![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Искусство, Культура, Литература
Литература, Лингвистика
Казка - жанр усної народної творчості. Творчість А. Барто |
Зміст 1. Казки – розповідний жанр усної народної творчості 2. А. Барто – поет і педагог Список використаної літератури 1. Казки – розповідний жанр усної народної творчості Народні казки та їх особливості. Хоч би якими несхожими були казки різних народів, спільного між ними багато. Адже казка — всюди казка, тобто один із найпоширеніших жанрів усної (бо ж віками передавалась із уст в уста і лиш якихось дві-три сотні літ тому почала записуватись) народно-оповідної творчості. Казка — від слова казати. Творило-казало її безліч людей, і кожен оповідач був трохи ще й автором, до чужого додавав щось своє, але жоден і гадки не мав увічнити під готовим твором власне ім'я. Так і дійшли до нас казки не як авторські, а як народні. Слово &quo ;народний&quo ; вживаємо тут, певна річ, у якнайширшому його значенні, об'єднуючи ним усіх, де б хто не народжувався: чи то в охайних сільських оселях, чи то в галасливих міських кварталах, чи то в пишних замках-палацах. Легко уявити десь на запашному лузі купку замурзаних дітей-пастушків, які зачаровано слухають неквапну оповІдь-казку поважного пастуха-патріарха, або малу дитину в шовках та золоті, яка не менш зачаровано ловить кожнісіньке слово бабусі-казкарки. Хоч звідки казки виходили, хоч який народ їх складав, вони завжди втілювали в собі найвищі, загальнолюдські, чесноти. &quo ;Поселяючись&quo ; на якійсь новій території, вони &quo ;співпрацювали&quo ; із тамтешніми казками, щось від них запозичуючи, а в чомусь їх збагачуючи. Найголовніша особливість казки — художня вигадка. Розвиток подій у ній, або ж сюжет, завжди чіткий, дохідливий, позбавлений надмірних деталей, описів та розмірковувань. Риси персонажів у казці нерідко гіперболізовані, тобто перебільшені. Тож нічого дивуватися, що в казкової дівчини сльози автоматично перетворюються на перлини, що за кожною усмішкою з її уст випадає троянда, а парубкові-богатиреві потрібно з'їдати на обід цілого вола! Попри близькі сюжети, казки різних народів мають і певні ознаки, свій національний колорит, елементи побуту, географічні деталі. Так, прикметною рисою китайських казок вважається те, що дія там відбувається не десь, у хтозна-якому царстві, а в якійсь конкретній, &quo ;справжній&quo ; місцевості. Італійські ж казки своєю територією мають переважно море і гори, норвезькі — море, але — холодне, північне, африканські — джунглі й пустелю. Трикратність дії (з тенденцією до посилення, наростання) — важлива риса народних казок. Цифра &quo ;3&quo ; взагалі з-поміж інших чисел одна з найуживаніших, що є ознакою її глибинної символіки в міфічній свідомості всього людства. Триєдиність світу, світового дерева за вертикаллю (підземний світ, світ земний і світ небесний), триєдиність часу і поколінь (минуле, сучасне, майбутнє), триєдиність духовного буття (мікрокосм як світ людської душі, макрокосм як світ довкола нас і світ Біблії), триєдиність Бога, триєдиність батьківської, материнської і синівської сил — продовжувати цей смисловий ланцюг можна ще довго. У казках зазвичай троє синів, три дочки, троє богатирів, троє поросят, три поради, троє бажань, три випробування та ін.
