|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право Право
Основні аспекти аналізу демократії |
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. 
Наклейки для поощрения "Смайлики 2". 
Забавная пачка "5000 дублей". Зміст Вступ 1. Розвиток в історії людства змісту демократії 2. Основні аспекти аналізу демократії 3. Форми демократії в Україні та їх втілення у Конституції 3.1. Вибори в Україні 3.2. Референдум в Україні як форма безпосередньої демократії Висновки Перелік посилань Перелік використаної літератури Вступ Історичний досвід багатьох країн свідчить, що всі намагання кардинально обновити суспільне життя були приречені не невдачу, якщо вони не підкріплювались активним залученням різних категорій громадян до вироблення рішень та втілення їх у життя. Тільки створюючи сприятливі умови для розкриття творчого потенціалу громадян і подолання їх соціальної інертності, суспільство одержує могутній імпульс саморозвитку шляхом залучення до демократичного процесу головної діючої сили історії – народу. В ХХ ст. слово “демократія” стало мабуть, найбільш популярним у народів і політиків всього світу. Сьогодні немає жодного значного політичного руху, який би не прагнув на здійснення демократії, не використовував цей термін у своїх, часто далеких від справжньої демократії цілей. Поки демократію чекають, про неї говорять, що вона безперечно настане, коли ж вона настала, про неї кажуть, що вона може зникнути. Перш за все, її нерідко вважали вищою і кінцевою формою, яка забезпечує впевнене і благополучне існування. Тепер ясно відчувається, що зовсім не створюючи міцну основу врівноваженого життя вона більш, ніж будь-яка інша форма пробуджує дух пошуку. В країнах, які спробували цю форму на практиці, вона вже давно перестала бути предметом страху, але також перестала бути предметом поклоніння. Її противники розуміють, що при ній все ж можливо існувати, її прихильники – погоджуються, що їй характерно багато недоліків, щоб її незмірно звеличувати. По суті, лише політична думка початку ХХ ст. найбільш близько підійшла до сучасного розуміння демократії, але досягнув його, побачила, що демократія привела не до ясного і прямого шляху, а до “роздоріжжя”. Замість того, щоб бути рішенням суспільних задач, демократія сама стала задачою. Оптимісти стверджують, що істинний шлях все ще не загублений, песимісти приречено констатують початок занепаду. Демократія – форма державно-політичного устрою суспільства, яка ґрунтується на визнанні народу джерелом і носієм влади, на прагненні забезпечити справедливість, рівність, добробут усіх людей, що населяють певну державу. Життя розвінчало міф про «соціалістичну демократію», яка нібито була вищим типом демократичного устрою суспільства. За часів «тоталітарного соціалізму» сталося не розширення і збагачення змісту демократії, а навпаки – різке його збіднення, звуження і згортання (репресії, обмеження прав і свобод та ін.). Демократизм суспільства був фальшивим і декоративним, хоча пропаганда й нав’язала значній частині населення ілюзію народовладдя. Розпочатий у роки хрущовської «відлиги» процес демократії суспільного життя було спершу загальмовано, а потім і взагалі згорнуто. Значною мірою труднощі переходу до демократичних форм організації нашого суспільства зумовлені дією тоталітарних і авторитарних традицій.
