![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Зовнішня політика Речі Посполитої в другій половині XVI ст. – першій половині XVII ст. |
Курсова робота Зовнішня політика Речі Посполитої в другій половині XVI ст. – першій половині XVII ст. Зміст Вступ Розділ І Відносини Речі Посполитої з Московською державою в другій половині XVI – першій половині XVI століття Розділ ІІ Політичні відносини Польщі з країнами Південної і Східної Європи в другій половині XVI – першій половині XVI століття 2.1 Стосунки Речі Посполитої зі Швецією 2.2 Відносини з імперією Габсбургів 2.3 Польсько-турецькі відносини другій половині XVI – першій половині XVI століття Висновки Список використаних джерел та літератури Вступ Очевидно, не існує в історичній науці проблематики більш складної, ніж вивчення зовнішньої політики Речі Посполитої. Попри наявність величезного корпусу фахової літератури, створеної зусиллями не одного покоління дослідників, проблематика зовнішньої політики Речі Посполитої в др. пол. XVI – п. пол. XVIІ продовжує залишатися в центрі уваги істориків - спеціалістів. Річ Посполита в др. пол. XVI – п. пол. XVII ст. увійшла в епоху “золотої доби”. Об’єднання після Люблінської унії на федеративних началах Річ Посполита була державою, яка за розмірами території уступала в Європі тільки Росії і Османській імперії. Польське королівство і Велике князівство Литовське, включно васальні території – Прусське князівство і Курляндія, займали більш ніж 8000 тис. кв. км. Населення цих земель складало 8 млн. чоловік. Зовнішня політика створеної за Люблінською унією Речі Посполитої була єдиною для Корони і Литви, її засади і напрями розроблялися в польській столиці, що водночас була й політичним центром двоєдиної держави. Її характер був успадкований від долюблінської доби, з тим, однак, що включивши до свого складу у 1569р. три українські воєводства, Корона повністю перейняла на себе їх захист і пов’язані з цим відносини з державами, з якими межували. Загальне керівництво зовнішньою політикою здійснював король, а безпосередньо відав нею великий коронний канцлер. За Генриховими артикулами 1573р. вона погоджувалась із сенатом. До компетенції сейму належало затвердження укладених договорів з іншими державами, а з 1613р. й оголошення війни. У XVI ст. склалася добре налагоджена й підконтрольна сенатові дипломатична служба. Актуальність теми полягає в тому, що вона є спробою структуризації підходів та думок дослідників щодо проблеми зовнішньої політики Польщі в др. пол. XVI - п. пол. XVII ст. Об’єктом даного дослідження є зовнішня політика Речі Посполитої у др. пол. XVI - п. пол. XVII ст. Предметом курсової роботи виступають відносини Польщі з провідними державами Європи, особливо з Росією, Швецією, Австрійською монархією та Османською імперією. Територіальні межі дослідження охоплює країни Південної та Східної Європи, тобто такі держави як Річ Посполита, Московія, Швеція, Австрійська та Османська імперія. Хронологічні межі. Зовнішня політика Речі Посполитої розглядається на етапі після підписання Люблінської унії (1569р.) і до Вестфальського мирного договору. Саме в цей час Польща стала однією з наймогутніших держав Східної Європи. Метою курсової роботи є дослідження і характеристика особливостей зовнішньої політики Речі Посполитої в др.
пол. XVI – п. пол. XVII ст. Для досягнення цієї мети нами були поставлені наступні завдання: Дослідити основні напрямки зовнішньої політики Речі Посполитої в др. пол. XVI- п. пол. XVII ст. Проаналізувати стосунки Польщі з Московською державою під час Лівонської війни. Визначити характер носійко - польських відносин в др. пол. XVI – п. пол. XVII ст. Визначити причини перемоги Речі Посполитої у Смоленській війні (1632-1634рр.) Порівняти зовнішньополітичну діяльність Польщі щодо Швеції та імперії Габсбургів. Проаналізувати еволюцію польсько-турецьких відносин в др. пол. XVI – п. пол. XVIIст. Оцінити геополітичну роль Речі Посполитої на Європейському континенті в зазначений період. Теоретико-методологічна основа дослідження є методи аналізу та синтезу, порівняльної-історичний, проблемно-хронологічний, ретроспективний. При написанні роботи широко використовувалися такі принципи: історизму, який дозволяє виявляти характер зовнішньої політики Речі Посполитої в др. пол. XVI – п. пол. XVII ст., об’єктивності – базується на критичній оцінці передумов виникнення військових конфліктів, та плюралізму, який дає змогу всебічно їх дослідити. Історіографія та джерельна база. Питання про зовнішню політику Речі Посполитої почали цікавити науковців з сер. XIX ст., але більш активно досліджували цю проблематику радянські історики. У ході написання своєї курсової роботи я опрацювала кілька радянських монографій, зокрема Флоря Б.Н.,Королюка В.Д., Рибакова Б. А., Забоговського Л.В. В праці Флоря Б.Н. “Російсько – польські відносини і політичний розвиток Східної Європи в др. п. XVI - поч. XVII ст.” Монографія присвячена мало вивченому, як в російській, так й в польській науці, періоду формування зовнішньополітичних програм двох великих країн того часу – Речі Посполитої і Російської держави. Автор аналізує класовий характер політичних концепцій обох країн, діяльність російської дипломатії на фоні міжнародних проблем. Книга написана на основі багатої джерельної бази російських та польських архівів. При написанні роботи використала „Історію Польщі” в 3-ох томах під редакцією Королюка В.Д. В цій праці автор описує в подробицях польсько - шведську інтервенцію в Російській державі, Смоленську війну та невдалі спроби Речі Посполитої заволодіти Московським престолом. Заборовський Л.В. в своїй праці “Росія, Річ Посполита і Швеція на поч. XVIIст.” дослідив різні матеріали з історії політичних, економічних та дипломатичних відносин Росії, Речі Посполитої і Швеції. В монографії використані іноземні документи і публікації, що дозволяють ввести в науці нові дані і зробити ряд важливих наукових висновків. Для написання ІІІ розділу використала збірник статей під редакцією Рибакова Б.А. В цій праці показані основні політичні напрямки Речі Посполитої, Московії та Османської імперії. Стаття Базилева В.Д. “Польсько - турецькі дипломатичні зв’язки” присвячена тільки XVI ст., коли не було великих військових походів, але були налагоджені часті дипломатичні контакти. Другу групу використаної літератури складають дослідження, опубліковані після розпаду СРСР.
