![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Формування екологічно сталих агроландшафтів на території Слобідської сільської ради Кагарлицького району, Київської області |
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра охорони земельних ресурсівКУРСОВИЙ ПРОЕКТ На тему: “Формування екологічносталих агроланшафтів на території Слобідської сільської ради, Кагарлицького району, Київської області”Виконали: СТ.V-Зев-2 Єськов В.А. Леоненко С.М. Трегуб К.В. Перевірив: професор Булигін С.Ю.КИЇВ – 2009 Зміст1. Формування екологічно сталих агроландшафтів – глобальний стратегічний напрям сучасного землевпорядкування 2. Природно-кліматичні умови 3. Проектні пропозиції 3.1 Виділення земельних масивів, блоків і робочих ділянок 3.2 Формалізація ділянок 3.3 Ерозійна гідрологічна оцінка протиерозійного впорядкування 3.4 Обґрунтування технологічного навантаження у напрямку аграрного використання визначеного масиву 3.5 Еколого-економічна оцінка Висновок Перелік інформаційних джерел 1. Формування екологічно сталих агроландшафтів – глобальний стратегічний напрям сучасного землевпорядкуванняСтан земельного фонду України викликає велику тривогу, так як спостерігається постійне пониження родючості ґрунтів, вмісту гумусу, посилення процесів водної і вітрової ерозії, вторинного засолення, заболочення та інших деструктивних процесів, які відбуваються не тільки в ґрунті а й в ландшафтній зоні України в цілому. В природних ландшафтах ніколи не буває одноманіття на великому просторі. Це пов'язане в основному з різноманіття рельєфу, ґрунтового покриву і розподілом на ньому рослинності яка в свою чергу створює мікроклімат і нано, і мікрорельєфу і діє на основні режими ґрунтів. Необхідно вивчити кожний конкретний елемент, кожну ділянку (ландшафт) з всіма її особливостями і виділити на них ділянки, які мають бути обов’язково виведені з ріллі, які можна використовувати як ґрунтозахисіні сівозміни з максимальним насиченням багаторічних трав і т.д. Це чітко дозволяє встановити площі ділянок і контури земель, які повністю, або частково виводяться з ріллі і співвідношення угідь в цілому. Агроландшафт – це ландшафт, перетворений під впливом сільськогосподарського виробництва для його цілей при збереженні функцій само відтворення і середовища його стабілізації. Про стабільність ландшафтів можна говорити в тому випадку, коли в них в них постійно і в зростаючих об’ємах вкладається енергія. Таким чином, ґрунтозахисно створений агроландшафт є не чисто протиерозійною системою, створеною лише для пониження дії ерозійних процесів до необхідного оптимуму, а глобальним стратегічним напрямком, здатним в собі поєднати всі знання і управління всіма складовими елементами ландшафтного середовища існування. Агроландшафт – це інженерна споруда, яка повинна проектуватися переважно інженерними методами на розрахунковій кількісній основі. Тому в системі робіт по конструюванню агроландшафту передбачається етап перед проектного обстеження території, що облаштовується. На цьому етапі одержується вся необхідна інформація і параметри території щоб даний проект можна було скласти переважно інженерними методами. За останні роки землевпорядне проектування на еколого-ландшафтній основі розвивалося досить інтенсивно. Еколого-ландшафтний підхід варто застосовувати разом з агроекологічним.
При цьому еколого-ландшафтний обумовлює загальну конструкцію агроландшафту, а агроекологічний – наповнює його змістом. У практиці землевпорядної діяльності склалися наступні поняття і визначення, що до організації території ; ландшафт, агроландшафт, урочище частина агролондшафта, що має чіткі границі і пердставляє собою відособлену систему з характерними ознаками ( басейни великих і малих рік і їх притоки), підурочище – це частини урочища, що у собі водозбори другого і третього порядків, фація – це найменша, більш неподільна частина ландшафту (дрібні балки, замкнуті пониження). Всякий агроландшафт характеризується відносною територіальною замкнутістю і наявності в ньому трьох зон: зв’язування і трансформація енергії і речовини (рілля, ліс, луки); транзиту (тимчасове і постійне водне джерело); концентрації й акумуляції (заплава, озеро, болото); Ступінь “перекриття” і взаємодії цих зон визначається структурою і конструкцією агроландшафту. Еколого-лондшафтний підхід припускає встановлення оптимального співвідношення площ ріллі, пасовищ, сіножатей, заповідників, лісонасаджень, населених пунктів та інших антропогенних і середовище стабілізуючих складових, що сприяють саморегуляції агроландшафту. Найбільш складним є питання про встановлення порогу розораності території. Стійкий агроландшафт може бути сформований у тому випадку, якщо співвідношення стабілізуючих угідь (ріллі) до стабілізуючих угідь (пасовищ, сіножатей, лісів) становить 40-42% до 60-58%. Співвідношення угідь у кожному конкретному випадку індивідуальне, і залежить від рельєфу, гідрографічних, ґрунтових, і інших природних і антропогенних умов місцевості і досягнення в процесі проектування. В умовах степової зони це співвідношення може бути зрушенне у бік збільшення площі з компенсацією цього зрушення за рахунок введення стабілізуючих культур і угідь (перелогових ділянок, полосних посівів багаторічних трав і т.