![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Экономико-математическое моделирование
Розвиток економетричних моделей та методів в розвинутих країнах та приклади їх застосування в Україні |
Зміст Вступ 1. Економетрія та прогнозування 2. Прикладні економетрічні моделі Франції та США 3. Макроеконометричні моделі України Висновок Список використаної літератури Вступ Відтоді, як економіка стала серйозною самостійною наукою, дослідники намагаються спрогнозувати ту чи іншу ситуацію, передбачити майбутні значення економічних показників, запропонувати інструменти зміни ситуації в бажаному напрямку. Політики або керуючі виробництвом, обираючи одну з можливих стратегій, отримують певний результат. Поганий він чи гарний і чи можна було досягти кращого результату, перевірити дуже важко. Економічна ситуація практично ніколи не повторюється в точності, отже, неможливо застосувати дві стратегії за тих самих умов з метою порівняння кінцевого результату. Тому одним із основних завдань економічного аналізу є моделювання розвитку економічних явищ і процесів при створенні тих чи інших умов. Зрозумівши глибинні рушійні сили досліджуваного процесу, можна навчитися раціонально керувати ним. Застосування математичних методів у економіці дає змогу виокремити та формально описати найважливіші, найсуттєвіші зв’язки економічних змінних і об’єктів, а також індуктивним шляхом отримати нові знання про об’єкт. Крім того, мовою математики можна точно та компактно відображати твердження економічної теорії, формулювати її поняття та висновки. Критерієм істини для будь-якої теорії є практика. Зокрема, практика економічної діяльності відображається у статистичній інформації. Поєднання економічної теорії з практичними результатами є наріжним каменем економетрії. Особливе значення в економетрії як науці займають економетричні методи та моделі. Видне місце серед таких моделей зайняли економетричні моделі. Ці макроекономічні регресійні моделі, ґрунтувалися на аналізі тимчасових рядів. Такі моделі широко використовувалися для аналізу і вивчення економіки ведучих капіталістичних країн, таких як США, Японія й ін. Великі успіхи в області розробки і застосування економетричних моделей досягнуті в Польщі, Угорщині, Чехословакии. У Чехословаччині була побудована економетрична модель економіки країни на базі тимчасових рядів за 1960-1980 р. На основі моделі здійснюються короткострокові і середньострокові прогнози основних показників розвитку народного господарства країни. Модель містить 70 показників, зв'язаних 27 рівняннями, серед яких 17 лінійних рівнянь і 10 балансових тотожностей. 1. Економетрія та прогнозування Економетрія — прикладна економіко-математична дисципліна, яка вивчає динаміку реальних мікро- та макроекономічних явищ і процесів для кількісного та якісного аналізу й прогнозування результатів розвитку економічних систем, процесів і явищ. Економетричні моделі являють собою системи взаємопов'язаних рівнянь і використовуються для кількісних оцінок параметрів економічних процесів та явищ. За внесок у розвиток економетричних моделей і методів 1969 р. Нобелівську премію одержали Р. Фріш і Я. Тінберген. 1980 р. за створення економічних моделей і застосування їх до аналізу економічних коливань і економічної політики Нобелівську премію одержав Л.