Це спонукало вчених переглянути концептуальні підходи і звернутися до проблем того історичного минулого, яке в радянські часи замовчувалося і викривлялося. Епоха демократизації відрила широкі можливості для ліквідації “білих плям” в історичній науці, і тому виникло потреба в нових продуктивних наукових працях. Перший в українській історіографії синтез історії Польщі, підготовлений Зашкільняком Л.О., Крикуном М.Г. Праця написана на підставі уважного опрацювання багатьох нових джерел та інтерпретаційних здобутків світової наукової літератури. Основну увагу приділено суспільним проявам життя поляків – політичному розвиткові, соціальним, економічним і культурним змінам, котрі визначили їхній стан у різні історичні епохи, а також взаємини з сусідніми державами. Фундаментальна праця відомого історика Френсіса Дворніка ”Слов’яни в Європейській історії та цивілізації”, присвячена основним подіям і явищам в історії та культурі слов’янських народів протягом найскладнішого періоду Центральної та Східної Європи з XIII до XVIII ст. Книга покликана сприяти з’ясуванню внеску слов’ян у політичний та культурний розвиток світу, реального історичного сенсу слов’янської єдності і водночас розумінню історії слов’ян як частини історії Європи загалом. Праця видатного англійського історика Нормана Дейвіса є водночас стислою, майже конспективний курс європейської історії, і неоціненний, багатющій тезаурус різноманітних культурно – історичних знань. Навчальний посібник “Історія західних і південних слов’ян” Ярового В. І. репрезентує погляд сучасних науковців на історію західних та південних слов’ян з давніх часів до XX ст. У ході дослідження цієї теми мною були використані джерела і різноманітна література. Для вирішення поставлених завдань було опрацювано декілька джерел, зокрема:” Сказання Авраамия Палицина об обороне троице - сергеева Монастиря.” Всі вищезгадані праці дозволяють глибше і масштабніше дослідити і охарактеризувати політичну діяльність Речі Посполитої в др. пол. XVI – п. пол. XVII ст. Всесторонній, комплексний аналіз історичної літератури забезпечує цілісність та професійність даного дослідження. Мета і проблематика дослідження визначили структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів (кожен розділ має в своєму складі три підрозділи), висновків, списку джерел та літератури, додатків. У першому розділі „Відносини Речі Посполитої з Московською державою в др. пол. XVI – п. пол. XVII ст.” – розглядаються стосунки цих держав під час Лівонської війни, польська інтервенція в Росії, та Смоленська війна. Другий розділ – „Політичні відносини Польщі з країнами Південної і Східної Європи в др. пол. XVI – п. пол. XVIIст.” - присвячений зовнішньополітичним стосункам Речі Посполитої зі Швецією, розглядається відносини з Габсбургами та з Османською імперією в др. пол. XVI – п. пол. XVII ст. Практичне значимість роботи полягає в тому, що вона може бути використана для підготовки до семінарських занять, проведень історичних дискусій та конференцій, тому, що багата цікавою інформацією та додатками.