д.) 2. Природно-кліматичні умовиТериторія господарства розміщена в межах Правобережної височини в зоні Лісостепу. Ця місцевість представляє собою густо розчленоване балками і ярами хвилясте плато. Широкі водорозділи займають невелику площу, схили балок круті і короткі, балки і яри глибокі, місцями їх вершини наближаються до водорозділів. Міжбалкові і міжярові ділянки мають складну конфігурацію, що ускладнює механізований обробіток цих земель. Гідрографія господарства представлена порівняно невеликими за площею озерами та мілководними річками, що часто обмежені болотами. В грунтовому покриві господарства переважають чорноземи типові малогумусні. Механічний склад ґрунтів і грунтотворних порід легкосуглинковий. Кілімат району помірно континентальний. Середньорічна температура повітря 7°С. Абсолютний мінімум температури повітря становить - 30°С, максимум 40°С. Самі високі температури бувають у липні, серпні, самі низькі – в січні, лютому. Вегетаційний період триває 200 – 205 днів. Сума активних температур за період з середньо добовою температурою вище 10°С становить 2600 - 2660°С. Середня протяжність безморозного періоду – 165 днів. Ранні осінні заморозки спостерігаються у вересні, останні весняні – до половини травня.
Кількість опадів за місяцями розподіляється нерівномірно. Основна кількість опадів випадає в теплий період року (310 – 320 мм.). В літній період, особливо в червні – липні, опади випадають у вигляді злив, іноді з градом, що обумовлює інтенсивну ерозію ґрунтів, а також вилягання і загибель посівів. Зими, як правило, теплі, але в окремі роки бувають і холодними. Стійкий сніговий покрив зберігається протягом 90 днів. Середня глибина промерзання грунту 57 см., максимальна – 150см. Середня товщина снігового покриву рівна 12 – 16 см. Пануючі вітри району зимою західні і північно-західні, весною – східні і південно-східні. Днів з сильними вітрами (більше 15м/с) – в середньому 20 за рік. Частіше всьго такі вітри спостерігаються в холодний період року. Середня кількість днів з атмосферною засухою і суховіями за теплий період рокум – 35, в тому числі днів з слабкою засухою – 26, з середньою і інтенсивною – 9. Кліматичні умови сприятливі для вирощування с/г культур та багаторічних насаджень. 3. Проектні пропозиціїОсновними принципами ландшафтного проектування мають бути: а) однорідність ґрунтів (при цьому враховується бонітет грунту, умови вирощування с/г культур, ступінь еродованості); б) однорідність морфології поверхні (рельєф), в тому числі крутість, експозиція, форма схилу; в) однорідність геологічної побудови (тип та потужність грунтоутворюючих порід, глибини залягання водних горизонтів); г) однорідність умов зволоження, яка залежить від ґрунтів, рельєфу та облаштування території; д) однорідність мікрокліматичної зональності та вплив оточуючого середовища (лісів, водних просторів та інших угідь); е) однорідність фіто- та зооценозів. Перераховані умови в значній мірі враховуються в картограмах агрогруп ґрунтів, картограмах крутості схилів та потенційного змиву ґрунтів. Крім того формування агрофацій (природно-територіальних комплексів) залежить від: лісомеліоративних заходів (створення лісових територій, чагарників і т.д.); можливостей місцезнаходження необхідних для цього птахів, комах та тварин; дотримання ландшафтної екології та недопущення створення агроландшафту (оптимальне співвідношення угідь); умов для використання с/г техніки та забезпечення для їх вільного пересування. Відомо, що стабілізуюча функція ландшафту підсилюється системою землеробства і її головною ланкою – сівозмінами. Для цього вони повинні відповідати наступним вимогам: давати нетоварну рослинну масу, здатну компенсувати втрати органічної речовини з грунту; мати у своєму складі культури, що володіють фітомеліоративними властивостями, здатними в поєднанні з технологічними прийомами поліпшити фізичні властивості грунту; бути в максимально – доцільній мірі насиченими рослинами-водофіксаторами. Такі сівозміни сприяють зниженню доз внесення мінеральних добрив, а органічні добрива будуть направлені на роширене відтворення органічної речовини грунту і підвищення його родючості. Розміщенню сівозмін передує аналіз грунтово-екологічного стану будь-якого підурочища. Виходячи з властивостей ґрунтів, рельєфу, міри і характеру деградаційних процесів, виділяються контури земель по категоріях з урахуванням інтенсивності їхнього використання.3
