|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Зміст, структура і функції освіти в сучасному ВУЗі |
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. 
Горшок торфяной для цветов. 
Забавная пачка "5000 дублей". Визначення змісту освіти в сучасному вузі - процес трудоємний, він викликає багато суперечливих точок зору, суперечок у питаннях раціонального співвідношення загальнонаукової і професійної, теоретичної і практичної підготовки, фундаментального і прикладного компонентів навчання. І це закономірно - адже ті, що вчить сьогодні студент, знадобиться йому в конкретній роботі не лише завтра, але і через кілька років. Тому визначити зміст освіти в сучасному вузі - значити врахувати сучасні вимоги суспільства, передбачити вимогу в обсязі інформації, яка необхідна студентові в його перспективній практичній діяльності й встановити технологічну забезпеченість навчального процесу, його спрямованість на формування особистісних і професійних якостей особистості. Характеризуючи сучасний зміст освіти, можна відзначити наявність чотирьох напрямків розвитку: - Розширення гуманізації і гуманітаризації змісту сучасної освіти у вузі. У «Концепції гуманітарної освіти України», прийнятої в 1997 р. підкреслюється, що «.необхідність нової концепції гуманітарної освіти зумовлена і сутністю державотворчого процесу, утвердженням України як демократичної, суверенної держави. Досягнення цієї мети неможливе, якщо до її будівництва не залучаться мільйони людей, які свідомо оберуть незалежність, волю, демократію, право на вільний вибір і самореалізацію за основу власної смислоутворювальної життєвої програми. Виховання такої свідомості - важлива функція гуманітарної освіти. Особливу відповідальність за це несуть вузи і кафедри гуманітарного профілю, професорсько-викладацький корпус, фахівці-викладачі гуманітарних дисциплін, які, насамперед, покликані професійно творчо розвивати концепцію гуманітарної освіти адекватної потребам години і здійснювати її практично в навчально-виховному і науково-дослідницькому процесах. У цій справі слід, у першу чергу, забезпечити перехід від «закритої» моноідеологічної методології дослідження і розробки гуманітарних проблем та викладання гуманітарних дисциплін, до сучасної методології, яка виходить з принципові плюралізму наукових підходів та методик, відкритості до інноваційних точок зору, толерантності щодо оригінальних ідей і концепцій, дискусійного способові з'ясування істини, діалогових форм навчання.» Гуманітарна освіта - навчально-виховний процес викладання-освоєння гуманітарних дисциплін, головними серед яких є історичні, філософські, політологічні, економічні, соціологічні, культурологічні українознавчі, психолого-педагогічні, правничі дисципліни. Особливе навантаження в цій галузі освіти належить таким навчальним предметам, як етика, естетика та мистецтвознавство, екологія, релігієзнавство, риторика тощо. Аналіз наукових публікацій останнього років свідчить про ті, що в навчальні плани вузів управлінського профілю включені такі інтегративні дисципліни, як «Філософія управління», «Людина і суспільство», «Геополітика», «Економічна психологія», «Світова художня культура», «Соціально-політична теорія суспільства», «Етика бізнесу», «Етика ділових відношень», «Етика й естетика» та ін. - Прагнення до синтезові змісту освіти, об'єднання його в інтегративні курси як у загальнонауковій, так і в спеціально-предметній сфері підготовки.
