![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Искусство, Культура, Литература
Мова як засіб і матеріал формування та становлення особистості людини |
Реферат на тему: «Мова як засіб і матеріал формування та становлення особистості людини» План Мова в житті людини Функції мови. Українська мова серед інших мов Сучасна українська літературна мова Основні стилі сучасної української літературної мови Територіальні діалекти української мови Що дадуть Нам знання української літературної мови й вільне володіння нею Використана література Мова в житті людини Мова є засобом і матеріалом формування та становлення особистості людини, її інтелектуальну, волі, почуттів і формою буття. Мова – це неперервний процес пізнання світу, освоєння його людиною. Мова є засобом спілкування між людьми, передання власного досвіду іншим і збагачення досвідом інших. Мова сприяє виявленню й задоволенню матеріальних і духовних потреб людей, об’єднує їх у суспільство для досягнення добробуту та духовних цінностей. Мова існує у двох формах: усній і писемній. Передаючись з уст в уста, закріплюючись у текстах, вона невтомно долає віки, єднає покоління, збирає і зберігає духовне єство народу, національну картину світу, формує національну свідомість і культуру нації. Потреба ефективного та ефектного спілкування стимулює мовців до художнього осмислення мови, до пошуку все точніших і виразніших мовних засобів. У результаті з загальнонародної мови витворяється відшліфований, культурний варіант – добірне літературне мовлення, яке й саме вже може стати мистецтвом та естетичним матеріалом для інших видів мистецтва. Мова невмируща, бо в ній безсмертя народу, живе в ньому і з ним. Але в безсмерті мови є й часточка безсмертя людини. Через мову кожна людина дотикається до безсмертя свого народу. Функції мови. Мова належить до унікальних явищ життя людини і суспільства. Вона витворилась одночасно з ними і є не тільки їхньою найприкметнішою ознакою, а й найнеобхіднішою умовою формування їхньої сутності. Мова обслуговує людину і суспільство, але цим не вичерпується її роль. Мова є і формою буття їх. З-поміж багатьох функцій мови в житті людини й суспільства основними називають такі: 1. Комунікативна функція, або функція спілкування. Суть її полягає в тому, що мова використовується я к засіб спілкування між людьми, як інформаційний зв'язок у суспільстві. Ця функція є життєво необхідною і для суспільства і для мови. Для суспільства вона важлива тим, що за допомогою мови люди обмінюються думками й почуттями, збагачується досвідом попередніх поколінь, гуртуються для захисту, створюють матеріальні й духовні цінності, дбають про поступ уперед. Для мови комунікативна функція також є вкрай важливою, бо мова, якою не спілкуються вмирає. Зі смертю ж мови вмирає народ, що був її творцем і носієм, вмирає жива культура, створена цим народом і мовою, а писемна та матеріальна культура губиться у віках і забувається. Народ, який втратив свою мову спілкування, втрачає і увесь той духовно-культурний світ цінностей, що витворився на ґрунті його мови. Такий народ швидко уподібнюється тому народові, чию мову взяв для спілкування, тобто асимілюється, розчиняється в іншій нації. Але, втративши все своє, надбане віками, асимільований народ ні коли не зрівняється з сусідом, чию мову прийняв, бо він втратив національний грунт і гідність, він є менш вартісний, вторинний.
Ось чому слід не тільки на словах визнавати право української мови на широке вживання у суспільному житті, а й кожному з нас повсюдно спілкуватися нею, аби українська мова жила повнокровним життям. Людство винайшло кілька засобів обміну інформацією: звукові і світові сигнали, азбука Морзе, дорожні знаки, символи, шрифти, коди, жести. Але всі вони мають обмежену сферу застосування і стосовно мови, є вторинними, похідними, такими, що виникли вже на базі мови. Мова є універсальним і унікальним, матеріально найдешевшим засобом спілкування. 2. Номінативна функція, або функція називання. Усе пізнане людиною (предмети, особи, якості, властивості, явища, процеси, закономірності та поняття про них) дістає назву і так під цією мовною назвою існує в житті і в свідомості мовців. Назва вирізняє предмет із безлічі інших. Мовну назву дістають не тільки реально існуючі предмети, а й ірреальні, уявні, вигадані, фантастичні. Завдяки цій функції кожну мову можна як окрему своє рідну картину світу, що відображає національне світобачення і світовідчуття. Мовці намагаються в усіх сферах спілкування творити назви своєю мовою. Якщо ж своїх назв не творять, то змушені їх запозичувати з інших мов і перекладати, калькувати або просто в незміненому вигляді засвоювати чужі назви. Немає у світі мов, які б не запозичували назв з інших мов. Але якщо запозичень занадто багато і процес цей інтенсивний, виникає загроза втратити самобутність своєї мови. Тому варто максимально користуватися існуючими назвами або творити нові з матеріалу власної мови, а до запозичень вдаватися лише в разі крайньої потреби. 3. Мислетворча функція. Мова є не тільки формою вираження і передавання думки (як це ми спостерігаємо при комунікативній функції), а й засобом формування, тобто творення самої думки. Людина мислить у мовних формах. Процес цей складний, іде від конкретно-чуттєвого рівня до понятійного. Поняття закріплюються у словах і в процесі мисленнєвих операцій порівнюються, зіставляються, протиставляються, поєднуються чи розподіляються. Отже, мислити – це означає оперувати поняттями у мовній формі, мовному вираженні. 4. Пізнавальна функція мови. Вона полягає в тому, що світ людина пізнає не стільки власним досвідом, скільки через мову, бо в ній нагромаджено досвід попередніх поколінь, сума знань про світ. Наприклад: засобами мови можна одержати ґрунтовні, об’єктивні знання про космос, океан чи якусь країну, так ніколи там і не побувавши. Мова багата інформацією, вона постійно надає нашому мозку матеріал для мисленнєвих операцій, живить і рухає розвиток інтелекту. 5. Експресивна, або виражальна, функція мови. Неповторний світ інтелекту, почуттів та емоцій, волі людини є невидимим для інших. І тільки мова надає найбільше можливостей розкрити їх для інших людей, вплинути на них силою своїх переконань чи почуттів. 6. Волюнтативна функція є близькою до експресивної. Вона полягає в тому, що мова є засобом вираження волі співрозмовників (вітання, прощання, прохання, вибачення, спонукання, запрошення). 7. Естетична функція. Мова фіксує в собі естетичні смаки та уподобання своїх носіїв.
