|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Інформаційна політика США |
Ручка "Шприц", желтая. 
Ручка "Помада". 
Ночник-проектор "Звездное небо, планеты", черный. УКООПСПІЛКА ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ Кафедра міжнародних економічних відносинРЕФЕРАТ НА ТЕМУ: ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА СШАВиконала: Студентка факультету МЕВ 281 групи Данкова Наталія Перевірила: Шайда О.Є.Львів - 2002 Зміст Вступ Роль держави в розвитку інформаційної інфраструктури Концепції національної інформаційної інфраструктури Місце інформації в інтелектуалізації суспільства Висновки Список літератури Вступ У всі часи та століття інформація мала велике значення і високу товарну ціну. В середині ХХ століття американський математик Норберт Вінер зауважив, що на відміну від сировини енергії інформація має унікальні властивості: по мірі використання її кількість не тільки не зменшується, а навпаки, її якість і важливість зростає. Заволодівши інформацією, людина зможе змінити хід розвитку суспільства. В другій половині ХХ століття інформаційно-комунікаційні технології стали найважливішим фактором формування суспільства. На початку ХХІ століття їх революційний вплив проявлявся в зміні способу життя, в новому підході до освіти, роботи, в співпраці уряду і цивільного суспільства. Інформаційні технології стали стимулом розвитку глобальної економіки. Вони дали можливість ефективно і творчо вирішувати деякі економічні і соціальні проблеми. Таке збільшення значимості інформаційних технологій не було несподіванкою – воно стало логічним наслідком минулих революційних зрушень в сфері нагромадження, обробки і використання інформації, характерною рисою яких завжди були не тільки стрибки в розвитку науки, технологіях і виробництві, але і перетворення суспільних відносин, набування ними нових якостей. Дослідження виділяють чотири “інформаційні революції”: Перша інформаційна революція пов’язана з виникненням писемності, яка дозволила зберігати знання для наступних поколінь. Друга інформаційна революція була наслідком винайдення книгодрукування, яке дало можливість широко розповсюджувати знання, що радикальним образом змінило суспільство і культуру. Третя інформаційна революція була обумовлена появою телеграфу, телефону, радіо, а в подальшому і телебачення, що дозволило оперативно передавати інформацію на далекі відстані. Четверту інформаційну революцію пов’язують з винайденням комп’ютера. Хоча електронна обчислювальна техніка не зразу досягла сучасного рівня, комп’ютери внесли суттєві зміни в накопичення, зберігання та використання інформації. Саме в результаті всіх цих якісних змін і зсувів інформація стала визначаючим фактором розвитку економічної, технічної та наукової сфер людської діяльності. Жодна значна проблема не вирішується без використання нагромаджених в світі інформаційних масивів, налагоджених комунікаційних зв’язків. Не тільки окремі вчені і ділові кола, але й деякі політики все більш високо оцінюють роль інформації. Держава, яка більш повно і оперативно поставить собі на службу світові ресурси інформації, буде володіти головною передумовою економічного і соціального розвитку і отримує суттєві переваги перед іншими державами.Роль держави в розвитку інформаційної інфраструктури Для підтримки внутрішнього попиту на інформаційні технології федеральному уряду США довелось ініціювати масштабні державні програми.
