![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Фактори, що визначають еволюцію людини |
Сучасна людина вінчає собою ряд еволюційних напрямків, джерела яких можна виявити ще в приматів. Загальновизнано, що еволюція людини складається із двох процесів - органічної еволюції й культурної еволюції. Ми знаємо, що ключову роль у напрямках органічної еволюції грає добір. Культурна еволюція має власні рушійні сили, що дозволяють пояснити поступове нагромадження культурної спадщини. Це питання не викликає розбіжностей. Проблеми виникають у той момент, коли ми намагаємося піти далі цих дуже загальних висновків. Перша з них - визначити способи добору, що беруть участь в еволюції. Друга - досліджувати механізм культурної еволюції. Третя - визначити залежність між природним добором і напрямками органічної еволюції, з одного боку, і культурною еволюцією - з іншої. Залежність між органічною й культурною еволюцією Що стосується третьої з перерахованих вище проблем, те найпростішим і історично самою старою відповіддю на це питання служить положення про те, що органічна еволюція довела филетичний ряд людини до відомого порога - до того рівня, на якому стала можливої культурна еволюція. Із цього моменту філогенія людини пішла по шляху культурної еволюції, що і забезпечила весь наступний розвиток. Органічна й культурна еволюція вважаються розділеними в часі й незалежними у своїй дії. Подібна точка зору характерна для робіт старих антропологів (наприклад, Briffaul ) і усе ще висловлюється в деяких сучасних дослідженнях (наприклад, Karaus). Значний розвиток як еволюційної біології, так і антропології, що відбулося за останні десятиліття, а також зрослі зв'язки між цими двома колись відособленими галузями науки привели до появи більше сучасної точки зору. Відповідно до цієї крапки зору, в епоху культурної еволюції природний добір продовжував діяти й органічна еволюція не припинялася. Просто результати культурної еволюції більше помітні, чим результати триваючої органічної еволюції. Подальше вдосконалення являє собою концепція безперервної взаємодії між органічною й культурною еволюцією. Важливим ефектом такої взаємодії може бути добір на здатність до научання й сприйняття культури. При цьому органічна й культурна еволюція як би йдуть рука об руку. Велику увагу цієї концепції приділяв Добржанський. Ламсден і Уілсон (Lumsde , Wilso ) провели частково математичне дослідження «генно-культурної коеволюції», а Каваллі-Сфорца й Фельдман (Cavalli-Sforza, Feldma , 1981) вивчали її головним чином математичними методами. Підхід цих учених у корені відрізняється від прийнятого в даній книзі й у моїй колишній публікації. Типи добору Усі, хто вивчає цю тему, очевидно, згодні з тим, що органічна еволюція людини направляється добором. Складність тут полягає в тому, що добір - не єдиний процес, а цілий набір процесів, і тому такий висновок носить занадто загальний характер. Антропологів, що вивчають еволюцію людини, загалом кажучи, цікавить головним чином філогенія антропоїдів, потім такі фактори еволюції, як місцеперебування, використання руки й т.п. і лише іноді рушійні сили еволюції. Що ж стосується цих сил, те вчені звичайно обмежуються посиланнями на «природний добір» у загальному значенні й на цьому зупиняються.
Популяційних генетиків, що займаються еволюцією людини, як і слід було сподіватися, більше цікавлять сили, що беруть участь у ній, і вони ретельно розробляють різні способи дії індивідуального добору й дрейфу генів стосовно до популяцій людини. Однак у цих дослідженнях деякі типи добору звичайно залишаються без уваги. Корисно вказати тому, що є дані про вплив на популяції людини численних типів добору, а саме спрямованого; стабілізуючого; що врівноважує; сполучення добору - дрейфу; добору, спрямованого на створення турботи про потомство; полового добору; добору по дивергуючих лініях у різних областях, спрямованого на створення географічних рас; соціально-групового добору; міжвидового добору. Вибірки даних по більшості із цих типів добору були наведені в попередніх главах. Важливо мати на увазі, що різні типи добору часто діють спільно. Так, поводження людини являє собою суміш індивідуалізму, батьківського альтруїзму й солідарності індивідуума з його або її групою. Ці тенденції в поводженні свідчать про дію звичайного індивідуального добору, добору, спрямованого на розвиток турботи про потомство, і соціально-групового добору відповідно. У деяких популяціях людини, мабуть, іноді відбувається дрейф генів. Деякі автори йдуть далі, думаючи, що закріплення селективне нейтральних мутантних генів у результаті дрейфу відбувається в широкому масштабі. Можливо, що це так. У кожному разі, яким би не було остаточне рішення цього питання, можна, імовірно, заздалегідь сказати, що один лише дрейф генів не створює ніяких істотних ознак у людини. Соціально-груповий добір Череда або група в приматів, у тому числі в людини, - це більш-менш зв'язна одиниця організації. Це одиниця, що забезпечує збереження групи й розмноження. У приматів, ведучих суспільний спосіб життя, у тому числі в людини, існують всі умови для ефективної дії групового добору. Нагадаємо, що термін «соціально-груповий добір» використовується для позначення особливої форми междемового добору, при якому як конкуруючі популяції виступають соціальні групи. Різні череди або групи, як у примітивних антропоїдів, так і в інших приматів, імовірно, нерідко вступають у конкуренцію за кормову територію або який-небудь інший необхідний ресурс. Успіх або невдача даної череди або групи при конкурентних сутичках або боротьбі за територію із суперниками визначається, поряд з іншими факторами, рівнем розумових здатностей членів і (або) ватажків групи, розвитком технологічних навичок і способів спілкування, а також чисельністю. У тих випадках, коли між конкуруючими чередами або групами існують генетичні розходження по цих ознаках, може вступати в дію груповий добір. З біологічної точки зору розумно припускати, що як у людини, так і в інших вищих приматів розходження між групами відносно інтелекту і його похідних - технологічних навичок і способів спілкування - частково визначаються генетичними розходженнями. Генетична частина цього припущення в його застосуванні до людини (але не до інших приматів) іноді викликає заперечення по ідеологічних мотивах. Тут необхідно зробити деякий відступ. Ми знаємо, що в між групової і накрито мінливості фізичних ознак у людини є генетичний компонент.