Милозвучність, гармонія змісту, форми і звучання, дотримання норм літературної мови у процесі спілкування стають для мовців джерелом естетичної насолоди, сприяють розвиткові високого естетичного смаку. У своїй художній довершеній формі літературна мова сприймається естетично вихованими мовцями як естетичне явище (наприклад, високохудожні твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Олеся та ін.). Мова є першоелементом культури, вона лежить в основі розвитку всіх інших видів мистецтв. І ті естетичні цінності, які ними породжуються, зумовлені значною мірою естетичними можливостями мови (театр, кіно, радіо, телебачення тощо). 8. Культурологічна функція мови. Мова є носієм культури народу-мовотворця. Кожна людина, оволодіваючи рідною мовою, засвоює культуру свого народу, бо сприймає разом з мовою пісні, казки, дотепи, жарти, легенди, думи, перекази, історію, промисли, звичаї, традиції матеріальної культури і духовного життя нації. Пропагуючи мову, ми поширюємо свою культуру, вводимо її у світову. Перекладаючи українською мовою художні твори і наукові праці з інших мов, збагачуємо нашу культуру набутками інших культур, розвиваємо свою мову. Мовна культура людини є показником її загальної культури, рівня освіченості. 9. Ідентифікаційна функція мови полягає в тому, що мова виступає засобом ідентифікації мовців, тобто засобом вияву належності їх до однієї спільноти, певного ототожнення: я такий, як і вони, бо маю спільну з ними мову. Ідентифікація виявляється у часовому вимірі: багато поколінь у минулому є нашими предками, бо говорили нашою мовою. Ідентифікація виявляється у часовому вимірі: українці Росії, Канади, Америки, Австралії та інших країн виявляють свою належність до українства українською мовою. Ідентифікуючу функцію можна назвати ще об’єднуючою. Належність до певного народу, його культури зумовлюється етнічно, тобто походженням. Але це не завжди так. Є багато людей не українського походження, які стали українцями за духом, бо сприйняли з українською мовою українську культуру, весь світ українства, і наша земля була і є їм рідною (Марко Вовчок, Юрій Клен, та багато інших). 10. Міфологічна функція мови збереглася з доісторичних часів, коли люди вірили у слово як у реальне дійство, здатне зупинити небажаний хід дій, побороти злі сили, підкорити природу своїй волі. Ця міфологічна сили слова знайшла широке відображення в українському фольклорі: заклинаннях, шептаннях, чаруваннях, виливаннях, ворожіннях, казках, переказах, легендах тощо. В них надзвичайною силою наділяються окремі слова, вирази за певних умов їх виголошення. У словесному світі зміщуються межі реального та уявного. Нині у зв’язку з поширенням теорії біологічного поля людини, позитивної і негативної енергії, екстрасенсорики набуває нових імпульсів міфологічна функція мови. Одиниці мови по-різному беруть участь у виконанні функцій мови. Так, комунікативну функцію мови виконує речення, його називають комунікативною одиницею мови. Проте й інші одиниці мови беруть участь у комунікативній функції, але не як окремі комунікативні одиниці, а як одиниці нижчих порядків, як будівний матеріал мовної структури й системи.