Тиверя позначена на старих мапах Поднпров'я. За бблйною етнологю, чисельнсть питома вага зайшлих у корнному населенн крани можуть бути невеликими, а проте достатнми для домнуючого впливу на весь етнос та його сторю. Тиверц були меншиною на землях Пвнчно Припонтиди. Але хнй духовний вплив визначив склад усього племнного союзу. ¶ псля розпаду антського (прасловянського) об'днання тиверц створили етнчну основу для формування Галичини, що стала укранським сакралом. Отже, Галичина (знову ж вд Галле) стала сакралом (духовним коренем) Кивсько Рус, потм Украни. Усе це з нмецькою педантичнстю, хоча й у секретному режим, дослдили знали аналтики товариства «Аненербе». Гтлервськ деологи потрапили в ситуацю типу: « хочеться, колеться». Звичайно ж, дуже заманливо було пдкрпити расистськ, особливо антиврейськ, де фактами, як свдчили про «непричетнсть» до ц нац християнського Бога. Але тод довелося б розкривати генетичн корен ¶суса Дви Мар. А вони (корен), як виявляться, пвденноросйськ, укранськ, тобто слов'янськ
2. Економічна характеристика країн Африки
4. Соціально-економічна характеристика Знам’янського району Кіровоградської області
5. Економіко-географічна характеристика Азербайджана
9. Біохімічна характеристика розтренованості, тренованості та перетренованості
10. Міжнародна економічна система та її головні елементи
12. Економічна оцінка кредитного процесу
13. Гігієнічна характеристика трудового процесу
14. Агрохімічна характеристика солонцевих грунтів
17. Економічна ефективність виробництва соняшника
18. Економічна ефективність рослинництва
20. Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві
21. Економічна оцінка активу балансу підприємства
26. Морфологічна характеристика рас
27. Загальна патологічна характеристика пухлин
30. Клінічна характеристика та терапія сексуальних порушень при параноїдній шизофренії
33. Економічна сутність статистики зовнішньої торгівлі, платіжного балансу та валютних курсів
34. Зовнішня економічна діяльність
35. Міжнародна економічна інтеграція
36. Світова торгівля та зовнішньо-економічна діяльність підприємств
37. Інноваційна діяльність та економічна ефективність підприємств Центральної та Східної Європи
41. Економічна природа дефіциту бюджету
43. Еколого-економічна оцінка природоохоронної діяльності підприємства СП "Шахта ім. В.І. Леніна"
44. Токсикологічна характеристика забруднюючих речовин води
45. Економічна безпека підприємства
46. Економічна безпека України
48. Економічна думка Давньої Греції
50. Економічна ефективність капіталовкладень
51. Економічна ефективність ринкових структур
53. Економічна криза в Україні 1990-1999 рр.: причини, наслідки та шляхи подолання
57. Економічна система. Способи і типи суспільного виробництва
58. Економічна сутність вивчення аналізу статистики зовнішньої торгівлі
60. Економічна теорія фізіократів
61. Міжнародна економічна інтеграція
62. Політика економічного зростання. Економічна кон’юнктура
63. Соціально-економічна сутність і роль державного бюджету України
64. Стандартизація, уніфікація та сертифікація продукції та їх економічна ефективність
65. Ринок - економічна основа комерційної діяльності
67. Характеристика природного комплекса Черного моря
68. Характеристика и анализ природно-ресурсного потенциала приморского края
73. Природно-экономическая характеристика Камчатской области
74. Морфологічна порівняльна характеристика хірургічних способів корекції портальної гіпертензії
76. Екологічна економіка та управління природокористуванням
77. Загальна характеристика основних економічних моделей
78. Економіко-математичне моделювання та прогноз характеристик цінних паперів
79. Измерение количественных и качественных характеристик звезд
81. Общая характеристика процесса научения
82. Редкие растения, краткая характеристика
83. Медико-тактическая характеристика зон радиоактивного заражения при авариях на АЭС
84. Характеристика современных средств поражения и последствия их применения
85. Экономико-географическая характеристика Юга США
89. Сравнительная характеристика хозяйства Волго-Вятского и Западно-Сибирского районов
90. Территориальные особенности обеспеченности хозяйства Украины природными ресурсами (Контрольная)
92. Эколого-социально-экономическая характеристика Цивильского района Чувашской Республики
93. Экономико-географическая характеристика Московского региона
94. Экономико-географическая характеристика страны (Финляндия)
95. Экономико-географическая характеристика Японии
96. Природно-ресурсный потенциал Восточносибирского экономического района
97. История изучения и использования природных вод на Урале
98. Экономико-географическая характеристика Хабаровского края
99. Общая характеристика Туниса
100. Общая экономико-географическая характеристика республики Сенегал