![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Іноземні інвестиції в українській економіці: необхідність і дійсність |
КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ОСНОВ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ НА ТЕМУ: «Іноземні інвестиції в українській економіці: необхідність і дійсність». Студента 1-го курсу Заочної форми навчання Валентюка Олега Степановича П Л А Н .Вступ. Поняття іноземних інвестицій. Важливість вкладення іноземного капіталу в економіку України. Проблеми іноземного інвестування в сучасних умовах. Органи, які здійснюють керування та контроль іноземним інвестуванням. Способи залучення іноземних інвестицій та гарантії їх захисту. Гарантії захисту іноземних інвестицій відповідно до законодавства України. Висновок. ВСТУП. Україна як молода незалежна, суверенна держава не має достатнього досвіду налагодження економічних зв’язків з іншими країнами світу. Світові економічні зв’язки нам потрібні для того, щоб швидше подолати глибоку економічну кризу, для стабільного та швидкого розвитку продуктивних сил та зростання на цій основі життєвого рівня населення. Україна робить перші кроки на шляху до входження у світове господарство, але існує ряд об’єктивних причин, які перешкоджають нині входженню України як повноправного партнера у світове господарство. Однією з таких причин є низький рівень іноземного інвестування в економіку України. Отже, проблеми, які існують в цьому напрямку розвитку економіки є актуальними і важливими для вивчення та дослідження. Це дає можливість усунути недоліки та запобігти появі нових можливих суперечностей. Однак, стабільність та належний рівень економіки України – це стабільний та належний рівень життя кожного громадянина нашої держави. ПОНЯТТЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ. ВАЖЛИВІСТЬ ВКЛАДЕННЯ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ. Дослідження проблем інвестування економіки завжди перебуває в центрі уваги економічної науки. Це обумовлено тим, що інвестиції порушують самі глибинні основи господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому. Економічна діяльність окремих господарюючих суб'єктів та країни в цілому значною мірою характеризується обсягом здійснюваних інвестицій. Термін &quo ;інвестиції&quo ; (від лат. i ves io – вдіваю) означає вкладення коштів. У більш широкій трактовці інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення. Під іноземними інвестиціями мається на увазі вкладення іноземного капіталу в економіку нашої держави. Для здійснення перетворень в економіці України потрібні значні капітальні вкладення. Потреба в інвестиціях для реформування й перебудови економіки постійно зростає внаслідок необхідності відновлення діючих виробничих фондів. У такій ситуації при практично повній відсутності власних коштів, здобувають значення іноземні інвестиції, як додаткове не інфляційне джерело фінансування. Загальна потреба тільки першочергових іноземних інвестицій у нашу економіку становить більше 40 мільярдів доларів США. Одним із шляхів заохочення іноземних інвесторів та формування міжнародних економічних відносин є створення спільних підприємств. На кінець вересня 1992 р. в нашій державі було зареєстровано понад 500 спільних підприємств з кількістю працюючих понад 20000 чоловік, а на початку 1994 р.
їх налічувалось близько 1775. Найбільше підприємств створено за участю таких країн як: США, Німеччина, Канада, Франція, Японія. Загальний зовнішньоторговельний оборот СП з участю всіх фірм цих країн сягнув у 1993 р. – 251 млрд. доларів. Прямі інвестиції в економіку України у 1996 р. становили близько 1,2 млрд.доларів. СП, які створені у промисловості та сільському господарстві оподатковуються за ставкою 22%, а якщо частка іноземного капіталу перевищує у статутному фонді 30%, то ставка оподаткування складає 18%. Якщо СП займаються посередницькою діяльністю, то ставка оподаткування прибутків – 70%. Залежно від інвестицій збільшується період звільнення від податку на прибуток. До СП застосовують також норми прискореної амортизації машин та устаткування, що означає отримання додаткових пільг в оподаткуванні прибутків. ПРОБЛЕМИ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ. Інвестиційний процес в Україні гальмується в силу суб'єктивних й об'єктивних факторів, серед яких виділяють: 1) політичну та економічну нестабільність; 2) часті зміни законодавства. В Україні так часто переглядалися закони, що стабільною можна вважати лише постійну їх зміну. Тому, відповідно до оцінок міжнародних експертів, за створенням надійного інвестиційного клімату посідає 140 місце; 3) відсутність налагодженого надійного митного контролю та недоліки у Митному кодексі України; 4) корумпованість влади в Україні; 5) повільні темпи приватизації; 6) нерозв'язаність питань земельної власності й т.п. Все це жадає від Уряду України проведення вивіреної, науково-обґрунтованої й, у той же час, активної інвестиційної політики, основою якої повинне бути в першу чергу створення чіткої й стабільної нормативно-правової бази господарської діяльності як вітчизняних, так й іноземних інвесторів. В Україні порядок державного управління інвестиційною діяльністю й іноземним інвестуванням, як її складовою частиною, викладені в Концепції регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1995 року, де іноземні інвестиції згадуються нарівні з іншими джерелами інвестування, і в Програмі діяльності уряду України, затвердженою Верховною Радою України 15 жовтня 1996 року . Відповідно до Концепції державна інвестиційна підтримка буде надаватися переважно на розвиток пріоритетних напрямків в економіці. При цьому напрямками пріоритетного інвестування є розвиток паливно-енергетичного комплексу й впровадження энергозберігаючих і ресурсозберігаючих технологій, соціальна сфера, розширення й нарощування обсягів виробництва товарів широкого вжитку й послуг населенню, а також конкурентноздатної продукції, що призначається на експорт, розвиток агропромислового комплексу, прискорення розвитку медичної й мікробіологічної промисловості; подолання наслідків Чорнобильської катастрофи . ОРГАНИ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ КЕРУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ІНОЗЕМНИМ ІНВЕСТУВАННЯМ. Органами державного управління загальної компетенції, у функції яких входить керування іноземним інвестуванням, в Україні є Кабінет Міністрів України й місцеві державні адміністрації .
