового регулювання митної справи як з точки зору права, так і з точки зору практики не може бути визнана оптимальною. Позиція, коли зароджуюча галузь права містить норми різного походження із міжнародних договорів, конвенцій, угод і т. ін., не сприяє її внутрішній єдності. Митне право, як і інші галузі законодавства незалежної держави, мусять мати внутрішню єдність, застосовуватись на загальних принципах, які становлять єдину ідеологічну спрямованість. Як зазначалося, така електрика митного права має і негативний вплив на практику організації митної справи. Фактично компетентні органи з певних причин не застосовують норми міжнародних договорів, якщо їх зміст не трансформовано у норми українського права. По-перше, норми міжнародних договорів багатьом працівникам відомств невідомі, а із тих, кому вони відомі, не всі можуть дати їм належне тлумачення. По-друге, існує відомча дисципліна, відомчі звичаї і, зокрема, деякі посадові особи митних органів часто керуються нормами, які доведені до відома актами центру системи - Державної митної служби України. По-третє, наскільки зовнішньо не було б привабливим пряме застосування міжнародних договорів України, це потребує дещо вищої правової культури, інших традицій, чим ті, що існують у нашій країні. Оцінюючи Митний кодекс України, можна сказати, що він вигідно відрізняється від чинних раніше у нашій країні союзних кодексів та дореволюційних митних статутів. По-перше, він відображає зміни, що відбулися у нас за останні роки (створення України, розвиток приватної власності, відмова від державної монополії на зовнішню торгівлю, посилення судового захисту прав громадян та ін.), прагнення України до міжнародного співробітництва в галузі митної справи. По-друге, він в основному відповідає міжнародним стандартам і складений переважно з урахуванням митного законодавства розвинених країн. Це свідчить про прагнення України розвивати митну справу в напрямку гармонізації та уніфікації з загальноприйнятими міжнародними нормами та практикою. По-третє, він регулює всі сторони митної справи, має 164 статті, які об'єднуються в 11 розділів. По-четверте, з Кодексом пов'язана значна новелізація митного права: в ньому реалізований великий соціальний блок, який регулює оплату праці, матеріально-побутове забезпечення та соціальний захист посадових осіб митних органів. Повнота Кодексу значно підвищила роль закону в правовому регулюванні митної справи, збільшила кількість встановлених законом норм прямої дії.
Перед самим Рздвом Мнстерство прац та соцально полтики Украни професю гадалки, астролога, хроманта цлителя ввело в Державний нацональний класифкатор професй. Державн муж тим самим узаконили хню дяльнсть сказали, що "признаючи так профес, ми наслдумо вропейський досвд", що "це допоможе держав контролювати доходи знахарв гадалок, заставити х платити податки" (голова комтету Верховно Ради з питань науки освти)»!!! Допускаю, що Тимошенко не читала цього «Послання». Але не можу збагнути, чому ан начебто побожний полттехнолог Олег Медведв, ан дослдник страхв людських, не менш побожний «пастор» Олександр Турчинов не ознайомили Юлю Володимирвну з першою (!) заповддю Закону Божого, яка гласить: «Я - Господь, Бог твй нехай не буде в тебе нших богв, крм Мене», та не нагадали слова, промовлен Господом до Мойсея: «Не ворожть, не гадайте! Не звертайтесь до духв померлих та до ворожбитв, не доводьте себе до опоганення ними» (Старий Заповт. Книга Левт, глава 19: 26, 31)?! Зважмо, шановн читач, також на те, що дос нхто толком не аналзував, на скльки ж саме - на 3%, чи на 13%, чи на вс 17,11%, - окультистськ манпуляц поповнили електоральний урожай лдерки «вонства свтла»? Але й без такого аналзу зрозумло, що з х помччю псля дострокових виборв 2007-го року Тимошенко премр-мнстром стала, а нещодавно ВОНА заледве президентом Украни не була обрана! У першому випадку блоки БЮТ НУНС заледве нашкребли сукупно 226 голосв за призначення
1. Сучасна митно-тарифна політика України
4. Регіональна економічна політика України й особливості регіонального розвитку
5. Сучасна мовна політика України
10. Дослідження організації роботи митних органів України в сфері попередження скоєння митних злочинів
11. Особливості проведення в життя митної політики
12. Система митних органів України та їх повноваження
14. Інтерполяція інструментів фіскальної політики на Державний бюджет України
15. Вплив елементів фіскальної політики на формування бюджету України
16. Фіскальна політика держави, її особливості в трансформаційній економіці України
Набор "Магазин мороженого". 