Юіяйн. За пояснення фундаментальних основ економетрики за допомогою теорії ймовірностей та за аналіз одночасних економічних структур Нобелівським лауреатом 1989 р. став Т. Хаавельмо, нарешті, 2000 р. Нобелівську премію одержали Д. Хекман і Д. Мак-Фадден &quo ;За розробку мікроеконометрії та методів статистичного аналізу&quo ;. Економетричні моделі в Україні, зокрема, можуть досліджувати такі проблеми. • Аналізувати вплив основних макроекономічних показників на обсяги ВВП (інфляція, безробіття, індекс споживчих цін тощо). • Прогнозувати основні макроекономічні показники на наступні періоди (реальний і номінальний ВВП, рівні зайнятості та безробіття, індекси цін). • Аналізувати та прогнозувати перспективи розвитку банківської системи, при цьому враховувати її основні показники (баланс, статутний фонд, прибуток, депозити, кредити тощо). • Досліджувати вплив основних макроекономічних показників на обсяги капіталовкладень, оскільки, зростання капіталовкладень є одним з елементів піднесення в економіці. • В умовах ринкової економіки, враховуючи дію законів попиту та пропозиції, соціальну спрямованість сучасної економіки, аналізувати та прогнозувати приватні споживання та заощадження з урахуванням таких чинників: заробітна плата, трансфертні виплати, рівень інфляції, споживання продовольчих і непродовольчих товарів, курси іноземних валют, купівля валюти та цінних паперів тощо. • Досліджувати грошовий ринок на основі рівноважної моделі грошового ринку з визначенням єдиної відсоткової ставки. Враховувати показники грошових агрегатів, грошової пропозиції, грошової бази. • Аналізувати та прогнозувати розвиток української економіки у межах світового господарства з урахуванням чинників впливу на курс національної валюти, торгівельного та платіжного балансів, тарифних і нетарифних методів торгівельної політики. Прогнозування — це науково обґрунтоване виявлення можливих тенденцій розвитку досліджуваних процесів. Необхідність прогнозування пов'язана з НТП і бурхливим розвитком економіко-соціальних процесів. Процес, що прогнозується, повинен мати ряд альтернатив розвитку та бути інерційним, тобто зберігати у перспективі свої основні риси та закономірності. Залежно від тривалості періоду розрізняють три види прогнозів: короткострокові (період прогнозування не більше одного року), середньострокові (від одного до п'яти років), довгострокові (понад п'ять років). Розробки у сфері економічного прогнозування в зарубіжних країнах з'явились в останній чверті XIX ст. і були пов'язані зі спробами дослідників виявити майбутні тенденції виробництва основних продуктів на основі аналізу динаміки статистичних даних, які є в їх розпорядженні. Головними методами прогнозування на той час були експертні оцінки (на основі якісного аналізу рядів) та проста екстраполяція (перенесення минулих тенденцій на майбутнє). На початку XX ст. зроблені перші спроби виявлення економічних індикаторів. 1911 р. Дж. Брукмайєр спробував використовувати дляпрогнозування три хронологічних ряди таких показників: індекс банківських кредитів, індекс цін акцій, індекс загальної економічної активності.
Подальший розвиток цей підхід одержав у 20-ті роки в дослідженнях Гарвардського університету. За основу були взяті &quo ;гарвардські криві&quo ;: індекс вартості цінних паперів на біржі, величина депозитів у банках, норма відсотка. Поштовхом у подальшому розвитку прогнозування та планування у світі стала світова економічна криза 1929-1933 pp. У 30-ті роки за кордоном виникає планування на макрорівні. Найбільшу популярність отримала Гарвардська школа економічних барометрів (барометрів розвитку), яка повинна була передбачати майбутню кон'юнктуру, тобто прогнозувати динаміку товарного і грошового ринків. Засновниками економетрики вважають Р. Фріша, Я. Тінбергена,Е. Шумпетера. Нині у світі сформувалося три провідні системи планування та регулювання: Північно-Американські (США, Канада), азійська(Японія та Південна Корея), європейська (Франція та Швеція). Лідерому прогнозуванні є США. Прогнозування в США вважається однією з найважливіших форм регулювання економіки. Для прогнозування застосовують методи експертних