Поняття «демократія» використовується не тільки для характеристики історичних типів державно-політичного устрою, а й на значення політичного процесу з відповідними методами і процедурами, що забезпечують участь народу в управлінні державою, всіма суспільними справами вживається воно і стосовно організації та діяльності окремих політичних та соціальних структур у різних сферах суспільного життя (виробнича, партійна, профспілкова, учнівська, управлінська демократія) Для утвердження демократії необхідна висока політична культура населення, і саме в процесі демократизації така культура формується. Утвердитись пвністю й відразу вона не може. Для цього необхідно змінити існуючі соціально-політичні структури, сформувати демократичний тип політичної культури. Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження даної контрольної роботи. Об’єктом дослідження даної контрольної роботи є засади конституційного ладу в Україні та світі. Предметом дослідження є поняття та форми демократії в Україні та світі. Метою даної роботи є дослідження поняття та форм демократії в Україні та світі. Мета даної роботи зумовлює виконання таких завдань: - охарактеризувати теоретичні засади дослідження поняття та форм демократії; - дослідити форми демократії згідно Конституції України. Теоретико-методологічною основою роботи є праці таких дослідників як Колодій А.М.,Олійник А.Ю., Погоріло В.Ф., Тодика Ю.М., Скакун О.Ф., Журавський В.С. тощо. Після розпаду СРСР утворилися нові незалежні держави. Живучи в новій незалежній Україні, нам важливо створити державу демократичного типу. А одним з найважливіших показників зрілості будь-якого суспільства є ступінь його демократичності (рівень демократії). Але чи будь-яка країна готова до демократії і, що вона в змозі дати суспільству і окремим людям - зруйнування державності, хаос і анархію, чи свободу, порядок і процвітання? Відповідь на це питання особливо актуальне для України, яка стала на шлях демократизації суспільства. За нинішніх умов демократизація суспільства в Україні є вирішальним засобом оновлення всіх сфер суспільного життя. У соціальному розвитку демократія постає способом реалізації суперечностей, вдосконалення і гармонізації суспільства. Демократія є ціллю, і умовою, і ефективним засобом радикальної трансформації політичної системи та всього суспільства, гарантією незворотності цього процесу. Що ж представляє собою демократія, яка історія її розвитку, в чому причини її популярності? 1. Розвиток в історії людства змісту демократії. Поняттю «демократія» і її предметній сфері випала щаслива доля: дане поняття сучасної політології без особливих суперечок зайняло своє місце як одне з ключових у політичній семантиці. Цей термін широко використовують і застосовують у своєму лексиконі навіть супротивники демократії; їхні критичні випади проти демократії висловлюються у форму неприяйняття лише конкретних форм її реалізації. Дотепер учені не виробили загальноприйнятних уявлень, на базі яких можна було б сформулювати єдине визначення демократії. Водночас існує множина спроб її дефініцій, що не відповідають тим або іншим вимогам науки, причому різні автори розглядають у якості визначальних скоріше окремі елементи демократії: рівність, співучасть (партиципація), влада більшості, її обмеження і контроль над нею, толерантність, основні права громадян, правова і соціальна державність, поділ влади, загальні вибори, гласність, конкуренція різноманітних думок і позицій, плюралізм і т.д
. Для більш продуктивного розуміння основних уявлень про демократію, безсумнівно, корисні етимологічна й історична ретроспективи концепту. Самий термін «демократія» складається з двох грецьких слів: demos - народ і cra ia - владарювання, отже, це «влада народу». Більш розгорнуте визначення «демократії» було сформульовано американським президентом А. Лінкольном. Воно виражає різноманітні аспекти й істотні ознаки демократії: демократія виходить з самого народу, вона здійснюється народом і в інтересах народу . Остання характеристика демократії, як влади «для народу»-не просто вербальне визначення, оскільки вказується перспектива, у якій демократія розуміється як ціль держави, досяжна за допомогою політичного і соціального прямування. У ранні історичні періоди (від Древньої Греції і до Французької революції) «демократія» зводилася до навчання про форми держави. Для Геродота (у нього це поняття зустрічається вперше), так само як і для Платона, Аристотеля, Цицерона, Сенеки й інших класичних авторів демократія означала не якійсь визначений стан суспільства, а особливу форму організації державної влади - нею володіють не одна особа (як при монархії і її варіаціях, скажімо, тиранії) або