![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Моделі фінансового управління в різних умовах функціонування господарюючого суб’єкта |
МОДЕЛІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В РІЗНИХ УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГОСПОДАРЮЮЧОГО СУБ’ЄКТА ЗмістВСТУП 1. Поняття фінансового управління, його методи та завдання 2. Фінансова модель підприємств 3. Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства 4. Моделювання фінансових стратегій на мікроекономічному рівні 5. Стратегія управління фінансовою стійкістю ВИСНОВКИ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ВСТУПАктуальність теми. Структурна перебудова економіки держави та прискорення темпів її зростання значною мірою залежать від досконалості системи управління фінансовими ресурсами на мікроекономічному рівні. Ефективна діяльність суб`єктів господарювання за ринкових умов, передбачає перш за все наявність досконалої інформаційної бази як основи прийняття управлінських рішень. За сучасних умов, інформаційна база фінансового менеджменту, на вітчизняних підприємствах, не є досконалою саме внаслідок того що: по-перше, в основі інформаційного забезпечення покладено дані бухгалтерського обліку з орієнтацією переважно на користувачів інформації які не впливають на управлінські рішення; по-друге, переважно при представленні поточної та оперативної інформації управлінському персоналу відсутня її формалізація й систематизація; по-третє, невикористання планування, зокрема фінансового є значною перешкодою щодо побудови ефективної діяльності підприємства на перспективу. За умов ринкової економіки, якій притаманні самостійність суб`єктів господарювання, власна відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності, виникає об`єктивна потреба постійного контролю, аналізу, коригування й прогнозування змін фінансового стану та оцінки фінансових можливостей підприємства на майбутнє, що реалізується з допомогою інструментів фінансового менеджменту Вагомий внесок у розробку теоретичних й методологічних основ фінансового управління внесли такі зарубіжні вчені як Діккі Террі, Друрі К., Кінг Альфред М., Майєр Е., Райан Б., Фалуді А., Фостер Дж., Хан Д., Хорнгрен Ч.Т., Шим Джей К., й інші. Але використовувати західні концепції без їх адаптації до вітчизняних умов господарювання є недоцільним у зв`язку з наявністю ряду суттєвих національних особливостей менеджменту, системи обліку й звітності, рівня інформаційного забезпечення. У вітчизняній та російській економічній літературі достатньою мірою розроблені питання методики розрахунку і аналізу фінансових показників оцінки результатів діяльності підприємств. Нині науковим загалом широко дискутуються проблеми розробки й використання в практиці нових підходів у плануванні, обліку, контролі та аналізі, які сприяють підвищенню ефективності управління фінансовими ресурсами підприємств. Так, цій проблематиці присвячені праці Балабанова І.Т., Білолипецького В.Г., Власова В.М., Данилочкіної Н.Г., Кармінського А.М., Карпової Т.П., Ковальова В.В., Новіченко П.П., Олексієвої М.М., Стоянової О.С., Теплової Т.В., Шеремета А.Д. та інших. Основною метою дослідження є уточнення і розвиток теоретичних положень фінансового управління в різних умовах функціонування господарюючого суб’єкта. 1. Поняття фінансового управління, його методи та завдання Управління як діяльність існувало протягом всієї нашої історії.
Можна сказати, що управління існувало з того моменту, як у людей виникла потреба у спільній праці. Певна форма управлінської діяльності постала, коли треба було збирати податки, створювати армію, годувати людей, які самі не виробляли харчів. В словнику слово &quo ;управляти&quo ; означає керувати, направляти діяльність кого-небудь, чого-небудь. Тому, управління - це процес впливу на кого-небудь, або що-небудь. Крім того, слово &quo ;управління&quo ; поєднують з діяльністю органів влади, керівних органів тощо. Отже, управління можна трактувати як процес впливу, і водночас як систему суб'єктів, що управляють, об'єктів, якими управляють, та управлінських дій. Управління в економіці - це свідоме спрямування економічних і соціальних процесів для досягнення збалансованості, пропорційності й оптимальності. При цьому визначальними є такі фактори: дія об'єктивних економічних законів; вплив державних, колективних, приватних інтересів та необхідність їх поєднання; потреби суспільства. Світовий досвід переконує, що в основі успіхів прогресу завжди лежать безпосередні економічні інтереси людини, дисципліна і порядок, чітка система організації та управління процесами капіталотворення, формування фондів нагромадження і споживання. В фінансах управління означає процес впливу на фінансові відносини, фінансові ресурси, їх організацію для реалізації фінансової політики. Крім того, управління фінансами можна визначити як сукупність всіх органів апарату управління всіх рівнів та їх управлінських дій. Метою фінансового управління є забезпечення необхідними фінансовими ресурсами та підвищення ефективності фінансової діяльності. Предметом фінансового управління є регулювання фінансових потоків. При цьому об'єктом управління фінансами є фінансові відносини у сфері грошового обігу, централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються в усіх ланках фінансової системи держави. Суб'єктом управління фінансами є фінансовий апарат системи органів управління в державі, галузі, на підприємстві, тобто на всіх рівнях. У практичному плані управління фінансами - це сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу суб'єктів управління на формування і використання фінансових ресурсів. Поняття &quo ;управління фінансами&quo ; пов'язують з управлінням на рівні держави чи галузі. На рівні підприємств різних організаційних форм та різних форм власності в сучасних умовах використовують поняття &quo ;фінансовий менеджмент&quo ;. Фінансовий менеджмент - це управління фінансами підприємства, направлене на досягнення його мети за допомогою певних методів. Управління фінансами базується на об'єктивних та суб'єктивних законах суспільного розвитку, на знанні та використанні закономірностей розподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу в централізованих і децентралізованих сферах фінансових відносин. До таких законів відносяться: закон вартості; закон попиту і пропозиції; закон циклічності розвитку економіки, закон обмеженості ресурсів, закон економічної рівноваги, закон власності, закон зменшення граничної продуктивності, закон раціональних очікувань тощо.
