![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Банковское дело и кредитование
Нормативно-правове забезпечення стратегічної адаптації вітчизняних банків до світової фінансової системи |
Контрольна робота на тему: „Нормативно-правове забезпечення стратегічної адаптації вітчизняних банків до світової фінансової системи.” ПЛАН Вступ 1. Правове регулювання в банківській сфері та його вплив на суспільні відносини 2. Уніфікація банківського законодавства ЄС 3. Проблеми напрацювання вітчизняної законодавчої бази Висновок Список використаної літератури Вступ Характерною рисою сучасних міжнародних фінансових відносин є динамічний розвиток нових банківських продуктів та технологій. Це вимагає використання нових концепцій, методологічних і методичних підходів до вивчення можливостей та стратегій їх здійснення комерційними банками України. Вихід України у глобальне економічне середовище викликав ряд принципово нових проблем та задач, які постали перед комерційними банками. Для нормального функціонування економіки постійно необхідна мобілізація, розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів між її сферами і секторами. В останнє десятиріччя суб’єкти господарської діяльності, громадяни нашої країни все ширше залучаються до фінансових операцій на внутрішньому ринку та світовому ринках. Вони активно діють на міжнародних валютних ринках, світових ринках капіталу та цінних паперів і виступають суттєвим сегментом споживання фінансових послуг. В Україні операції з надання фінансових послуг здійснюються переважно комерційними банками. Вони є головними посередниками і при проведенні міжнародних операцій на світовому ринку фінансових послуг. Здійснюючи ці операції, комерційні банки використовують конкретні стратегії, в яких обґрунтовуються довготривалі заходи, що зорієнтовані на отримання оптимального фінансового результату. Спираючись на світовий досвід, застосування та подальший розвиток прогресивних банківських технологій в практиці роботи комерційних банків повинно слугувати поштовхом в розвитку економіки України. Тому проведення аналізу комплексу операцій на ринку фінансових послуг та пошук шляхів його використання в повному обсязі в умовах ринкової трансформації економіки України є своєчасним та актуальним як з теоретичних, так, особливо, і з прагматичних позицій. 1. Правове регулювання в банківській сфері та його вплив на суспільні відносини Зміст правового регулювання та його вплив на суспільні відносини в банківській сфері зумовлюються економічними чинниками. Право надає економічній діяльності юридичної форми, закріплює реальні відносини. Від успішного проведення науково обґрунтованих реформ залежить рівень добробуту народу. Банківська система, стимулюючи перехід до ринкових відносин усіх господарюючих суб’єктів та активно заощаджуючи їх кошти та кошти громадян, здійснюючи розрахунки і платежі, сприяє реформування економіки України. Це не тільки впливає на правову практику, а й підпорядковує правову думку її потребам, стимулює розвиток нових галузей і відповідно формує нові правові засади кредитно-фінансового механізму в державі. Банківська діяльність, виконуючи самостійну роль у фінансово-кредитних відносинах, сформувала свій реальний сектор відносин і знайшла свій предмет правового регулювання, оскільки кредитний механізм контролюється державою і не може обійтись без створення розгалуженої системи норм і відповідно – правовідносин, що охоплюються поняттям банківського права.
З прийняттям у 1996 р. Конституції України банківське функціонування формується на нових конституційних засадах, які підтверджують наявність як власного предмета, так і методу правового регулювання, оскільки грошово-кредитні відносини потребують комплексного правового визначення і закріплення їх нормами права. Віддаючи належне фінансовому праву, наука не могла залишити без уваги потреби в нових підходах, осмисленні перспектив розвитку банківського права і як наукової галузі, і як галузі права у правовій системі України. Наука банківського права створювалась поступово на розвиток ідей теорії кредиту, теорії грошей, теорії банківської справи та банківських інститутів, інтегруючі наукові розробки в сфері державного управління фінансами та кредитом в Україні. Авторами наукових обґрунтувань правових інститутів здебільшого виступали відомі українські банкіри В.П. Гетьман, В.А. Ющенко, В.С. Стельмах та інші, а цьому процесові допомагали системні погляди вчених-юристів Л.К. Воронової, І.В. Мартем’янова, П.С. Пацурківського, Д.А. Бекерської, В.Л. Кротюка, Н.Ю. Пришвин та інших. Отже, створення розгалужених правових засад банківської справи та банківської діяльності, визначальним чинником яких є конституційні принципи, одне з першорядних завдань держави. Перед наукою постала конкретна сфера публічних відносин, в якій держава мала б забезпечити функціонування фінансового механізму ринкового господарства країни та створити надійну правову регламентацію в банківському секторі економіки. Створення банківських установ і формування банківського капіталу зумовили необхідність прийняття Закону України “Про банки і банківську діяльність”, Закону України “Про господарські товариства”, Закону України “Про Національний банк України”, Декрету Кабінету Міністрів України “ Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Застосування державного регулювання банківської діяльності пояснюється потребою ввести у ці відносини правовий порядок, який передбачав закріплення правового статусу Національного банку України, його відносин з Кабінетом Міністрів України, комерційними банками, та іншими кредитними установами, порядок їх утворення та здійснення ними банківських та небанківських угод, різноманітних банківських операцій, зокрема кредитних операцій та операцій з цінними паперами тощо. Банківські відносини за своїм характером є публічно-правовими, оскільки обумовлюються об’єктивними чинниками, зокрема, наявністю правової форми діяльності держави, яка виключно законами встановлює засади створення і функціонування фінансового, грошового та кредитного ринків, статус національної валюти тощо (пункт 1 частини другої ст. 92 Конституції України). Банківська діяльність має специфічні нормативні засади, які виокремлюють її право на виділення відносин юридичних та фізичних особами у самостійні види. Норми, які встановлюють правовий порядок у банківській діяльності, покликані всебічно регламентувати режим правозастосування, закріплюючи коло суб’єктів, їх права і обов’язки (платіжні, розрахункові, податкові та інші) учасників банківських відносин, специфіку банківських операцій тощо.