Це сьогодншн реал. Чи заважають вони реалзац укрансько де? Звичайно. На жаль, ще й дос трапляються непоодинок факти, як свдчать про розрвансть, роздвоння менталтету наших громадян. Хба не видно конфесйно роз'днаност, вдмнностей у способ мислення, психолог, устремлннях, прагненнях жителв захдних центральних областей Украни, з одного боку, жителв Донбасу, пвденних регонв крани з другого? Ось уже який рк не втрача сво актуальност «росйське питання». На нього ми постйно натикамося у процес реалзац державницьких задумв. ¶ його не «прикрити» проблемою нацменшин. Адже це не тльки питання внутршньо чи зовншньо полтики, вдносин з пвнчним сусдом. Тут йдеться про долю Украни, соборнсть. Тому потрбно робити все, щоб до державотворення були причетн не тльки люди з певною п'ятою графою, а вс, кому не байдужа Украна, майбутн. Державницькими деями повинна бути пронизана свдомсть кожного, хто живе на земл Украни: укранця, поляка, врея, татарина, грека, росянина У громадянському розумнн ми вс укранц, на зразок того, як у, США вс американц. ¶ це не нами придумано
1. Зовнішня політика Англії у XVI-XVIII столітті
2. Особенности феодальных отношений в Речи Посполитой XV-XVII вв.
3. Взаимоотношения Речи Посполитой и Московского государства в конце XVI начале XVII веков
4. Економ. політика доби національно-визвольної р. (1917-1920рр..)
5. Національна політика СРСР в роки перебудови
10. Ринок праці, політика зайнятості, відтворення робочої сили
11. Процентна політика комерційного банку
12. Інформаційна політика України
13. Гендер і сучасна ідеологія та політика.
15. Ціна і цінова політика планування ціни. Мета цінової політики і її роль у маркетингу
16. Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки - процентна політика
17. Інвестиційна політика банків в Україні
18. Державна політика в галузі охорони праці
20. Організація облікової політики підприємства
21. Формування облікової політики підприємства
26. Соціальна політика як складова демократичного розвитку суспільства
27. Сучасна мовна політика України
28. Беларусь в составе Речи Посполитой
29. Боротьба слов’янських народів Балкан з Османським пануванням у ХVІІІ столітті
30. Зовнішня політика Богдана Хмельницького: південний напрямок
31. Зовнішня та внутрішня політика Філіпа IV Красивого
32. Культурні процеси на початку XX ст. в Україні крізь призму політики
33. Мусульманське право (шаріат). Політика Ф. Рузвельта
34. Німецька освітня політика на окупованій території України (1941–1944 рр.) в історіографії
35. Основні напрямки зовнішньої політики СРСР в 1933–1939 рр.
37. Політика суцільної колективізації
41. Торговельна політика більшовиків в першій половині 20-х років ХХ ст.
42. Царювання та політика Павла І
43. В’ячеслав Липинський – видатний український історик, політик, державний діяч
44. Внутрішня і зовнішня політика Ярослава Мудрого
45. Аналіз товарної інноваційної політики заводу "АКВАІЗОЛ"
46. Аналіз товарної політики ВАТ "НВАТ ВНДІ Компресормаш"
47. Аналіз цінової політики підприємства на прикладі ТОВ "Медикор"
48. Маркетингова політика комунікацій
49. Маркетингова цінова політика
50. Товарна політика і комерційна діяльність
51. Удосконалення маркетингової політики на ПП "Конекс"
52. Формування маркетингової товарної політики підприємства (на прикладі ВАТ "Рівне-Льон")
53. Ціноутворення та цінова політика підприємства
57. Коммунітарна регіональна економічна політика в Європейському Союзі
58. Міжнародні відносини та зовнішня політика
59. Політика протекціонізму в сучасному світі та Україні
60. Становлення європейської інтеграційної політики Великої Британії (1946 р. – до кін.1980-х років)
61. Торговельно-промислова палата. Зовнішньоекономічна політика України
62. Дослідження ефективності кадрової політики підприємства
63. Маркетингова політика ПМП "Арконі"
64. Головні тенденції розвитку політики в сучасних умовах
65. Діалектика і проблеми взаємин людини і політики
66. Економічні чинники регіональної політики в Україні
67. Зовнішня політика країн балтії в контексті розширення ЄС та НАТО
68. Людина як суб’єкт і об’єкт політики
69. Місце і роль політики та політології як науки в житті суспільства
73. Політика, як суспільне явище
74. Влада як найважливіший атрибут політики
75. Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті
76. Аналіз стану соціальної політики в Україні
77. Демографічні процеси та демографічна політика в сучасному суспільстві.
78. Політика трудової зайнятості інвалідів
79. Розвиток соціальної політики по відношенню жінок Ірану
81. Соціальна політика та соціальне партнерство
82. Митна політика
83. Митна політика України на сучасному етапі
84. Особливості проведення в життя митної політики
85. Фізкультура та спорт Харківщини у ХХ столітті
89. Грошово-кредитна політика Франції. Грошова система СРСР
90. Дивідендна політика підприємства, фінансова звітність про власний капітал корпорацій
91. Сутність бюджетної політики та аналіз її основних напрямків в сучасних умовах
92. Фінансова діяльність та політика держави
93. Фінансова політика та бюджетний процес
94. Вплив податкоавої політики на діяльність підприємства
95. Амортизаційна політика на підприємстві
96. Антиінфляційна державна політика
97. Вплив елементів фіскальної політики на формування бюджету України
98. Державна політика розвитку малого та середнього підприємництва
99. Державне регулювання інвестиційної діяльності. Державна інноваційна політика