![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Педагогічні основи використання загадок як засобу розумового виховання молодших школярів |
Зміст Вступ 1. Теоретичні основи дослідження 1.1 Поняття розумового виховання особистості 1.2 Сутність та педагогічні характеристики загадок 2. методика експериментального дослідження 2.1 Характеристика форм та методів роботи над загадкою 2.2 Організація і зміст експериментального дослідження 2.3 Результативність експериментального дослідження Висновки Список використаних джерел Вступ Серед усіх живих істот на Землі людина відрізняється перш за все наявністю розуму, здатністю думати, розмовляти, творити. Не випадково в народі кажуть, що «знання та розум – скарб людини». Розум – одна з найкращих людських якостей («Не краса красить, а розум»). Від інтелектуального розвитку особистості залежить рівень її підготовки до життя («Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати»), особисті доля й щастя («Щастя без розуму – торбина дірява»). Різні складні перипетії і тяготи життя найчастіше долаються не силою, а розумом («Сила уму уступає») . Широка, нічим не замінима функція розуму відзначена в численних українських народних афоризмах типу: «до розуму дійти» (порозумні-шати), «навчатися розуму» (набувати доброго розуму) тощо. А якщо додати сюди стійкі словосполучення із синонімами до слова «розум» – ум, глузд, толк, розсудок, смисл, мудрість, тямучість, то таких фразеологізмів набереться дуже багато. Для відзначення життєвої ролі розуму в живому масовому спілкуванні він часто-густо протиставляється глупоті («Краще один мудрий, ніж десять дурних»). Кожен знає, що краще справу мати з розумним, ніж з невігласом. Людина з неповноцінним розумом – каліка («Нема ума: вважай – каліка») . Навіть з вищесказаного видно, що споконвіків у народі високо ціниться розум людини, освіченість, інтелект. Нині, в зв'язку з небувалим розвитком науки, пожвавленням суспільних перетворень, посиленою інтелектуалізацією праці, швидкою зміною техніки й технологій в усьому світі, проблема плекання інтелекту набрала особливої гостроти. Всі тепер відчуваємо, як у відповідальний час розбудови самостійної Української держави зросла потреба мати людей компетентних, розумово обдарованих, з мисленням державобудівників. І тут без поставленого розумового виховання аж ніяк не обійтись. То й роль учителя початкових класів у розв'язанні даного важливого питання дуже велика. Для роботи з новою сучасною технікою, в середовищі освічених людей потрібні глибокі знання, високорозвинене мислення, здатне до швидкого аналізу й миттєвих операцій, безпомилкових оперативних логічних кроків, необхідних для прийняття правильних рішень . Розумове виховання необхідне людині не тільки для праці, а й для повноти духовного життя. Уміти творчо мислити й бути розумною повинна кожна людина, бо розум конче необхідний у всіх без винятку видах людської діяльності. Тому й справжнє розумове виховання орієнтує людину на життя у всій його складності, в усьому його багатстві. З давніх-давен винятково важливу роль у розумовому вихованні підростаючого покоління відігравали загадки – як надійний і чутливий засіб перевірки мудрості, кмітливості і розумових здібностей людини, її уважності при вивченні певних явищ природи, навколишнього світу, речей і предметів щоденного побуту і спілкування.