До цих норм належать цілі галузі, зокрема цивільне право, фінансове право, окремі інститути, зокрема інститут суб’єктів грошово-кредитного регулювання в конституційному праві, норми якого можуть бути застосовані у матеріальному і процесуальному значенні. Правовий порядок у банківській системі встановлюється як форма здійснення внутрішньобанківських операцій, стосунків з клієнтами або забезпечення правового режиму операцій з готівкою та безготівковими коштами, здійснення операцій на світовому ринку. Держава (законодавець), встановлюючи через норми правопорядок у банківській сфері, прагне реалізувати мету, задля якої вона створюється. У фінансово-кредитних відносинах суб’єкти права (кредитор і позичальник) мають бути впевнені в тому, що будь-яка конкретна система норм, яка є правопорядком у цій сфері, повинна здійснюватись і фактично буде здійснена. Інакше виникає ситуація, коли, з одного боку, є призначена для виконання система норм, а з другого – має місце постійне невиконання норм права. Таким чином, встановлюючи правопорядок, держава передбачає, що в банківській діяльності, у кредитних відносинах для індивідуального виконання зобов’язань повинна бути можливість здійснення права як у банківської установи, так і в іншої сторони. Правопорядок враховує і таку важливу особливість функціонування банківської системи, коли здатність суб’єктів грошово-кредитних правовідносин здійснювати свої права є не творенням норми права, а їх потенційними можливостями виконати свої зобов’язання, наприклад, на момент укладення угоди або користування платіжними засобами. Банківське законодавство, за традиційним уявленням, - це сукупність законодавчих актів, які є формою вираження правових норм, спрямованих на регулювання повноважень, обов’язків та відповідальності сторін у правовідносинах за участю банку. Це поняття охоплює також сукупність інших джерел, а саме: нормативно-правові акти, які видаються Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, а також уповноваженими суб’єктами відповідно до законів України. Розглядаючи поняття банківського законодавства, важливо окреслити його риси: воно має власну сферу (галузь), мету і завдання правового регулювання в Конституції та законах України, нормативно-правових актах стосовно банківської діяльності, функціонування кредитних установ та банківської справи; як галузь загальної системи законодавства має комплексний характер і включає джерела як публічного, так і приватного права (закони і підзаконні акти); у банківському законодавстві законодавчі акти поділяються за предметом правового регулювання і систематизуються у послідовності за їх юридичною силою; нормативно-правові акти розрізняються за предметом відання і повноваженнями владних суб’єктів держави (Верховна Рада України, Президент України і Національний банк України) і не можуть видаватися органами державної виконавчої влади без законодавчого доручення; первинним елементом цього законодавства є стаття законодавчого акта як форма вираження, засіб викладення правової норми; воно безпосередньо пов’язане з регулюванням статусу грошей, цінних паперів та фінансовою діяльністю юридичних та фізичних осіб, а також з банківською діяльністю та власне банківською справою; використовує як імперативні, так і диспозитивні методи регулювання банківських правовідносин, про що свідчить порівняльна таблиця на прикладі різних країн.