Знання та використання економічних законів забезпечує збереження і розвиток існуючої в даній державі системи суспільних відносин. Сутність поняття фінансового управління можна трактувати як інструмент реалізації фінансів та фінансової політики, як сукупність методів впливу на організацію і використання фінансових відносин та фінансових ресурсів, як сукупність управлінських структур і фінансового апарату на всіх рівнях управління. Фінансове управління має свою систему функцій, які пропонується визначати у такому складі: взаємодія всіх органів управління всіх рівнів; створення ефективних організаційних структур управління; прогнозування, планування, регулювання фінансових процесів;аналіз фінансових ресурсів і фінансових відносин; обґрунтування й прийняття оперативних фінансових рішень; контроль за виконанням розроблених планів та прийнятих фінансових рішень. 2. Фінансова модель підприємств Для успішного функціонування керування документообігом і швидким витягом потрібної інформації для ухвалення рішення з потоку документації (поза залежністю від її характеристик: фінансова, технічна, нормативно-довідкова чи управлінська) необхідна особлива система керування документами. Ця система повинна вирішувати задачі швидкого і якісного обміну інформацією між відділами і підрозділами підприємства, забезпечувати швидкий доступ вищої управлінської ланки до фінансово-економічної інформації. Усе це збільшує швидкість і якість прийняття рішень у складних економічних ситуаціях. Так само в рамках цієї системи повинні використовуватися програмні продукти, що дозволяють здійснювати планування, аналіз і оптимізацію фінансово-економічної діяльності. Між керівником і підсистемою планування, аналізу й оптимізації, необхідно установити постійний обмін інформацією, і для останньої підсистеми керівник повинний бути менеджером вичерпного структурованого сховища даних, необхідного для функціонування підсистеми. У підсистемі планування, аналізу й оптимізації роботи повинен бути реалізований вичерпне математичний опис функціонування підприємства з погляду фінансового аналізу, розрахунку прибутку, збитків, ефективності інвестування, що дозволило б використовувати існуюче програмне забезпечення для підвищення якості прийнятих рішень. Для задач керування підприємством в області стратегічного менеджменту і перспективного планування необхідні такі інформаційні засоби і технології, що дозволили б побудувати детальну фінансову модель підприємства, &quo ;віртуальну компанію&quo ;. При цьому одним із ключових факторів виступають дані, що повинні забезпечувати повний облік специфіки української дійсності (податкове середовище, затримки платежів і т.п.). Також повинна враховувати наступні параметри зовнішнього середовища: - Інфляція, податки, курси валют. - Моделювання поточного фінансового стану підприємства. - План економічного розвитку підприємства і реалізації управлінського проекту, а також будівельних робіт, закупівлі й установки устаткування. - Маркетинговий план, структура виробництва і збуту продукції, витрати на персонал. - Схеми фінансування підприємства; - Кредити, лізинг, операції з цінними паперами.
