![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Микроэкономика, экономика предприятия, предпринимательство
Совместные предприятия на примере Киевской области |
Київський університет імені Тараса Шевченка Економічний факультет Кафедра інноваційного менеджменту та підприємництва ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: “Наукові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності спільних підприємств регіону (на прикладі Київської області)”магістра з спеціальності “Адміністративний менеджмент”Ступак Оксани ПавлівниНауковий керівник д.е.н., проф. Стеченко. Д.М. Київ – 1998 Зміст.Вступ. 3Розділ 1. Методологічні основи регулювання міжнародного спільного підприємництва. 6 1. Міжнародне спільне підприємництво як об”єкт вивчення. 6 2. Основні підходи до класифікації спільних підприємств. 13 1.3. Науково-методичні основи регулювання міжнародної спільної підприємницької діяльності. 19Розділ 2. Організаційно-економічний механізм діяльності спільних підприємств (СП). 28 2.1. Соціально-економічні передумови та порядок створення. 28 2.2. Механізм функціонування СП. 35 2.3. Умови ефективного розвитку спільних формувань. 41Розділ 3. Аналіз ефективності спільних підприємств (на прикладі Київської області). 47 3.1. Оцінка ефективності функціонування СП. 47 3.2. Сучасний рівень розвитку спільного підприємництва регіону на сучасному етапі. 50 3.3 Оптимізація спільної підприємницької діяльності в зовнішньоекономічному секторі України. 64Висновки. 73 Література. 76 Додатки. 79 Вступ. Істотною рисою розвитку світогосподарських зв”язків на сучасному етапі є активне включення до них всіх країн та регіонів світу. Участь у системі міжнародного поділу праці, широке використання його можливостей стали об”єктивною потребою, одним із важливіших факторів подолання відсталості в галузі економіки, використання досягнень науково-технічного прогресу, формування сучасної матеріально-технічної бази. Нинішній стан економіки України потребує використання всіх факторів зростання, зокрема, переваг міжнародного розподілу праці, зовнішньоекономічного фактору у вирішенні складних проблем структурної перебудови та забезпечення економічної безпеки. Тривалий час економіка України мала ізольований характер та існувала у відриві від світового ринку. Сучасний стан народного господарства, зокрема, експортноорієнтованих виробництв не дозволяє швидко та досить ефективно включатися у світові господарські зв”язки, де існує жорстка конкуренція та боротьба за ринки. Включення України у систему світогосподарських зв”язків потребує серйозної адаптації структури її економіки, всього господарського механізму до надзвичайно високих вимог, які диктує світове ринкове господарство. Бажаючи інтегруватися у світове господарство, Україна повинна розвивати зовнішньоекономічні відносини у всій різноманітності їх форм. Об”єктивні процеси інтернаціоналізації господарського життя обумовлюють розвиток різноманітних видів і форм міжнародного бізнесу. За масштабами, динамікою та ефективністю впливу на структури світової та національної економік в міжнародній економічній практиці превалює спільне підприємництво. Найбільш повно його переваги проявляються у процесі створення та діяльності міжнародних спільних підприємств – довгострокової форми співробітництва з поєднанням різнонаціональними партнерами зусиль в інвестуванні, управлінні, розподілі доходів і ризиків.
На рівні національних економік міжнародні спільні підприємства виступають, з одного боку, як форма експорту державного, приватного та змішаного підприємницького капіталу, а з іншого – як одна з найбільш ефективних форм його імпорту. В залежності від ступеню зрілості національних економік, рівня їх інтегрованості у світове господарство формується мотивація і політика щодо міжнародних спільних підприємств. Проблема залучення іноземних інвестицій через міжнародні спільні підприємства є найбільш актуальною для країн з перехідною економікою.Регульований розвиток національно-зарубіжних спільних підприємств створює нові джерела ефективного зовнішнього фінансування, забезпечує доступ до сучасних технологій і передового управлінського досвіду, насичує споживчий ринок якісними товарами та послугами, розширює експортні можливості. Спільне підприємництво сприяє створенню прогресивної структури виробництва, реалізації потенціалу ринкових відносин, розвитку здорових конкурентних відносин товаровиробників, а також запобігає монополізації економіки. В країнах, які проводять науково обгрунтовану послідовну політику заохочення іноземної спільної підприємницької діяльності, створюється середовище, сприятливе не тільки для іноземних, але й для національних інвесторів і підприємців. Міжнародні спільні підприємства здатні позитивно впливати на масштаби і темпи ринкової трансформації національних економік приймаючих країн, розвиваючи умови і фактори їх міжнародної конкурентоспроможності. На мікрорівні міжнародні спільні підприємства являють собою одну із найбільш поширених форм самостійного входження фірм у зарубіжний ринок або різновид стратегічних