|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Фінансові послуги на фондовому ринку, функції фінансових посередників |
Горшок торфяной для цветов. 
Пакеты с замком "Extra зиплок" (гриппер), комплект 100 штук (150x200 мм). 1. ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ (РИНКУ ЦІННИХ ПАПРЕІВ) Цінні папери - це свідоцтва про участь їх власників у капіталі акціонерного товариства або наданні позички. Вони передбачають зобов'язання емітентів сплачувати їх власникам доходи у вигляді дивідендів або процентів. У юридичному розумінні цінні папери - майнове право, яке засвідчується певним документом і реалізується у порядку, що вказується в цьому документі. У зв’язку з розвитком електронних систем торгівлі цінними паперами змінюється зовнішня форма їх існування. Цінні папери, операції з якими здійснюються через електронні системи, не мають речового титулу, тобто це - не документи. Вони існують як одиниці обліку в комп'ютерній системі та обертаються лише у формі переказів з рахунків одних учасників ринку на рахунки інших. Цінні папери є капіталом, тому що їх власники одержують доходи від володіння цими цінними паперами. Проте капітал цей фіктивний, оскільки цінні папери не мають вартості, хоча продаються і купуються на ринку; їх ціни мають ірраціональний характер. В обіг випускається (імітується) велика кількість різноманітних видів цінних паперів, їх можна поділити на три види: акції, облігації та похідні від них (вторинні) цінні папери. Широкий діапазон цінних паперів, що імітуються, пояснюється тим, що причини, які спонукають випускати ці папери і купувати їх, також дуже різноманітні. Особливості формування ринку акцій Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує майнову участь її власника у капіталі акціонерного товариства. Власники акції стають пайовиками акціонерного товариства, його співвласниками, тому вони не можуть вимагати від товариства повернення вкладених коштів. Проте вони можуть продати акції, але у цьому випадку втрачають право співвласника. Власники акцій, як співвласники товариства, мають право на одержання частини прибутку товариства пропорційно своїй участі, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Дохід, що одержує акціонер на акції, називається дивідендом. Розмір дивіденду залежить від маси прибутку, співвідношення між його нагромаджуваною та споживчою частинами, інвестиційної політики акціонерного товариства, виду і кількості акцій та інших факторів. Товариства (корпорації) намагаються підтримувати дивідендні платежі на високому рівні, тому що переважно саме через ринкову ціну акцій визначають репутацію (рейтинг) корпорації, яка, в свою чергу, визначає спроможність корпорації до залучення позичкового капіталу або до додаткового випуску акцій. Крім дивідендів, власники акцій можуть одержати дохід (у вигляді курсової різи ці), якщо вони продадуть акції дорожче, ніж їх купили. Випуск акцій дає .засновникам акціонерного товариства необмежені можливості консолідувати значний капітал на основні об'єднання безлічі індивідуальних капіталів і заощаджень. Акціонерне товариство (кампанія, корпорація)27 - це домінуюча форма комерційної організації у країнах з ринковою економікою. Важливою перевагою акціонерної форми, порівняно з іншими формами комерційної організації (індивідуальний бізнес, партнерство, кооперативи), є обмежена відповідальність за зобов'язаннями.