Банковские союзы и ассоциации не имеют права заниматься банковской или предпринимательской деятельностью и не могут быть созданы с целью получения прибыли. Ассоциация (союз) банков является договорным объединением банков и не имеет права вмешиваться в деятельность банков членов ассоциации (союза). Раздел II СОЗДАНИЕ, ГОСУДАРСТВЕННАЯ РЕГИСТРАЦИЯ, ЛИЦЕНЗИРОВАНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ И РЕОРГАНИЗАЦИЯ БАНКОВ Глава 2 СОЗДАНИЕ БАНКОВ Статья 14. Участники банков Участниками банка могут быть юридические и физические лица, резиденты и нерезиденты, а также государство в лице Кабинета Министров Украины или уполномоченных им органов. Владельцы существенного участия в банке должны иметь безупречную деловую репутацию и удовлетворительное финансовое положение. Требования к деловой репутации и удовлетворительности финансового положения учредителей и акционеров (пайщиков), приобретающих существенное участие в банке, устанавливаются настоящим Законом и нормативно-правовыми актами Национального банка Украины. Участниками банка не могут быть юридические лица, в которых банк имеет существенное участие, объединения граждан, религиозные и благотворительные организации. Статья 15
1. Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі видобування надр
2. Законодавче та нормативно-правове забезпечення митного регулювання
3. Методика розрахунку податку на прибуток, її нормативно-правове забезпечення
4. Банківське право України: Нормативно-правове регулювання та особливості
10. Нормативно-правовая регламентация земельных правоотношений в Германии
11. Судебное оспаривание нормативных правовых актов: оправдано ли установление государственной пошлины?
12. Действие нормативно-правовых актов во времени, пространстве и по кругу лиц в РФ
15. Система нормативно-правовых актов, регулирующих кредитные отношения
16. Стратегия предпринимательской адаптации отраслевых корпораций
17. Нормативно-правовые нормы безопасности. Бактериологическое оружие
18. Нормативно-правовое обеспечение общественных объединений
21. Загальні засади та нормативно-правова база організації навчального процесу
25. Нормативно-правове забеспечення охорони і використання земельних ресурсів
26. Нормативно-правовое регулирование
27. Нормативно-правовое регулирование системы исполнительной власти
28. Нормативно-правовой и договорный порядок урегулирования споров
29. Нормативно-правовые акты РФ
30. Нормативно–правовые акты, их виды и значения
31. Нормативный правовой акт как основной источник российского права
33. Правове забезпечення інтелектуальної власності
34. Создание нормативно-правовой базы для Интернет-класса в образовательном учреждении
35. Особливості метаболічної адаптації та корекція її порушень у новонароджених, що перенесли асфіксію
37. Особенности работы с локальными нормативными правовыми актами
41. Правове забезпечення організації лісового господарства
42. Коммерческий банк – основное звено банковской системы
43. Перспективи розвитку і проблеми світової економічної інтеграції укр
44. Правовые и организационные формы и методы борьбы с коррупцией в системе государственной службы
45. Вибір маркетингової стратегії та оцінка її ефективності для ТОВ "Rehau" в Україні
46. Правовые и нормативные основы труда
47. Экологическая экспертиза в России: нормативная и правовая основа
49. Создание правовой и нормативно-методической базы охраны труда
50. Державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності
52. Забезпечення боротьби із недобросовісною конкуренцією в Україні (правовий аспект)
53. Нормативно-методическое и правовое обеспечение системы управления персоналом
58. Забезпечення процесу стратегічного управління в компанії
59. Нормативне забезпечення системи якості ВНЗ
60. Правовая и нормативная база функционирования фондового рынка в России
61. Экологические стратегии растений
62. Правовые аспекты борьбы с терроризмом
63. Нормативный и позитивный подход при анализе деятельности государства
64. Нормативное регулирование перемещения через таможенную границу транспортных средств
65. Правовое регулирование внешнеэкономической деятельности (ВЭД)
66. Гражданское общество и правовая страна
67. Административно правовые отношения (Контрольная)
68. Административное пресечение как мера административно-правового принуждения
69. Правовые и организационные основы деятельности паспортно-визовой службы органов внутренних дел РФ
74. Источники правового регулирования банковской деятельности
75. Правовой статус Центрального Банка РФ
76. Центральный Банк Российской Федераци как орган государственного контроля и регулирования
77. Правовые основы валютного регулирования и валютного контроля в Российской Федерации
78. Правовые основы создания, реорганизации и ликвидации кредитной организации
79. Финансовые и правовые основы полного товарищества
80. Гражданская правовая защита чести, достоинства и деловой репутации
81. Гражданско-правовое положение несовершеннолетних
82. Гражданско-правовой договор: формы, виды, особенности заключения, изменения и расторжения
83. Гражданско-правовой договор
84. ЛИЗИНГ: правовые основы и проблемы развития правового регулирования в РФ
85. Особенности гражданско-правового положения отдельных видов акционерных обществ
90. Гражданско-правовая защита чести, достоинства и деловой репутации
91. Правовое регулирование договора финансовой аренды (лизинга) в Россйской Федерации
92. Институт наследования по завещанию: история и современное правовое регулирование
93. Гражданско-правовые способы защиты права собственности и ограниченных вещных прав
94. Место и время открытия наследства , их правовое
95. Правовой статус некоммерческих организаций
96. Административно-правовое обеспечение личных прав и свобод граждан
97. Особенности и правовые последствия принятия наследства в Российской Федерации
98. Правовое регулирование расчетов с использованием пластиковых карт