![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Международные экономические и валютно-кредитные отношения
Контрольна по зовнішньоекономічній діяльності |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РЕГІ ім. СТЕПАНА ДЕМ’ЯНЧУКА Shura19@ya dex.ru Контрольна робота з дисципліни “Зовнішньоекономічна діяльність” Виконала: Перевірив: РІВНЕ - 2004 34. Форми і види міжнародного туризму. У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток в скарбницю. Не кажучи вже про те, що “годує” ця система дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше пов'язаних з наданням туристичних послуг. Крім значної статті прибутку туризм є ще і одним з могутніх чинників посилення престижу країни, зростання її значення в очах світової спільноти і пересічних громадян. Туристична діяльність в розвинених країнах є важливим джерелом підвищення добробуту держави. У 1995 році США від реалізації туристичних послуг іноземним громадянам отримали 58 млрд. $, Франція і Італія - по 27 млрд. $, Іспанія -25 млрд. $ В Україні туристичний бізнес розвивається з переважною орієнтацією на виїзд. Переважну більшість діючих у нас туристичних фірм вважають за краще займатися напрямом своїх співвітчизників за рубіж, і лише невелика їх частина працює на залучення гостей в Україну - тобто все робиться так, що капітал від тур. бізнесу попливе за рубіж. Яка ж картина міжнародного ринку тур. послуг зараз, як він в перспективі змінюється? В умовах, що створилися, ці питання представляються актуальними. У цей час індустрія туризму є однією з форм міжнародної торгівлі, що найбільш динамічно розвиваються послугами. У останні 20 років середньорічні темпи зростання числа прибуттів іноземних туристів в світі становили 5,1%, валютних надходжень - 14%. Згідно з даними всесвітньої туристичної організації, в 1995 році в світі було зареєстровано 576 мільйонів прибуттів туристів, надходження від міжнародного туризму досягло 372 мільярди доларів (без урахування надходжень від міжнародного транспорту). Загалом об'єми валютних надходжень від туризму за період з 1950 по 1995 рік виросли в 144 рази. По прогнозах експертів, бурхливий розвиток міжнародного туризму буде продовжуватися і далі. За різними підрахунками, до 2000 року ця галузь стане провідною експортною галуззю в світі. Очікується, що при збереженні темпів зростання, що склалися число міжнародних подорожей до 2005 року досягне 900 млн. чоловік, а 2010 року збільшиться і складе порядку 937 млн. чоловік. На думку різних аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму лежать наступні чинники: 1) Економічне зростання і соціальний прогрес призвели до розширення об'єму ділових поїздок і поїздок з пізнавальними цілями. 2) Вдосконалення всіх видів транспорту здешевіло поїздки. 3) Збільшення числа найманих робітників і службовців в розвинених країнах і підвищення їх матеріального і культурного рівня. 4) Інтенсифікація труда і отримання трудящими більш тривалих відпусток. 5) Ослаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення прикордонної формальності. Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності, індустрія туризму є вельми складною системою, міра розвитку якої залежить від міри розвитку економіки країни загалом.
Слово ouris з'явилося в англійській мові на початку ХІХ століття й у перекладі з англійської означає: той, хто здійснює поїздку заради власного задоволення чи розширення культурного кругозору. По визначенню ООН турист - це особа, що перебуває в даній місцевості терміном більш ніж на одну ніч і менш ніж на рік. Туризм - це динамічне, що розвивається, орієнтоване на споживача явище. Всесвітня рада по туризму і подорожам указала на наступні характеристики сучасного туризму: - це найбільша індустрія світу, що має приблизно $ 3,5 трлн. оборотного капіталу і, що включає в себе такі компоненти як: - подорожі (круїзи, автобуси, літаки, автомобілі, залізниці); - проживання (готелі і мотелі, конференції, виставки, зустрічі); - харчування (ресторани, кафе, бари); - відпочинок і дозвілля (гри, парки, розваги, атракціони). Туризм – це екскурсії, походи і подорожі в яких відпочинок поєднується з пізнавальними і освітніми цілями. По призначенню і формами проведення туризм поділяється на плановий (екскурс ний) і самодіяльний. При плановому туризмі учасники подорожують на автобусах, літаках, теплоходах, у поїздах по наперед намічених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де їх надається ночівля, харчування і екскурсовод. В самодіяльному туризмі подорож будується повністю або частково на самообслуговуванні. Тут туристи самі намічають маршрути і спосіб пересування, забезпечують собі харчування, нічліг і місце відпочинку, намічають місця для екскурсій. Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язано з впливом туризму на економіку окремої країни. У економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій: 1. Міжнародний туризм - джерело валютних надходжень для країни і засіб для забезпечення зайнятості 2. Міжнародний туризм розширює внески в платіжний баланс і ВНП країни. 