|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право История отечественного государства и права
Революція 1917 року в Україні (лютий-початок липня 1917 року) |
Фонарь садовый «Тюльпан». 
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. Міністерство освіти і науки України Дніпродзержинський державний технічний Університет Заочний факультет Кафедра історії України Контрольна робота З дисципліни: « Історія України» Варіант № 17 Тема: Революція 1917 року в Україні. (лютий-початок липня1917р.) Виконав: Прийняв: професор Ветров Р.І. м. Дніпродзержинськ 2008р. Питання до теми Лютнева революція 1917р. Становище в Україні після повалення царизму. Три табори влади в Україні: місцеві органи влади Тимчасового уряду; Українська Центральна Рада; Ради робітничих солдатських та селянських депутатів. Альтернативні шляхи розвитку України. Виникнення Центральної Ради, її склад, програма і соціальна база. Курс на політичну автономію України. Взаємовідношення Центральної Ради та Тимчасового Уряду. I-й Універсал Центральної Ради, його завдання і мета. Сформування Генерального Секретаріату. II-й Універсал Центральної Ради Та його зміст. 1. Лютнева революція 1917р. Становище в Україні після повалення царизму. Три табори влади в Україні: місцеві органи влади Тимчасового уряду; Українська Центральна Рада; Ради робітничих солдатських та селянських депутатів. Альтернативні шляхи розвитку України Лютнева революція 1917р У 1917 р. відбулися дві російські революції. Перша — Лютнева —Почалася вона коли 8 березня (23 лютого за ст. ст.) петроградські робітники оголосили страйк протесту проти нестачі продуктів. Але, отримавши наказ стріляти в цивільних людей, царські війська перейшли на бік робітників. За кілька днів подібне вчинила більша частина столичної залоги. Водночас населення міста заповнило вулиці, щоб продемонструвати солідарність із страйкарями. З поширенням демонстрацій по всій імперії Микола II зрікся престолу, його міністри й урядовці розбіглися, а ненависні жандарми поховалися. До 12 березня царський режим розсипався, як картковий дім. Внаслідок цієї революції утворилося двовладдя — Тимчасовий уряд та Ради робітничих і солдатських депутатів. У країні було ліквідовано самодержавний лад, розпочалися демократичні перетворення. Всі політичні партії та громадські організації стали діяти легально. Тимчасовий уряд на чолі з позапартійним князем Г. Львовим, до якого входили представники ліберально-буржуазних партій і один соціаліст — міністр юстиції О. Керенський, проводив політику продовження війни, виявив неспроможність вирішити національне питання. Він зволікав з проведенням нагальних соціально-економічних реформ, а для заспокоєння народних мас давав щедрі обіцянки і пропонував чекати скликання Установчих зборів. За розпорядженням Тимчасового уряду на місцях створювалися «громадські комітети», призначались замість губернаторів урядові комісари. На земських з'їздах розпочалось обирання виконавчих губернських комітетів. Другою владою виступали створювані на місцях Ради робітничих, солдатських, а потім і селянських депутатів, засновниками яких були загальноросійські партії соціал-демократів та есерів. У середині 1917 р. в Україні налічувалося 252 ради, в тому числі в Донбасі — 180 (71%). Як і в Центральній Росії, багатопартійні Ради спершу очолювали переважно есери і меншовики, лідери яких загалом підтримували Тимчасовий уряд.