оцінок, методи статистичного прогнозування та змішані методи (поєднання перших двох). З відомих експертних методів найчастіше використовують методи &quo ;Дельфі&quo ; та &quo ;Мозкових атак&quo ;. За методом &quo ;Дельфі&quo ; формують групи, які складаються з одного або більше експертів. Кожна група одержує перелік питань з перспективного розвитку систем і відповідає на них самостійно, незалежно від інших груп. На підставі відповідей експертів будується прогноз. Далі починається узгодження прогнозу доти, доки думки всіх експертів збіжаться або будуть близькими. За методом &quo ;Мозкових атак&quo ; усі експерти збираються за &quo ;круглим столом&quo ;. Кожен висловлює власний прогноз щодо розвитку досліджуваної системи. Усі думки експертів обговорюються, аналізуються і з них вибирається найбільш прийнятна. Макроекономічне моделювання вже кілька десятиліть використовується як зручне знаряддя аналізу, імітації та прогнозування економічних процесів у державних і недержавних установах багатьох країн . 2. Прикладні економетричні моделі Франції та США Макроекономічна модель Франції була розроблена у 60-ті роки і мала назву FIFI. Вона містила 2000 рівнянь, що характеризували поведінку суб'єктів господарювання та елементи фінансового моделювання. Згодом з'явилися більш універсальні статичні моделі S AR таZOGOL. 1978 р. було розроблено динамічну багатосекторну модельDMS, яка налічувала 1300 рівнянь і охоплювала 13 галузей економіки. Наступною була модель ME RIC, яка використовувалась для діагностування кон'юнктури, бюджетного планування і контролю. Нарешті, моделі DMS (3200 рівнянь), Mi i DMS1 (45 рівнянь), Mi i DMS2 (400 рівнянь), AMADEUS (з кількома версіями: річною, динамічною, двогалузевою). Для моделювання фінансових потоків були розроблені моделіMEFIS O та BAF, для дослідження міжнародної кон'юнктури —MOSAIQUE та MIMOZA. Усім моделям спочатку було властиве ускладнення, потім — перехід до спрощених і зручних у користуванні моделей. Нині в установах Франції використовують п'ять сучасних макроекономічних моделей: дві моделі Міністерства економіки, фінансів та промисловості Франції — AMADEUS та ME RIC, модель Банку Франції — BAF, дві моделі OFCE та Паризької палати торгівлі та промисловості — MOSAIQUE та HERMES.
Починаючи вд друго свтово вйни та розподлу свту мж СССР Заходом на сфери впливв, почерез ус дальш прояви байдужости Заходу до дол поневолених народв до хньо боротьби, цлий розвиток мжнародньо полтики неоднократне виявив, що цим народам нема що покладати надй на Захд. У полтичнй свдомост цих народв уже нема сподвання на порятунок чи хоча б на поважншу пдтримку вд захднх держав. Вдомо, що поза вияви словесних симпатй та поза тактично-полтичн розгри з большевиками Захд дал не пде. Тому неактивнсть Заходу у випадку Мадярщини поглибила огрчення поневолених Москвою народв до захднх держав, але не викликала зневри, н розпачу. А це тому, що полтична увага цих народв уже перед тим звернулася не на сторонню допомогу, а на власну боротьбу та на сприятливий розвиток подй всередин большевицько мпер. Доказ такого саме наставлення знаходимо в реакц народв на под в мжнароднй полтиц. Бачимо, що мжнародня ситуаця загострення чи злагднення напружень мж СССР захднми державами не мала поважншого впливу на пднесення чи спад революцйних настров на пдбольшевицькому обшир. Напр., пд час найбльшого загострення т. зв. холодно вйни та льокальних вон у Коре В'тнам не було в СССР в сателтних кранах якихось революцйних спалахв
1. Економетричні моделі в економіці країни
2. Розвиток туристичного бізнесу у країнах Східної Азії та Тихоокеанського регіону
3. Cтановище дітей та молоді в зарубіжних країнах
4. Банкрутство в країнах з розвинутою ринковою економікою
5. Особливості зовнішньої політики України у Центральній Європі та країнах Балтії
9. Применение информатики, математических моделей и методов в управлении
10. Модели и методы принятия решения
11. Модели и методы адаптивного контроля знаний
12. Сутність витрат та методи їх зниження
13. Модели и методы решения проблемы выбора в условиях неопределенности
14. Кредитний ризик та методи управління ними