альянсів двох чи декількох фірм, що має певні переваги за рахунок сінергічного ефекту від взаємодії різнонаціональних партнерів. Проблеми інтернаціоналізації, іноземних інвестицій, теоретичні аспекти розвитку міжнародних спільних підприємств досліджуються вітчизняними та зарубіжними вченими. Разом з тим, необхідні подальші дослідження теоретичних і практичних питань розвитку міжнародних спільних підприємств з акцентуванням уваги як на макроекономічних аспектах регулювання іноземної інвестиційної діяльності, так і на поведінці суб”єктів інвестиційного процесу в реальних умовах конкретних приймаючих країн. Для країн з перехідною економікою особливого значення набуває також вивчення, узагальнення та адаптація зарубіжного досвіду залучення і ефективного використання іноземних інвестицій у формі спільних підприємств. Виходячи з цього, тема дослідження є актуальною та обгрунтованою. Метою дослідження є розробка теоретичних та практичних рекомендацій щодо регулювання діяльності українсько-зарубіжних спільних підприємств засобами макро- та мікроекономічного впливу. Досягнення мети дослідження передбачає вирішення наступних завдань: - вивчення теоретико-методичних питань спільного підприємництва та визначення його соціально-економічної сутності; - систематизація міжнародних спільних підприємств; - вивчення системи регулювання міжнародної спільної підприємницької діяльності; - дослідження макро- та мікромотивації створення міжнародних спільних підприємств; - вивчення процесів створення та функціонування спільних формувань; - оцінка ефективності та виявлення проблем діяльності СП; - аналіз тенденцій та оцінка сучасного рівня розвитку українсько- зарубіжних спільних підприємств; - обгрунтування пропозицій по оптимізації розвитку спільного підприємництва в зовнішньоекономічному секторі України.
Предметом дослідження є система економічних, правових, організаційних,соціальних та інших взаємовідносин при створенні та функціонуванні міжнародних спільних підприємств. Ці взаємовідносини формуються на макрорівні (між країнами базування та приймаючими країнами) і на мікрорівні – між засновниками міжнародного спільного підприємства та у процесі його функціонування. Об”єктом дослідження виступають спільні підприємства з участю українських та іноземних господарських партнерів. Теоретичну та методологічну основу дослідження становили праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем міжнародного бізнесу та спільного підприємництва, ключові положення національної програми ринкової трансформації щодо ролі та місця іноземних інвестицій у розвитку економіки України, базові державні нормативно-правові акти. Розділ 1. Методологічні основи регулювання міжнародного спільного підприємництва. 1. Міжнародне спільне підприємництво як об”єкт вивчення. Загальною економічною основою розвитку спільного підприємництва насамперед є транснаціоналізація виробництва та обігу, глобалізація господарських процесів, які втягують усі без винятку країни в систему всесвітнього поділу праці, поглиблюють процес їх взаємозалежності. Механізм спільного підприємництва викристалізовується із складної субординованої системи, що включає принаймні п”ять головних структурних рівнів: мега-, мета-, макро-, мезо- і мікрорівень . Мегарівень – це рівень міжнародного співтовариства, що проявляється в системі ООН та її економічних та юридичних інститутів. На цьому рівні, з одного боку, формуються найбільш загальгі положення й підходи, що характеризують суть і зміст спільного підприємництва як форми міжнародних економічних відносин, з іншого боку – розробляються рекомендації щодо здійснення цієї діяльності високого ступеня конкретизації аж до теоретичних та практичних моделей. На метарівні, на регіональному і міждержавному, загальні положення адаптуються стосовно особливостей регіонального та міждержавного співробітництва. Роль безпосереднього середовища при формуванні механізму спільного підприємництва відіграє макрорівень економічних відносин, тобто рівень економіки окремо взятої країни. Економічні зв”язки та відносини мезорівня відображають галузевий зріз спільного підприємництва. Істотного впливу на механізм СП вони не мають, пристосовуючи, адаптуючи його до особливостей економіки галузі чи сфери виробництва. Вирішальний вплив на ефективність формування і функціонування механізму спільного підприємництва справляє взаємодія двох його підсистем макро- та мікрорівня. Сукупність організаційно-економічних і правових норм макрорівня становить необхідне зовнішнє середовище, якісні й кількісні характеристики якого визначають ступінь реалізації об”єктивних потенцій механізму СП мікрорівня. Система взаємозв”язків макрорівня включає в себе чотири головних блоки, що пронизують й інші рівні механізму спільного підприємництва. Це – економічні, вартісні, або товарно-грошові інструменти, програмно- координаційні форми, інституційні структури та правові норми, що в своїй сукупності детермінують характер діяльності, спосіб функціонування й ступінь господарської свободи суб”єктів спільного підприємництва.