Власники акцій несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства (ризикують) тільки капіталом, вкладеним в акції. Ця відповідальність поширюється лише на його майно. Акціонерна форма комерційної організації сприяє демократизації управління, розширенню громадського контролю за діяльністю організації, стимулює якісну працю акціонерів-пайовиків. Виникнувши на початку розвитку приватного підприємництва, акціонерна форма виявилася надзвичайно гнучкою і життєздатною.Історія акціонерного підприємництва налічує понад 400 років. Перші акціонерні товариства виникли на початку XVII ст. у вигляді великих торговельних компаній (англійська Ост-Індська - у 1600 році, голландська Ост-Індська - у 1602 році), і вже в другій половині XIX ст. акціонерні товариства поступово почали витісняти інші типи великих підприємств. Досить значного поширення акціонерне підприємництво набуло в Росії. Ще у 1757 році було засноване перше акціонерне товариство &quo ;Російська торговельна компанія&quo ;. Напередодні реформи 1861 рокуУ різних країнах вживаються різні терміни щодо позначення підприємств та організації!, створених на акціонерній основі - акціонерні товариства, підприємства, корпорації, компанії. Так. у США частіше вживається термін &quo ;корпорація&quo ;, в Англії – &quo ;компанія&quo ;, а в нашій країні – &quo ;товариство&quo ;.у Росії було вже понад 100 акціонерних товариств, на початку 1914 року налічувалося 2245 товариств, капітал яких дорівнював 5 млрд. крб. У промисловості на долю акціонерних товариств припадало понад 60% усієї продукції. У роки громадянської війни та іноземної інтеграції акціонерні товариства, (компанії) були майже повністю ліквідовані. Відродження акціонерного підприємства починається у 1921 році в умовах переходу країни до непу. У 1922 році, було засноване перше радянське акціонерне товариство &quo ;Шкірсировина&quo ; за участю держави. На початку 1925 року у межах СРСР вже діяло 107 акціонерних товариств, причому майже 90% з них - торгові та кредитні підприємства; У кінці 20-х - на початку 30-х років в умовах формування командно-адміністративної економіки акціонерні товариства були в основному реорганізовані у державні об'єднання, і, таким чином, розвиток акціонерного підприємництва припинився майже на 60 років. У країнах Східної .Європи, багатьох азіатських країнах, які почали радикальні економічні та політичні перетворення, повернення до акціонерного підприємництва намітилося раніше, ніж у СРСР. Перші акціонерні підприємства у промисловості, торгівлі, кредитній сфері були тут створені на початку 80-х років. У другій половині 80-х років були схвалені перші закони та інші нормативні акти, що регулюють акціонерне підприємництво, обіг цінних паперів. Для створення акціонерного товариства його засновники розробляють статут, форма якого узаконена державою. У статуті визначаються найменування і мета створення товариства, розмір капіталу, характеристика акцій, які випускатимуться товариством, та спосіб їх розповсюдження, порядок управління, структура керівних органів та ін. Товариство подає статут і документи, які стверджують, що воно дотримується всіх вимог згідно із законом про організацію акціонерних товариств у державну установу, яка здійснює реєстрацію товариств і видачу дозволу на їх організацію.
Після одержання дозволу засновники приступають до випуску і розповсюдження акцій. Акціонерні товариства (корпорації) бувають двох видів: закриті, акції яких розподіляються між акціонерами і не надходять у відкритий продаж, і відкриті (публічні), акції яких вільно продаються і купуються.Вищий орган управління акціонерним товариством - це загальні збори акціонерів. Керівництво всією поточною діяльністю доручається правлінню, спостережній раді або раді директорів. Акціонери, які придбали акції з правом голосування на зборах, мають право на контроль за діяльністю корпорації, співвласником якої вони вважаються. Це право вони реалізують, коли голосують на зборах акціонерів, обираючи чи відкликаю чи членів ради корпорації, вирішуючи питання про розподіл прибутку, об'єднання з іншими корпораціями, про ліквідацію бізнесу тощо. Проте права у акціонерів різні, тому що голоси між ними розподіляються пропорційно кількості придбаних акцій. На практиці діяльність корпорацій контролюється групою акціонерів28, яка володіє відносно невеликим контрольним пакетом акцій. Теоретично контрольний пакет повинен становити 50% від усіх випущених акцій плюс одна акція. Проте при сучасному розпорошенні акцій серед великої кількості дрібних акціонерів для реального контролю над тією чи іншою корпорацією іноді досить володіти лише 5-20% від усіх випущених акцій. Забезпечення контролю над корпорацією досягається різними