група людей (приміром, при аристократії і її різновидах, начебто олігархії або плутократії), а всі. Аристотель першим у своїй типології трьох «кращих» форм держави (тиранія, олігархія, демократія або охлократія), поряд із кількісним критерієм розподілу («хто панує?»), вказує також на критерії якісні («які засоби панування?»), причому у нього відношення до «демократії» скоріше немилостиве, як до однієї з форм виродження державного життя. Після настільки суворого вердикту Аристотеля, протягом наступних двох тисячоріч, «демократія» виявилася в числі закритих, заборонних понять. Проте, незважаючи на систематичне ігнорування її як поняття, сама демократія, вже в якості соціальної реальності, не вважалася знеціненої. Чому демократія виявилася «в немилості» у Аристотеля ? Мабуть тому, що він не проводив розходження між «демократією» і «охлократією». Аристотель, звичайно, розумів істотну різницю між зазначеними двома формами влади, але усвідомлював й інше - що «демос» (тобто народ у власному змісті) правителі можуть за допомогою митецької «демагогії» довести до рівня «охлоса» - «черні», використовувати його у своїх цілях, називаючи це «демократією», «народовладдям». Дійсно, було багато випадків таких перетворень в історії практично всіх народів, нашої вітчизняної в тому числі. Водночас авторитет Аристотеля й у старожитності, і в середньовіччі був настільки великий, що його «вердикт» дійсно відтіснив на тривалий час, поняття демократії на периферію соціального і політичного знання . Дослідники найчастіше не помічають тієї важливої обставини, що визнана і схвалювана Аристотелем «політія» містить цілий ряд елементів, що зближаються з більш пізними, позитивними поглядами на демократію. Політія означала в старогрецькій політичній думці (Платон, Ксенофонт, Аристотель і більш пізні мислителі) «державне життя», «державний устрій», а також навчання про неї, погляд на них.
Статистические законы служат подтверждением диалектики превращения случайного в необходимое. Динамические законы оказываются предельным случаем статистических, когда вероятность становится практической достоверностью. 168 Следует сказать и о том, что статистические закономерности принципиально несводимы к динамическим закономерностям (хотя они взаимосвязаны). Это обусловлено следующими основными обстоятельствами: 1. неисчерпаемостью материи и незамкнутостью систем; 2. невозможностью реализации многих тенденций развития, заложенных в прошлых состояниях систем; 3. возникновением в процессе развития возможностей и тенденций качественно новых состояний. При характеристике статистических методов важное значение имеют такие понятия, как "статистика" и "вероятность". Вообще понятие "статистика" употребляется в двух основных аспектах: а) получение и обработка информации, характеризующей количественные закономерности жизни (технико-экономические, социальные, политические явления, культура) в неразрывной связи с их качественным содержанием - широкий смысл; б) совокупность данных о каком-либо явлении или процессе
1. Особливості аналізу та ефективності використання основних засобів підприємства
2. Проблемы экологии XXI века и основные аспекты экологических проблем
3. Т. Гоббс Основные аспекты его философского учения
4. Людвиг Гумплович: основные аспекты политической социологии
5. Московская агломерация: возникновение и основные аспекты развития
9. Основні аспекти технології відтворення поголів`я коней
10. Основные аспекты аудита персонала
11. Основні аспекти пенсійного забезпечення військовослудбовців та їх сімей
12. Основные аспекты уголовной ответственности за хулиганство
13. Автоматизація обліку та аналізу матеріальних ресурсів підприємства
14. Роль інформаційних систем в організації економічного аналізу та аудиту
15. Види та порядок проведення вейвлет-аналізу
16. Клінічна оцінка аналізу видихуваного газу у підлітків із гастродуоденальною патологією
Стул детский Ника складной, моющийся (цвет: синий, рисунок: птички). 
Именная кружка с надписью "Александр". 
Коляска-трость Everflo "Simple pink". 19. Літературознавчі основи аналізу художніх творів
20. Политические режимы. Основные принципы и установки демократии
21. Психологические особенности переговоров. Основные аспекты проведения переговоров
25. Основи фінансового аналізу
26. Види та методи фінансового аналізу
27. Методи аналізу рідких, твердих і газоподібних речовин
28. Економічна сутність вивчення аналізу статистики зовнішньої торгівлі
29. Історія розвитку економічного аналізу
30. Концептуальні основи аналізу національної економіки
32. Побудова моделі для аналізу та прогнозу поквартального випуску продукції компанії
Музыкальный мобиль Жирафики "Рыбки" (арт. 939489). 
