![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Кримінально-правова характеристика невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат |
Контрольна робота з дисципліни «Кримінальне право» Кримінально-правова характеристика невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат Зміст Вступ 1. Предмет злочину передбаченого ст. 175 КК України 2. Об'єкт та об'єктивна сторона злочину 3. Суб'єкт та суб'єктивна сторона злочину 4. Кваліфіковані види складу злочину передбаченого ст. 175 КК України 5. Удосконалення кримінальної відповідальності невиплати заробітної плати, стипендії пенсії чи інших установлених законом виплат (ст. 175 КК України) Висновки Задача Список використаної літератури Вступ Право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю та соціальних виплат закріплено у статтях 43, 46 Конституції України. Реалізація зазначених конституційних прав громадян врегульована Законом від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці», Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), іншими законодавчими та нормативними актами. Зокрема, ст. 1 названого Закону визначено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу; ч. 3 ст. 15 (у редакції Закону від 21 жовтня 2004 р. № 2103-IV) передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі підприємство здійснює після виконання зобов’язань щодо оплати праці (у попередній редакції оплата праці провадилася в першочерговому порядку після сплати обов’язкових платежів); у ч. 5 ст. 24 (у тій же редакції) зазначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. У ст. 115 КЗпП передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Відповідно до ст. 116 цього Кодексу при звільненні працівника виплата всіх належних йому сум провадиться в день звільнення. Кримінальну відповідальність за невиплату заробітної плати встановлено ст. 175 Кримінального кодексу України (далі — КК), згідно з якою за умисну безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої соціальної виплати громадянам більше ніж за один місяць керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності може бути притягнутий до такої відповідальності. 1. Предмет злочину передбаченого ст. 175 КК України Предметом злочину є грошові кошти, які повинні виплачуватись громадянам як заробітна плата, стипендії, пенсії чи інші встановлені законом виплати, на які вони мають право. За певних умов предметом злочину можуть бути і матеріальні цінності, що мають бути передані громадянам при здійсненні зазначених виплат, зокрема, при виплаті заробітної плати на сільськогосподарських чи переробних підприємствах у натуральній формі. Під заробітною платою розуміється винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Видами заробітної плати є основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані із виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Законодавчо встановлений розмір плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт), іменується мінімальною заробітною платою (див. ст.1, 2, 3 Закону України «Про оплату праці» від 23 березня 1995 р.) . Різновидом компенсаційних виплат є нарахована громадянам компенсація втрати ними частини доходів у зв’язку з порушенням термінів її виплати, право на яку вони мають відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 р., який набрав чинності з 1 січня 2001 р. і яким передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші передбачені законом виплати) у випадку порушення встановлених строків їх виплати - затримки їх виплати на один і більше календарних місяців. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу. Постановою КМУ від 21 лютого 2001 р. № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, згідно з п.4 якого сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. При цьому п.2 названої постанови передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, нарахованої працівникові за період роботи з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2000 р. проводиться відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 20 грудня 1997 р.
№ 1427 до ліквідації заборгованості із заробітної плати за зазначений період . Згідно з ч.2 ст.7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначаються відповідно до законодавства, тобто притягнення до кримінальної відповідальності за ст.175 КК можливе як за несвоєчасну виплату передбачених законом виплат громадянам, так і за несвоєчасну виплату їм компенсації за втрату їх частини у зв’язку з порушенням строків їх виплати. У разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації, громадянину надано право її оскарження у судовому порядку (ч.1 ст.7 Закону «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»). Пенсії і грошові допомоги, що нараховуються органами соціального захисту населення чи органами Пенсійного фонду України, фінансуються органами цього фонду, а також органами соціального захисту населення за рахунок інших джерел, передбачених законодавством України, доставляються та виплачуються одержувачам підприємствами поштового зв’язку згідно з Законом України «Про зв’язок». Під пенсіями слід розуміти види державного соціального забезпечення громадян, на яке вони мають право з підстав, визначених законодавством. До державних пенсій відносяться трудові (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні пенсії. Право на трудові пенсії мають особи, що займались суспільно корисною працею, а на соціальні - усі непрацездатні громадяни на умовах, визначених ст.93-95 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 6 грудня 1991 р. Підстави, порядок призначення, нарахування та перерахування пенсій визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та законами, які регулюють пенсійне забезпечення окремих категорій громадян (наприклад, Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 9 квітня 1992 р.). Стипендії - це виплати за рахунок державних коштів (вид соціальної допомоги), які виплачуються учням, студентам, курсантам, аспірантам, докторантам згідно із законодавством про освіту, а також виплачуються згідно з іншими законодавчими актами окремим категоріям громадян . До інших установлених законом виплат громадянам відносяться будь-які види грошових виплат, право на які мають окремі (певні) категорії громадян чи право на одержання яких виникає за наявності підстав, передбачених законодавством: компенсаційні виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (допомога по безробіттю, допомога в разі тимчасової втрати працездатності, матеріальне забезпечення у разі нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання тощо); інші передбачені законом соціальні виплати, наприклад, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми тощо.