Актуальним у даному процесі є посилення межпредметної спрямованості навчання, укрупнення дисциплін, об'єднання малих курсів у блокові навчальні дисципліни узагальненого найменування при наявності в них загальної наукової основи, а також виключення з навчальних планів дисциплін, які не мають значення для майбутньої професійної діяльності. - Необхідність чіткої збалансованості трьох галузей знань - загальнотеоретичних, спеціально-професійних і спеціально-предметних у формуванні професійної компетентності майбутнього фахівця. Аналіз співвідношення об’ємів години, які відводяться навчальними планами на ці три циклі, говорити про зворотнє: відсутність зкоординованості, невідповідності цілям, задачам і принципам підготовки сучасного спеціаліста. - Формування вузів нових спеціалізацій, обумовлених вимогами сьогодення і принципово нове структурування змісту їх навчальних програм. До таких необхідно віднести і вузи управлінського профілю, що формують професіоналів в області виробничої, соціальної і духовної систем управління сучасного суспільства. На відміну від складові змісту навчання студентів у профільних вузах минулого (політехнічний, економічний, гуманітарний та ін.), зміст навчання студентів у сучасному вузі повинне виглядати і структуруватися інакше. Спираючи на підходи, сформульовані И.Я. Лернером, М.И. Скаткіним, В.В. Краєвським, В.С. Ледневим, А.В. Глузманом зміст освіти в сучасному вузі можна в процесуальному і результативному плані представити як: - систему узагальнених фундаментальних загальнонаукових, спеціальних і предметно-професійних знань; - систему узагальнених, спеціальних, предметно-професійних і дослідницьких умінь, прийомів і способів дій; - досвід творчої, практичної і професійної діяльності, що включає мобільність використання засвоєних знань і умінь, їх трансформування і застосування при рішенні проблемних ситуацій; - досвід емоційно-вольового відношення, інтелектуального і професійного спілкування людьми різних соціальних рівнів; Побудова змісту сучасної освіти у вузі можливо на основі принципів, сформульованих у дослідженнях вище названих авторів: Першим і основної з них є принцип функціональної повноти компонентів змісту освіти. Сутність його полягає в тім, що вузівська система не може ефективно функціонувати і готувати висококваліфікованих фахівців, якщо вона не включає повний набір істотно значимих компонентів (підходів, методів, систем, дисциплін і т.д.) Іншим важливим принципом є диференціація змісту освіти, зв'язана зі збільшенням значення окремих дисциплін. Так, у свій година, дисципліна гуманітарного циклові «Психологія» перетворилася в самостійні, професійно-орієнтовані курси «Загальної психології», «Економічної психології», «Соціальної психології». і т.д. Базова область управлінських вузів «Менеджмент» протягом останнього десятиліття трансформувався в «Менеджмент виробничої і невиробничої сфер», «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», «Адміністративний менеджмент», «Господарський менеджмент», «Менеджмент природоохоронної діяльності», «Фінансовий менеджмент» і т.д. Третій принцип - інтеграції змісту освіти - з доцільним зменшенням дисциплін на конкретному рівні.
Наприклад, у зв'язку зі зміною соціально-політичного життя були об'єднані «Основи економічної теорії», «Діалектичний матеріалізм» і «Історичний матеріалізм» у курс «Антропологічної філософії», «Філософії управління», «Методології наукових досліджень», «Логіки» і ін. При цьому наукова змістовна й освітня сторона названих курсів модифікувалася і була узагальнена на новому науково-методологічному рівні. Четвертий принцип - наступності освіти відіграє істотну роль у структуруванні змісту освіти. Сутність цього принципу полягає в систематичності, послідовності, погодженості, взаємозв’язку і взаємодії викладання циклів дисциплін, окремих предметів і курсів. На підставі аналізу стратегічних напрямків і принципів навчання в сучасному вузі можна визначити загальну структуру змісту освіти, що включає п'ять основних блоків підготовки фахівців: загальнонауковий чи філолофсько-культурологічний; предметно-спеціальний; предметно-психологічний (різного професійного призначення); науково-дослідний; професійно-практичний. Кожен блок має свої професійні задачі, має значний професійно-виховний і освітній потенціал і дозволяє використовувати закладену в ньому інформацію і для формування особистості майбутнього фахівця, і для забезпечення його готовності до професійної роботи. Така позиція дає можливість представити структуру