|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Охрана природы, Экология, Природопользование
Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів |
Фонарь садовый «Тюльпан». 
Ручка "Помада". 
Карабин, 6x60 мм. ЗМІСТ Вступ РОЗДІЛ 1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД 1.1 Загальна характеристика токсичних речовин та шляхи їх надходження до водних екосистем 1.2 Основні водні об`єкти м. Чернігова. Їх характеристика 1.3 Забруднення водних систем м. Чернігова комунальними та промисловими стоками Розділ 2 Матеріали та методика досліджень Розділ 3 Використання методу біотестування для оцінки якості води основних водних об`єктів м. Чернігова Висновки Перелік використаної літератури Вступ З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-економічного розвитку природного середовища з рахуванням особливостей функціонування суспільного виробництва на сучасному етапі та термодинамічних біосферних процесів. За цих умов перед світовою спільнотою поставлено завдання першочергово здійснити екологічну конверсію промислових і аграрних підприємств з метою зменшення антропогенного тиску на біосферу та стабілізувати асиміляційні і відновлювані можливості останньої. Вода є необхідною умовою існування всіх живих організмів на Землі. В водному середовищі зародилось життя. Значення води в процесах життєдіяльності визначається тим, що вона є основним середовищем в клітині, де здійснюються реакції та процеси метаболізму (обміну речовин), виступає найважливішим вихідним, проміжним чи кінцевим продуктом біохімічних перетворень. Значущість води визначається і її кількісним вмістом. Живі організми складаються не менше чим на 3/4 з води. З екологічної точки зору вода служить лімітуючим фактором незалежно від міспя існування організму . Актуальність роботи полягає в недостатності розробок дослідження антропогенного впливу на стан малих річок. Мета роботи: вивчити стан водних екосистем м. Чернігова і антропічний вплив на них. Основою наших досліджень було виконання наступних завдань: дослідити стан основних водних екосистем м. Чернігова та антропічний вплив на них; вивчити основні токсичні речовини та шляхи їх надходження у водні екосистеми міста; освоїти метод біотестування для діагностики якості води за допомогою цибулі Allium cepa L; проаналізувати результати дослідження. При виконанні роботи були використані такі наукові методи: аналіз та синтез, прогнозування, систематизація результатів. Розділ 1 Літературний огляд 1.1 Загальна характеристика токсичних речовин та шляхи їх надходження до водних екосистем Винятковою особливістю сучасного екологічного стану басейну Десна є те, що локальні ситуації, зумовлені неупорядкованим і екологічно небезпечним водокористуванням на більшості території басейну, загострюються Чорнобильською катастрофою . В межах міста Чернігова крім Десни протікають і її притоки - малі річки - Стрижень (центральна частина міста) і Білоус (західна околиця міста). Для виробничих потреб частиною підприємств міста використовується вода р. Десни. Власником єдиного водозабору є Чернігівська ТЕЦ, яка передає воду ВАТ ЧП &quo ;Хімволокно&quo ;, а те, в свою чергу, передає ВАТ &quo ;Чексіл&quo ;, ВАТ &quo ;Чернпіввовна&quo ;, заводу ЗБВ &quo ;Агробудіндустрія'' та деяким іншим.