Назва тих чи інших відділів ГУЛАГ-у свідчить про їхню функцію, компетенцію і засяг праці. Суди і прокуратури формально підпорядковані Верховному судові та Генеральному прокуророві СССР, а фактично міністрові МВД. Ухвалення вироків та проведення слідства над в'язнями відбувається за прямими вказівками МВД. Другою групою, підпорядкованою ГУЛАГ-ові, є управління системою таборів. Усі концтабори СССР сконцентровані в різних групах, за виробничою або територіяльною ознакою. Група концтаборів за територіальною ознакою може собою охоплювати дуже багато різних окремих концтаборів, розташованих на віддалі сотні кілометрів. Напр., «БАМлаг» охоплював терен від озера Байкалу до м. Владивосток. Він мав у своїй групі такі концтабори: «Комітетський» (карний), Красная річка, Хорський, Гродеково, Артем-Ґрес, Романівка, Петрівка, Майха, Целуха, Річка та інші. Табори «Чібью», що потім були перейменовані в Ухто-Печорські, та розукрупнені на табори Усть-Ухта і Печора, мали такі концтабори: Усть-Вимь, Княж-Погост, Покча, Ухта (раніше м
1. Моделі корпоративного управління
2. Фінансове управління Черняхівської районної державної адміністрації
4. Моделі та методи прийняття управлінських рішень в умовах економіки України
5. Організація функціонального управління на підприємстві ДП "Рівнестандартметрологія"
9. Функції та принципи державного управління
10. Вихідні умови для управління інтелектуальною власністю
12. Адаптація систем управління промисловими підприємствами в умовах трансформаційної економіки
13. Контроль – функція управління
14. Сутність і роль управлінськї рішення в процесі управління підприємством
15. Фінансове планування та управління фінансовими ресурсами
16. Функції адміністративного управління
19. Управління фінансовою санацією підприємства
20. Функціонування капіталу в різних сферах економіки
21. Функції управління в галузі екології
25. Методи управління підприємством
26. Системний підхід до управління персоналом фірми
28. Управління контрактною діяльністю на підприємстві
29. Характеристика сутності та змісту класичної школи управління
30. Організаційна система управління природокористуванням України
31. Бухгалтерський облік в системі управління господарською діяльністю
32. Управління житловим фондом шляхом утворення кондомініумів
33. Державне управління природокористуванням і природоохороною в Україні
34. Методика вивчення творів різних жанрів
35. Мораль і соціальне управління
36. Методи управління банківськими ризиками
37. Оцінка та управління операційною діяльністю комерційних підприємств
41. Вплив тривалості фотоперіоду на нітратний обмін у рослин різних фотоперіодичних груп
42. Інженерне управління у виробничих і обслуговуючих структурах сільськогосподарських товаровиробників
43. Управління ресурсоспоживанням та ресурсозбереженням в тваринництві
45. Міжнародні стандарти у сфері управління документацією
46. Удосконалення обліку аналізу і контролю в системі управління витратами торгового підприємства
47. Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів (частин, з’єднань)
48. Державне управління в сфері охорони здоров’я
49. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони лісів та рослинного світу
50. Державне управління у сфері житлово-комунального господарства
51. Законність у сфері державного управління: поняття, принципи, гарантії забезпечення
52. Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
53. Поняття та види державних службовців. Управління в сфері іноземних справ
58. Управління духовними процесами суспільства
59. Управління юридичним консалтингом
60. Форми державного управління
61. Впровадження інформаційної системи управління на підприємстві
63. Системи управління базами даних
64. Стандарти автоматизованих систем управління в банку
65. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х років XIX ст.
68. Класифікація казок та педагогічні можливості їх різних видів
69. Інформаційні технології управління маркетингом
74. Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
75. Молекулярно-генетичні маркери раку молочної залози у осіб різних вікових груп
78. Американські вчені ХХ століття в галузі трудових відносин і управління персоналом
79. Аналіз ефективності управління персоналом бази відпочинку "Чорноморка"
80. Аналіз системи стратегічного управління ДП "Укрдонбасекологія"
81. Аналіз управління персоналом на ТОВ "Рондо"
82. Діяльність органів управління освітою
83. Економічні та правові основи управління організацією
84. Ефективність комунікаційного процесу в процесі управління підприємством
85. Закономірності формування корпоративного управління
89. Культура управління на прикладі підприємства "Житомирський облавтодор"
90. Менеджмент та система управління
91. Методи прийняття стратегічних управлінських рішень
92. Методи ситуаційного аналізу в прийнятті управлінських рішень
93. Методика розрахунку ефективності управління на ПП "Туроператор"
94. Методологія системи управління персоналом
95. Міжнародний досвід діяльності органів управління трудовими ресурсами
96. Наскрізна програма практики студентів системи управління виробництвом та розподілом електроенергії
97. Організаційна структура управління підприємством
98. Організаційно-економічний механізм управління процесами інноваційного розвитку
99. Основи внутрішньо-фірмового управління нововведеннями: стратегія і структура