![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Охрана природы, Экология, Природопользование
Концепція ризику у сучасній екології та гігієні |
Фактори навколишнього середовища (фізичні, хімічні, біологічні, соціальні) можуть здійснювати складний та різноспрямований вплив на стан здоров`я населення. У цивілізованому суспільстві здоров`я населення – це визначальний, системоутворюючий фактор державної економічної та соціальної політики, пріоритетний напрямок усіх природоохоронних та профілактичних заходів. Профілактику порушень стану здоров`я людини можна здійснювати різними шляхами. Первинна (радикальна) профілактика спрямована на причину того чи іншого захворювання. Більшість гігієнічних заходів, включаючи гігієнічне нормування впливу факторів навколишнього середовища, передбачають або повне усунення шкідливого фактора, або зменшення його впливу до безпечних рівнів, чим сприяють первинній профілактиці захворювань. Вторинна профілактика ставить за мету раннє виявлення передпатологічних станів, ретельне медичне обстеження зовні здорових людей, що підлягали впливу несприятливих факторів навколишнього середовища або тих, що мають підвищений ризик розвитку тих чи інших захворювань, медикаментозну профілактику та інші заходи, спрямовані на попередження маніфестації захворювання. Вторинна профілактика включає в себе такі паліативні заходи, як індивідуальне та групове антидотне харчування, спрямоване на підвищення резистентності організму, застосування засобів індивідуального захисту, навчання тих, хто працює, та населення прийомам безпечної праці та життя у несприятливих екологічних умовах. Третинна профілактика (реабілітація) – це комплекс заходів із запобігання ускладнень, які можуть виникнути під час вже прогресуючого захворювання. Це найменш ефективний, але, на жаль, найбільш поширений у традиційній медицині засіб профілактики. Відомо, що оздоровлення способу життя та навколишнього середовища знижує захворюваність та смертність на 20-50%, а лікарське втручання знижує ці показники лише на 10%. Разом з тим фактор навколишнього середовища може відігравати різноманітну роль в етіології захворювання. Він може виступати як етіологічний, причинний фактор, який практично повністю визначає розвиток конкретного специфічного захворювання. Зараз приблизно 20 хронічних захворювань населення достатньо аргументовано вважають наслідком впливу екологічних факторів ( хвороба Мінімата, пов`язана із забрудненням ртутьвмісними промисловими стоками морської та річкової фауни, хвороба ітай-ітай, обумовлена поливом рисових полів водою, що містить кадмій, і т.і.) Якщо фактор навколишнього середовища виступає як причина захворювання, то його ефект має назву детермінованого. Фактор навколишнього середовища може бути фактором ризику, тобто таким компонентом етіології, який хоча і важливий для розвитку та прогресування захворювання, але сам по собі за відсутності інших факторів (наприклад генетичної схильності, зміненого статусу організму) не здатний викликати захворювання у конкретної людини. Таким чином, фактор ризику – це фактор будь-якої природи (спадкової, екологічної, виробничої, фактор способу життя та ін.), який за певних умов може провокувати та збільшувати ризик розвитку порушень стану здоров`я.
Ризик розподіляється на добровільний (водіння автомобіля); вимушений (вдихання забрудненого повітря); природний (радон); штучний (синтетичні речовини); знаний (побутові миючі засоби); екзотичний (мікроорганізми, створені генною інженерією); хронічний; катастрофічний (аварія); з видимими перевагами (фарби для волосся); без видимих переваг (газоподібні викиди сміттєспалювальних печей); самоконтрольований (водіння автомобіля); контрольований іншими (забруднення навколишнього середовища); виправданий (мінімальний за даних обставин); невиправданий (максимальний у даній ситуації або ж той, що сприймається без альтернатив). Якщо такі соматичні рефлекси, як, наприклад, уроджені вади, спадкова патологія, алергічні захворювання та інші, виникають під впливом різноманітних факторів, тобто є поліекологічними, їх відносять до стохастичних (ймовірних) або соматостохастичних. У зв`язку зі складною, багатофакторною природою деяких хронічних неінфекційних хвороб (наприклад, атеросклероз, гіпертонічна хвороба та ін.) довести екологічній зв`язок між виниклим у конкретної людини захворюванням та шкідливою дією, що передувала йому, дуже важко. Однак шляхом правильно спланованих епідеміологічних та гігієнічних досліджень нерідко вдається виявити та кількісно оцінити ризик розвитку подібних захворювань для відносно великих груп населення. При цьому лише з певною часткою ймовірності можна передбачити підвищений ризик у конкретної людини. Ризик шкідливого впливу на здоров`я – це ймовірність розвитку небажаних ефектів у населення при певних рівнях та тривалості дії фактора навколишнього середовища. Зі збільшенням дії ризик зростає. Фактори ризику можуть бути пов`язані із способои життя людини, впливом факторів навколишнього середовища, генетичними особливостями, біологічними факторами (статус організму, стать, вік, хронічні захворювання та ін.) При дії мутагенних та канцерогенних факторів, що не мають порога шкідливої дії, виникають специфічні схоластичні ефекти. Виникнення цих ефектів при дії конкретного фактора – подія ймовірнісна, що характеризується величинами індивідуального або ж популяційного ризику. Індивідуальний канцерогенний ризик – це ймовірність появи додаткових випадків раку. Наприклад, величина канцерогенного ризику 5 . 10-4 означає, що при даній дії можливий розвиток 5 додаткових (до фонового рівня) випадків раку у популяції 10 000 осіб. Популяційний канцерогенний ризик характеризує число додаткових випадків раку у конкретній популяції (наприклад, серед мешканців певного міста). Фактор навколишнього середовища може відігравати модифікуючу роль, тобто змінювати клінічну картину та погіршувати перебіг хронічної хвороби. При модифікації ризик, що асоціюється з певним фактором, видозмінюється залежно від наявності іншого фактора чи дії. Наприклад, забруднення атмосферного повітря оксидами азоту провокує симптоми порушення функції дихальних шляхів у хворих з хронічними респіраторними захворюваннями. У ряді випадків досліджуваний фактор може мати змішаний вплив. Змішування буває тоді, коли змішаний фактор асоціюється з фактором ризику, що досліджується та впливає на ризик розвитку захворювання.