Ради почали на місцях боротися з продовольчими труднощами, за встановлення на підприємствах 8-годинного робочого дня, формували загони народної міліції, червоної гвардії тощо. Проте в Україні вони не відігравали провідної ролі й на владу не претендували. Становище в Україні після повалення царизму На Україні процес повалення старої влади йшов над звичайно бурхливо. Робітники та солдати роззброювали поліцію та жандармерію, заарештовували представників царських властей. Створювались нові органи місцевої влади — Ради робітничих і солдатських депутатів. У Харкові Рада робітничих депутатів остаточно сформувалась і почала діяти 2 березня, у Києві — 3-4 березня. Всього ж протягом цього місяця виникло понад 170 Рад, у тому числі в Катеринославі, Одесі, Миколаєві, Херсоні, Вінниці, Єлисаветграді, Полтаві, Чернігові. У селах розгорнувся процес створення Рад селянських депутатів. Створення цих органів революційно-демократичної диктатури робітничого класу і селянства означало, що революція пішла далі «традиційних» буржуазно-демократичних революцій, які завершувались організацією влади буржуазії. Вийшли з підпілля більшовицькі організації України. Загальна кількість членів партії на той час у них була невелика — близько 3 тис. Та з кожним днем лави більшовиків зростали. Організовувались партійні комітети. У Харкові загальноміський партійний комітет було створено 3 бе-резня. На початок квітня Харківська більшовицька організація налічувала 2 тис. чоловік. У Катеринославі загальноміський комітет було обрано на партійній конференції, що відбулася 5 березня. На початок квітня Катеринославська більшовицька організація налічувала близько 1000 членів партії. Значно зросли більшовицькі організації Донбасу. Так, Луганська організація, до складу якої в перші дні революції входило близько 100 чоловік, у квітні об'єднувала вже 1500 комуністів. На своєму першому засіданні обрали партійний комітет і київські більшовики. До нього ввійшли В. О. Ватін (Бистрянський), І.М.Крейсберг, М. М. Лебедєв, М.М. Майоров, М.О. Савельєв (Петров) та ін. На початку квітня Київська більшовицька організація налічувала близько 2 тис. членів партії. У ряді міст України — Одесі, Миколаєві, Херсоні, Маріуполі, Полтаві, Чернігові та деяких інших – більшовики входили до складу об'єднаних соціал-демократичних організацій. На середину літа більшовицькі організації України налічували 33000 чоловік. Одночасно із створенням Рад формувалися й органи місцевої влади Тимчасового уряду — так звані громадські комітети. Ініціаторами їх стороння виступали гласні колишніх міських дум, фабрикати і заводчики, земські поміщики, ліберальна професура тощо. Все ж у ряді промислових центрів України, зокрема в Донбасі, авторитет Рад вже в перші дні їхнього існування був значно вищим, ніж у громадських комітетів. Три табори влади в Україні Звістка про падіння царського режиму досягла Києва 13 березня 1917р. За кілька днів представники найголовніших установ і організацій міста утворили Виконавчий комітет, що мав утримувати порядок і діяти від імені Тимчасового уряду. Водночас осередком радикально настроєних лівих стала Київська Рада робітничих і солдатських депутатів.
Але на відміну від подій у Петрограді, в Києві на арену вийшла й третя дійова особа: 17 березня українці заснували організацію, - Центральна Рада. Це громадське об’єднання було створено З березня 1917 р. у Києві з ініціативи ряду політичних, наукових, освітніх, кооперативних, студентських та інших організацій. Головою Ради був обраний визначний історик та громадський діяч М. С. Грушевський — лідер Товариства українських поступовців - партії, програма якої у соціальній та політичній сферах багато в чому була близькою до програми російських кадетів. Провідну роль у Центральній Раді відігравали партії соціалістів-федералістів, українських соціал-демократів, есерів та їх лідери — В. Винниченко, С. Петлюра, С. Єфремов. Це були партії соціалістичної орієнтації, розрахованої на віддалену перспективу. Своєю найближчою метою вони ставили досягнення широкої автономії для України в складі Російської Федеративної Республіки. До складу Центральної Ради входило понад 800 чоловік, які представляли селянські, профспілкові, робітничі організації, українські національні, дрібнобуржуазні партії та громадські організації інших національностей (російські есери, Бунд та ін.). За рекомендацією Центральної Ради почали створюватися підлеглі їй місцеві органи влади — так звані «українські ради» (губернські, міські, повітові). Керівники Центральної Ради використали могутнє патріотичне піднесення мас українського народу, підхопивши їх загальнодемократичні вимоги про скасування будь-яких обмежень щодо української мови, культури, суспільно-політичного життя. 