![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Таможенное право
Економічна природа митного тарифу, його класифікація та функціональні завдання |
Реферат з митної справи на тему: &quo ;Економічна природа митного тарифу, його класифікація та функціональні завдання&quo ;Київ 2009 Одним із найпоширеніших економічних заходів регулювання міжнародних економічних відносин є митний тариф, який містить деталізований перелік товарів, що оподатковуються імпортним, експортним і транзитним митом з наведенням способу нарахування, ставки мита, а також коефіцієнтів надбавок і знижок та переліку товарів, заборонених до ввезення, вивезення і транзиту відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Його можна розглядати також як конкретну ставку мита, яка застосовується при ввезенні певного товару чи вивезенні його за її межі на митну територію країни. У даному разі поняття митного тарифу повністю збігається з поняттям мита при переміщенні товарів через митний кордон країни і може визначатись як вид митного платежу, що стягується з товарів та предметів, які переміщуються через митний кордон держави. Водночас в економічній літературі поняття митного тарифу часто використовується у більш широкому розумінні - як особливий інструмент торговельної політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни у його взаємодії зі світовим ринком, тобто це не конкретна ставка щодо визначеної групи товарів, а засіб регулювання зовнішньої торгівлі, який за термінологією визначається як &quo ;тарифне&quo ; регулювання. Тому інколи такі поняття, як &quo ;мито&quo ; та &quo ;митний тариф&quo ; розглядаються як еквівалентні. Разом з тим, слід зауважити, що митний тариф є - не єдиний економічний інструмент державного регулювання зовнішньої торгівлі, як це засвідчується в економічній літературі. Поряд з ним до системи економічного інструментарію можна віднести як податки, особливо це стосується непрямих податків, так і різні види митних чи прикордонних зборів. Незважаючи на те, що мито за характером дії - економічна категорія, його застосування може мати як економічний, так і політичний характер. Введення мита може бути засобом економічного тиску на відповідні держави або створення режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів. Тому, на нашу думку, з точки зору мотивації, доцільно визначити економічну і торговельно-політичну роль митного тарифу. Економічна роль митного тарифу пов'язана, насамперед, з тим, що, впливаючи на ціну товару та відмежовуючи національний ринок від світового, підвищуючи рівень цін на товари, мито активно впливає на конкурентоспроможність товару, що, в свою чергу, позначається і на рівні накопичення капіталу, темпах розвитку, нормах прибутку в окремих галузях економіки, нівелюючи різницю, яка склалася в міжнародних і національних умовах виробництва. Тому роль мита в економічному контексті полягає у: • створенні вартісного бар'єра, який підвищує ціну товару, незалежно від застосованого експортного, імпортного чи транзитного мита; • збільшення внутрішньої зайнятості. Сукупні витрати у відкритій економіці складаються із витрат споживачів, капіталовкладень, державних витрат, чистого експорту. Збільшення сукупних витрат внаслідок скорочення імпорту стимулює внутрішньо-економічний розвиток, оскільки збільшуються доходи і зайнятість; • стимулюванні державою розвитку окремих галузей економіки чи підприємств.
В першу чергу мова йде про захист молодих галузей. Тимчасовий захист молодих національних фірм від жорсткої конкуренції іноземних корпорацій дозволяє галузям, які утворюються, зміцніти і стати ефективними виробниками; • надходженні коштів до Державного бюджету країни; • захисті від демпінгу. Митні тарифи необхідні для захисту вітчизняних фірм від іноземних конкурентів, які реалізують свою продукцію за цінами, нижчими за собівартість; Торговельно-політична роль мита: • захищати галузі від конкуренції іноземних товарів; • у необхідності забезпечення обороноздатності країни. Захисне мито потрібне для збереження і посилення ролі галузей, що спеціалізуються на виробництві стратегічних товарів і матеріалів необхідних для їх обробки; • диверсифікація заради стабільності. Доходи високоспеціалізованих економік знаходяться у прямій залежності від міжнародних ринків. Захист за допомогою митного тарифу потрібен для стимулювання промислової диверсифікації, що зменшує залежність країни від світових процесів; • бути інструментом тиску на конкурентів з метою отримання певних поступок. Отже, можна зробити висновок, що більшість країн світу, використовуючи митний тариф у своїй зовнішньоекономічній політиці, вирішують низку завдань, таких як: • захист економіки країни від негативного впливу іноземної конкуренції; • забезпечення умов для ефективної інтеграції країни до світового економічного простору; • підтримання раціонального співвідношення вивезення і ввезення товарів, валютних надходжень і витрат на території країни; • створення