Президент також бере активну участь у здійсненні державного керування іноземним інвестуванням в Україні. Так, згідно Указу Президента України від 08.08.1995р. створена Українська державна кредитно-інвестиційна компанія. З метою підготовки пропозицій по забезпеченню сприятливих умов для розвитку економіки України, прискорення й інтеграції у світову економіку й залучення іноземних інвестицій при Кабінеті Міністрів України створена Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україні ( Указ Президента України від 27.01.1996р.). Указом Президента України від 02.07.1996р. було створено Національне агентство України реконструкції й розвитку, у функції якого входить формування й реалізація державної політики по залученню й використанню кредитів, грантів, міжнародної технічної й гуманітарної допомоги, іноземних інвестицій. Укази Президента також регламентують окремі питання в сфері оподатковування, митного контролю, валютного регулювання, зовнішньоекономічної діяльності, які безумовно, поширюються й на діяльність іноземних інвесторів. У Кабінеті Міністрів України функції по керуванню іноземним інвестуванням безпосередньо виконує відділ іноземних інвестицій і вільних економічних зон, що організаційно входить до складу Головного управління з питань зовнішньоекономічних зв'язків. У повноваження місцевих державних адміністрацій входять: розробка програм соціально-економічного розвитку відповідних територій, внесення пропозицій по створенню вільних економічних зон, сприяння створенню підприємств з іноземними інвестиціями, здійснення керування інвестиційною діяльністю, у тому числі й при участі іноземних інвесторів, винесення на розгляд відповідних органів пропозицій по залученню іноземних інвестицій до економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, обов'язкова реєстрація іноземних інвестицій, ведення їхнього обліку , проведення на місцевому рівні переговорів з потенційними стратегічними інвесторами, облік частини іноземних інвестицій при складанні місцевих бюджетів і т.д. Органами функціональної ( міжгалузевий ) компетенції , у функції яких тією або іншою мірою входить керування процесом залучення й використання іноземних інвестицій, є: Валютно- кредитна рада при Кабінеті Міністрів України, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Міністерство закордонних справ України, Українська державна кредитно-інвестиційна компанія, Національне агентство України реконструкції й розвитку, Фонд державного майна України, Державний митний комітет України й Головна податкова адміністрація України. Вони мають повноваження над відомчого (міжгалузевого) характеру. Їхня діяльність полягає не просто у виконанні спеціальних функцій, а й у функціях координуючого змісту. Слід зазначити, що хоча за останні роки система державного керування іноземним інвестуванням в Україні не раз піддавалася змінам, але, як правило, ці кроки є недостатньо далекоглядними й відповідно, малоефективними. Так, наприклад, аналіз завдань Національного агентства України реконструкції й розвитку, що має статус міністерства і є правонаступником ліквідованого Агентства координації міжнародної технічної допомоги показує, що по суті створений аналогічний орган державної виконавчої влади.