2.Виникнення Центральної Ради, її склад, програма і соціальна база. Курс на політичну автономію України Створення Української Центральної Ради Події в Петрограді прискорили початок Української національно-демократичної революції. Водночас із конкуруючими владними структурами 3—4 березня 1917 р. в Києві було сформовано ще один центр влади, який став носієм ідеї національного відродження України, — Українську Центральну Раду. Вона швидко перетворилася на впливовий представницький орган народної влади. Ініціаторами створення Центральної Ради були лідери Товариства українських поступовців (в червні 1917 р. воно були реорганізовано в Українську партію соціалістів-федералістів), українських соціал-демократів і соціалістів-революціонерів. До складу Центральної Ради увійшли представники політичних партій (члени українських партій, російських меншовиків, есерів, кадетів, єврейських і польських партій та ін.), громадських, культурно-освітніх, кооперативних, військових, студентських організацій, наукових осередків, православного духовенства. Центральна Рада, яка до квітня 1917 р. фактично була громадською організацією, повідомила телеграмою Тимчасовий уряд про своє створення, висловивши при цьому сподівання на те, що «у вільній Росії задоволено буде всі законні права українського народу». Лідерами Центральної Ради стали М. Грушевський (Голова), В. Винниченко, С. Єфремов, С. Петлюра, М. Порш та ін. Ідеалом М. Грушевського була «федерація соціалістичних республік Європи», рівноправними членами якої мали бути «Українська Радянська Республіка і Російська Совєтська».
Закликаючи громадян до спокою, до праці, Генеральний Секретаріат разом з тим повідомляє, що він зуміє дати раду тим, хто йде всупереч волі наших найвищих установ і заважає їм працювати на добро України та революції"[562]. Ніч з 5 на 6 липня 1917 року пройшла в цілому спокійно. Біля всіх державних установ було виставлено посилені пости юнкерів, солдатів, вірних військовому начальству, за допомогою міліції мобілізовано дружинників. У Маріїнському палаці здійснювали чергування представники ради робітничих і ради селянських депутатів, міського виконавчого комітету, громадських об'єднаних організацій, інших громадських організацій і партій. До ранку місто було в значній мірі звільнено від полуботківців. Щоправда, не обійшлося без інцидентів. Останньою виходила з міста та частина повсталих, яка зай. мала штаб фортеці на Печерську. Вертаючись у Грушки, на місце свого постійного перебування, полуботківці о 4.30 ранку зустрілися на перехресті Бібіковського бульвару і Володимирської вулиці з патрулем Першого ім. Б.Хмельницького полку, який в цей час ішов згори од Володимирського Собору
1. Українська держава П. Скоропадського
2. Українська народна пісенність
3. Голод в Україні в післявоєнні роки
5. Українська нація в романі П. Куліша "Чорна рада"
9. Культура початку ХХ ст Українська музика
10. Історія розвитку усного та писемного мовлення. Кирилиця й Українська абетка
11. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
12. "Домоводство" В.Н.Каразіна - українська паралель європейських економічних теорій
13. Українська робітничо-селянська спілка та Українська Гельсінська спілка
14. Українська мова у медіапросторі
15. Українська літературна мова: формування, норми та стилі. Ділова українська мова.
16. Українська мова серед інших слов’янських мов
Маринатор "9 минут". 
Античасы "Да какая разница", стеклянные. 
Беспылевой белый мел, 100 шт. 17. Українська спеціальна лексика
18. Визвольна війна українського народу під керівництвом Хмельницького. Розвиток України в кінці XX ст.
19. Соціальне страхування від безробіття в Україні в 20-ті роки XX сторіччя
20. Українська відповідь на нову імперську ідеологію. Кирило-Мефодіївське братство
21. Українська держава Павла Скоропадського. Гетьманський переворот
25. Українські землі під владою сусідніх держав
26. Українська культура XIX-XX ст.