За змістом казки поділяються на групи, теж за спільними принципами. Перша, й найдавніша, група — казки про тварин. Найдавніша, бо ж наші далекі предки цілком залежали від природи, від того, наскільки пощастить їм уполювати для прожиття якусь здобич, причому вполювати так, щоб собі не стати чиєюсь здобиччю. Тварини для людей були теж як люди, а тому легко й невимушене почувалися персонажами таких казок, розмовляючи людською мовою, живучи за людськими законами. Самі ж люди в казках про тварин якщо і з'являються, то хіба що епізодично. Казки про тварин часом називають ще й байками. Передовсім це стосується казок з яскраво вираженим повчальним змістом, хоч у переважній більшості такої безпосередньої повчальності вони позбавлені. Зате чого не відібрати в казок про тварин, так це величезного мовного багатства: бездоганно довершені діалоги, численні звуконаслідування, ритмізовані віршики-пісеньки Та й читаються-переповідаються вони по-особливому: за вовка чи ведмедя народний оповідач промовляє грубим голосом, тоді як до мови лисички додає &quo ;цукру&quo ; чи &quo ;маслечка&quo ;, а за мишку чи покривдженого зайчика говорить тоненько й жалісливо. Ще своєрідніше оповідають казки в Африці: коли поночіє, під звуки тамтамів малі й дорослі збираються біля багаття. Казка чергується з піснями та змаганнями-загадками. А оповідач перевтілюється у тварину-персонажа. Цікаво, що в різних країнах кількість казок про тварин різна, їх багато в мешканців спекотної Африки та холодної Півночі і значно менше — в італійців, англійців, французів. Очевидно, тут існує прямий зв'язок між казкою та кліматичними й суспільно-економічними умовами, &quo ;блага&quo ; цивілізації мимоволі віддаляють людину від світу природи. Зазвичай в усіх народів симпатії оповідача й слухача на боці слабких і покривджених. Або ж гідних, сильних і шляхетних. Майже в кожного народу своя казка-версія про те, чому не миряться між собою миші, коти й собаки, а також про перепалки-суперечки між вовком і лисицею, хитромудрі перегони (в німецькій народній казці вони відбуваються між їжаком та зайцем, а в кубинській — між черепахою та оленем). Але в усіх цих казках — свої способи утвердження справедливості, хоч у кожній спостерігається троїстість (тричі запитують поради про те, чи є на світі правда), і в кожній торжествує справедливість. Як виняток хіба що грецька та болгарська казки. Казки про тварин часто схожі на народні жарти (тільки коротких варіацій на естонську казку &quo ;Одруження ворона&quo ;, як зазначають дослідники, записано понад сотню! Серед них білоруська (&quo ;Зайчики&quo ;), болгарська (&quo ;Вовк і сорока&quo ;), корейська казка (&quo ;Стоніжка і черв'як&quo ;). • Чарівні казки. Другою, не набагато, мабуть, молодшою, групою є казки чарівні, або, як їх ще називають, героїчні, фантастичні, пригодницькі. У них втілено віру давніх людей у магічні властивості речей, істот, Слова й Числа. Вони поєднують у собі міфічні, фантастичні й героїчні начала. Щоправда, навіть такі нібито негативні персонажі не обов'язково чинять лише зло. Як у звичайному житті рідко що трапляється в &quo ;чистому&quo ; вигляді, так і в казках негативні персонажі час від часу комусь допомагають, бувають симпатичними, а то й викликають співчуття.