Водночас загадка, як ніщо інше, чудово розвиває і зміцнює вправність, гостроту й поглиблення мислення. Якщо в сиву давнину загадки використовувались передусім як засіб перевірки зрілості людини, то в наш час вони є предметом культурної розваги, своєрідних інтелектуальних ігор і відпочинку. Багато можливостей дає загадка для розумового розвитку дітей, для прилучення їх до словесної художньої творчості . Створюючи чи відгадуючи загадку, вони зосереджують увагу на конкретному предметі. Молодші школярі ще не володіють достатнім досвідом сприймання об'єкту, тому доцільно звертати їхню увагу на окремі, найвиразніші, найістотніші ознаки певного предмета чи явища. Твори-загадки тим і корисні, що під час їх опрацювання дитина вчиться розглядати предмет, виявляти його ознаки. Цікава, допитлива загадка надовго запам'ятовується дитиною. Особливо привабливі для учнів початкових класів римовані загадки, які певною мірою допомагають дітям і педагогам зняти накопичену втому, вносять позитивне пожвавлення у навчально-виховний процес . У зв'язку з цим добірки тематичних загадок і вправ можна широко використовувати як на уроках, так і в позаурочний час . Вони урізноманітнять розумову діяльність учнів, підтримають їх інтерес до відповідної навчальної теми і зосередять увагу на опануванні нової, допоможуть позбутися одноманітності у виконанні запланованих пізнавальних операцій, позбутися гіподинамії. Що стосується дослідження і використання загадок як засобу розумового виховання особистості, то цей жанр використовували у своїй творчості письменники давньої літератури – І. Галятовський, А. Байбаков, М. Костомаров. Використовували загадки у своїй творчості І. Франко, Ю. Федькович, Л. Глібов, Л. Боровиковський, С. Руданський, П. Тичина, М. Сингаївський та ін. Збиранням та укладанням збірок загадок займався Г.Ількович, І. Головацький, О. Сементовський, М. Закревський, М. Номис, П. Чубинський, І. Манжура, Б. Грінченко, Ф. Колесса, В. Гнатюк та ін. На початку ХХ століття вийшли окремі збірки загадок, укладені М.Зіронькою, А. Онищуком, І.П. Березовським. До наукового дослідження загадок в Україні і Росії звернулися О. Потебня, О. Сементовський, М. Сумцов, М. Рибникова, І. Колесницька, В. Аникіна, М. Пазяк, І. Березовський та ін. Незважаючи на наявність численних наукових статей та збірників загадок, цей жанр творчості як вагомий засіб розумового виховання підростаючого покоління й досі є одним з найменш вивчених. Ще недостатньо досліджена образна система загадок, їх роль у розумовому вихованні особистості на різних етапах її розвитку, не висвітлено в повній мірі взаємозв'язки загадок з іншими фольклорними жанрами. Нерівномірно зібрано та вивчено репертуар народних загадок за географічними районами поширення, мало уваги приділяється справі виявлення, збирання та вивчення українських народних загадок. Ще недостатньо використовуються загадки у педагогічному процесі початкової школи, в дитячих садках, хоч за останні роки в цій ділянці і спостерігаються помітні зрушення. Зокрема, опубліковані окремі методичні розробки про використання народних загадок у виховній роботі з дошкільнятами і учнями молодших класів.
Видані популярні ілюстровані збірнички загадок, а також збірники хрестоматійного типу для шкіл. Необхідність включення загадок у навчально-виховний процес, їх значний дидактичний потенціал зумовили вибір теми дипломної роботи. Метою дипломної роботи дослідження особливостей використання загадки як засобу розумового виховання молодших школярів. Об'єкт дослідження – загадка як жанр творчості та дидактичний засіб. Предмет дослідження – особливості використання загадок у процесі розумового виховання молодших школярів. Для розв’язання мети дипломної роботи ми виконали такі завдання: проаналізували педагогічну та методичну літературу з проблеми дослідження; виявили сутність, класифікацію, особливості загадок; визначили можливості загадок у розумовому розвитку молодших школярів; охарактеризували методику опрацювання загадок на уроках і в позаурочній роботі; експериментально дослідили ефективність використання загадок для розумового розвитку учнів початкових класів. При написанні роботи були використані такі методи педагогічного дослідження: а) аналіз тематичної літератури; б) спостереження; в) бесіди; г) психолого-педагогічний експеримент; д) теоретичне узагальнення. На першому етапі формуючого експерименту виявлявся вплив методичного матеріалу загадок на формування в учнів навичок мислительної діяльності. В подальшому у процесі роботи здійснювалося формування у молодших школярів навичок виконання мисленнєвих операцій на основі використання матеріалу загадок та виявлялася його ефективність. Практична значущість дипломної роботи випливає з актуальних завдань підвищення ефективності розумового виховання молодших школярів. Матеріали дослідження можуть використовувати учителі початкової школи для ефективної реалізації розвивального потенціалу уроків та виховної позаурочної роботи, доповнення навчального матеріалу підручників та інших педагогічних та освітніх цілей. Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. 1. Теоретичні основи дослідження 1.1 Поняття розумового виховання особистості Важливим складником всебічного розвитку особистості є розумове виховання – цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм культури розумової праці. У психолого-педагогічній літературі вживають також термін «розумовий розвиток» – розвиток, удосконалення інтелектуальної сфери і здібностей людини . Мета розумового виховання – «забезпечення засвоєння учнями основ наук, розвиток їх пізнавальних здібностей і формування на цій основі наукового світогляду» . Його зміст – система фактів, понять, положень з усіх галузей науки, культури і техніки. Освічена людина повинна володіти основами наук, техніки, мистецтва і культури. Ці знання мають бути систематизовані, постійно поповнюватися. У процесі розумового виховання школяр повинен навчитися мислити. Мислення – процес опосередкованого й узагальненого пізнання предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відносинах. Існують такі види мислення: діалектичне – вміння бачити в явищі суперечності, тенденції розвитку, зародження нових; логічне – встановлення узагальнених зв'язків між новими знаннями і раніше засвоєним матеріалом, приведення їх у певну систему; абстрактне – абстрагування від неістотних, другорядних ознак, виділення загальних та істотних і на цій основі формування абстрактних понять; узагальнююче – знаходження загальних принципів і способів дій, що поширюються на певну низку явищ; категоріальне – вміння об'єднувати поняття в класи і групи на підставі певних істотних ознак подібності; теоретичне – здатність до засвоєння знань високого рівня узагальнення, розуміння наукових засад і принципів розвитку тих чи тих галузей знань, виявлення залежності та закономірності існуючих між явищами зв'язків; індуктивне – рух думки від окремого до загального, від фактів до узагальнень, висновків; дедуктивне – рух думки від загального до окремого; алгоритмічне – неухильне дотримання інструкції, яка вказує строгу послідовність дій, що забезпечує отримання результату; технічне – розуміння наукових засад і загальних принципів виробничих процесів; репродуктивне – актуалізація засвоєних знань для розв'язання завдань відомого типу або виконання дій у знайомих умовах; продуктивне – самостійне вирішення людиною нових завдань на основі набутих знань, а також із використанням нових даних, способів і засобів, необхідних для їх вирішення; системне – здатність виявляти зв'язки між науками, розуміти загальнонаукові закони, покладені в основу їх розвитку, мати загальні уявлення про закономірності розвитку природи і суспільства .
Незалежно вд форми побудови (псенька, казочка, оповдь, далог), усм м притаманне економне використання художнх засобв. Основна увага зосереджена на самй зображуванй ситуац чи д, а тому переважають дслвн форми, слова вживаються в х прямому лексичному значенн. Вдсутнсть тропв компенсуться жестами, нтонацю, ммкою, рухами. Найчастшим засобом ептет (золот пдковки, маленьк пальчики, ср бички), нколи у форм прикладки (мишка-шкряботушка, киця-мура). Визначальне мсце, як в колисанках, займа звукове оформлення, а тому поширен алтерац, асонанси, звуконаслдування. Ус засоби пдпорядкован можливостям дитячого сприймання, коли значення багатьох слв залишаться недоступним, а увага зосереджуться на загальному звучанн твору, отже, мають суAестивну природу. W55. Жанри, як перейшли в дитячий фольклор з загально народно творчост Друга велика група дитячого фольклору твори, як перейшли з загального доробку народно словесност. Переважно це найдавнш жанри, як мали колись сакральне значення, а, втративши його, перейшли у дитячий фольклор
2. Загальні питання антропосоціогенезу
3. Реалізація шляхів естетичного виховання першокласників у процесі формування каліграфічної навички
4. Педагогічні основи правового виховання дітей молодшого шкільного віку
5. Правила безпеки під час виконання окремих робіт в електроустановок загального призначення
9. Діяльність Миколи Василенка в редакціях газет на початку ХХ ст.
12. Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом
13. Виховання самостійності дошкільників в образотворчій діяльності
14. Вікова динаміка розвитку уваги в дітей шкільного віку
15. Методи виховання та роботи із дезадаптованими дітьми та підлітками
16. Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку
17. Особливості фізичного виховання дітей з особливими вадами
18. Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності
19. Підготовка дітей до шкільного навчання
20. Розумове виховання обдарованих дітей
21. Роль сім’ї у фізичному вихованні дітей
25. Виховання бережливого ставлення до природи в психолого-педагогічній теорії і шкільній практиці
26. Виховання взаємодопомоги у дітей дошкільного віку
27. Виховання естетичної культури підлітків
28. Особливості діагностики і корекції затримки психічного розвитку в молодшому шкільному віці
29. Особливості розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку
30. Програма діагностики пізнавальних психічних процесів дітей молодшого шкільного віку
31. Психо-педагогічна характеристика дітей молодшого шкільного віку
32. Психологічні особливості агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку
33. Соціалізація особистості в процесі художньо-естетичної діяльності
34. Альтернативні форми виховання дітей-сиріт
37. Грибы. Строение. Питание. Размножение. Происхождение. Развитие
41. Перевод авторских неологизмов в трилогии Д.Р.Р. Толкиена "Властелин колец"
42. Е.Д. Поливанов (1891-1938)
43. Життя та діяльність І.П.Котляревського (Жизнь и деятельность Ивана Петровича Котляревского)
44. Лингвистическое наследие Е. Д. Поливанова
45. Русский символизм: лекция из курса д-ра Валюлис
46. Топики по Английскому языку для англ.шк. (10 класс)
47. Афоризмы из комедии Д.И.Фонвизина "Недоросль"
48. Перевод авторских неологизмов в трилогии Д.Р.Р. Толкиена "Властелин колец"
49. Д. Боттезини. Творческий портрет
50. Жанна д`Арк
51. Меншиков А.Д.
52. Политический портрет Д. Мазарини
53. Д.И.Менделеев: не наукой единой
57. Организация и контроль питания больных
58. Гигиена питания и предупреждение желудочно-кишечных заболеваний
60. Задачи и принципы лечебного питания
61. К.Д. Ушинский о педагогике, как науке и искусстве
65. Ресторанный бизнес, организация массового питания в Англии
66. Задачи и принципы лечебного питания
67. Материально-техническая база общественного питания
69. Причини суїцидальної поведінки засуджених в УВП. Діагностична та профілактична робота психолога
73. Питание с учетом различных вероисповеданий
76. Химия пищеварения рационального питания
77. Культура питания
79. Д. Дидро
80. Таблица растворимости солей. Периодическая система Д.И. Менделева
81. Д. И. Менделеев
82. Организация учета кредиторской задолженности на ж.д.
83. Эпоха промышленного переворота и ее отражение в экономических исследованиях Д. Рикардо
84. Теория распределения Д. Рикардо
89. Інвестиційна діяльність страхових компаній
90. МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
91. О Жанне д
92. Становление личности в эпоху Петра I на образе А.Д.Меньшикова
93. Гетьман Іван Мазепа - державний та політичний діяч України
94. Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю
95. Життя та діяльність митрополита Петра Могили
96. М.Д. Скобелев и его план войны с Германией (конец XIX в.)
97. Жанна д
98. А. Д. Меншиков: жизнь и причины падения
99. Жанна Д