шляхами. Наприклад, траст-відділи банків (траст-компанії) можуть приймати на себе за дорученням клієнтів управління цінними паперами. При цьому вони виступають або звичайними посередниками, які управляють цінними паперами згідно з інструкціями клієнтів, або одержують право на розпорядження паперами за власним розсудом. У другому випадку власники акцій (бенефіціари) передають траст-відцілам право голосування, а за собою зберігають лише право на одержання доходу від капіталу, переданого до управління. Інший шлях забезпечення контролю випливає із права власника акції голосувати через довірену особу. Численні дрібні акціонери передають право голосу директорам корпорацій або уповноваженим представникам. Для того, щоб не допустити участі акціонерів в управлінні корпорацією, випускаються привілейовані акції без права голосу. Одночасно для засновників товариств, крупних акціонерів випускаються акції з правом кількох голосів кожна (багатоголосі, плюральні). З цією ж метою збільшення капіталу може здійснюватися не за допомогою додаткового випуску акцій, а за рахунок облігаційної позики. Власники облігацій виступають кредиторами корпорацій і тому не мають права брати участь в управлінні.Розширення контролю над корпораціями досягається також шляхом &quo ;системи участі&quo ;. Великі корпорації за рахунок резервного або позиченого капіталу скуповують пакети акцій інших корпорацій, створюють систему дочірніх підприємств, діяльність яких контролюють. Придбанням контрольних пакетів акцій інших корпорацій займаються і холдинг-компанії (компанії-держателі), які з цією метою мобілізують капітал шляхом випуску акцій. Отже, акціонерна форма комерційної організації дає можливість крупним корпораціям здійснювати контроль над корпораціями, капітал яких у кілька разів перевищує власний капітал контролюючої корпорації.А
Реализация вышеупомянутых функций осуществляется главным образом Управлением собственности за рубежом и межгосударственных имущественных отношений (штатная численность 12 человек, фактическая численность 9 человек), а также по отдельным вопросам Управлением приватизации предприятий оборонного комплекса и военного имущества, Отделом приватизации предприятий торговли и сферы обслуживания, Управлением приватизации предприятий строительного комплекса. В результате проверки установлено, что в работе Госкомимущества России, а также других федеральных органов исполнительной власти по выполнению вышеупомянутых задач имеется ряд существенных недостатков. В частности, в Госкомимуществе России отсутствуют в имеющемся перечне недвижимых объектов за рубежом, являющихся федеральной собственностью, детализированные характеристики по каждому объекту: балансовая стоимость, время приобретения, основные технические характеристики и другая необходимая информация. Согласно данным Госкомимущества России, а также имеющейся в Комитете информации МИД России, МВЭС России, Росзарубежцентра, Минобороны России, ИТАР-ТАСС, РИА «Новости», на балансе указанных министерств и организаций находятся 1509 объектов федеральной собственности в 112 странах мира, балансовая стоимость указанной недвижимости оценивается Госкомимуществом России в 3,24 млрд. долл. США
1. Операції з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і досвідом
2. Короткострокове фінансування комерційними банками міжнародної торгівлі
3. Європейське зростання та міжнародні торгівельні потоки країн ЄС
4. Міжнародна торгівля фінансовими інструментами
9. Техніка і технологія торгівлі
10. Сутність і види міжнародної міграції робочої сили
11. Класіфікація майна у міжнародному приватному праві
12. Контрольна з предмету Техніка і технологія торгівлі
14. Організація підприємства дрібнооптової торгівлі „ХОДАК”
15. Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі – платника єдиного податку
16. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
Настольная игра "Баскетбол". 
Горшок надувной дорожный "PocketPotty" со сменными пакетами. 
Точилка механическая "KW-trio". 18. Операції репо: сутність, зміст, техніка реалізації, огляд міжнародного досвіду
20. Форфейтинг як форма кредитування зовнішньої торгівлі
21. Аналіз ефективності і активності фінансових операцій ВАТ "Міжнародний комерційний банк"
25. Аудит ефективності діяльності комерційних банків за міжнародними стандартами
26. Загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку
27. Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення
28. Міжнародно-правовий режим Антарктики
29. Основні положення міжнародного торгового права
30. Право на самовизначення як один з головних принципів міжнародного права
31. Предмет і методи міжнародного приватного права
Органайзер для зубных щеток "EasyStore", бело-голубой (большой). 