Це стосується і, сказати б, позитивних героїв, які, однак, теж подеколи помиляються. Воно й зрозуміло: домогтися гармонії, наприклад, між розумом, серцем та фізичною силою навіть богатиреві не вельми просто. Але все стає на свої місця, коли на допомогу приходять інші могутні сили, хоч, трапляється, вони теж зраджують одне одного. Цікаво, що майже завжди про повернення зі служби доброї дівчинки сповіщає півень: чим не свідчення великої поваги різних народів саме до цього птаха? А ще у стосунках нерідних сестер немалу роль нерідко відіграють корівка, буйволиця, віл. Добра худоба-трудівниця стає на оборону покривджених сиріт, допомагаючи їм навіть після своєї смерті. Географічна поширеність такого сюжету (Якутія, Африка, В'єтнам) засвідчує: цю тварину-годувальницю шанують усі народи. Чарівним казкам теж притаманна трикратність дії: по дорозі на службу героїня зустрічає три об'єкти, які потребують її втручання, — піч, яблуньку і, нарешті, того, кому служитиме. Повертаючись додому, «вона знову їх зустрічає (щоправда, в &quo ;Пані Метелиці&quo ; з невідомих причин цей момент випущено), і вони або віддячують їй за поміч, або ж відвертаються від неї, ображені грубощами. Проте й деякі інші числа за частотою не набагато відстають від &quo ;коронованої&quo ;&quo ; трійки. &quo ;Сім&quo ; також часто вживається у значенні &quo ;багато&quo ;, бо є певною кратністю і певною крайністю (наприклад, до семи предметів здатна запам'ятати людська пам'ять за один раз; медики кажуть, що клітини людського організму відновлюються через кожні сім років; у Біблії згадано легендарні сім чорних і сім білих корів, що символізують чергування &quo ;чорних&quo ; і &quo ;білих&quo ; смуг людського життя). Велике символічне навантаження в казках несе число &quo ;9&quo ;, яке до того ж уживається і в родильній та поховальній обрядовості. Наступне широковживане &quo ;казкове&quo ; число — &quo ;40&quo ;. Недаремно в давній Русі його пов'язували з мисливством (згадується сорок &quo ;єгерів&quo ;, сорок хортів, впольований сороковий ведмідь — останній у &quo ;ведмежій&quo ; кар'єрі мисливця, адже сорок перший уже мав би вбити його самого. Та й саме слово &quo ;сорок&quo ; походить, як вважається, від давньоруської назви мішка із чотирма десятками соболиних шкурок), бо і в казках інших народів, наприклад, падишах має сорок візирів і на виконання завдання виділяє сорок днів, киргизького хана із полювання супроводжує сорок джигітів. А ще — 40 розбійників, 40 днів бенкету, по 40 джигітів і дівчат дають у слуги. У грузинів деви б'ються із сорока паколами, казах мусить упізнати свою красуню з-поміж сорока інших красунь. &quo ;Сорок&quo ; у казці, як бачиться, не просто &quo ;багато&quo ;, це якась самодостатня множина, що, як і в Біблії (40 днів і ночей лив дощ під час всесвітнього потопу, 40 років Мойсей водив людей пустелею), означає водночас і покару, і очищення, межу людського терпіння і людських потреб та бажань. Нарешті, число &quo ;тисяча&quo ;. Воно вживається в казках нечасто, а якщо вживається, то зі значенням явної надмножинності, надмірності чогось. «Тисяча і одна ніч» в арабських казках означає неймовірно великий проміжок часу, впродовж якого мудра красуня Шахразада спромоглась утримувати увагу жорстокого царя Шагріяра, чим рятувала вродливих жінок свого краю.
Втчизнян захдновропейськ вчен доклали чимало зусиль, щоб розкрити суть, визначити жанров особливост, з'ясувати походження шляхи поступового розвитку. Однак ц дослдження ще не доведен до кнця. Проблема поляга в тому, що балада, давнй жанр, увбрала в себе риси сумжнх видв усно народно творчост (лрично псн, думи, легенди, казки, мфу та н.). Тому, як слушно вважа фольклорист М. Андреев, нема можливост дати закнчену характеристику цього жанру, бо його рамки довол розпливчаст приблизн. Певну труднсть у дослдженн балад спричиня те, що цей жанр не ма змстово-тематичних обмежень (як, наприклад, сторичн псн обмежен сторичними темами, родинно-обрядова поезя смейними святами, календарно-обрядова темою прац на земл). У баладах освоюються вс можлив явища людського життя особистого, смейного, суспльного, заторкуються проблеми, з якими може зустрчатися людина на свому життвому шляху соцальн, побутов, духовн, моральн, ус види стосункв мж людьми (родичами, друзями, ворогами), зв'язок з потойбчним свтом (духами, мерцями, демонами), фантастичн незвичайн явища
2. А.А. Брянчанинов и его книга "Русские народные сказки в стихах"
3. Вивчення усної народної творчості на уроках української літератури в 5-7 класах
9. Восстановление народного хозяйства в 1945 – 1964гг. после Великой Отечественной войны
10. Выборы как форма народного волеизъявления(Вибори як форма народного волевиявлення)
11. Русские народные художественные промысла
12. Народные традиции в современном костюме
13. Специфика народного орнамента русских
14. Специфика народного орнамента русских
15. Пушкин: Биография; Народность сказок Пушкина; Всемирность Пушкина (критика)
17. Реферат перевода с английского языка из книги “A History of England” by Keith Feiling
18. Министр просвещения граф С. С. Уваров. Самодержавие, Православие, Народность
19. Развитие народного образования в городе Новый Уренгой (1976 – 1999 гг.)