В цьому раз кожна первинна профсплкова органзаця ма визначитися щодо свох конкретних зобов'язань за колективним договором та вдповдальност за х невиконання. Первинна профсплкова органзаця, що вдмовилася вд участ в об'днаному представницькому орган, позбавляться права представляти нтереси працвникв при пдписанн колективного договору. Стаття 13 Змст колективного договору Змст колективного договору визначаться сторонами в межах х компетенц. У колективному договор встановлюються взамн зобов'язання сторн щодо регулювання виробничих, трудових, соцально-економчних вдносин, зокрема: змни в органзац виробництва прац; забезпечення продуктивно зайнятост; нормування оплати прац, встановлення форм, системи, розмрв заробтно плати та нших видв трудових виплат (доплат, надбавок, премй та н.); встановлення гарантй, компенсацй, пльг; участ трудового колективу у формуванн, розподл використанн прибутку пдпримства, установи, органзац (якщо це передбачено статутом); режиму роботи, тривалост робочого часу вдпочинку; умов охорони прац; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, органзац оздоровлення вдпочинку працвникв; гарантй дяльност профсплково чи нших представницьких органзацй трудящих; умов регулювання фондв оплати прац та встановлення мжквалфкацйних (мжпосадових) спввдношень в оплат прац
1. Кримінально-правова характеристика ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів
2. Нарахування заробітної плати
3. Організаційні процедури аудиту заробітної плати
4. Кримінально-правовий аспект тероризму
5. Сучасна кримінально-правова кваліфікація злочинів
10. Уголовно-правовая характеристика преступлений в сфере налогообложения
11. Социально-правовая характеристика терроризма
13. Социально-правовая характеристика
14. Постанови з кримінального процесу
15. Принципи кримінального права
16. Уголовно-правовая характеристика разбоя
17. Государство и его формы как основные конституционно-правовые характеристики
18. Поняття і види співучасті у кримінальному праві
19. Гражданско-правовой договор с внештатником: как платить НДФЛ и ЕСН
20. Гражданско-правовая характеристика договора страхования
21. Бандитизм и его уголовно-правовая характеристика
25. Достатність доказів у кримінальному процесі України
26. Забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства
27. Захисник у кримінальному процесі
28. Збирання доказів у кримінальному процесі
29. Звільнення від кримінальної відповідальності
30. Злочинні посягання на власність банків і застосування норм кримінального права для їх припинення
32. Криміналістична характеристика крадіжок вантажів на залізничному транспорті та шляхи їх попередження
33. Кримінальна відповідальність в Україні
34. Кримінальна відповідальність за ненадання допомоги, вимагання та зґвалтування
36. Кримінальна відповідальність медичних працівників
37. Кримінальне покарання за грабіж
41. Органи правосуддя, суди присяжних, кримінально-процесуальні функції
42. Основные правовые характеристики Монголии
43. Підозрюваний у кримінальному процесі
44. Побои: уголовно-правовая характеристика и проблемы квалификации
45. Поняття злочину у кримінальному праві України
46. Поняття, види, структура, тлумачення та завдання закону про кримінальну відповідальність
47. Право працівника на заробітну плату
48. Правовая характеристика государственных преступлений
49. Правовая характеристика земельного налога
50. Правовая характеристика Конституционного Суда Российской Федерации
51. Принципи кримінального процесу
52. Провадження у кримінальних справах про злочини неповнолітніх
53. Профілактичні можливості адвоката у конкретній кримінальній справі
57. Теорія з Кримінального права
58. Уголовно-правовая характеристика дезертирства
59. Уголовно-правовая характеристика кражи
60. Уголовно-правовая характеристика незаконного оборота оружия
61. Уголовно-правовая характеристика отмывания доходов
62. Уголовно-правовая характеристика преступлений в сфере информационных технологий
64. Уголовно-правовая характеристика преступлений против половой свободы
65. Уголовно-правовая характеристика разбоя
66. Уголовно-правовая характеристика терроризма
67. Уголовно-правовая характеристика убийств со смягчающими обстоятельствами
68. Уголовно-правовая характеристика хищения
69. Участь експерта та спеціаліста у кримінальному процесі
73. Виконання наказу або розпорядження в кримінальному праві
74. Организационно-правовая характеристика предприятия. Анализ экономической деятельности предприятия
75. Характеристика правового статуса профсоюзов в сфере труда
76. Уголовно-правовая и криминологическая характеристика краж
77. Уголовно-правовая и криминологическая характеристика краж
78. Уголовно-правовая и криминологическая характеристика краж
80. Методика аудиторської перевірки розрахунків з робітниками та службовцями по заробітній платі
81. Характеристика правового статуса беженцев и вынужденных переселенцев
83. Общая характеристика и место вещно-правовых исков в системе способов защиты вещных прав
84. Общая характеристика правового регулирования использования земель гражданами в Республике Беларусь
85. Порівняльна характеристика правового статусу особи в Німеччині та Японії
89. Характеристика таможенно-правовых отношений
90. Измерение количественных и качественных характеристик звезд
92. Биологическая характеристика возбудителей вирусных трансфузионных гепатитов
93. Правовые аспекты борьбы с терроризмом
94. Природные пожары, их характеристика,особенности лесных пожаров
95. Характеристика современных средств поражения и последствия их применения
96. Экономико-географическая характеристика Белоруссии
97. Общая характеристика степной зоны
98. Сравнительная характеристика хозяйства Волго-Вятского и Западно-Сибирского районов