В останні роки водоспоживання поверхневих вод значно (майже в 2 рази) зменшилось, але відбулося воно на жаль за рахунок зменшення обсягів виробництва. Слід зазначити, що води малих річок: Білоус та Стрижень - на нагальні потреби міста не використовуються. Стічні води від підприємств міста, комунального господарства і населення скидаються через систему міської каналізації на очисні споруди, що розташовані в районі села Гущин, і після біологічної очистки в р.Білоус. Крім того, такі підприємства як ТЕЦ, ВАТ &quo ;Чексіл&quo ;, ВАТ ЧП &quo ;Хімволокно&quo ; частково скидають після попередньої очистки умовно-чисті стічні води безпосередньо в р.Білоус. Найбільше скидають Чернігівська ТЕЦ та підприємство &quo ;Чернігівводоканал&quo ; (очисні споруди міста). Стічні води Чернігівської ТЕЦ частково використовуються Чернігівським рибокомбінатом для промислового розмноження та вирощування товарної ставкової риби. Решта скидається в р.Десну. Інші три підприємства частково скидають свої води в р.Білоус. Слід зазначити, що в минулому році встановлені ліміти гранично-допустимих скидів (ГДС) не були перевищені. Так за лімітом дозволялось скинути 119142 тис. м3 стічних вод, фактично скинуто в 1996 році 100827 тис. м3, що на 18315 тис. м3 менше від ліміту та на 9320 тис. м3 менше ніж в 1995 році. За доведеним ГДС забруднюючих речовин дозволялось скинути в поверхневі води (р.Білоус і р.Десну) 11868,415 тон, а фактично скинуто в 2008 році 630,126 тон, що на 5238,289 тон менше від ліміту та на 774, 677 тон менше ніж за 2007 рік. Таблиця 1. Граничнo допустимі скиди виробничого управління водопровідао-каналізаційного господарства &quo ;Чернігівводоканал&quo ; (міські очисні споруда) № п/п Найменування речовин Ліміт 2007 рік 2008 рік 2007/2008 1 БПК повне 274,04 374,18 327.4 -46,78 2 Зважені речовини 461,30 523,45 351,5 -171,95 3 Азот амонійний 22,8 357,31 270,8 -86,51 4 Фосфати 159,9 281,57 260,97 -20,6 5 Хлориди 5 695,6 3 442,63 2 877,3 -565,33 6 Сульфати 2 233,5 1 473,3 1 465,3 -8,0 7 Нафтопродукти 2,28 7,62 10,08 2,46 8 Хром 0,04 1,04 0,884 -0,156 9 СПАР 7,3 0 0 10 Капролактам 45,67 0 0 11 Азот нітратний 1 077,9 440,35 323,9 -116,45 12 Азот нітрітний 3,65 56,8 59,7 2,9 13 Залізо 4,56 9,81 5,52 -4,29 14 Нікель 0,46 0,978 1.167 0,189 15 Цинк 0,46 0,614 0,778 0,164 16 Мідь 0,05 1.97 0,212 -1,758 ВСЬОГО. 9 989,51 6971,622 5 955,511 -1016,111 Об'єм скинутих стоків, тис.м3 40 156,1 36'271,9 35361,2 -910,7 За даними еколого-геохімічних досліджень території м.Чернігова, проведених центральною лабораторією державного геологічного підприємства &quo ;Півнуркгеологія&quo ; (ЦЛ ДГП &quo ;Півнуркгеологія&quo ;) та науково-виробничим підприємством &quo ;Алмаз&quo ; (НВП &quo ;Алмаз&quo ;) на замовлення відділу екології міськвиконкому, забруднення р. Десни на відрізку в межах м.Чернігова здійснюється в основному за рахунок виносу забруднюючих речовин природними і штучними притоками: рр.Стрижень, Білоус, скидним каналом Чернігівської ТЕЦ; в значно меншій мірі - за рахунок господарської діяльності на р.Десні (в першу чвргу - річковий порт) і площинного змиву.
