|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Искусство, Культура, Литература Литература, Лингвистика
Життя і творчість Степана Васильченко |
Ручка "Помада". 
Забавная пачка "5000 дублей". 
Фонарь желаний бумажный, оранжевый. Міністерство Реферат з української літератури на тему “Життя і творчість Степана Васильченко” Виконав Перевірив Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище Панасенко) народився 8 січня 1879 року в містечку Ічні на Чернігівщині, в родині безземельного селянина-шевця. Нелегке було дитинство майбутнього письменника. Минало воно, як згадував він сам, серед чарівної, мальовничої природи, але в щоденних злиднях. Уже змалку зазнав хлопець багато кривди і знущань. Батько з синами взимку займалися ремеслом, обслуговуючи головним чином селян навколишніх сіл і хуторів. А влітку всією родиною йшли на заробітки до поміщицької економії. Велика родина Панасенків, незважаючи на постійну матеріальну скруту, жила дружно. У сім'ї любили книжку, задушевні народні пісні й думи, щирий сміх. Часто в убогій хатині шевця звучали “Тарас Бульба” Гоголя, поезії Шевченка, лунала пісня про легендарного Кармелюка. Атмосфера повсякденної праці, шанування народних звичаїв, у якій зростав Степан, прищепила хлопцеві добрі естетичні смаки, визначила подальші шляхи в житті. Дитячі враження згодом стали для Васильченка невичерпним джерелом художньої творчості. Батько поважав у людях освіту, заохочував до знань дітей. Зазнавши в житті чимало горя, намагався дати дітям освіту і на останні копійки вчив їх. “Ні землі, ні худоби, ні доброго ремества я вам не залишу після смерті, - говорив він, - учіться, діти, та шукайте других шляхів”. Восьмирічним хлопчиком, боязким і соромливим, вступає Васильченко до місцевої п'ятирічної школи, вчиться сумлінно й наполегливо. Після місцевої п'ятирічної школи Степан Панасенко як її стипендіат упродовж двох років займається самоосвітою для підготовки в учительську семінарію. Саме в цей час він перечитав усе краще з всесвітньої літератури, грунтовно простудіював книжки з природознавства, всесвітньої історії. 1894 року юнак їде до Коростишівської семінарії. Назавжди запам'ятався хлопцеві прощальний вечір, коли батьки випроводжали його до Коростишівської семінарії на Житомирщині, нагадували не забувати, “з якого коліна вийшов”. Жаль було хлопцеві розлучатися з старою, похиленою хатою, але окрилювала радісна думка: “Між моїм родом - батьками, дідами, самими далекими пращурами - я перший іду до культури, до світла”. Казенно-схоластична система навчання в Коростишівській семінарії не могла задовольнити жадоби знань у допитливого юнака, і він багато надолужував самоосвітою Відтоді звичка досягати мети самотужки постійною наполегливою працею стала правилом на все життя. Мабуть, через велику вимогливість до себе Васильченко в ці роки ще не зважувався писати, хоч його класні твори, як він сам згадував, завжди були найкращими і до сліз зворушували вчителя словесності. Тут, у семінарії, вперше вималювався в його уяві образ сміливого, незалежного народного вчителя. 90-і роки на Україні відзначаються бурхливим розвитком промислового капіталізму. Разом з тим зростає і робітничий рух. Це був час активного формування духовного світу й Степана Васильченка. 1898 року Васильченко закінчує семінарію і одержує призначення в однокласну міністерську школу в селі Потоках.