Ви засмялись вдповли, що бльших проблем, як уже , мабуть, не буде, додали: «Ваш прихд до нас означатиме, що «Батьквщина» переходить в опозицю». Це було примно чути, я подав Вам руку. Менш, нж через мсяць, розпочався касетний скандал. Сесйна зала не вщухала вд щоденних потряснь. Пд час голосування щодо недоври силовикам завдяки мой активност та Вашй вдсутност 5-7 депутатв з «Батьквщини» проголосували за вдставку мнстра внутршнх справ. Завдяки цим голосам ршення було прийняте. ¶ що? Вже наступного дня Ваш полумяний заступник Сергй Правденко на ранковому засданн фракц звинуватив мене у деструкц дестаблзац та запропонував виключити з фракц «Батьквщина». Слухаючи його крижаний сптч, я спокйно збрав з столу сво папери у портфель, встав тихо, мовчки залишив засдання фракц. Вс теж сидли мовчали. Жодного слова в пдтримку С.Правденка чи в мй захист я не почув. Тод я мав намр сам написати заяву про вихд з фракц «Батьквщина», але перешкодили соцалсти
1. Поляризація діелектричних матеріалів та їх діелектрична проникність
3. Традиційні народні промисли і ремесла як засіб формування смаків та ідеалів у молодших школярів
4. Матеріали до уроку по роману Гаргантюа та Пантагрюель
9. Конверсія як засіб словотворення в англійській мові
11. Суб’єктивізм та об’єктивізм в творчості Клода Сімона на матеріалі роману "Дорога Фландрії"
14. Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів
15. Формування читацьких інтересів молодшого школяра на основі використання ілюстрованого матеріалу
17. Розвиток та розміщенння промисловості будівельних матеріалів в Україні
18. Класифікація та основні властивості провідникових матеріалів
20. Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст
25. "Розрахункові операції банку" (на матеріалах комерційного банку ВАТ АКБ "Укрсоцбанк")
26. Грошово-кредитні інструменти як засіб економічного зростання
27. Якості вогнегасних матеріалів. Автоматичні системі гасіння пожеж. Ручні вогнегасники
28. Інженерний менеджмент у формуванні та зайнятості механізаторських кадрів агропромислового комплексу
29. Виникнення та становлення вітчизняного аудиту
30. Розвиток місцевого самоврядування і формування та розвиток бюджетних відносин
32. Навчання лексичного матеріалу
33. Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему
34. Автоматизована інформаційна система надходження матеріалів
35. Електронна пошта, як засіб ділових комунікацій
36. Інтернет як засіб ділового спілкування і комунікацій
37. Особливості трактування міфологічних образів у трагедіях Расіна (на матеріалі трагедії "Андромаха")
41. Європейський союз: процес формування та перспективи розвитку
43. Система формування та підготовки кадрів для підприємства
45. Вивчення геометричного матеріалу в початковій школі
46. Вплив народознавчого матеріалу на емоційно-чуттєву сферу дошкільника
47. Гра як метод навчання. Її пізнавальне та виховне значення
48. Редагування як засіб вдосконалення писемного мовлення учнів
49. Самостійна робота як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів
50. Театралізовані ігри як засіб розвитку творчих здібностей першокласників на уроках музики
51. Фольклор як засіб виховання школярів
53. Порівняльна характеристика політичних ідеологій: соціал-демократії та лібералізму
57. Контроль параметрів шуму. Звукоізоляційні властивості різних матеріалів
58. Соціально - психологічний тренінг як засіб активного впливу
59. Проблеми виникнення та становлення феномену релігії
60. Матеріалістичне вчення Карла Маркса
61. Загальні властивостi будiвельних матеріалів
62. Започаткування та становлення митної справи
63. Склокерамічні матеріали на основі компонента з фазовим переходом метал-напівпровідник
64. Ігра як фактор соціалізації особистості (психологічний аспект). Філософія ігри
65. Матеріалістична філософія Нового часу
66. Грошові фонди і фінансові ресурси підприємств, їх формування та використання
67. Формування та використання фондів цільового призначення
68. Облік формування та зміни статутного капіталу господарських товариств
73. Глобальні проблеми забезпечення життєдіяльності та якості життя людини
74. Боротьба зі злочинністю та забезпечення прав людини
75. Теорії та концепції харчування людини
76. Роль трудового виховання в становленні особистості
77. Соціалізація і виховання особистості
78. Формування духовної культури особистості на порозі ХХІ століття
79. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
80. Формування асортименту ниток в умовах ринку та їх якість
82. Формування украiнськоi народностi. Походження та поширення назви "Украiна"
83. Становлення, вiйськовий та соцiально-громадський устрiй Запорiзькоi Сiч
84. Соціал-демократична концепція держави та влади
85. Природно-ресурсний потенціал, його суть та структура
89. Вклади та депозити банків як головне джерело банківських ресурсів
90. Дружні та ворожі взаємовідношення тварин між собою і з рослинами
91. Основні організаційні заходи стабілізації виробництва та формування ринку зерна
95. Державотворення як визначальна складова сучасного та майбутнього у розвитку України
96. Підстави та процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого
97. Поняття підстави та умови матеріальної відповідальності за трудовим правом
98. Участь експерта та спеціаліста у кримінальному процесі
99. Цивільний позивач та цивільний відповідач як учасник кримінального процесу