15. Будова, функції та методи дослідження мітохондрій
16. Контроль дотримання порядку і процедур державних закупівель. Типові порушення та методи їх виявлення
17. Облік довгострокових активів у зарубіжних країнах
18. Аудит у зарубіжних країнах
19. Досудове слідство в зарубіжних країнах
20. Поняття та методи криміналістики
21. Техніко-криміналістичні засоби та методи дослідження речових доказів
25. Акустичні характеристики звуків дихання та методи їх реєстрації і обробки
28. Розвиток економіки Греции в 90-х р. та її участь в Європейському союзі
29. Торговельна політика розвинутих країн
30. Механізм та методи регулювання зовнішньоекономічних зв’язків та діяльності
31. Конфлікти та методи управління ними
32. Розвиток управлінської науки (менеджменту) в світі та в Україні
33. Форми та методи державної підтримки експортерів
34. Бюрократическая модель организации. Методы управления
35. Політичні ідеї у країнах Стародавнього світу
37. Досвід соціальної роботи з девіантними підлітками в країнах Західної Європи й США
42. Предмет та методи вивчення статистики
43. Особливості моделей економічного розвитку країн, що розвиваються
44. Детерминированные экономико-математические модели и методы факторного анализа
45. Классификация эконометрических моделей и методов
46. Облік реалізації продукції (робіт, послуг) та розрахунків з покупцями та замовниками
47. Теоретичні та правові засади обліку та контролю в бюджетних установах
48. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони лісів та рослинного світу
49. Звільнення від покарання та його відбування за Кримінальним правом України
50. Поняття та підстави представництва у цивільному праві України
51. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні
52. Студентство та вищі навчальні заклади Росії та України (наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.)
53. Вибір маркетингової стратегії та оцінка її ефективності для ТОВ "Rehau" в Україні
57. Психогігієна та психологія старіння та довголіття
60. Оцінка стану та використання майна організації (на прикладі ВАТ "Запоріжтрансформатор")
61. Українські легенди та перекази про комах, риб та раків
62. Математичні методи та моделі в управлінні аграрним виробництвом
63. Математические методы и модели в конституционно-правовом исследовании
64. Методы и модели демографических процессов
65. Построение экономической модели с использованием симплекс-метода
66. Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю
67. Методи та способи підключення до мережі Internet
68. Серия МОНАП: модели, методы, подходы
69. Розвиток та розміщення хімічної промисловості України
73. Розвиток та розміщення залізничного транспорту України
74. Расчет сетевой модели методом Форда (с программой)
75. Методи статистичного аналізу показників кредитних ресурсів та їх використання
76. Розвиток іпотеки в Україні та місце банків у ньому
77. Формування та розвиток банківської системи України
78. Формування, ріст і розвиток мітохондрій в гаметогенезі та ранньому ембріогенезі хребетних
80. Характеристика країн Єгипту та Аргентини
81. Країни Африки: Південно-Африканська Республіка та Маршалові острови
82. Державне регулювання в галузі туризму: становлення та розвиток в Україні
83. Предмет, метод, джерела та система фінансового права
84. Товариства та співдружності в державному устрої зарубіжних країн. Законодавча влада в США
85. Винахід та корисна модель: поняття, патентування
89. Розрахунок інтегралів за допомогою методів Гауса та Чебишева
90. Создание функциональной модели вычисления минимума заданной функции методом парабол
91. Державний та суспільний лад країн Скандинавії у період Середньовіччя
92. Етнічний розвиток та релігійне життя Київської Русі
93. Київська Русь - теорії походження та розвиток
94. Країни центральної та східної Європи у 1918-1939 рр.
95. Політичний та економічний розвиток Боснії і Герцеговини у 1990-2005 рр.
96. Політичний та економічний розвиток Польщі у 1990-2005 рр.
97. Політичний та економічний розвиток Словенії у 1990-2005 рр.
98. Політичний та соціально-економічний розвиток Білорусі у 1991–2005 рр
99. Політичний та соціально-економічний розвиток Греції у 1990–2005 рр.