Серед подібних програм були і такі, як “Проблема 2000 року”, коли уряд США, підігруючи своїм компаніям, повірило в смертельну небезпеку “жука тисячоліття”. В результаті достатньо працездатна техніка, яка була випущена до 1996 р., але “не підтримувавшая дат нового тисячоліття”, була списана, а замість неї були установлені нові машини “Y2K Compa ible”. В цілому на рішення цієї проблеми в світі було використано біля 600 млрд. долл. Всього і кінці 1990-х років в США реалізовувалось 425 федеральних програм, спрямованих на вирішення тих чи інакших конкретних соціальних і економічних проблем на основі використання інформаційних технологій. По-перше, мова йде про інформаційні аспекти промислової політики федерального уряду. Важливим висновком промислової політики США в ХХ столітті можна вважати прийняту в кінці 2000 р. конгресом “Національну стратегію стандартизації для США”. По-друге, необхідно відмітити державну підтримку інформаційних технологій, а також формування на цій основі сприятливого для інформаційно-технологічної промисловості іміджу її перспективного розвитку. Серед напрямів державного попиту на інформацію можна виділити: інформаційне забезпечення діяльності уряду і конгресу військові напрями: розвідка, інтелектуальна зброя, зв’язок з керівництвом збройних сил, захист інформаційних ресурсів, що мають воєнне значення напрями подвійного значення: державна контрактна система, метеорологія, організація контролю за повітряним рухом, навігація, пошукові та рятувальні системи, системи обов’язкової стандартизації та сертифікації невійськові напрями: інформаційна інфраструктура прозорого державного діловодства (проект “Електронна держава”), спеціалізовані відомчі інформаційні системи, в тому числі, податкова, міграційна, система довідкової та юридичної інформації по внутрішній і зовнішній торгівлі, тощо. (Особливе місце в державній політиці США боротьба з піратством продукції галузей американської “копірайт-індустрії”. Така боротьба стимулює легальний платоспроможний попит на цю групу інформаційно-технологічної продукції). Уряд США, в ролі менеджера “корпорації Америка”, пред’являв масштабний попит на інформаційні технології з метою формування на цій основі політичного та культурного іміджу країни в цілому. Ще під час президентської компанії 1992 р. команда Клінтона – Гора зробила ставку на підтримку високих, зокрема, комунікаційних та інформаційних технологій. В 1993 р., практично зразу після перемоги на виборах, віце-президент Гор виклав точку зору адміністрації на рахунок питання інтеграції цих технологій в єдину національну інформаційну систему ( a io al I forma io e work). Гор не був першим, хто розкрив широкій громадськості можливості використання телекомунікаційних та інформаційних ресурсів. Але він був першим, хто виніс ці ідеї на розгляд приймаючих рішення американських політиків. К 1996 р. у ході нової президентської компанії Клінтон і Гор зміцнили свої позиції по цьому питанню, активно підтримав проведення федеральної технологічної політики и забезпечив фінансування широкого кола досліджень і розробок в сфері інформаційних технологій.
В середині 1990-х років адміністрація Клінтона взяла на себе функцію „головного штабу реалізації стратегічного курсу країни в питаннях науки і техніки”, а також повну відповідальність за інвестиції в новітні технології, за підтримку не тільки фундаментальних, але і прикладних досліджень. Суттєвий вплив мали інформаційні технології на позицію демократів на президентських виборах 2000 року. Особливе значення мала проблема негативності федеральної влади к розповсюдженню на Інтернет принципу „універсальні послуги”, а також питання про роль федерального уряду в розвитку інформаційної інфраструктури.