Стиральный порошок Ушастый нянь, 4500 г. 
Подушка Нордтекс "Магия сна", 50х70 см. 33. Теорія економічного аналізу
34. Методи визначення функції витрат та аналізу ризиків. Метод Монте-Карло
36. Методи та прийоми економічного аналізу
37. Основные теоретические аспекты Д. Юма
41. Сутність демократії та її основні цінності
42. Аналіз основних напрямків мистецтва модернізму
43. Институциональные аспекты политики. Сущность и основные функции современных государств
44. Аналіз основних правових положень перевезення пасажирів та багажу
45. Сутність бюджетної політики та аналіз її основних напрямків в сучасних умовах
46. Аналіз основних фондів в умовах шахти ім. О.О. Скочинського
47. Ситуаційний аналіз. Аналіз основних ринкових проблем
48. Аналіз обсягу інвестицій в основний капітал за регіонами у 2005р.
Двусторонние клеевые подушечки UHU Fix, 50 штук. 
Сетка москитная на кроватку "Карапуз", размер М. 
Тетрадь на резинке "Study Up", А5, 120 листов, клетка, розовая. 49. Основные этапы развития и конструктивной эволюции техники в области самолетостроения
52. Правовые аспекты борьбы с терроризмом
57. Основные этапы формирования политической карты мира
58. Государственный бюджет, как экономическая категория и основной финансовый план Украины
59. Основные задачи и сферы государственного регулирования в экономике
61. Основные направления государственного регулирования финансовых отношений в РФ
62. Правоохранительную деятельность и основные задачи адвокатуры
63. Задачи сводки и основное ее содержание
64. Правовые аспекты применения сети "Интернет" в России
Наполнитель бумажный (50 грамм), натуральный. 
Каска с подставкой под банки. 
Дуга с подвесками "Лето". 65. Основные направления внешней политики республики Беларусь
66. Формирование советской культуры: основные направления
67. Основные этапы развития экономики России 9-18 веков
68. Парламент Великобритании и его основные характеристики. Функции палат
69. Конституционные гарантии основных прав и свобод человека и гражданина в Российской Федерации
73. Конституция, как Основной Закон РФ
74. ООН: история создания и основные направления деятельности
75. Правовые аспекты международного коммерческого контракта
77. Налоговое право как основной институт финансового права
78. Единый социальный налог - правовой аспект
79. Правовое государство. Понятие и основные черты. Правовой статус товарной и фондовой биржи
80. Правовые аспекты борьбы с терроризмом
Игра настольная "Кто в яйце". 
Матрешка 5 в 1 (Д-282). 
Набор цветных карандашей "Noris Club", акварельные, 36 цветов, с кистью. 81. Основные понятия в римском праве (шпаргалка)
82. Основные правовые нормы, регулирующие ввоз товаров на территорию России
83. Основные причины и закономерности появления государства и права
84. Идеи правого государства и его основные признаки
85. ПРАВОВОЕ ГОСУДАРСТВО: СУЩНОСТЬ И ОСНОВНЫЕ ЧЕРТЫ
89. Значение, цели, задачи и основные принципы трудового права
90. Фiнансова дiяльнiсть держави, ii правовi аспекти
91. Экологические аспекты деятельности в строительстве.
92. Может ли Интернет нанести вред демократии?
94. Русский авангард. Основные направления и мастера
96. Основной 60 летний ритм развития культуры ХХ века 1923-1983 гг.
Инвертор автомобильный Pitatel "KV-M120Smart.12" (12 В/220 В, модифицированный синус, 120 Вт). 
Глобус Луны диаметром 320 мм. 
Сиденье в ванну раздвижное (дерево). 97. Может ли Интернет нанести вред демократии?
98. Основные проблемы культуры речи в СМИ