Весь запал свого серця, всю енергію віддає він педагогічній роботі: посилено працює над методикою викладання, відкриває для дорослих вечірні класи, організовує хоровий і драматичний гуртки. За чотири роки роботи в Потоках Васильченко глибоко пізнав гірке життя сільського вчителя. Школа - брудна й холодна, брак підручників, постійні утиски з боку панів, попів, урядників. А навколо - безпросвітні селянські злидні, і як наслідок крайнього зубожіння - переселення селян, шукання кращої долі на інших землях. Перший твір письменника - поему “Розбита бандура” - було присвячено долі селян-переселенців, “сільському безземеллю”. Надіслана до “Киевской старины”, поема так і не з'явилась друком. А її автора незабаром за розпорядженням “згори” звільняють з роботи. І починаються нескінченні мандри сільського вчителя. Молодого вчителя звільняли з посади, переводили з місця на місце не тому, що не справлявся з своїми обов'язками, а через те, що говорив начальству правду у вічі, не схилявся перед сільськими властями, не мирився з несправедливостями. Не було з ким поділитися своїми болями, і молодий учитель звіряв бентежні роздуми паперові. Зачинившись у маленькій кімнатці при школі, яка служила йому за помешкання, він довгими осінніми та зимовими вечорами просиджував над щоденником, писав кореспонденції до газет, потай від усіх віршував. За переконанням Васильченка, “учитель повинен бути сильний, незалежний, - до цього мусить прагнути. Вирішив: так жити не можна - треба боротись. Та як? За зброю до такої боротьби я вирішив узяти слово”. Багатий життєвий матеріал, природний талант і художнє чуття, виховане на кращих зразках української і російської літератури, підказували Васильченку, як треба писати. Сам Васильченко, як відомо, неодноразово вказував на те велике значення, яке мали для його ідейно-художнього зростання твори видатного російського художника слова Чехова. Зацькований інспекторами, сільськими “начальниками”, реакційними попами, зневірившись у можливості щось переінакшити в житті селянства шкільною працею чи скромною громадсько-культурною діяльністю, а також бажаючи підвищити освіту, Панасенко у 1904 р. вступає до Глухівського вчительського інституту, або, як його ще називали, “мужицького університету”. Це були часи наростання визвольних прагнень народу, і студент Панасенко організовує політичний страйк в інституті, виступає з петиціями демократизації навчання у вищій школі. Життя в Глухові пожвавішало. Засновувались гуртки по вивченню політекономії В інституті читаються заборонені книжки, ведуться антидержавні розмови. Від гнітючих казармених стін, як писав згодом письменник, повіяло “весною, квітами”. Схвильований подіями 1905 року, Васильченко вирішує залишити Глухівський інститут і повернутися на село, ближче до народу, сподіваючись на вільну працю в школі. За першими вибухами революції надійшла незабаром люта реакція. При посиленні репресій його в 1906 р. арештовують і ув'язнюють у Бахмутській тюрмі, де за гратами й просидів півтора року.
Бентежні роздуми тих днів згодом виллються на папір, засвідчивши пристрасне бажання автора взяти участь у будівництві нового життя, покласти “хоч один камінчик, хоч цеглинку на те нове велике будування”. Тюремні враження на все життя залишили глибокий слід у пам'яті письменника, і пізніше на їх основі він створив низку новел з життя в'язнів - “Петруня”, “Пацанок”, “Спасенник” та ін. Степан Васильченко, тісно пов'язаний з трудовим народом, сам виходець з його низів, з гіркотою і щирим співчуттям змалював уже в своїх ранніх .