![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Оптимізація хірургічного лікування варикоцеле у дітей |
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ УДК 616.147.22-007.64-053.2-089 ШЕВЧУК ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧОПТИМІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВАРИКОЦЕЛЕ У ДІТЕЙ 14.01.09 – дитяча хірургія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукКиїв-2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Данилов Олександр Андрійович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри дитячої хірургії. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Кривченя Данило Юліанович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри дитячої хірургії. доктор медичних наук, професор Сеймівський Данило Антонович, Державна установа &quo ;Інститут урології АМН України&quo ;, науковий керівник відділення дитячої урології. Захист відбудеться 16.10. 2008 р. о 13-30 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за адресою: 01030, м. Київ-030, бульвар Т. Шевченка, 17. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-057, вул. Зоологічна, 3. Автореферат розіслано 12.09. 2008 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент Я.М. Вітовський ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИАктуальність теми. В умовах складної демографічної ситуації в Україні актуальним є питання вивчення причин безпліддя та шляхів його подолання. У 20-30% безплідність залежить від порушення запліднюючої здатності чоловіка, і у 30% випадків пов’язана з наявністю як чоловічого, так і жіночого фактора. Виходячи з цього, встановлено, що більше як у половині випадків інфертильності залучений чоловічий фактор (Бойко М.І., 2002). Однією з причин чоловічого безпліддя є варикоцеле, яке має місце у 7,1-39% безплідних чоловіків (Лопаткин Н.А., Пугачев А.Г., 1986; Буров В.Н. и др., 1997; Fo ai e E. e al., 2000; Cos abile R. A., Spevak M., 2001). Варикоцеле (варикозне розширення та подовження вен лозовидного сплетіння сім’яного канатика) має широке розповсюдження у дітей – від 0,46 до 48,5% (Akbay E. e al., 2000; al-Abbadi K., Smadi S. A., 2000; Camoglio F. S. e al., 2001; Gioffre L. e al., 2002; Zivkovich D. e al., 2004; Pfeifer D. e al., 2006). Доведено, що при варикоцеле відбувається ранній розвиток патологічного процесу у тестикулярній тканині (так звана „варикозна орхопатія”), що має прямий негативний вплив на гермінативну функцію яєчок (Кондаков В.Т. и др., 2000). Деякі автори вказують на зменшення об’єму яєчок у дітей з варикоцеле (Caya S. e al., 2002), однак не наводять даних відносно цих показників після оперативного втручання. Однак, до теперішнього часу недостатньо вивчено зміни гемодинаміки в судинному руслі сім’яного канатика та яєчка, а також їх вплив на розвиток варикоцеле дітей. Не визначено вплив гемодинамічних порушень при варикоцеле на розвиток яєчок, їх гормональну та гермінативну функцію (Лопаткин Н.А
., 1973; Лопаткин Н.А., Пугачев А.Г., 1986; Пытель Ю.А., Ким В., 1987; Акжигитов Г.Н. и др., 1990; Пугачев А.Г. и др., 1995; Першуков А.И., 2000, 2002; Костев Ф.И. и др., 2004; Braedel H. e al., 1994). Ряд авторів вважає, що при встановленні у дитини діагнозу варикоцеле, з метою профілактики розвитку інфертильності в подальшому, його необхідно оперувати відразу після встановлення факту його наявності (Кукуруза Ю.П., Погорілий В.В., Горбатюк О.М., 2003; Camoglio F. S. e al., 2001; Kass E. J., 2001; Di Bisceglie C. e al., 2003; Guari o . e al., 2003; Lord D. J., Burrows P. E., 2003; Pieri S. e al., 2003; Romeo C. e al., 2003; de la Pe a Zarauelo E. e al., 2004; Salzhauer E. w. e al., 2004; Zucchi A. e al., 2005). В той же час не виявлено чіткої позитивної динаміки покращення сперматогенезу після оперативного лікування варикоцеле, що дає можливість стверджувати не про захворювання, а про компенсаторний механізм, виникаючий під час росту яєчок (Першуков А.И., 2000, 2002). В останні роки для лікування варикоцеле запропоновано лапароскопічний метод. Однак застосування його у дітей не знайшло широкого розповсюдження. Не встановлені покази для його застосування. Відсутні дані по вибору способу операції при застосуванні лапароскопічного метода, рівень перев’язки внутрішньої яєчкової вени. Не вивчені причини рецидивів варикоцеле у дітей. Таким чином, невизначеність і суперечливість в оцінці патофізіологічних порушень при варикоцеле у розвитку та функціонуванні яєчок у дітей, відсутність уніфікованих показів до хірургічного лікування варикоцеле у дитячому віці, принципів вибору хірургічної тактики, обумовлює актуальність теми. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Київської медичної академії імені П.Л. Шупика „Хірургічні аспекти репаративної регенерації органів та тканин у дітей з хірургічною патологією” (державний реєстраційний номер 0102U000987). Дисертаційна робота пройшла біоетичну експертизу. Мета роботи: покращення результатів лікування дітей, хворих на варикоцеле шляхом оптимізації методів та способів хірургічного лікування. Завдання дослідження: Дослідити стан артеріального та венозного кровотоку в сім’яному канатику та яєчку у дітей із варикоцеле. Визначити вплив варикоцеле на розвиток та функціонування яєчка, а також роль імунної системи в пошкоджуючому впливі на його паренхіму. Встановити покази для застосування відкритого та лапароскопічного методів лікування варикоцеле у дітей і оптимальні способи їх виконання. Вивчити результати хірургічного лікування варикоцеле в залежності від застосованого методу та способу оперативного втручання. Визначити основні причини рецидиву варикоцеле, методи їх ранньої діагностики, попередження та хірургічного лікування. Об’єкт дослідження: варикоцеле у дітей. Предмет дослідження: ефективність різних методів оперативного лікування варикоцеле у дітей, безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування із застосуванням відкритого та лапароскопічного методів. Методи дослідження: для досягнення поставленої мети в роботі використано: загальноклінічні, інструментальні, лабораторні, морфологічні (цитологічні) та статистичні методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що одним із факторів, впливаючим на формування варикоцеле, є ретроградний кровотік в системі внутрішньої яєчкової вени (переважно із ниркової вени та в деякій мірі із внутрішньої клубової вени) та посилений артеріальний приток крові, в результаті чого відбувається скид крові по артеріовенозним шунтам і, як наслідок, гіпоксія паренхіми яєчка. Підтверджено, що при варикоцеле має місце аутоімунна агресія до тканин яєчка, що обумовлює порушення розвитку і функції обох яєчок. Доведена позитивна роль хірургічного лікування на кровотік в сім’яному канатику і яєчку, покращення його розвитку та функціонування в післяопераційному періоді. Вперше встановлено вплив рівня та проміжку перекриття яєчкової вени під час операції на формування колатерального сполучення в системі яєчкової вени та рецидив захворювання. Вперше визначена роль інтраопераційної травми елементів сім’яного канатика на кровопостачання яєчок та збереження лімфатичних шляхів сім’яного канатика в розвитку післяопераційних ускладнень, і цим самим, на розвиток та функціонування яєчок. Практичне значення отриманих результатів. Встановлено позитивну роль раннього оперативного лікування варикоцеле у дітей. Показано, що найбільш оптимальним способом хірургічного лікування варикоцеле є оклюзія судинного пучка у найбільш високій точці та із максимально можливою протяжністю виділення вени для її оклюзії та додатковою оклюзією вени, яка супроводжує сім’явиносну протоку. Кращі результати операції отримані із застосуванням лапароскопічного метода. Розроблено та впроваджено в клінічну практику діагностично-лікувальну схему дій хірурга при рецидиві варикоцеле. Особистий внесок здобувача. Автор провів патентно-ліцензійний пошук та аналіз літературних джерел, вибрав тему досліджень, довів доцільність та актуальність даної наукової праці, визначив мету та завдання, об’єм та методи дослідження. На основі аналізу 630 історій хвороб дітей, хворих на варикоцеле, клінічного спостереження та хірургічного лікування, проведено порівняння в групах. Частина хворих пролікована автором самостійно. Дисертантом проведено статистичну обробку отриманих даних, самостійно написані всі розділи роботи, сформульовано висновки та практичні рекомендації. Пошукач впровадив в практику дитячих хірургічних відділень отримані ним наукові положення та практичні рекомендації. Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на засіданнях товариств хірургів та урологів Житомирської області (2004 - 2008 рр), науково-практичних конференціях, з’їздах та конгресах. Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, з них 5 - у фахових журналах (рекомендованих ВАК України), 2 - у збірниках матеріалів і тез конференцій, з’їздів та конгресів, отримано деклараційний патент № 12881 U МПК А61Р 9/14 (2006.01) „Спосіб лікування ідіопатичного розширення вен сім’яного канатика у дітей та підлітків” (Бюл. № 3, 2006 р). В публікаціях результатів дослідження у наукових виданнях з участю співавторів дисертанту належить основна частина внеску.