Прикладом змішаних факторів може бути вік та табакокуріння при вивченні впливу атмосферних забруднень на ризик розвитку захворювань органів дихання, табакокуріння при вивченні ризику розвитку раку легенів та мезотеліоми плеври при дії азбесту. Захворювання можуть бути також обумовлені порушенням баласту між внутрішнім та зовнішнім середовищем організму, що особливо характерно для ендемічних захворювань. Надлишок або ж дефіцит природних хімічних речовин, порушення їх співвідношення за наявності чужорідних сполук у навколишньому середовищі можуть порушувати названий баланс. Внесок екологічних факторів у ризик розвитку порушень стану здоров`я населення непостійний і залежить від виду аналізуємих порушень, що аналізуються, конкретних географічних, економічних та багатьох інших особливостей регіону, що вивчається. У середньому на стан здоров`я населення спосіб життя (табакокуріння, вживання алкоголю та наркотиків, зловживання ліками, харчування, умови праці, гіподинамія, матеріально-побутові умови, сімейний стан та ін.) впливає на 49-53%, генетичні та біологічні фактори – на 18-22%, стан системи охорони здоров`я (своєчасність та якість медичної допомоги, ефективність профілактичних заходів) – на 8-10%, навколишнє середовище (природно-кліматичні фактори, якість об`єктів навколишнього середовища) – на 17-20%. У великих містах реальні навантаження на стан здоров`я населення обумовлюють соціальні фактори та спосіб життя – на 30,2%, біологічні фактори – на 11%, міське та внутрішньожитлове середовище – на 16,5%, виробниче середовище – на 18,5%. Серед інших причин виникнення злоякісних новоутворень головне місце займають харчування та табакокуріння, тобто фактори, пов`язані в основному зі способом життя людини. У США 1/5 усіх випадків смерті від злоякісних новоутворень пов`язана з нераціональним харчуванням. За даними Агентства з охорони навколишнього середовища США, фактори навколишнього середовища відіграють головну роль у розвитку половини усіх випадків злоякісних новоутворень. Серед факторів канцерогенного ризику головне місце посідають сонячне проміння (ризик 1:3) та табакокуріння (8:100), тобто фактори, що регулюються людиною. Сумарний внесок цих факторів складає близько 40%. Забруднення навколишнього середовища вносить набагато менший (близько 10%) внесок у канцерогенний ризик. Наприклад, наявність чужорідних хімічних речовин, включаючи пестициди, у продуктах харчування приводить до ризику 1 . 10-5, хімічне забруднення атмосферного повітря – 1 . 10-4, забруднення питної води – 1 . 10-5. Серед причин смертності у економічно розвинутих країнах головне місце займають захворювання серця (33,5%), злоякісні новоутворення (23,5%), цереброваскуляторні захворювання (6,7%), нещасні випадки (4,3%), хронічні захворювання легень (4,0%), пневмонія та грип (3,7%), діабет (2,2%), самогубства (1,4%), захворювання печінки (1,2%). Найголовнішими причинами смерті є фактори навколишнього середовища та способу життя людини. Так, у 1/6 усіх випадків смерть обумовлена табакокурінням. Внесок даного фактора у ризик смерті від захворювань коронарних судин оцінюється 21%, від раку – 30%.