3. Міжнародний туризм сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, обслуговуючі сфери туризму. 4. З зростанням зайнятості в сфері туризму ростуть прибутки населення і підвищується рівень добробуту нації. Розвиток міжнародного туризму приводить до розвитку економічної інфраструктури країни і мирних процесів. Таким чином міжнародний туризм потрібно розглядати разом з економічними відносинами окремих країн. Міжнародний туризм входить до трьох найбільших галузей, поступаючись нафтодобувної промисловості і автомобілебудуванню, питома вага яких в світовому експорті 11% і 8,6% відповідно. У 1991 році сумарний прибуток країн світу від міжнародного туризму становив 7% від загального обсягу світового експорту і 3% від світового експорту послуг. В даний час туризм класифікується: По цілям: маршрутно-пізнавальний; спортивно-оздоровчий; самодіяльний, у тому числі з активними способами пересування; діловий і конгрес-туризм; курортний, лікувальний; гірськолижний; фестивальний; мисливський; екологічний; шоп-туризм; релігійний; навчальний і ін.; по ступеню мобільності: пересувний; стаціонарний; змішаний; за формою участі: індивідуальний; груповий; сімейний; за віком: зрілий; молодіжний; дитячий; змішаний; по тривалості: одноденний; багатоденний; транзитний; по використанню транспортних засобів: автомобільний; залізничний; авіаційний; водяний; велосипедний; кінний; комбінований; по сезонності: активний туристський сезон, міжсезон (напівсезон), несезон; по географії: міжконтинентальний; міжнародний (міжрегіональний); регіональний; місцевий; прикордонний; по способу пересування: пішохідний; з використанням традиційних транспортних засобів; з використанням екзотичних видів транспорту (канатна дорога, фунікулер, дирижабль, повітряна куля, дельтаплан).
Міжнародний туризм впливає на розвиток як окремих країн, так і світової економіки в цілому. В міру розширення міжнародної торгівлі й інших форм міжнародних економічних відносин, підвищення рівня культури й освіти міжнародний туризм також буде розвиватися. Отже, туризму, що належить до сфери послуг, притаманні всі ті особливості, що були перераховані вище. Можна виділити наступні види туризму. Екскурсійний туризм – подорож у пізнавальних цілях. Це одна з найбільш розповсюджених форм туризму. Рекреаційний туризм – подорож для відпочинку і лікування. Цей вид туризму є дуже розповсюдженим в усьому світі. У деяких країнах він виділяється в самостійну галузь економіки і функціонує паралельно з іншими видами туризму. Діловий туризм – поїздки, пов'язані з виконанням професійних обов'язків. У зв'язку з загальною інтеграцією і встановленням ділових контактів діловий туризм щорічно здобуває усе більше значення. Поїздки відбуваються з метою відвідування об'єктів, що належать фірмі або представляють для неї особливий інтерес; для проведення переговорів, для пошуку додаткових каналів постачання чи збуту і т.д. Звертання до туристичних фірм у всіх подібних випадках дозволяє організувати поїздку з найменшими витратами, заощаджуючи час. Крім того, до сфери ділового туризму відноситься організація різних конференцій, семінарів, симпозіумів і т.д. У таких випадках великого значення набувають спорудження при готельних комплексах спеціальних залів, установка устаткування для зв'язку і т.д. Етнічний туризм – поїздки для побачення з родичами. Туристські агентства допомагають з оформленням транспортних квитків, закордонних паспортів, віз і т.д. Спортивний туризм – поїздки для участі в спортивних заходах. До послуг туристських фірм удаються у цьому випадку як керівники спортивних команд, організатори змагань, так і болільники і просто бажаючі бути присутніми на змаганні. Цільовий туризм являє собою поїздки на різні масові заходи. Релігійний туризм – подорож, що має метою виконання яких-небудь релігійних процедур, місій. Караванінг – подорож у невеликих мобільних будиночках на колесах. Пригодницький (екстремальний) туризм – туризм, зв'язаний з фізичними навантаженнями, а іноді з небезпекою для життя. Водяний туризм – поїздки на борті теплохода, яхти й інших річкових і морських судів по ріках, каналам озерам, морям. Географічно і за часом цей туризм дуже різноманітний: від годинних і одноденних маршрутів до багатотижневих круїзів по морях і океанам. Усі ці види туризму найчастіше тісно переплітаються між собою, і їх найчастіше важко виділити в чистому вигляді. Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятості населення, розширення міжособистих контактів зростає. Міжнародний туризм в світі надто не рівномірний, що пояснюється насамперед різними рівнями соціально-економічного розвитку окремих країн і регіонів. Найбільший розвиток міжнародний туризм отримав в західноєвропейських країнах. На частку цього регіону доводиться понад 70% світового туристичного ринку і біля 60% валютних надходжень. Приблизно 20% доводиться на Америку, менше за 10% - на Азію, Африку і Австралію разом взяті.