В ряде случаев устранение неблагоприятных последствий придания обратной силы новому акту, ужесточавшему соответствующий правовой (экономический) режим, осуществляется самим законодателем и служит в известной мере гарантией для участников гражданского оборота, в частности связанных между собой договорами. Примером может служить Указ Президента Российской Федерации от 27 сентября 1993 г. «О совершенствовании работы с иностранными инвестициями»[155], который установил, что «издаваемые нормативные акты, регулирующие условия функционирования на территории Российской Федерации иностранных и совместных предприятий, не действуют в течение трех лет в отношении предприятий, существующих на момент вступления в силу этих актов. Данное положение не распространяется на нормативные акты, обеспечивающие более льготные условия функционирования на территории Российской Федерации иностранных и совместных предприятий». Сходная норма содержится и в Законе от 26 июня 1991 г. «Об инвестиционной деятельности в РСФСР»[156]. Так, в силу п. 2 ст. 7 указанного Закона условия договоров (контрактов), заключенных между субъектами инвестиционной деятельности, сохраняют силу на весь срок действия договоров
1. Оценка инвестиционной привлекательности предприятия для создания на его база совместного предприятия
9. Совместные предприятия в России
10. Виды и принципы создания совместных предприятий в России
11. Совместные предприятия: проблемы и перспективы
12. Экономическая эффективность создания совместного предприятия, специализированного на выпуске две2
13. Совместные предприятия и перспективы их развития
14. Особенности планирования, организации и оперативного управления совместным предприятием
15. Анализ создания совместных предприятий
16. Налогообложение в условиях рыночной экономики (на примере предприятия ООО "Служба быта")
18. Международные автомобильные перевозки на примере транспортного предприятия
20. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия на примере ООО "Карьера"
26. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия (на примере ЗАО "Гидронеруд" г. Новоорска)
27. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия (на примере ООО ТД "Металлопрокат")
28. Управление закупками на торговом предприятии (на примере отдела «Ультра»)
31. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия на примере ОАО "Хладокомбинат"
35. Общий анализ структуры баланса предприятия (на примере Городокской прицефабрики, Беларусь)
36. Финансовая политика предприятия (на примере ООО «Хлебокомбинат Илекский»)
37. Внешнеэкономическая деятельность российских предприятий (на примере машиностроения)
41. Организация рекламной деятельности на примере предприятия "Диза"
42. Анализ текущего финансового состояния предприятия (на примере МП Товары для детей)
43. Анализ финансового состояния предприятия на примере ООО Электрум
44. Анализ финансовой деятельности предприятия (на примере предприятия ОАО “Машук”, г. Ессентуки)
45. Экономический анализ предприятия (на примере АО Ставропольэнерго)
46. Взаимоотношения производственного предприятия с бюджетом на примере ОАО «ДВМП»
47. Анализ факторов цнообразования на примере конкретного предприятия
48. Приватизация на Украине на примере анализа экономической и финансовой деятельности предприятия
49. Управление предприятием на примере ЗАО Соляное
50. Ценообразование предприятия на примере ОАО АЗОТ
51. Эффективность управления предприятием на примере АО Астек
57. Финансовые анализ предприятия на примере ОАО «Транснефть"
62. Бухгалтерский учет на предприятии на примере ООО "Гортеплосервис"
64. Организация бухгалтерского учета предприятия на примере ООО "ЛМ-сервис"
66. Порядок составления ликвидационного баланса на примере предприятия ЗАО "ПО Сплав"
67. Сравнительная характеристика финансового и управленческого учета на примере предприятия ТОО "РиК"
68. Учет и анализ oсновных средств торгового предприятия на примере ООО "Универмаг"
73. Учет, анализ и аудит расчетов по оплате труда на предприятиях (на примере ОАО "Аксайкардандеталь")
74. Учёт расчётов с персоналом по оплате труда на примере предприятия ООО "Строитель"
76. Бухгалтерский баланс и его роль в управлении предприятием на примере ООО "Стандарт"
77. Анализ основных показателей деятельности предприятия на примере конкретной организации
80. Развитие хозяйственных правоотношений на примере своего предприятия
81. Разработка мероприятий по продвижению ресторанных услуг на примере предприятия "Латина-Лабамба"
82. Анализ внешней среды предприятия на примере ОАО "Сибирьтелеком"
83. Анализ и совершенствование товарной политики предприятия на примере ООО "ОМНИ"
84. Анализ маркетинговой деятельности предприятия на примере ТОО "Цветная"
85. Классификация товаров на примере торгового предприятия ООО "АШАН"
89. Оценка эффективности маркетинговой политики предприятия на примере ОАО "Нефтекамский хлебокомбинат"
90. Планирование на предприятии на примере ФГУП "КэМЗ"
94. Сбытовая деятельность предприятия автомобилестроения на примере "DAEWOO"
96. Совершенствование сервисной деятельности предприятия (на примере ООО "Диманд")
99. Маркетинговый анализ деятельности предприятия на примере ОАО "Дальсвязь"