творах нестерпні умови життя селян, їх цілковиту безправність. Глибоко проникаючи у внутрішній світ своїх героїв, письменник-реаліст не тільки подає типові образи представників народу, а й простежує причини суспільного лиха. Водночас він показує незбориме прагнення простих, мужніх і красивих у своїх діяннях людей до волі, до кращого життя. Палкою любов'ю до свого народу, до рідного краю пройняті повісті та оповідання Васильченка. У 1908 році Васильченко, хворого на тиф, випускають із в'язниці. Йому було категорично заборонено вчителювати, і він повертається у рідну Ічню до матері, заробляючи там на життя приватними уроками. З цього часу письменник починає серйозно і систематично займатися літературною працею. Одне за одним з'являються його оповідання “Роман”, “Мужицька арихметика”, “У панів”, “На чужину”, “З самого початку”, “Над Россю”, “Дощ” та ін У 1910 році редакція ліберально-буржуазної газети “Рада”, на сторінках якої Васильченко виступив з деякими своїми оповіданнями, запрошує його на постійну роботу, і письменник переїжджає до Києва. Васильченко з 1910 до 1914 рр., аж до закриття газети, завідує в її редакції відділом хроніки і, продовжуючи писати художні твори, публікує їх у “Раді”. 1914 року Степан Васильченко підгортував до друку другу збірку своїх творів під назвою “Оповідання” (перша, “Ескізи”, вийшла 1911 році), але світу вона так і не побачила. Творчу працю письменника перервала світова війна. Майже всі три роки Васильченкові довелося вистраждати на фронті. Цікавим документом того часу е його “Окопний щоденник”, в якому відбито жахи кривавої бійні. З сарказмом викриває він тут брехню офіційної преси про становище на фронтах 3 “Окопного щоденника” вимальовуються тяжкі воєнні будні російського солдата, голодного, обідраного, що перебуває під постійною загрозою смерті і не знає, за що змушений воювати, віддавати своє життя. Правдиво відобразив Васильченко жахи імперіалістичної війни в оповіданнях “Чорні маки”, “Отруйна квітка”, “На золотому лоні”, “Під святий гомін”, “Русин”, що вийшли друком уже 1920 року. В центрі їх - проста людина в сірій солдатській шинелі або селянин-галичанин, якому війна принесла голод, нещастя, розруху. Твори Васильченка воєнного циклу відрізняються від попередніх не лише тематикою, а й трактовкою образів, і навіть манерою зображення подій, героїв, пейзажу тощо.
Нацократя обира останн. Вже самий виплива]ючий з деолог нацоналзму суспльно-флософський змст, що визна волю, творчсть яксн прикмети людсько ндивдуальност за виршальн фактори громадсько-пол]тичного життя,не годиться з принципоммеханчного пра]ва дано людини на зверхнсть, обумовленого лише самим випадковим фактом народження (ддичнсть влади). Соцальнй морал нацократ чужа також родова кастовсть упривлейовансть; критерм конструктивна, продукую]ча цннсть громадянина, що дина зумовлю його провдну роль в суспльств, без огляду на вище чи нижче фамльне походження Самий монархзм для укранських сторичних умов завжди був чужий неорганчний; в нашй же сучасност й будучност вн просто ста абсурдом.. Монархчн теор наших гетьманцв лишилися наскрзь штучним компльованням чужих, захдновропейських роялстичних дей, густо при]правлених соусом московсько-польських консервативних анахронзмв. Це перетворило гетьманську течю в звичай]ну соцальну реакцю, що всупереч логц та нтересам Укрансько Нац в згод з московсько-польськими реак]цйними елементами змага до реставрац капталстично-помщицького ладу на баз федеративного Союзу Трьох Русей
1. Життя і творчість Майкла Фарадея
2. Життя і творчість С.П. Галябарди
3. Тоні Айомі. Життя і творчість
4. Життя та творчість Брейгеля - художника епохи Відродження
5. Життя та творчість Олеся Гончара
10. Життя і творчий шлях Рея Бредбері
11. Творчість композитора Кристофа Глюка
12. Новелістика Дніпрової Чайки, Степана Васильченка, Марка Черемшини, Леся Мартовича
13. Поетична творчість Юрія Клена
Ступка с пестиком "Mayer & Boch", 300 мл. 
Мягкая игрушка "Волк. Забивака", 33 см. 