Коли цій групі не вдалося здобути популярність на Україні, власті стали опікати новостворену Соборно-єпископальну церкву, що з'явилася у 1925 р. під керівництвом Теофіла Бульдовського. Виступаючи за церковну незалежність України, якої, на її думку, слід було добиватися канонічними шляхами, ця церква, проте, відкрито займала проурядову позицію. Незважаючи на всі тактичні заходи, уряд не зміг знищити чи підкорити УАПЦ. Навпаки, попри всі свої недоліки вона дедалі зростала. Відтак у 1926 р. радянська влада розпочала фронтальний наступ, наклавши високі податки на українські парафії та обмеживши діяльність духовенства. Незабаром після цього власті звинуватили митрополита Липківського і ряд його прибічників в українському націоналізмі, заарештували їх і розпустили Всеукраїнську Церковну Раду. Хоч УАПЦ дали проіснувати ще кілька років, було очевидним, що її, як і взагалі релігію в СРСР, чекало похмуре майбутнє. Відносна слабкість і стриманість, властиві прихильникам комунізму в 20-х роках, сприяли загальному посиленню національної свідомості, що активізувалася серед українців під час революції та громадянської війни
1. Державне регулювання іноземних інвестицій у економіку України
3. Спеціальні економічні зони та їх роль в залученні іноземних інвестицій
4. Планування аудиту: необхідність та основні стадії
9. Інноваційна активність підприємницьких структур в умовах інтернаціоналізації української економіки
10. Іноземні інвестиції в Україні
11. Застосування слів иноземного походження в українській діловій мові
12. Інтерпретація фольклорного образу русалки в українській романтичній традиції
14. Видатні українські діячі коректури друкованого видання
15. Лінгвістичне наповнення концепту "колір" ("colour") в українській та англійській культурах
16. Освоєння іншомовної лексики в сучасній українській мові
17. Особливості відмінкових парадигм в англійській та українській мовах
18. Семантичні засоби комічного в сучасній українській літературній мові
19. Топоніми-американізми в сучасній українській мові
20. Етикетні норми спілкування засобами фразеології в українській мові
21. Засоби зображення гами кольорів у французькій та українській мовах
25. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.
26. Українські землі у складі Литви і Польщі (середина XIV – перша половина XVII ст.)
27. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст.
28. Видатні українські гравери
29. Українські міста в контексті європейської культури
30. Образ Г.С. Сковороди в українській літературі
31. Середньовіччя в українській літературі
32. Чи потрібна інформатизація українській медицині?
33. Українські легендарні оповіді про надприродних істот. Доля.
34. Українські легенди про гріхопадіння перших людей та їхнє вигнання з раю
35. Українські легенди про походження та характеристичні особливості деяких народностей
36. Риси європейського бароко в українській архітектурі
37. Проблема ментальності в українській народознавчій науці
41. Українські національні моральні цінності та їх місце у діловому спілкуванні
42. Додаткові українські легенди та перекази про людину
43. Українські космогонічні легенди та перекази про різні трави та квіти
44. Українські легенди про "Триблаженне древо", смерть Адама та главу його
45. Українські легенди та перекази про диких звірів
46. Українські легенди та перекази про комах, риб та раків
47. Українські легенди та перекази про свійських тварин та свійську птицю
48. Активність і творчість учнів на уроках історії
49. Наступність і перспективність у вивченні частин мови в початкових класах (дослідження)
50. Чинники, що впливають на дальність і якість радіохвиль
51. Мир, стабільність і законність у першій половині ХХІ століття
52. Правова держава: ідея і дійсність
57. Діяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області
58. Реформування и в перехідній економіці України
59. Інвестиційна діяльність в ринковій економіці
60. Інвестування регіональної економіки та її ефективність в Україні
61. Соціально-економічна сутність і роль державного бюджету України
62. Інвестиційна діяльність страхових компаній
63. Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.
65. Закон про зовнішньоекономічну діяьність України
66. Вексельний обЃг. Розвиток вексельних операцЃй на УкраѓнЃ та в Ѓнших економЃчно-розвинутих краѓнах
67. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
68. 3 найбільш визначні події у економічному (зовнішньоекономічному) житті України у 2004 -2005 роках
69. Економічна сутність санації підприємств класична модель фінансової санації
73. Інвестиційно-інноваційна діяльність спільних підприємств
74. Легка промисловість України i транспорт
75. Сільське господарство i харчова промисловість України
76. Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії укр
77. Перспективи розвитку і проблеми світової економічної інтеграції укр
78. Швидкість обробки запитів на SQL-серверах укр
79. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
80. Сутність, класифікація і призначення кредитів комерційних банків в Україні
81. Інвестиційна діяльність страхових компаній
82. Стійкість до голодування і активність АДГ у Drosophila melanogaster із природних популяцій України
83. Економічна ефективність виробництва
84. Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
85. Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення
90. Сутність організації бухгалтерського обліку в Україні
91. Хімічна промисловість в України
92. Регіональна економіка промисловості України
93. Регіональна економічна політика України й особливості регіонального розвитку
94. Економіко- і політико-географічне положення України
96. Нафтова промисловість України
97. Нафтова, нафтопереробна й газова промисловість України