Качели детские деревянные "Гномик". 
Стул детский Ника "СТУ3" складной, мягкий (рисунок: машинки). 33. Виникнення міжнародного права та його особливості в період рабовласницької та феодальної доби
34. Вирішення суперечок у міжнародному праві
35. Розробка ІС підприємства оптової торгівлі лікарськими препаратами
36. Міжнародне право феодальної та рабовласницької доби
37. Українське питання в міжнародній політиці напередодні другої світової війни
43. Особливості сегментації міжнародних цільових ринків
44. Сутність міжнародного маркетингу
45. Формування асортименту в роздрібній торгівлі
46. Дослідження ринку та організація роздрібної торгівлі товаріва з пластичних мас
47. Аналіз міжнародних економічних відносин України, Польщі, Австрії та Японії
48. Вексель та його функції у міжнародних розрахунках
Увлекательная настольная игра "Трафик-джем", новая версия. 
Набор шариков, диаметр: 5 см, 200 штук. 
Универсальная вкладка для дорожных горшков (зеленый). 50. Економічна сутність статистики зовнішньої торгівлі, платіжного балансу та валютних курсів
51. Зовнішня і міжнародна торговельна політика
52. Інструменти міжнародних розрахунків
53. Міжнародна валютна ліквідність
57. Міжнародна фінансово-інвестиційна діяльність
58. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю
59. Міжнародне становище країн Африки у 80-90-і роки ХХ столітті
60. Міжнародний досвід і співробітництво в сфері боротьби з відмиванням грошей і фінансування тероризму
63. Міжнародний поділ праці та міжнародна спеціалізація виробництва
64. Міжнародний розподіл праці Ізраїлю
Кондитерский шприц с насадками "Mayer & Boch" (15 предметов). 
Кролик "Bunnies" с магнитами, 9,5 см. 65. Міжнародний тероризм як найнебезпечна загроза сучасній світобудові
66. Міжнародні валютні ринки та їх функції
67. Міжнародні економічні відносини
68. Міжнародні економічні відносини
69. Міжнародні інтеграційні обьєднання
73. Міжнародні фінансово-кредитні організації та їх аналіз
74. Національне та міжнародне нормативно-правове забезпечення міжнародних угод
76. Підготовка висококваліфікованих спеціалістів у сфері міжнародних відносин
78. Розвиток міжнародного бізнесу в Україні
79. Роль та значення окремих країн і регіонів у міжнародній економіці
80. Світова організація торгівлі. Форми передачі технології
Игровой набор "My Little Pony. Мерцание". Пинки Пай. 
Фоторамка на 7 фотографий С31-017 "Alparaisa", бронзовый, 43x42,5 см. 
Полка на ванну. 81. Середовище міжнародного маркетингу
82. Тенденції розвитку міжнародної економіки
83. Теорія неореалізму у міжнародних відносинах
84. Україна в системі сучасних міжнародних відносин та світовому геополітичному просторі
85. Україна в сучасній системі міжнародних відносин
90. Задачі з міжнародного менеджменту
91. Організація міжнародного менеджменту
92. Теорія міжнародного менеджменту
93. Бізнес-етика в міжнародних відносинах та особливості етичної бізнес-діяльності в Україні
94. Глобалізація й міжнародні фінансові інститути
95. Міжнародні етичні стандарти соціальної роботи
96. Організація міжнародних автомобільних перевезень
16 разноцветных восковых смываемых, треугольных мелков. 
Подгузники-трусики "Pampers Pants", 6 ( 15+ кг), 44 штуки. 
Кружка с сердцем на дне (для правши или левши). 97. Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень
98. Вдосконалення міжнародних розрахунків ВАТ "Коломийське АТП"
99. Еволюція міжнародної валютно-фінансової системи в останні десятиріччя
Совок №5. 
Мелки восковые, 64 штуки. 