Концепція національної інформаційної інфраструктуриНаціональна інформаційна інфраструктура ( II) представляє з себе проблемно орієнтовану концепцію розвитку системи телекомунікаційних, інформаційних та комп’ютерних технологій, орієнтовану на рішенні конкретних державних завдань. Суть цієї концепції полягає в застосуванні сучасних телекомунікаційних технологій і інформаційних ресурсів для забезпечення швидкого і ефективного пошуку будь-якої потрібної інформації (де б вона не знаходилась), а також представлення її по запиту організацій або окремих громадян. В цілому, на думку спеціалістів, подібна концепція II, допускаюча інтеграцію різноманітних телекомунікаційних послуг з комп’ютерними можливостями Інтернету, повністю відповідають тенденціям розвитку інформаційних технологій. Федеральний урядовий варіант концепції II має слідуючу прикладну (проблемну) орієнтацію. Освіта. Єдина інформаційна система надасть студентам і викладачам негайний доступ до широких освітніх ресурсів. Це дасть викладачам можливість для індивідуальної роботи з кожним студентом. Останнім же будуть подані не тільки тексти і фотографії але й і аудиовідиоінформація, але головне інтерактивні мультимедійні технології, які забезпечують суттєво більш високий рівень сприйняття інформації. Бібліотечна справа. Об’єднання переведених на цифрові носії бібліотечних фондів принципіально розширить доступ користувачів (читачів) к інформаційним ресурсам. Це має запобігти розділення суспільства на інформаційно бідних і інформаційно багатих. Охорона здоров’я. Віддалений доступ до медичної експертизи на основі новітніх засобів зв’язку суттєво підвищують якість медичного обслуговування американців. Комп’ютерні історії хвороби і інші медичні записи повинні підвищувати якість роботи лікарів і понижувати вартість їх послуг. Урядова інформація. Швидка ідентифікація, локалізація і пошук спеціальної інформації про широкі ресурси уряду завжди були складним завданням для багатьох зацікавлених користувачів, в тому числі, лікарів, метеорологів, економістів, вчених і т.д. Використання Інтернет-технологій зберігання і пошуку інформації забезпечить швидкий віртуальний доступ до різної урядової інформації. В цілому концепцію II можна вважати складовим елементом рішення головної управлінської задачі, яку США поставила перед собою на ХХІ століття, а саме – виключення саморуйнуючої конкуренції із-за впливу ринкової невизначеності інформаційного механізму прийняття взаємоузгоджених ділових рішень.
Кермування й догляд за шкльництвом як засобом виховання народнх мас у нацонально-державному дус та встановлення шкльно системи, що пднесла би на належний рвень розвитку освту укранського народу, буде належати держав. В основу народнього шкльництва ляже система укрансько, державно, обовязково й безплатно, дино школи, яка забезпечуватиме всебчний, гармонйний розвиток людини та обйматиме й практичне, фахове-професйне виховання. Приватн освтн установи та чужомовне навчання будуть допущен за дозволом держави в кожному окремому випадку та пдлягатимуть контрол державних чинникв. VIII. РЕЛ¶Г¶ЙНА ПОЛ¶ТИКА. Уважаючи релгйне почуття внутршньою справою людско особи, Укранська Держава в цьому огляд стане на становищ повно вол релгйно совст. Приймаючи засадниче вддлення церкви вд держави, влада задержуючи необхдну контролю над церковними органзацями,P спвпрацюватиме з укранським духвництвом рзних культв у справах морального виховання нац. У школу буде допущена наука релг тих культв, що не будуть виявляти денацоналзуючих тенденцй
1. Інвестиційна політика банків в Україні
3. Амортизаційна політика підприємства в ринкових умовах господарювання
5. Товарна політика і комерційна діяльність
9. Учетная политика предприятия (Облікова політика підприємства)
10. Економ. політика доби національно-визвольної р. (1917-1920рр..)
11. Національна політика СРСР в роки перебудови
12. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
13. Податкова політика України
16. Центральний банк і монетарна політика
Шкатулка "Мишка", 7x10 см. 
Рюкзачок "Снеговик". 
Качели детские подвесные "Вятушка". 17. Державна регіональна економічна політика, її суть, мета та основні завдання
18. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
19. Кредитна політика комерційного банку
20. Сучасна структура банківської системи та її роль в здійсненні державної грошово-кредитної політики
21. Державна політика в галузі охорони праці
25. Регіональна економічна політика України й особливості регіонального розвитку
26. Концепція регіональної політики
27. Інтерполяція інструментів фіскальної політики на Державний бюджет України
29. Соціальна політика як складова демократичного розвитку суспільства
30. Сучасна мовна політика України
31. Інформаційна (автоматизована) система в Держказначействі України
Антискользящий резиновый коврик для ванны "Roxy-kids", 35x76 см, салатовый. 