змісту освіти як: змістовну (система узагальнення знань); процесуальну (система узагальнення умінь і способів дії); результативну (досвід творчої діяльності, відносини, спілкування, самовдосконалення). Виділення п'яти блоків дозволяє збалансувати області професійної підготовки, оперативно керувати ними, забезпечуючи мобільність і спрямованість, а також забезпечуючи передумови для створення диференційної системи навчання студентів вузові. Взаємозв'язок і взаємообумовленість блоків підготовки студентів сучасних вузів представимо в такий спосіб: Конкретизуємо зміст кожного з них: Блок загальнонаукової і філолофсько-культурологічної підготовки включає фундаментальні дисципліни, вивчення яких орієнтоване на освоєння сучасних досягнень науки, техніки, культури, формування широкого наукового кругозорові, соціального досвіду, створення бази для одержання спеціальної і професійної освіти. Смороду сприяють формуванню світоглядних позицій, закріпленню гуманістичних ціннісних орієнтації, осмисленню взаємозв'язку наданих знань і практичної діяльності. Цінність гуманітарної освіти полягає в тому, що воно розвиває мислення і культуру особистості, тренує інтелект, розвиває здібності, емоції, уяву, сприяє формуванню особистісних якостей, навичок комунікації, служити засобом інтеграції знань. Першорядне значення в цьому блоці мають такі дисципліни, як “Філософія”, “Логіка”, “Політологія”, “Соціологія”, “Правознавство”, “Основи економічної теорії”, “Етика”, “Українська і зарубіжна культура”, «Релігієзнавство», «Етика й Естетика», «Ділова українська мова» . При вивченні загальноосвітніх дисциплін переваги віддається вивченню «мов», що використовуються у фундаментальних науках, знайомству з інформацією, що має поліфункціональне значення, освоєнню методів і засобів рішення загальнонаукових задач.
Он исходит из того, что мир материален. В его рамках создаются и распадаются структуры, которые обмениваются частицами вещества и энергии, что означает усложнение и самоорганизацию. Важнейший этап появление биологических систем. В них циркулируют не только вещество и энергия, но и сигналы, несущие информацию. В клетке - разум из генов ДНК, сигналы из РНК. В организме - разум из клеток органов регулирования - эндокринной, нервной систем, - организованных по этажному принципу. Каждая "разумная" система действует в среде, состоящей из систем подобной же, низшей или высшей организации. "Где-то на самом низком уровне, на уровне простейших микроорганизмов, - грань разума. Ниже - только простая физика - частицы и энергия" (выделено мной. - В. Е.). Центральным понятием разума являются модель, система, отражающие разными средствами некий оригинал - другую систему, ее структуру, функции, качества. 123 Итак, разум для Амосова - это генетическая информация, характерная лишь для биологического уровня, которая усложняется на уровне клетки, организма и распространяется на общество
2. Сутність та зміст сучасного менеджменту
3. Становлення середньої і вищої освіти євреїв на Волині у ХІХ ст
4. Поняття, зміст і функції науки
5. Концептуальна модель сучасної вищої професійної освіти
9. Синапсы (строение, структура, функции)
10. Социальные ограничения: содержание, структура, функции
11. Зміст і еволюція поняття мотивації
12. Розвиток освіти в період Київської Русі і доби козаччини
13. Социальные институты: сущность, структура, функции
14. Зміст і завдання БЖД та об’єктивні умови її виникнення
15. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
16. Зміст та завдання професійної етики юриста
Вешалка для одежды напольная ТД-00014, две перекладины, 800x430x1550 мм. 
Стульчик-подставка "Тачки". 
Перчатки виниловые одноразовые, размер XL, 100 шт.. 17. Монетарний режим таргетування обмінного курсу - сутність та зміст
18. Світовий фінансовий ринок та його економічний зміст
19. Охорона праці - основні положення, зміст і завдання
20. Екологічний зміст процесу антропогенезу
21. Державне регулювання системи професійно-технічної освіти в Україні
25. Форма та зміст заповіту за законодавством різних держав
26. Зміст аграрної реформи П.А. Столипіна і її наслідки
27. Розвиток писемності, освіти та науки в Київській Русі
28. Гадяцька угода 1658 року, її зміст та вплив на державницькі процеси в Україні
29. Белорусская культура как тип: структура, функции, универсалии (ценности, идеология, техника)
30. Суть і зміст ризик-менеджменту
31. Аналіз ділового партнерства: зміст, проблеми, перспективи
32. Сутність та зміст контролю
Гель для купания младенцев "Bubchen", 400 мл. 