27. Українська культура у другій половині ХVII–XVIII століття
28. Українська культура: становлення та розвиток
29. Українська література 19 століття
30. Українська літературна мова очима Пантелеймона Куліша
31. Українська асоціація якості
Коврик придверный, разноцветный (40x60 см). 
Игра-баланс "Лягушонок". 
Стиральный порошок "Аист", автомат, 4000 г. 33. Українська народна іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку
34. Українська національна ідея
35. Українська полемічна думка у XVI–XVIII ст.
36. Українська культура. Архітектура Росії XVIII-XIX століття
37. Закон України "Про підприємництво"
41. Ідеологія анархістського руху в Україні періоду 1917-1921 років
42. Політична доктрина більшовиків у 20-50 роках (WinWord (на укр языке0)
43. Дії УПА в роки ВВВ і в післявоєнний період
45. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
46. Державне регулювання та підтримка підприємництва в Україні
48. Використання та облік вексельного обігу в Україні, його контроль, значения в діяльності підрпиємства
Набор детской посуды "Принцесса", 3 предмета. 
Настольная игра "Найди пару", арт. ВВ2411. 
Дневник школьный "Пробка", цвет обложки синий. 49. Становище Української журналістики в 20-х роках
50. І.П.Котляревський – зачинатель нової української літератури укр
51. Збройні сили України в період національно-визвольної боротьби 1917—1920 pp.
52. Державна підтримка сільського господарства та її форми в Україні
58. Підходи до визначення поняття "стадії цивільного процесу" в Україні та РФ
59. Порівняльний аналіз Конституції УРСР 1978 року і Конституції України 1996 року
60. Адміністративне судочинство: концептуальні підходи українських вчених періоду незалежності України
61. Архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південно-слобожанських говірок
62. Анархістський рух в Україні у 1917-1921 рр.
64. Військові події на території України у роки Першої світової війни
Фоторамка пластиковая "Poster black", 40x60 см. 
Банки для сыпучих продуктов (3 штуки) и ложки "Birds" 8,5х12 см, 350 см. 
Шарики для бассейна, 500 штук. 65. Голод у 1932–1933 роки в Україні
66. Голодомор 1932–1933 років в Україні
68. Жовтень 1917 року в сучасній літературі
69. Культурна революція в Україні 1928-1939 років
73. Проголошення незалежності України та розгортання державотворчих процесів на початку 1990-х років
74. Промисловий розвиток українських земель у довоєнних п’ятирічках
75. Селянська революція 1917-1921 років
76. Соціально-економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття
77. Ставлення кадетів до Української державності в період Центральної Ради (березень-липень 1917 р.)
78. Україна в першій половині 1950-х років
79. Україна під владою Літви і Польщі
80. Україна після Б. Хмельницького
Сковорода-гриль чугунная, со съемной деревянной ручкой, 25x25х4 см (квадратная). 
Мотоцикл-каталка 2-х колесный, полицейский. 
Этикетки самоклеящиеся "ProMEGA Label", белые, 210х297 мм, 1 штука на листе А4. 82. Гадяцька угода 1658 року, її зміст та вплив на державницькі процеси в Україні
83. Зміст діагностичних карт первинних перевірок вузлів і підсистем
84. Тенденції розвитку української літератури 90-х років XX століття
89. Спільні підприємства та особливості їх розвитку в Україні
90. Розвиток підприємницької діяльності в Україні
92. Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школі
95. Управління процесом підвищення якості знань учнів з української мови, літератури
96. Формування пізнавальних інтересів першокласників на уроках "Я і Україна"
Набор детской посуды "Принцесса", 3 предмета. Настольная игра "Найди пару", арт. ВВ2411. Дневник школьный "Пробка", цвет обложки синий. 97. Збагачення словникового запасу молодших школярів під час засвоєння граматико-орфографічних знань
99. Прогнозування соціально-економічних наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні до 2014 року
Совок большой. 