Фотобумага для струйной печати, A4, 170 г/м2, 50 листов. 
Рюкзак "Back-to-School. Funny Animals". 33. Корпоративна інформаційна система "Галактика"
34. Бібліотека, як об’єкт цензурної політики на Україні в 20 ст.
35. Зовнішня політика Богдана Хмельницького: південний напрямок
36. Зовнішня політика Речі Посполитої в другій половині XVI ст. – першій половині XVII ст.
37. Культурні процеси на початку XX ст. в Україні крізь призму політики
42. Політика суцільної колективізації
43. Регіональні особливості політики коренізації в Україні (на матеріалах Волині, Київщини і Поділля)
44. Царювання та політика Павла І
45. В’ячеслав Липинський – видатний український історик, політик, державний діяч
46. Аналіз товарної інноваційної політики заводу "АКВАІЗОЛ"
47. Аналіз товарної політики ВАТ "НВАТ ВНДІ Компресормаш"
48. Аналіз цінової політики підприємства на прикладі ТОВ "Медикор"
Коробка подарочная "Апрельский Париж". 
Табурет-подставка детский с ручкой. 
Набор цветных карандашей "Noris Club", акварельные, 24 цвета, с кистью. 49. Маркетингова політика комунікацій
50. Маркетингова цінова політика
51. Товарна політика підприємства на прикладі ДП УВК "Nemiroff"
52. Управління ціновою політикою підприємства
53. Цінова політика фірми та її оцінка
57. Здобутки і проблеми зовнішньої політики України на сучасному етапі
58. Коммунітарна регіональна економічна політика в Європейському Союзі
59. Особливості зовнішньої політики України у Центральній Європі та країнах Балтії
60. Розвиток регіональної та соціальної політики ЄС
61. Торговельна політика розвинутих країн
63. Кадрова політика
64. Кадрова політика організації
Карандаши цветные "Triangle", 12 цветов. 
Корзина "Плетенка" с крышкой, 35х29х22,5 см (белая). 
Зонт на коляску Lorelli, цвет: зелёный. 65. Інформаційна модель упровадження системи якості ВНЗ
66. Головні тенденції розвитку політики в сучасних умовах
67. Діалектика і проблеми взаємин людини і політики
68. Етнонаціональні відносини й національна політика
69. Лобізм як явище сучасної політики
73. Політика та соціальний конфлікт
74. Політика, як суспільне явище
75. Влада як найважливіший атрибут політики
76. Аналіз стану соціальної політики в Україні
77. Демографічні процеси та демографічна політика в сучасному суспільстві.
78. Політика трудової зайнятості інвалідів
79. Розвиток соціальної політики по відношенню жінок Ірану
Набор шариков, диаметр: 5 см, 200 штук. 
Универсальная вкладка для дорожных горшков (зеленый). 
Лампа-ночник из цветных блоков "Семицветик". 81. Соціальна політика та соціальне партнерство
82. Митна політика
83. Митна політика України на сучасному етапі
84. Особливості проведення в життя митної політики
85. Проблема громадянської свободи у політико-правовій теорії Вольтера
89. Дивідендна політика підприємства, фінансова звітність про власний капітал корпорацій
90. Суть фінансової політики держави
92. Формування політики антикризового фінансового управління підприємством
93. Вплив податкової політики на інвестиційну діяльність
94. Вплив елементів фіскальної політики на формування бюджету України
95. Державна політика розвитку малого та середнього підприємництва
96. Економічна політика як система: визначення, основні критерії, класифікація
Рюкзак школьный с эргономичной спинкой "Neon. Модель Multi Pack". 
Кружка фарфоровая "FIFA 2018. Забивака. Класс!", 380 мл. 
Органайзер для обуви "Сороконожка". 97. Механізм фіскальної політики держави
98. Політика економічного зростання. Економічна кон’юнктура
99. Промислова політика держави