Вдповдно до цього кажуть речники ц концепц нам треба в закордоннй дяльност нтерпретувати сучасн визвольн змагання, як боротьбу за змну державного устрою режиму в СССР, а не як боротьбу за саму державу, за снування. Зокрема перед зовншнм свтом нам не можна заступати становища, що УССР не укранською державою. Тепер, мовляв, треба справу ставити так, що УССР не ма повно суверенности ми боремося за ту сувереннсть, за повне вдокремлення вд СССР, вд Москви, а так само за змну влади й устрою держави на демократичний, за усунення комунстично диктатури. Така постанова потрбна для того, щоб не пдривати користей для справи укрансько державности на мжнародньому форум, як можна витягнути з факту мжнароднього визнання УССР. Так погляди найсильнше акцентуються у два перш пслявонн роки. Тепер уже надто очевидна помилковсть тих мркувань сам хн речники охололи в свому захопленн рожевих сподванках, що присутнсть УССР на мжнароднй шахвниц, в рол шахово фгурки в гр Кремля допоможе самостйницькй зовншньо-полтичнй прац
1. Сучасні екологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення
3. Поняття ризику в менеджменті та його класифікація
4. Злочини проти волі, честі та гідності особи
5. Категорні властивості просторів ймовірнісних мір та гіперпросторів включення
9. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі
10. Сучасні форми та системи оплати праці
11. Адвентивна флора Чернігівської області: історія формування та сучасний стан
12. Сутність маркетингу та його сучасна концепція
13. Релігійний ренесанс в сучасному суспільстві: його зміст, причини та основні напрямки
14. Сучасні етичні концепції та їх місце в розробці культурних стратегій спілкування
15. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
16. Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації
17. Iнвестицiйнi ризики та iх оцiнка
18. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
19. М. Бойчук та його концепція розвитку українського мистецтва.
20. Сутність та зміст сучасного менеджменту
21. Концепция "человекознания" (Б.Г.Ананьев)
25. Бухоблік та аудит в сучасних умовах господарювання на Черкаському МППЗТ
26. Біосфера та сучасні погляди на її проблеми
27. Екологія та ландшафтна екологія
28. Екологічні наслідки гірничо - видобувної діяльності людини
29. Концепция информатизации г. Омска
30. Освоєння космосу: історія та сучасність
31. Кредитний ризик та методи управління ними
33. Сучасна структура банківської системи та її роль в здійсненні державної грошово-кредитної політики
34. Валютні операції банку та валютні ризики
35. Поняття безпеки, небезпеки, ризику та причини травмування людини
36. Кругообіг речовини та енергії в біосфері
37. Екологія та поведінка плазунів
41. Екологічні проблеми України та шляхи їх розв’язання
42. Державотворення як визначальна складова сучасного та майбутнього у розвитку України
43. Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки
44. Редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури
46. Історико-культурна спадщина І.Мазепи. Історія та сучасний стан
47. Кримські татари: історія та сучасні проблеми
48. Релігійне життя України в роки війни та післявоєнний час
49. Цивілізації середньовіччя та сучасності
50. Теорії та концепції харчування людини
51. Романтическая концепция искусства на примере творчества В.-Г. Вакенродера
52. Дуалізм давніх релігій та демонічні персонажі в романі М.А. Булгакова "Майстер і Маргарита"
53. Сучасная проза Беларусі і творчасць Г. Бураўкіна
58. Давньокитайська медицина. Історія та сучасність
63. Особливості гігієнічного масажу та необхідність його застосування
68. Розробка сучасних методів ведення вагітності та пологів у жінок з остеопенічним синдромом
73. Використання ділової гри на тему "Економічна оцінка родючості ґрунтів та врожайності с/г культур"
74. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти
75. Основні риси та якості педагога в сучасній школі
76. Сучасна українська освіта в контексті перспектив світового розвитку
77. Теоретичні основи та актуальні проблеми сучасної дидактики
78. Екологічна освіта на уроках біології
79. Сучасна теорія політичних партій та партійних систем
80. Політична еліта сучасної України: генеза й особливості формування
81. Виникнення, стан та основні концепції в розвитку політичної економії
82. Політична еліта та лідерство в сучасній Україні
83. Історія освоєння та сучасні методи обробки металів
84. Концепция стресса Г. Селье и общий адаптационный синдром
85. Аналіз біографії Гітлера за неофрейдистськими теоріями та теоріями Фройда
89. Релігійні аспекти древньоєгипетських вірувань та обрядів
90. Релігія та віра як феномен в історії суспільства
91. Сучасні нетрадиційні релігії
92. Історична ґенеза та сучасний стан соціальної структури суспільства
93. Соціологія груп - історія розвитку та сучасна проблематика
94. Сучасна соціально-релігійна ситуація в Україні
95. Робоче обладнання екскаваторів з гідравлічним приводом 2-ї та 3-ї розмірних груп
96. Визначення густини твердого тіла та рідини гідростатичним зважуванням
97. Генезис та сучасний стан олімпізма та олімпійського руху
98. Дві концепції мови у діалозі Платона "Кратіл" та онтологічні побудови "Категорій" Арістотеля