умов для прогресивних змін у структурі виробництва і споживання товарів; • раціоналізація товарної структури вивезення і ввезення товарів. Таким чином, за основними функціональними ознаками мито - це: • регулювання зовнішньоторговельного обігу з іноземними державамиСистематизація функції митного тарифу. • джерело поповнення Державного бюджету; • захист національного товаровиробника. Регулятивна функціональна ознака мита, насамперед, виявляється при регулюванні внутрішніх економічних відносин національної економіки. Основним об'єктом регулювання є зовнішньоторговельний оборот, тобто операції з експорту та імпорту товарів. Завдяки митному тарифу як інструменту зовнішньоторговельної політики відбувається раціоналізація товарної структури, підтримується оптимальне співвідношення валютних доходів і витрат держави. Крім цього, митний тариф - економічний інструмент впливу на зовнішні економічні відносини країни. За допомогою даного інструменту держава може здійснювати контроль над обсягами і характером товаропотоку, тобто стимулювати рух товарів або, навпаки, його блокувати. При цьому стимулювання може відбуватись не тільки відносно певної товарної групи, але й товаропотоку з конкретної країни чи групи країн. Мито завжди є тарифним бар'єром на шляху товаропотоку з однієї країни до іншої, навіть, якщо розмір ставки незначний, а торговельні перешкоди ніколи не сприяють переміщенню товарів. При транзиті, якщо ставки значні, вони змінюють напрям товаропотоку, при експорті знижують обсяги вивозу товарів, а при запровадженні імпортного мита спонукають інші країни до створення відповідних перешкод на шляху ввезення товарів з країни-ініціатора застосування митного тарифу.
Регулятивність митного тарифу виявляється також у тому, що він - інструмент державного регулювання цін. Як вже зазначалось, існують певні відмінності між внутрішніми і світовими цінами, що зумовлені наявністю різного рівня витрат на виробництво та різницею в системі оподаткування. При цьому простежуються певні закономірності, а саме: перевищення цін над світовими робить вигідним імпортування товарів іноземного виробництва, і навпаки, низький рівень внутрішніх цін стимулює експорт вітчизняних товарів. Поглиблення даних диспропорцій у цінах може завдати шкоди національним підприємствам, що призводить до спаду виробництва та зростання безробіття. Для запобігання таких ситуацій держава може застосовувати механізм тарифного регулювання: за допомогою застосування ввізного мита на імпортні товари підвищується їх ціна, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності національних товарів, а якщо виникає необхідність стримати експорт певних товарів з країни, держава через механізм застосування експортного мита підвищує ціну вітчизняних товарів до необхідного рівня, який зменшує обсяги експорту. Прикладом застосування тарифного механізму як регулятора імпорту є його використання Урядом США з метою збалансування національного ринку нафтопродуктів. При падінні цін на нафтопродукти на світовому ринку США вводять значне мито на імпорт, отримуючи при цьому додаткові надходження, а також створюючи суттєві перешкоди для імпортерів дешевої нафти. В даній ситуації країни-продавці починаючи нести значні збитки як від зниження цін, так і від падіння обсягів експорту, вибирають наступну модель поведінки, зниження обсягів видобутку, тобто скорочення пропозиції на американський ринок. Таким чином, реалізується регулятивна функція мита з метою стабілізації ринку. Регулятивність митного тарифу при захисті національного ринку може реалізуватись через систему ескалації мита, тобто збільшення митної ставки в залежності від ступеня обробки товару. При проведенні системної регулятивної політики імпортерам створюються умови, за яких економічно недоцільне ввезення готових виробів, а рентабельно налагодження відповідного виробництва в потенційній країні імпорту. Крім цього, функціональна регулятивність митного тарифу проявляється в тому, що він є інструментом раціонального використання іноземної валюти в країнах із незначними валютними резервами, а також у реалізації соціальних цілей. Так, високі митні тарифи на предмети розкоші і деякі готові вироби стримують їх імпорт, тоді як зниження ставок мита на товари широкого вжитку і сировину для промисловості стимулюють дані товаропотоки до країни. Дана модель тарифної політики країни сприяє раціональному використанню іноземної валюти, виходячи із загальноекономічних інтересів та суттєвих потреб країни. Безперечно, домінуючими функціями застосування митного тарифу є акумуляція доходів та захист національного ринку від іноземної конкуренції. Моделі використання митного тарифу з метою виконання фіскальної функції можуть бути найрізноманітнішими. Одна з них базується на обов'язковому впровадженні мита відносно товарів широкого вжитку, при цьому ставки мита утримуються на низькому рівні з метою максимізації митних надходжень до Державного бюджету.