Ореоли забруднення донних відкладів і води мають комплексний характер і розташовані компактно в місцях впадіння притоків, а також вздовж правого берега на відрізку порт - ТЕЦ. 1.2 Основні водні об`єкти м. Чернігова. Їх характеристика Річка Стрижень. Найбільше антропогенне навантаження на р.Стрижвнь припадає на відрізок й русла від вул. Горького до її гирла. Від вул. Горького до вул. Київської спостерігаються значні зміни макроскладу води в бік збільшення вмісту натрій- і амоній-іонів, органічних речовин. Дещо менше значення має забруднення води і донних відкладів важкими металами. Нижче вул. Київської спостерігається комплексне забруднення води і донних відкладів важкими металами В забрудненні річки в однаковій мірі беруть участь площинний змив (особливо в нижній течи), промислові стоки і побутове сміття (особливо в середній течії) . Річка Білоус. Р.Білоус в межах м-Чернігова не дуже забруднена. Виявлені високі концентрації міді, цинку і ртугі в донних відкладах потребують додаткової перевірки. Основну роль в забрудненні тут грає площинний змив. Найбільш забрудненими є місця перетину ріки з великими автошляхами, де забруднення має комплексний характер і пов'язане з відходами автошляхів та викидами автотранспорту. Виявлене значне комплексне забруднення ріки в гирлі, мабудь пов'язане з очисними спорудами. Як бачимо з вишенаведених висновків однією з причин.що впливають на якість поверхневих вод в межах міста, є площинний змив. Та це й не дивно. Бо при загальній площі земель, що знаходапься в адміністратавних межах міста (7132 га), та середньорічній кількості опадів в м.Чернігові за останні сім років (586,7 мм) щорічно в вищсзазначвні ріки стікає близько 21 млн. м3 дощових та талих вод, більша частина яких надходить в поверхневі водотоки без будь-якої очистки. І тільки завдяки очисним спорудам зливових та умовно-чистих стоків ВАТ ЧП &quo ;Хімволокно&quo ; і очисних споруд зливових вод масиву &quo ;Бобровиця&quo ; з 515 га міської території дощові та талі води проходять механічну очистку (очищаються від зважених речовин та нафтопродуктів). Таким чином, з загальної кількості дощових та талих вод, що стікають з території міста, тільки 7,2 відсотка (~ 1,5 млн. м3) проходять часткову механічну очистку. Підземні води. Комунально-побутові потреби міста Чернігова забезпечуються за рахунок підземних вод. Населенню міста подається вода тільки з артезіанських свердловин, і тільки дуже в незначній кількості використовується вода окремих шахтних колодязів, яких на сьогодні налічується в місті близько 20 і які при наявності необхідних коштів будуть ліквідовані . 95 відсотків артезіанської води використовується &quo ;Черніпвводоканалом&quo ; для забезпечення потреб населення міста та ВАТ ЧП &quo ;Хімволокно&quo ;. В середньому на кожного жителя міста припадає 98 м3 на рік артезіанської води. а по Україні - близько 87 м на рік. Міська мережа водопроводу відноситься до першої категорії питних водопроводів. Довжина водопроводної мережі більше 480 км. Вода подається за допомогою 4-х насосних станцій. Ліміт споживання артезіанської води за 2007 рік підприємствами міста, за даними &quo ;Чсрніпвводоканалу&quo ;, як в цілому так і окремими підприємствами видержаний.
Опанування нацональною революцю укранського мста зсередини вимага уперто послдовно революцйно дяльности серед укранського мського населення в усх перодах революцйного процесу. Ця дяльнсть значно важчою, нж серед монолтного патротичного селянства. Поперше, через концентрацю ворожо большевицько сили активности у мст. Подруге, через велику кльксть чужого ворожого населення, яке вплива деморалзуючо депримуючо на укранське населення. ¶ потрете, тому, що в наслдок д двох попереднх факторв пересчний моральний патротичний рвень мського елементу значно нижчий, нж на сел. Та, не зважаючи на це, чи якраз через це саме треба з найбльшою наполегливстю над ним працювати, не зважаючи на жодн труднощ жертви. Особлив якост висок квалфкац приднаного мського революцйного елементу та його важлива роля в цлому розвитку революцйно боротьби, а зокрема в виршнй стад, варта поважних трудв жертв. ¶де про розгорнення в мст деологчно- полтично пропаAан-дивно роботи, про ведення революцйних акцй та про органзацйно-кадрову працю
2. Антропогенний фактор та його вплив на організм людини
3. Життя та діяльність митрополита Петра Могили
4. Життя і наукова діяльність Чарльза Дарвіна
5. Життєдіяльність личинок волохокрильців
9. Діяльність органів управління освітою
10. Пророк Мухаммад: життя та діяльність
11. Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств
12. Вплив податкової політики на інвестиційну діяльність
13. Влияние некоторых антропогенных факторов на численность пушных зверей в окрестностях города Пскова
14. Інвестиційна діяльність страхових компаній
15. Життя і творчість Івана Франка
16. Виробничо-торговельна діяльність підприемства
Батут. 
Свечи чайные белые (100 штук). 