Фигурки "FIFA 2018. Забивака. Celebrating", 3 штуки, 6 см. 
Карандаши цветные Faber-Castell "Grip", 12 цветов. 33. Аналіз основних підходів та провідних концептуальних ідей до визначення суті полікультурної освіти
34. В.О. Сухомлинський про значення початкової школи в системі освіти
35. Головні напрямки реалізації завдань реформування освіти
36. Історія та перспективи розвитку російської професійно-технічної освіти
37. Місце трудової підготовки школярів у системі народної освіти
41. Система вищої освіти у Фінляндії
42. Система освіти у Великобританії
43. Становлення і розвиток вищої освіти на Україні
44. Форми і методи здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна"
45. Зміст і методика вивчення країн Африки у шкільному курсі країнознавства
46. Зміст правового виховання молодших школярів
47. Виробниче навчання у закладах професійної освіти
Фломастеры со штампами "Fantasy", 24 цвета. 
Настольная игра "Падающая башня с фантами. Бам-бум". 
Настольная игра "Русское лото". 49. Профорієнтація в системі освіти
50. Входження вітчизняної освіти до єдиного освітянського простору Європи
51. Розвиток освіти як напрям соціальної політики
52. Соціологічна концептуалізація освіти
53. Енергетичне обстеження будівлі ДНЗ №7 управління науки та освіти Сумської міської ради
57. Поняття і зміст підприємницької діяльності
58. Структура и функции клеточного ядра
59. Структура налоговых органов РФ права, обязанности и функции
60. Культура, её структура и функции
61. Сущность, структура и функции семьи
62. Структура и функции Банка Англии /Центрального Банка Соединенного Королевства/
63. Сущность и эволюция развития рынка ценных бумаг, его функции и структура
64. Рынок: сущность, функции и структура
Набор мебели для столовой "Коллекция". 
Мягкая игрушка "Волк. Забивака", 28 см. 
Набор подарочный "Камни для виски в мешочке", 2 штуки, 2,5х2,5 см. 65. Структура и функция АРUD-системы и ее освещение в учебной литературе
66. Сущность, функция и структура эзотерической психологии
68. Функция, структура и метод социологии
69. Сущность, структура и функции семьи
74. Оптимизация структуры локальной вычислительной сети вуза
75. Международные товарные биржи: организационная структура и функции
76. Товарна біржа: структура та функції
77. Роль та вміст води в організмі
78. Сучасні засоби автоматизації стійлового молокопроводу
80. Функции и структура Госдумы
Копилка "Металлический сейф с ключом", красная. 
Карандаши цветные "Evolution", 24 цвета. 
Одеяло 2-х спальное "Стандарт", шерсть мериноса. 81. Особливості книговидання і функціонування засобів масової інформації в сучасній Україні
82. Риторика как наука. Предмет, структура и функции
83. Структуралізм як історичний напрям мовознавства
84. Еквівалентність перекладу при відображенні функціонально-ситуативного змісту оригінала
85. Американський структуралізм (дескриптивізм) та Генеративізм – історичні течії лінгвістики
89. Библиотечный фонд, его функции, состав и структура
90. Структура и морфология культуры. Типология культуры. Функции культуры
91. Генеза та функціонування числової символіки в поезії ХХ ст.
93. Функции и виды организационных структур на промышленном рынке
94. Міжнародна торгівля. Механізм функціонування та регулювання
96. Структура теорії управління та сучасні тенденції її розвитку
Рюкзак для средней школы "Рассвет", 46x34x18 см. 
Этажерка для обуви "Комфорт-3". 
Чайная пара "Loraine" (чашка 180 мл + блюдце). 97. Функції фінансового менеджменту і фінансовий механізм
98. Сучасна українська освіта в контексті перспектив світового розвитку
99. Лобізм як явище сучасної політики