Про Бланка тут якось говорити лньки. 6 СКАЖ¶ТЬ МЕН¶, ЛЮДИ ДОБР¶ ¶ НЕДОБР¶ ТАКОЖ: чи багато важить для стор питання, скльки алкоголю поглинув генй за життя, склькох жнок перемацав чи склькох позашлюбних дтей залишив по свту?! На жаль, а, швидше, таки на щастя, генй на те генй, що все у нього не так, як у середньостатистично людини. Бо генй - це прорив, заперечення, бунт, руйнаця канонв. ¶ не лише в царин творчост. Так, за багато рокв деологчного трактування творчост як служниц специфчного доважку до тоталтарно системи, нас навчили так залаковувати, а точнше - паскудити багатьох великих якимись неправдоподбними, фантомними хнми життписами, що ншим разом видаться, нби ми мали намр вносити нацональних генв до сонму святих. Але навть частина святих - це колишн гршники з печаттю покаяння в серц. Звичайно, коли на так - залакован свого часу - образи духовних провдникв нашо (таки винятково нашо, укрансько, нац) останнми роками ллються поми, ба, навть каналзацйн фекал без належного тлумачення коментарв, то середньостатистична людина, не посвячена в тонкощ психолог творчост й законв генетики великих, може отримати свордний шок через невдповднсть образу усталеного й образу, скинутого з п'десталу
1. Оптимізація програми комплексного хірургічного лікування хворих на розповсюджений гнійний перитоніт
2. Вплив раннього хірургічного лікування на розвиток уролітіазу у обпечених
4. Обґрунтування особливостей хірургічного лікування хвороби Крона
5. Оптимізація комплексного лікування хворих на псоріаз з урахуванням стану імунітету
9. Діагностика та хірургічне лікування медулоцервікальних інтрамедулярних пухлин
11. Комплексне лікування гнійної хірургічної інфекції кісток та суглобів у дітей
12. Оптимізація вибору меж резекції шкіри при хірургічних втручаннях у хворих на рак грудної залози
13. Оптимізація діагностики та лікування гнійно-запальних захворювань лиця та шиї
17. Неспецифічний виразковий коліт: оптимізація діагностичної та лікувальної тактики
18. Оптимізація діагностики лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока
26. Оптимізація параметрів елементів системи теплопостачання
29. Диференційована гіпнотерапія в комплексному лікуванні дітей з неорганічним нічним енурезом
30. Ефективність модифікованого способу лікування розладів акомодації у дітей з астигматизмом
31. Інтенсивна терапія та хірургічна корекція асептичного та інфікованого панкреонекрозу
32. Комплексна профілактика ускладнень сторонніх тіл дихальних шляхів у дітей
34. Морфологічна порівняльна характеристика хірургічних способів корекції портальної гіпертензії
36. Оптимізація ведення вагітності та пологів у жінок, хворих на активний туберкульоз легень
37. Оптимізація лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже малою масою тіла
41. Удосконалення стратегічного управління діяльністю підприємства
42. Організація стратегічного планування на підприємствах
43. Організація патопсихологічного дослідження
44. Поняття психічного захворювання. Методи діагностики
46. Анкетування серед неповноспраних дітей та їх батьків
47. Причини десоціалізації дітей в Україні
48. Соціальні інститути, соціальні організації, їх роль у житті суспільства
49. Настилання підлоги плиткою в розбіг в цехах хімічного заводу
50. Модернізація колії з укладанням рейкових плітей довжиною з блок-дільницю
51. Організація технічного сервісу автомобіля КрАЗ-65032
52. Археологічні пам’ятки та їх використання в туристичній діяльності
53. Організаційно-правове регулювання інвестиційної діяльності (на прикладі Вінніцької області)
57. Економіко-математична модель оптимізації раціону годівлі великої рогатої худоби
58. Залежність виникнення неврозів у дітей від типу родини
59. Cтановище дітей та молоді в зарубіжних країнах
60. Встановлення походження дітей. Оспарювання батьківства
61. Майнові правовідносини батьків та дітей
62. Правовідносини батьків та дітей
63. Відносини батьків і дітей у Стародавньому Римі
64. Джанні Родарі та його книги для дітей
65. Анатомо-фізіологічні особливості дихальної та травної систем в дітей
66. Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини
67. Апластичні анемії. Цукровий діабет у дітей
68. Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
69. Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) та бронхіти у дітей
77. Набуті вади серця у дітей. Неревматичні кардити в дітей
78. Особливості психічних порушень у дітей з хронічною тонзилогенною інтоксикацією
79. Розлади травлення у дітей раннього віку. Кишковий токсикоз
80. Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом
81. Види та причини порушень розвитку дітей
82. Адаптація дітей до навчання
83. Виховання ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку
84. Вплив творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей
85. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти
89. Педагогічні основи правового виховання дітей молодшого шкільного віку
91. Підготовка дітей до шкільного навчання
92. Подолання порушень мовлення у дітей в умовах соціально-реабілітаційного закладу
93. Розвиток пам’яті, мислення, уваги у дітей дошкільного віку
94. Розумове виховання обдарованих дітей
95. Роль родинного виховання у формуванні особистості дітей з інтелектуальною недостатністю
96. Соціальний захист прав дітей, як складова діяльності соціального педагога
97. Страхи дітей молодшого шкільного віку