Подгузники "Солнце и Луна. Нежное прикосновение", размер: 4/L (7-14 кг), 44 штуки. 17. Діяльність земств у напрямку допомоги населенню
18. Інноваційна діяльність підприємства
19. Антропогенные факторы формирования ландшафтов северной части западного берега р. Иордан
20. Джерела фтору та вплив фтору на людський організм
21. Камерний хор "Оранта". Концертна діяльність та творчі принципи роботи
25. Комерційна діяльність СК "Універсальна"
26. Вплив мобільного телефону на організм людини
29. Геологічна та рельєфоутворююча діяльність льодовиків
Набор детской посуды "Белоснежка", 3 предмета. 
Говорящий планшетик "Сказочка". 
Настольная игра "Каркуша. Маленький Сад". 33. Видавнича діяльність університетських наукових історичних товариств на початку ХХ ст.
34. Діяльність Євгена Коновальця
35. Діяльність ОУН до початку другої світової війни
36. Київська Русь: діяльність київських князів Олега, Ігоря, Ольги
37. Культурницька діяльність єврейських громад в Україні в середньовіччі
41. Життя і творчість С.П. Галябарди
42. Довженко А.П.: cуспільна та філософська діяльність
43. Життя і творчість Степана Васильченко
44. Виробничо-комерційна діяльність ресторану "Гомін Карпат"
45. Комерційна діяльність підприємств
46. Комерційна діяльність приватного підприємства та її ефективність
47. Маркетингова діяльність компанії "Сандора"
48. Товарна політика і комерційна діяльність
Книга-сейф "Двенадцать стульев", 24x17x6 см. 
Велобег "Slider" с ручным тормозом (цвет: матовый черный, 12"). 
Набор "Юный конструктор № 1", 137 деталей. 49. Вплив нейроендокринних факторів на клініко-етологічні особливості бронхіальної астми у дітей
50. Шкідливий вплив алкоголю на організм людини
51. Діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку
53. Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Лубнифарм"
57. Діяльність канцелярії. Атестація і звільнення кадрів
58. Інноваційна діяльність на ринку товарів та послуг
59. Операційна діяльність підприємства
60. Виховна діяльність бібліотек вищих навчальних закладів у сучасних соціально-комунікаційних умовах
61. Групова навчальна діяльність
62. Освітня діяльність як предмет педагогіки вищої школи. Її методологія і категорії
63. Самостійна учбова діяльність молодших школярів
64. Діяльність викладача в процесі навчання
Доска магнитно-маркерная, 60x90 см, алюминиевая рамка, полочка. 
Шезлонг детский "Веселый динозаврик". 
Пазл "Животные Сибири и Дальнего Востока", 55 деталей. 65. Діяльність соціального педагога дозвіллєвої сфери
66. Політичні погляди і діяльність Платона
67. Діяльність Пирятинського сирзаводу
68. Сумісна діяльність психолога та логопеда при роботі з дітьми логопедичних груп
69. Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті
73. Діяльність державної податкової інспекції
74. Діяльність фінансових фондів
75. Інвестиційна діяльність підприємства
76. Фінанси і фінансова діяльність
77. Фінансова діяльність підприємства
78. Фінансова діяльність та політика держави
79. Вплив живих організмів на географічну оболонку
80. Діяльність озер та боліт у формуванні мінеральних ресурсів
Качели детские подвесные "Классик С". 
Стержень для роллеров, синие чернила, F. 
Маркер выделитель текста Edding "E-345/6S", 6 цветов 1-5 мм. 81. Екологія і практична діяльність людини
82. Інвестиційна діяльність в ринковій економіці
84. Інфляція та інвестиційна діяльність
85. Підприємницька діяльність в умовах конкурентного господарювання
89. Біологічна роль марганцю в організмі людини і тварин
92. Рослинність України та вплив на неї антропогенної радіонуклідної аномалії
95. Макросередовище організації і необхідність його вивчення і врахування в стратегії розвитку
96. Естественные и антропогенные негативные факторы
Подгузники Moony, 6-11 кг, экономичная упаковка, 62 штуки. 
Рамка деревянная со стеклом, формат 40х40 см, арт. 2N66. 
Беговел "Funny Wheels Rider Sport" (цвет: зелёный). 97. Антропогенний вплив на біосферу
98. Антропогенные воздействия на водные ресурсы России и сопредельных государств в конце XX столетия
99. Опасные и вредные факторы естественного и антропогенного происхождения