20. Из истории народного образования города Москвы
21. МЕТОДЫ НАРОДНОЙ МЕДИЦИНЫ. ЗАКАЛИВАНИЕ ОРГАНИЗМА
25. Страны Центральной и Юго-Восточной Европы: становление государств народной демократии
26. Энергетика СВЧ в народном хозяйстве: применение СВЧ-нагрева в пищевой промышленности
27. Радиофизические методы обработки информации в народном хозяйстве
28. Розрахунок кошторису, та витрат на вироби народного вжитку
29. Глобализация экономики и народного хозяйства
30. Личность и народные массы: роль в истории
31. Народное образование в годы семилетки
32. Народные выступления, волнения и заговоры в Англии
33. История народного хозяйства
34. Народное образование Сибирского края
35. Образование казахской народности
37. Народные предания как источник для изучения этнической истории киргизов Центрального Тянь-Шаня
41. Отношения мужчины и женщины в белорусских народных сказках
42. Народность, нация и проблема национальных культур
43. Русские народные художественные промыслы
44. Народные механизмы языковой традиции
46. Гармония и алгебра народной игрушки
47. Народный и национальный костюм - источник творческого процесса в деятельности художника модельера
49. Традиции народной баллады в творчестве английских романтиков (Кольридж, Вордсворт, Скотт)
50. "Голубые искры народной памяти"
51. Размышления о судьбе народной в творчестве Н. А. Некрасова
52. Пугачев — предводитель народного восстания
53. "Мысль народная" в "Войне и мире"
57. "Народная мысль" в романе Л.Н. Толстого "Война и мир"
58. "Евгений Онегин" - энциклопедия русской жизни в высшей степени "народное" произведение
59. Поэма "Реквием" Анны Ахматовой как выражение народного героя
60. "Мысль народная" в романе Л. Н. Толстого "Война и мир"
63. Устная народная поэзия в украинской литературе
64. В поисках народного счастья (по поэме Некрасова "Кому на Руси жить хорошо")
65. Русское народное сознание в литературе ("Капитанская дочка")
66. Пушкин: Народность сказок Пушкина
67. Особенности народного характера в прозе В.М.Шукшина на примере одного из рассказов ("Микроскоп")
68. Восстановление и дальнейшее развитие народного хозяйства в Москве и Московской области
74. Общечеловеческие идеалы в народной школе. Барон Н. А. Корф
75. К.Д. Ушинский о народном учителе и его подготовке
76. Программа "Народное пение"
77. Использование народной педагогики в системе музыкального воспитания дошкольников
78. Народная школа как идея национальной доктрины образования России
80. Формирование экологической культуры как фактор социализации личности средствами народной педагогики
81. Система физического воспитания и лечебная гимнастика в народной республике
82. Основы экологии и безопасности товаров народного потребления
83. Воздействие народного хозяйства на окружающую среду Мордовии
84. Анализ взаимосвязи показателей баланса народного хозяйства и системы национальных счетов
85. Характеристика народного хозяйства
89. Закон Китайской Народной Республики «О предприятиях с иностранными инвестициями»
90. Создание блока Народное единство и президентские выборы 1970 года в Чили
91. Корейская Народно-Демократическая Республика
92. Алжирская Народная Демократическая Республика
93. Недостатки закона о выборах народных депутатов Украины
94. Народна мудрість в легендах, оповідках, фольклорі
95. Китай. Младшая династия Хань. Народные восстания
96. Тенденции и традиции развития хачкаров в контексте народной культуры Армении
97. Мужская одежда народностей Сахалина