Але все таки вона стоть на другому мсц псля власно боротьби будування власно сили. На такому становищ стояли нацоналсти, що дяли на зовншньому вдтинку, визнаючи дину концепцю власних сил. Тимчасом для деяких таких дячв власна боротьба була тльки плятформою, засобом для зовншньо полтично дяльности. Маючи таку тенденцю прихильникам було невигдним те, що визвольний рух ма власну скристалзовану деологю й полтичну концепцю, як визначують тверду лню цло полтики, в тому й зовншньо, м здавалося, що зручнше виступати вд руху тльки млтарно-революцйного, без виразного полтичного обличчя, бо це да ширш можливост маневрувати пристосовуватися до зовншнх сил обставин. Врешт були й так, що жили цлком ншими вд нацоналстичних деологчними й програмовими концепцями. Зокрема соцялстичними за змстом, хоч без виразно назви. Це були люди, що не могли, чи не хотли, не вмли визбутися давнше прийнятих деологчних, полтичних засад з репертуару соцялстичних, марксвських партй
1. Контрольна з зовнішньоекономічної діяльності
2. Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
3. Державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності
4. Облік зовнішньоекономічної діяльності
5. Виробнича програма підприємницької зовнішньоекономічної діяльності
10. Сутність та систематизація митних режимів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
11. Валютне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
12. Організація та напрями підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства
13. Лізинг та переробка сировини на давальницьких умовах в зовнішньоекономічній діяльності
16. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення
19. Закон про зовнішньоекономічну діяьність України
20. Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Лубнифарм"
21. Зовнішньоекономічні звязки України з Обєднаними Арабськими Еміратами
25. Механізм та методи регулювання зовнішньоекономічних зв’язків та діяльності
26. Екологічні аспекти геологічної діяльності людини
28. Організація діяльностї зовнішньоторговельної фірми ЗАТ Шпалерна фабрика "Едем", м. Дніпропетровск
29. Демократизація контрольно-оцінної діяльності у початковій школі
30. Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності
32. Звітність суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності
33. Безопасность жизнедеятельности (Безпека життєдіяльності)
34. МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
35. Управління системою маркетингової діяльності на підприємтсві
36. Ефективність управлінської діяльності і шляхи її формування
37. Стратегічне планування діяльності фірми Квіт в умовах ринкових відносин
41. Правове регулювання природокористування і природоохоронної діяльності
42. Аналіз діяльності комерційних банків
43. Інтегральна ефективність діяльності підприємства
44. Розрахунок стратегій діяльності автотранспортних підприємств
45. Аналіз діяльності комерційного банку
46. Використання та облік вексельного обігу в Україні, його контроль, значения в діяльності підрпиємства
47. Основні форми зовнішньоекономічних звўязків, їх суть
48. Етичні засади діяльності працівників прокуратури
49. Модель фінансової діяльності комерційного банку та її застосування на прикладі АКБ "Правекс-банк"
50. Основи страхової діяльності
51. Порівняльний внвліз діяльності страхових компаній на ринку України
52. Процес підприємницької діяльності ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"
53. Теоретичні основи фінансового управління діяльності комерційних банків
57. Аналіз діяльності Приватбанку
58. Аналіз ризику факторингової діяльності банківських структур
59. Валютні операції банку (на прикладі діяльності АКБ "Приватбанк")
60. Державне регулювання страхової діяльності
61. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі
62. Основні поняття, визначення та терміни безпеки життєдіяльності
63. Ефективність постачальницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств
64. Аналіз господарської діяльності ДП "Коростенський ЛГ"
65. Контроль і ревізія виробничої діяльності та реалізації продукції, робіт і послуг
66. Контроль та аудит діяльності комерційного банку
67. Облік витрат за видами діяльності
68. Програма аудиту діяльності ТзОВ "РЗВА-Електрик"
69. Формування доходів за видами діяльності, їх облік
73. Адміністративно-правове регулювання діяльності органів місцевої міліції
74. Державне правове регулювання рекламної діяльності в Україні
76. Загальні засади правоохоронної та правозахисної діяльності в Україні
77. Концепція кадрового забезпечення діяльності пенітенціарної системи в Україні
78. Національний Аудиторський Офіс Великобританії (НАО): функції та стратегія діяльності
79. Основи діяльності прокуратури України
80. Питання деонтології в діяльності нотаріальних органів
81. Послуга охорони як особливий вид господарської діяльності
82. Правові засади митного права та страхової діяльності
83. Правові основи підприємницької діяльності
84. Проблеми правозастосовної діяльності у сфері фіктивного і прихованого банкрутства
85. Регулювання метрологічної діяльності
89. Свобода слова, преси, журналістської діяльності в Білорусі
90. Програмне забезпечення аудиторської діяльності
92. Особливості козацького життя та діяльності
93. Організація науково-інформаційної діяльності
94. Поняття та значення дизайну в творчій діяльності
95. Аналіз господарської діяльності торгівельного підприємства ТОВ "Албо"
96. Вдосконалення маркетингової діяльності
97. Маркетинг в біржовій діяльності
100. Розробка стратегії маркетингової діяльності на прикладі ВАТ "Укртелеком"