Відомо, що індивідуальна мінливість поведінкових ознак людини також містить генетичний компонент. Виявлено деякі накрито розходження поведінкового фенотипу. З біологічної точки зору розумно допустити, що в основі цих розходжень також лежать генетичні фактори й фактори середовища. Даних, які б суперечили такому допущенню, немає. Зате є деякі відомості, що підтверджують його правильність (Wilso , 1978). І нарешті, біологічну ситуацію можна й треба відокремлювати від соціальної політики в сучасних суспільствах. Тому, для того щоб мати можливість продовжувати наші міркування, ми тут приймемо біологічно реалістичне допущення про існування генетичних розходжень по розумових і поведінкових ознаках між деякими групами як людини, так і інших приматів. Варто очікувати, що при безперервному груповому доборі в приматів, у тому числі в антропоїдів, соціальні групи з найбільш високорозвиненими розумовими здатностями, координацією й технологією в середньому будуть мати перевагу, і їх генетично детерміновані здатності будуть поширюватися в межах даного виду. Тривалий груповий добір викличе поступове підвищення рівня розвитку інтелекту, язика й технологічних навичок у кожної лінії, що вижила. Груповий добір дає можливість пояснити походження ряду чорт громадського життя приматів. Одна з таких рис - це язик. Варто підкреслити, що ми використовуємо тут термін «язик» у широкому змісті, що включає і язик тварин. Обмін інформацією являє собою коштовний в адаптивному відношенні ознака череди або групи, причому це групова ознака. Досить імовірно, що мовні здатності приматів, включаючи людини, розвилися під дією групового добору. Інтелект - адаптивна корисна ознака як для окремої тварини, так і для співтовариства. Очевидно, індивідуальний добір відіграє важливу роль у його розвитку, однак це не виключає додаткової дії соціально-групового добору. Череда, що складається головним чином з тямущих мавп або антропоїдів, імовірно, буде краще справлятися із проблемами, що виникають у його житті, чим сусіднє конкуруюче з ним череда «дурних» особин. Навіть чисельність групи, що представляє собою один з факторів, від яких залежить її благополуччя, може певною мірою регулюватися груповим добором. Утворення більше численних черід у напівназемних і наземних приматів корелює зі зменшенням нетерпимості самців друг до друга. Більші розміри групи адаптивні вигідні напівназемним і наземним приматам, полегшуючи захист, конкуренцію й колективне полювання. Якщо нетерпимість самців; друг до друга перешкоджала розширенню дрібних черід і якщо в деяких чередах самці мали більше високою генетично детерміновану терпимість до себе подібним, чим в інші, то такі череди й гени, що обумовлюють терпимість самців, одержували б перевагу. У декількох опубліковані недавно книгах по еволюції людини груповий або соціально-груповий добір взагалі не обговорюється. Деякі автори коротенько згадують про добір цього типу у зв'язку з еволюцією людини, але, мабуть, не надають йому значення. Деякі інші тією чи іншою мірою залучають концепцію кин-отбора. Це вже ближче до мети. Термін «кин-добір» іноді застосовують як синонім терміна «соціально-груповий добір», але він використовується й в інших змістах, що робить його постійним джерелом плутанини.