Домик игровой. 17. Творчість Пантелеймона Олександровича Куліша
18. Творчість українських поетів
20. Література сентименталізму. Творчість Стерна
21. Творчість Григорія Ващенка – скарб українського народу
25. Життя і наукова діяльність Чарльза Дарвіна
26. Камерний хор "Оранта". Концертна діяльність та творчі принципи роботи
27. Життєдіяльність личинок волохокрильців
29. ОУН і УПА як історична реальність суспільно - політичного життя України
30. Життєвий і творчий шлях Ольги Кобилянської
31. Життєвий та творчий шлях Ганса Крістіана Андерсена
32. Життєвий та творчий шлях М.М. Коцюбинського
Фломастеры с кистевидным узлом "Color peps brush", 10 цветов. 
Кружка "Лучшая Бабушка в мире", с рисунком. 
Пистолет с мыльными пузырями "Щенячий патруль", со звуком. 33. Своєрідність композиції "Порівняльних життєписів" Плутарха
34. Михайло Драй-Хмара - життєвий і творчий шлях
36. Зайнятість і рівень життя населення України
37. Пророк Мухаммад: життя та діяльність
41. Огляд життя Александра Довженко
44. Інвестиційна діяльність страхових компаній
45. Козаки, їхнє життя, побут та звичаї
46. Тюркоязычные народы на просторах евразийских степей в эпоху Средневековья
47. События и люди Казахской степи периода XVIII – середины XIX вв.как объект новейшего мифотворчества
48. Мистецтво в структурі людської життєдіяльності
Игра настольная "7 на 9". 
Бумага упаковочная "Путешествие", 70x100 см, 10 листов. 
Настольная игра "Тримино". 50. Импрессионистические мотивы в повести А.П.Чехова «Степь»
51. Маркетингова сутність реклами
52. Закон про зовнішньоекономічну діяьність України
53. Виробничо-торговельна діяльність підприемства
57. Діяльність римських магімтратів
58. Залежність виникнення неврозів у дітей від типу родини
59. Види страхування життя і їх місце в особовому страхуванні
60. Юридична відповідальність в сфері валютного регулювання
62. Суспільна свідомість та її структура
63. Щодо визначення поняття стратегія життя
64. Сбалансованість бюджета України
Набор для специй "Садовая ягода", 2 предмета+салфетница, 23x6,5x9 см. 
Настольная игра "Свинтус". 
Подставка для украшений Jardin D'Ete "Сиреневые сны". 65. Спасать ли краснощекого суслика в Кузнецкой степи?
66. Использование информации о почвах для восстановления ландшафтного разнообразия степей
67. В каком режиме сохранится луговая степь «Михайловской целины»?
68. Інноваційна діяльність підприємства
69. Інтегральна ефективність діяльності підприємства
73. Сутність витрат та методи їх зниження
74. Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині
76. Принципы и методы составления ландшафтной карты территории Каменной степи
77. Поняття сущність та ознаки держави
78. Інвестиційно-інноваційна діяльність спільних підприємств
79. Хімічна промисловість України
80. АПК, його галузева структура і необхідність формування
Настольная игра "Шакал: остров сокровищ". 
Пластиковое лото. Линии и контуры. Комплект из трех игр. 
Гарнитура беспроводная "FreeMotion B680", чёрная. 81. Грошові потоки, звітність, планування
82. Діяльність уряду України в галузі екології
83. Легка промисловість України укр
84. Співзвучність поезії І.Я.Фpанка з наpоднопісенною твоpчістю
85. З жуpбою pадість обнялась…
89. Життєвий шлях Олександра Петровича Довженко
90. Оцінка чисельність, щільність, демографія популяції рослин та тварин
91. Палеоэкономика населения горных степей Алтая (по наскальным изображениям и археологическим данным)
92. Семантика образа степи в прозе Чехова
94. Комічне як соціокультурна реальність
96. Життя людини за межами рідної планети
Фигурка "Zabivaka Classic", 8 штук, 6 см. 
Планшет для пастелей "Калейдоскоп", A3, 20 листов. 
Доска магнитно-маркерная, 60x90 см. 97. Астероїдна небезпека: міфи та реальність
98. Діяльність страхової компанії "Оранта"
99. Маркетингова діяльність комерційного банку