Ручка-стилус шариковая "Супер-папа!". 
Настольная игра "Хватайка". 17. Політичні права і свободи громадян України
18. Галичина - соціокультурна, історична, політична частка України
19. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
20. Ціна і цінова політика планування ціни. Мета цінової політики і її роль у маркетингу
21. Політичні і національні звичаї та традиції України як фактори соціального регулювання
25. Політизація національного руху студентської молоді україни в роки першої російської революції
26. Проведення Польщею політики асиміляції та фальсифікації щодо українців
27. Суспільно-політичне життя України у другій половині 40-50-тих років
28. В’ячеслав Липинський – видатний український історик, політик, державний діяч
29. Геополітика та геостратегія України
30. Політика протекціонізму в сучасному світі та Україні
31. Вибори та їх роль у політичному житті України
32. Економічні чинники регіональної політики в Україні
Шкатулка ювелирная "Moretto", 18x13x10 см (2 яруса). 
Табурет "Плетенка" складной (малый). 
Кукла Нэни, в розовом жакете. 33. Проблема національних меншин України у внутрішній політиці центральної ради
34. Центристські партії в політичній системі сучасної України
35. Політична еліта сучасної України: генеза й особливості формування
36. Соціальна політика в Україні: основні напрями та протиріччя
37. Історія становлення митної системи на теренах України
41. Стабілізаційна політика в Україні: передумови, фактори, реалізація
42. Атомна енергетика України і РПС
43. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
44. Конституционный Суд Украины (Конституційний Суд України)
45. Кримінальний кодекс України (Проект криминального кодекса Украины, варианты 1998-2001гг.)
46. Гетьманство України: Богдан Хмельницький (Гетманство Украины. Богдан Хмельницкий)
48. Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
Набор чернографитных карандашей для правшей STABILO EASYgraph, 2 штуки. 
Фломастеры. CARIOCA, 36 цветов. 
Шкатулка Jardin D'Ete "Розовая глазурь", 11x10x8 см. 49. Історія України
50. Історія соборності України
51. Господарство України періоду утвердження капіталізму
52. Національна політика СРСР в роки перебудови
53. Період гетьманщини України
58. Закон про зовнішньоекономічну діяьність України
59. Олігополія. Антимонопольне законодавство України
60. Загальна характеристика конституції України
61. Господарське право України
62. Конституційний суд України
Папка для чертежей "Городская площадь", А3. 
Планшетик "Всё обо всём". 
Дополнительный набор "Магнитные истории. Времена года". 65. Проект кримінального кодекса України
67. Державний бюджет України і бюджетне право
68. Сбалансованість бюджета України
73. Використання трудових ресурсів Західної України
74. Міжнародний ринок туристичних послуг України
75. Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
76. Особливості перехідної економіки України
77. Розвиток та розміщення хімічної промисловості України
78. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
79. Авіаційний транспорт України
Коврик для прихожей "Ни следа". 
Набор маркеров для досок " Kores", 10 штук, 3 мм. 
Бумага самоклеящаяся "Lomond", А4, 38х21,2 мм, 65 штук на листе, 50 листов, белый. 81. Проблема інвестування єкономіки України за рахунок внутрішніх резервів
82. Банківська система України
83. Механізм кредитування банками України
84. Біохімія трансгенної картоплі в умовах України
85. Стан співробітництва України з Міжнародним валютним фондом
90. Розвиток та розміщення залізничного транспорту України
91. Дохристиянські вірування слов’ян на теренах України
92. Хімічна промисловість України
93. Сільське господарство i харчова промисловість України
95. Регіональний розвиток харчової промисловості України
96. Законодавство України про військову службу
Зеркальце карманное "Котик", 8x7 см. 
Коробка подарочная "Цветы и павлиньи перья". 
Шар для принятия решений. 97. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
98. Проблеми золотоносності надр України
99. Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр
