![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Діловодство та судове діловодство |
Міністерство освіти і науки УкраїниРеферат Діловодство та судове діловодство2005 ЗмістВступ 1 Положення 2 Статути 3 Інструкції 4. Правила Використана література ВступОснову документаційного забезпечення діяльності будь-якого підприємства становлять організаційні, розпорядчі й довідково-інформаційні документи. Організаційні документи (статути, положення, інструкції, правила) на тривалі строки закріплюють і регламентують структуру, завдання, функції, обов'язки, права й відповідальність органів управління та спеціалістів підприємства. Ці документи, що створюються на підприємствах, в установах, організаціях, фірмах, разом із нормативно-правовими, розпорядчими, довідково-інформаційними й документами колегіальних органів можна умовно віднести до документації із питань загальної діяльності. 1 ПоложенняПОЛОЖЕННЯ — це правовий акт, що визначає порядок утворення, права, обов'язки й організацію роботи підприємств, організацій, установ, фірм, їхніх структурних підрозділів, а також підпорядкованих їм підприємств, організацій, установ, фірм. За змістом розрізняють такі положення: про підприємства, організації, установи, фірми, заклади й т. д., їхні структурні підрозділи — комісії, бюро, групи тощо з регламентацією порядку їх утворення, структури, функцій, компетенції, обов'язків та організації роботи; що регулюють сукупність організаційних, трудових та інших відносин із конкретного питання; про організацію й проведення різних заходів — культурно й спортивно-масових, конкурсів, оглядів тощо; структуру й зміст таких положень визначають установи, які є організаторами заходів. За виготовленням положення бувають типові та індивідуальні. Типові положення розробляють вищі органи для системи підприємств, організацій, установ, фірм, а індивідуальні — створюються за вказівкою керівництва на підставі типових положень безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях, фірмах. Проект положення підписує керівник структурного підрозділу, а затверджує керівник вищого рангу, якому безпосередньо підпорядковується даний підрозділ. На другому примірнику в разі потреби оформляють реквізити погодження й позначку про виконавця. Положення про підприємство затверджується розпорядчим документом вищого органу. Положення набуває чинності з дня його затвердження (або дати, зазначеної в розпорядчому документі, яким затверджено положення). Положення оформляють на загальних або спеціальних бланках формату А4. Якщо положення не виходить за межі підприємства, то його можна оформляти на чистих аркушах паперу. Заголовок до тексту може поєднуватися з назвою документа, наприклад: «Положення про психологічну системи освіти України», «Положення про Міністерство фінансів України». Текст., положення, як правило, поділяють на розділи, кожен з яких може мати підрозділи, пункти, підпункти, котрі нумерують арабськими цифрами. Іноді в тексті зазначають лише пункти. 2 СтатутиСТАТУТ - це юридичний акт, яким оформляється утворення підприємства, організації, установи, фірми, визначаються їхня структура, функції, правовий статус, взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями, установами, фірмами чи фізичними особами тощо.
Статут після затвердження повноважним органом передають на реєстрацію до відповідних державних органів [для товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ), приватних (ПП) і малих (МП) підприємств таким органом є районна державна адміністрація за місцем юридичної адреси, вказаної в статуті], де підприємству видається свідоцтво про реєстрацію із зазначенням реєстраційного номера та юридичної адреси. Лише після реєстрації підприємство має право розпочати свою діяльність. Статути бувають типові (розробляються для однотипних підприємств) та індивідуальні (створюються на підставі типових конкретизацією їх). Для чіткого викладення змісту статуту й кращого сприйняття тексту його поділяють на розділи (статті), підрозділи, пункти, підпункти, котрі нумерують арабськими цифрами. Розглянемо статут суб'єкта підприємницької діяльності. РЕКВІЗИТИ СТАТУТУ: - назва товариства (може поєднуватися з назвою виду документа); - назва виду документа (СТАТУТ); - гриф затвердження; - позначка про реєстрацію; - місце складання чи видання, рік. Усі зазначені вище реквізити, як правило, оформляють на окремому аркуші паперу — титульній сторінці. На подальших аркушах оформляють текст статуту, який може такі розділи: 1.Загальні положення; 2. Цілі й предмет діяльності; 3. Фонди товариства; 4. Зовнішньоекономічна діяльність; 5. Права та обов'язки засновників; 6. Порядок розподілу прибутків і відшкодування збитків Товариства; 7. Майно товариства; 8. Форс-мажор; 9. Зміни законодавства; 10. Органи управління товариства; 11. Реорганізація та ліквідація товариства; 12. Набуття Статутом чинності, зміни й доповнення до Статуту та ін. Зміст статуту має бути постійно істинним, тобто в разі потреби в нього слід уносити доповнення та зміни. Мета створення й діяльність підприємства, зазначені в статуті, не повинні суперечити чин ним законам України та іншим державним нормативно-правовим актам. Статути оформляють на аркушах паперу формату А4 друкарським способом. Усі аркуші зшивають, прошнуровують і скріплюють печатками. Статут не належить до секретних документів і не містить таємної інформації. Його повинні надавати на вимогу ревізійним комісіям, державним контролюючим органам, представникам судових і слідчих органів, податкової інспекції, партнерам по бізнесу та ін. Статути слугують підставою для розробки положень, правил та інших документів, що створюються на підприємствах. 3 ІнструкціїІНСТРУКЦІЯ— це правовий документ, яким визначаються правила, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні аспекти діяльності установ, організацій, підприємств (їхніх підрозділів і служб), посадових осіб та громадян. Усі інструкції можна поділити на дві основні групи: - такі, що регламентують порядок здійснення якогось процесу кількома виконавцями (підрозділами чи посадовими особами), наприклад: «Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях», «Інструкція про роботу з документами, що мають гриф обмеження доступу», «Інструкція про роботу а листами й заявами громадян», «Інструкція про порядок добору й передавання секретних документів на архівне зберігання» тощо; - посадові.
Готують інструкцію не менш як у двох примірниках (на другому примірнику оформляють реквізити погодження) на загальному чи спеціальному бланку або на чистих аркушах паперу (якщо інструкція не виходить за межі підприємства) формату А4. РЕКВІЗИТИ ІНСТРУКЦІЇ: - назва виду документа ( інструкція, посадова інструкція); - дата (зазначають дату підписання); - індекс; - місце складання чи видання; - гриф затвердження; - заголовок до тексту (має чітко визначати коло питань, об'єктів та осіб, на які поширюються вимоги інструкції, й може входити в назву виду документа, наприклад, «ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ інспектору з обліку й реєстрації листів громадян», «ІНСТРУКЦІЯ з діловодства»; - текст; - позначка про те, що дана інструкція є додатком до розпорядчого документа (оформляють у разі потреби); - підпис (підписує керівник підрозділу-розробника); - гриф погодження (оформляють у разі потреби); - візи (оформляють у разі потреби); - позначка про виконавця (оформляють у разі потреби). Текст інструкції викладають у логічній послідовності й групують за розділами, кожний з яких має становити завершену частину документа. Текст має бути коротким, точним, зрозумілим (оскільки інструкція це документ, що призначається для постійного користування), директивного характеру, тому в ньому доцільно використовувати чіткі формулювання зі словами: «повинен», «слід», «необхідно», «не допускається» тощо. Інструктивний характер мають також рекомендації, методичні рекомендації, методичні вказівки та інші подібні документи. У комплексі організаційних документів підприємств (організацій, установ) особливе місце належить посадовим інструкціям. На підставі посадової інструкції розробляють трудовий договір (трудовий контракт) із працівником. Трудовий договір (трудовий контракт) і посадову інструкцію використовують у разі виникнення конфліктних ситуацій між роботодавцем та працівником. Посадову інструкцію розробляє інспектор відділу кадрів чи інший спеціаліст, який відповідає за роботу з кадрами, обов'язково погоджує з юрисконсультом і подає на затвердження керівникові підприємства (організації, установи). Всі зміни до посадової інструкції вносяться з відповідного наказу (розпорядження) по підприємству (організації, установі). У посадовій інструкції обов'язково мають бути такі розділи: 1. Загальні положення (Зазначають сферу діяльності працівника, порядок його призначення на посаду та звільнення з неї, порядок заміщення працівника в разі його тимчасової відсутності, вимоги щодо кваліфікаційної підготовки, підлеглість працівника, коло посадових осіб, які підпорядковуються даному працівникові. Наводиться також перелік нормативних документів, якими працівник повинен керуватися в своїй роботі.) 2. Функції: 3. Посадові обов'язки 4. Права 5. Відповідальність. Як доповнення до основних розділів посадової інструкції може додаватися розділ, у котрому регулюються трудові відносини між посадовими особами (визначається коло службових зв'язків, порядок подання звітної інформації тощо). Посадові інструкції зберігають протягом трьох років після заміни новими. 4. ПравилаПРАВИЛА — це службові документи організаційного характеру, в яких викладаються настанови, норми або вимоги, що регламентують певний порядок якихось дій, поведінку тощо.
Щоправда, кльксть погромв грабункв зменшилась. "Правда", сповстивши про захоплення повстанцями Катеринослава, вдзначила, що порядок охорона мста при Махнов поставлен вдмнно. У роман "Ходння по муках", консультантом третьо книги якого, "Хмурий ранок", був, до реч, К. ґ. Ворошилов, О. М. Толстой з сарказмом опису, як Махно, сидячи за буфетною стйкою, пише на якихось клаптиках паперу накази, а Каретников без розбору ставить на них печатки. Ще бльш примтивно в'дливо описувала Махна блогвардйська преса. Газета "Киевлянин" 6 листопада 1919 року писала, що "батько" взагал не бува у штаб (цим займаються нш), а сам розбив навпроти нього шатро пиячить, подбно до Стеньки Разна. Насправд ж у махновськй арм дловодство, як свдчать архвн документи, велося на досить високому рвн. Кожна частина мала сво бланки з зображенням черепа й перехрестя ксток та печатки. Ус накази здебльшого друкувалися на машинц й пдписувалися Махном або кимось з вищого командування. З листопада в Революцйно-повстанськй арм було запроваджено особов книжки
1. Соціологія груп - історія розвитку та сучасна проблематика
2. Освоєння космосу: історія та сучасність
3. Історико-культурна спадщина І.Мазепи. Історія та сучасний стан
4. Давньокитайська медицина. Історія та сучасність
5. Історія та тенденції розвитку економічного аналізу
9. Расизм та його прояви на сучасному етапі
11. Управлінське документознавство: історія та сучаний стан в Україні
12. Основні риси та якості педагога в сучасній школі
13. Православ’я: історія та основні погляди
14. Фінансовий контроль та його завдання в сучасний період
15. Модель сталого розвитку та організаційний механізм її впровадження в Україні
16. Історія виникнення та розвитку регіональної економіки як науки
17. Історія розвитку усного та писемного мовлення. Кирилиця й Українська абетка
18. Адвентивна флора Чернігівської області: історія формування та сучасний стан
19. Історія виготовлення, виробництво та сучасний стан ринку коньяку
20. Історія застосування фізичних вправ та масажу як передумов виникнення механотерапії
21. Виникнення та стадії розвитку світового ринку
25. Історія виникнення та віровчення зороастризму
26. Етнічна соціологія - актуальні проблеми та історія розвитку
27. Сучасна оцінка та перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області
28. Історія виникнення та становлення Кельменців
29. Правова регламентацiя организацii та дiяльностi судових органiв Украiни
30. Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
31. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
32. Виникнення та формування українського етносу
33. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
34. Історія розвитку криміналістики в Україні
35. Сутність та зміст сучасного менеджменту
36. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України
37. Малий бізнес та проблеми його розвитку в Україні
41. Біосфера та сучасні погляди на її проблеми
42. Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії укр
43. Катафрактарії та їх роль в розвитку військового мистецтва.
44. Використання комп’ютерних технологій в сучасному діловодстві
45. Організація безготівкового платіжного обороту в Україні та перспективи його розвитку
46. Проблеми іпотечного кредитування та перспективи його розвитку в Україні
47. Сучасна структура банківської системи та її роль в здійсненні державної грошово-кредитної політики
48. Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні
49. Історія розвитку зоології в ХІХ-ХХ в
50. Аналіз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку
51. Проблеми та перспективи розвитку агропромислового комплексу України
52. Використання баз даних та інформаційно-пошукових систем для раціонального ведення діловодства
53. Історія розвитку аудиту. Аналітичні аудиторські процедури
58. Вугільна промисловість України і Польщі: сучасний стан та перспективи
59. Англосаксонська правова система: історія і сучасність
60. Засади судочинства та судова система
61. Кримінальний аборт та його судово-медична експертиза
62. Поняття сторін у цивільному процесі та їх процесуальні права і обов’язки
64. Предмет, система та основні поняття курсу "Організація судових та правоохоронних органів"
65. Проблеми розвитку демократії в сучасній Україні
66. Судова влада та органи, що її здійснюють
67. Судова реформа в Росії та Білорусії
68. Судова фотографія та відеозапис
69. Теорія розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову та її реалізація в Україні
73. Історія розвитку методики орфоепії
74. Історія розвитку баз даних
75. Албано-сербські протиріччя: історія виникнення і шляхи вирішення
76. Військово-політичний блок НАТО: історія діяльності союзу та співпраці з Україною
77. Історія відкриття та дослідження пітекантропів
78. Маргарет Тетчер та її політика в історії Великобританії
80. Специфіка економічного та суспільного розвитку СРСР наприкінці 20-х — у 30-ті роки
81. Сучасна освіта та наука в незалежній Україні
82. Цивілізації середньовіччя та сучасності
83. Від іскри до радіо: історія виникнення радіо
89. Сучасні тенденції моди швейних та трикотажних товарів
92. Розробка сучасних методів ведення вагітності та пологів у жінок з остеопенічним синдромом
93. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх подолання
94. Європейський союз: процес формування та перспективи розвитку
95. Проблеми та негативні тенденції інноваційного розвитку економіки України
96. Спільні підприємства та особливості їх розвитку в Україні
97. Тенденції та перспективи розвитку товарної структури зовнішньої торгівлі України
98. Україна в системі сучасних міжнародних відносин: проблеми і перспективи розвитку