Допомога збльшуться за рахунок контрактв на субпдряди, зокрема, в област авац (наприклад, фрма "¶зраль Еркрафт ¶ндастрз" одержала замовлення на виготовлення деталей для лтакв Ф-4 Ф-15). Нарешт, економчна допомога включа у себе можливсть зральського експорту до США за пльговими тарифами "кран, що розвиваються". До того ж, 96P% цього експорту (мльярд доларв) взагал не обкладаться в США някими податками. Досить одн цифри, щоб визначити характер сонстсько держави ¶зраль: загальна сума офцйно американсько допомоги, одержувано ним одним, вдповда бльш нж 1000 доларв на душу населення це чайов до його нацонального валового продукту, що перевищу бльш нж у три рази (у розрахунку на душу населення) валовий нацональний доход ґгипту бльшост африканських кран. Професор ¶. Лейбовц з ¶русалимського жидвського унверситету, автор фундаментально прац "Вра Маймонда" (Вид. Серф, Париж, 1992), який 20 рокв керував укладанням "Жидвсько енциклопед", у свой книз "¶зраль юдазм", видано на врит в ґрусалим в 1987 роц ( перекладено на французьку мову в 1993 роц незадовго до його смерт), так сформулював точку зору жида ураженого у свой вр релгйного сонста, що жив у Палестин з 1934 року на полтичний сонзм: "Наша система прогнила у свой основ" (с. 225)
1. Валютні ризики: економічна природа та управління
2. Економічна сутність ПДВ, його роль та значення
3. Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки
4. Інноваційна діяльність та економічна ефективність підприємств Центральної та Східної Європи
5. Економічна політика як система: визначення, основні критерії, класифікація
9. Економічні наслідки застосування митного тарифу для країни
11. Сутність та еволюція економічних систем. Поняття та основа класифікації методів управління
12. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
14. Економічна сутність санації підприємств класична модель фінансової санації
15. Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення
16. Класифікація міст, їх значення і роль у РПС
17. Склад і класифікація об’єктів бухгалтерського обліку в комерційному банку
18. Сутність, класифікація і призначення кредитів комерційних банків в Україні
19. Класифікація надзвичайних ситуацій
20. Класифікація нервової системи та її будова
25. Класифікація грунтообробних машин. Плуги загального призначення
26. Економічна оцінка активу балансу підприємства
27. Класифікація основних засобів
28. Класифікація отруйних речовин
29. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу України
30. Критерії класифікації відпусток на види
31. Поняття, ознаки, класифікація правочинів та їх місце в системі юридичних фактів
32. Класифікація, склад та зміст типових технологічних операцій
33. Нові комп’ютерні технології обробки та класифікації інформації у контрольно-аудиторському процесі
34. Економічна думка Древнього Сходу
35. Поняття та класифікація систем радіоавтоматики
36. Бібліографічні класифікації
37. Витрати виробнцитва. Їх класифікація
41. Економічна характеристика країн Африки
42. Зовнішня економічна діяльність
43. Міжнародна економічна інтеграція
44. Світова торгівля та зовнішньо-економічна діяльність підприємств
45. Економічна сутність та форми оплати праці
46. Мета і напрямки класифікація витрат
47. Поняття та класифікація управлінських рішень. Конфлікти в організації
48. Процес прийняття та класифікація управлінських рішень
49. Використання ділової гри на тему "Економічна оцінка родючості ґрунтів та врожайності с/г культур"
50. Зміст та класифікація мотивів природоохоронної діяльності учнів початкових класів
52. Визначення поняття "Т-групи", стуктура та класифікація
53. Класифікація важковиховуваних дітей
57. Класифікація закладів ресторанного господарства
58. Економічна оцінка пасиву балансу підприємства
60. Класифікація та основні властивості провідникових матеріалів
61. Еколого-економічна оцінка природоохоронної діяльності підприємства СП "Шахта ім. В.І. Леніна"
62. Економічна безпека підприємства
63. Економічна безпека України
65. Економічна думка Давньої Греції
67. Економічна ефективність капіталовкладень
68. Економічна ефективність ринкових структур
73. Економічна роль держави в ринковій економіці
74. Економічна стратегія розвитку соціально-економічних систем України
75. Економічна сутність монополізму
76. Економічна теорія (основні поняття та терміни)
77. Економічна характеристика суднобудування в Україні
78. Міжнародна економічна інтеграція
79. Політика економічного зростання. Економічна кон’юнктура
80. Соціально-економічна сутність і роль державного бюджету України
81. Соціально-економічна характеристика Знам’янського району Кіровоградської області
82. Ринок - економічна основа комерційної діяльності
84. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
89. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
91. Ресурсно - природний потенціал Китаю та його вплив на формування економіки Китаю
92. Економічное районуванне, його суть та значення
93. Облік основних засобів та шляхи його вдосконалення в умовах переходу до ринкової економіки
94. Економіко-географічна характеристика Румунії
96. Антропологічна концепція розвитку культури – зв’язку людини з природою
98. Митне регулювання експорту та імпорту послуг в Україні та його ефективність