Якост, властив Aунам раджас саттва, послдовно повинн бути освон кожним, аби вн змг йти дал. @уру духовний учитель. Дгарма обктивний закон життя; призначення, шлях людини. ¶ндр «щупальц», як ми «простягамо» з свох органв почуттв, а також розумом (манасом) буддг до обктв сприйняття або мркування. ¶швара Бог-Отець, Творець, Аллах, Дао (у даоському значенн слова), Споконвчна Свдомсть, Адбудда. ЙоAа санскритський екввалент латинського слова релгя, що означа звязок з Богом, методи просування до Нього, Злиття людини з Богом. Можна говорити про йоAу: а) як про Шлях методи релгйного просування б) як про стан ґднання з Богом (у другому випадку це слово пишеться з велико лтери). Майя Божественна ¶люзя: мир матер, що видаться нам самосущим. Манас ум, розум. Магатма Великий Атман, тобто людина, яка ма свдомсть, правильно розвинену найвищою мрою, еволюцйно зрла, мудра людина. Мун мудрий, мудрець. Параматман Вищий, ґдиний Божественний Атман: те ж, що й ¶швара
1. Крива LM. Сутнiсть, графiчна побудова. Фактори, що впливають на кут нахилу кривоi LM
2. Фактори, що перешкоджають втручанню свідка
3. Дія факторів середовища на людину
4. Вплив елементарних еволюційних факторів на генофонди людських популяцій
5. Вплив факторів кріоконсервування на морфофункціональні властивості тромбоцитів людини
10. Природные ресурсы как экономический фактор
11. Мировая война 1939 - 1945гг.: точки зрения на причины возникновения и факторы развития конфликта
12. Культура как фактор общения
13. Факторы самобытности российской истории
15. Национальное самосознание - главный фактор в построении могущественной и процветающей России
16. Факторы роста
19. Правонарушения (понятия, предпосылки, факторы, объекты, субъекты)
20. Влияние некоторых антропогенных факторов на численность пушных зверей в окрестностях города Пскова
21. Экологические факторы риска, влияющие на здоровье и продолжительность жизни человека
25. Политический центризм как фактор стабилизации общества
26. Я - концепция как фактор личностного самоопределения в ранней юности
27. Биологические факторы формирования личности
28. ВПФ, нейропсихологический синдром и фактор, блоки мозга
29. Факторы развития агрессивности в детском возрасте
30. Некоторые факторы, влияющие на развитие головного мозга
31. Факторы, влияющие на формирование cпособностей у мужчин и женщин
32. Блок питания для компьютера, мощностью 350Вт, форм-фактор АТХ
33. Социальная база и социальные факторы экономических преобразований
34. Факторы, влияющие на производительность и удовлетворенность работой
35. Здоровый образ жизни. Алкоголь как один из факторов риска для здоровья.
36. Формирование здорового образа жизни. Факторы, определяющие здоровый образ жизни
37. Влияние на человека опасных вредных факторов производственной среды
41. Кредитные риски: Их факторы и пути снижения в современных условиях
42. Д. Рикардо о факторах определяющих стоимость товара (Контрольная)
44. Валютный курс и факторы его определяющие
45. Факторы, способствующие и препятствующие притоку иностранных инвестиций в российскую экономику
46. Факторы внешнего окружения фирмы и их учет(Теория + практика на примере СЛДК)
47. Принципы и факторы, влияющие на ценообразование недвижимости в условиях конкуренции
48. Факторы, влияющие на развитие малого бизнеса в Украине
49. Социальный и человеческий капитал как факторы благосостояния и развития
50. Факторы и формы воздействия на потенциального потребителя
51. Понятие экономического роста, его типы и факторы
52. Труд как фактор производства: спрос и предложение
53. Экономический рост, его типы и факторы
57. Прогнозирование с учетом фактора старения информации
59. Цена как фактор потребительского поведения
61. Постоянный контингент клиентов, как фактор успешной деятельности турфирмы
62. Резус-фактор и резус конфликт
63. Факторы, вызывающие мутации на генном уровне
64. Биологические основы развития ребенка и влияние на него факторов внешней среды
67. Влияние факторов преаналитического этапа на качество результатов лабораторных исследований
68. Світовий ринок: поняття, структура, умови та фактори кон’юнктури, ціни
69. Образование как фактор профессионального успеха
73. Критические человеческие и организационные факторы коммерциализации технологий
74. Условия и факторы качества управленческих решений
75. Дискриминация профессиональных прав ученых как фактор «утечки умов»
76. Молодежные субкультуры как фактор наркотизации
77. Социально–психологический климат и основные факторы его формирования
78. Культура как фактор национальной безопасности
79. Межрегиональные ассоциации как фактор региональной политики РФ
80. Государственная дисциплина как фактор правопорядка и развития общества
81. Суицид и шизофрения: иентификация факторов риска и превентивная стратегия
82. Карнавальная составляющая как один из факторов коммуникативного феномена чатов
83. Культура как фактор неврозов
84. Интеллектуальный фактор в творческом воображении
85. Конфликты постсоветского пространства: фактор стабильности?
90. Экономическая подготовка учащихся школ - как фактор их социально-трудовой адаптации
91. Фактор страха
92. Вербальный фактор интеллекта
93. Объективно-личностные факторы и их влияние на труд учителя
94. Психологическая коррекция внутрисемейных факторов девиантного поведения детей и подростков
95. Скрытые факторы влияния и рычаги доверия
97. Психографика: факторы, влияющие на поведение потребителей
98. Языческий фактор в религиозной, социально-политической и этнокультурной жизни современной Удмуртии