![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Банковское дело и кредитование
Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції |
міжрегіональна академія управління персоналом сєвєродонецький інститут Контрольна работа З дисципліни Банківське право група: спеціальність правознавство Науковий керівник Гаврилюк Р. А. Сєвєродонецьк, 2007г. Зміст Вступ 3 Правові засади банківської діяльності .4 2. Банківська діяльність та банківські операції .9 Висновки . .15 Список використаних джерел .16 Вступ Розвиток так званого, внутрішнього бартеру, все більш активне проникнення в оборот іноземної валюти, широке розповсюдження всіляких платіжних сурогатів призвели до разбалансування грошової системи. Відбувається різке збільшення прибутків населення, не покріплене відповідним підвищенням обсягів виробництва товарів і платних послуг. Тут відбивається вплив як суб'єктивних, так і об'єктивних чинників - передусім реалізація соціальної програми. Серйозний вплив є і від становлення ринкових відношень, що для нашої економіки, основаної на тоталітарних принципах, виявилося, в відомому ступені неприйнятним. Не спрацьовують економічні міри, що обмежують надмірне наповнення каналів звернення наявними грошами. Ось чому необхідні невідкладні міри, направлені на забезпечення стабілізації банківської справи. Перші кроки вже зроблені. Створена дворівнева банківська система – Національний Банк України (НБУ) в єдиному комплексі з широкою мережею комерційних і кооперативних банків, а також спеціальних кредитних установ. 1. Правові засади банківської діяльності Банківська діяльність як і будь-який інший вид діяльності визначається та здійснюється в Україні тільки на підставі законів України та міжнародних нормативно-правових актів, згода на дію яких на території України надана Верховною Радою України, у встановленому законом порядку. Банківська діяльність з правової позиції є сукупністю правових дій, що здійснюються певними суб'єктами у формі, встановленій законом або договором. Основні правові засади банківської діяльності визначені у Законі України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р., відповідно до положень якого банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України. Також положення цього Закону визначають легальне поняття банку, а саме, банк - це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Від банків слід відрізняти фінансові установи - юридичні особи, які проводять одну або кілька операцій, що можуть виконуватися банками, за винятком залучення вкладів. Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.
Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб. Банки мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їхній власності. Держава не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями держави, якщо інше не передбачено законом або договором. Національний банк України не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку України, якщо інше не передбачено законом або договором. Органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом. Шкода, заподіяна банку внаслідок такого втручання, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному законом. Банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку. Законодавство про господарські товариства поширюється на банки у частині, що не суперечить закону “Про банки і банківську діяльність”. Державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов'язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності. Статут та діяльність державного банку мають відповідати вимогам закону «Про банки і банківську діяльність», інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України. Національний банк України здійснює державну реєстрацію державних банків відповідно до вимог вищеназваного закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Держава здійснює та реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку. Органами управління державного банку є наглядова рада та правління банку. Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначаються наглядовою радою державного банку. Наглядова рада є вищим органом управління державного банку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам та захисту інтересів держави як акціонера державного банку та інші функції, визначені цим Законом. Повноваження виконавчого органу державного банку визначаються його статутом.
Особливий порядок створення встановлено законом для кооперативного банку (ст.8 України Закону &quo ;Про банки і банківську діяльність&quo ;) та банку з іноземним капіталом, тобто банку, у якому частка капіталу, що належить хоч би одному нерезидентові, перевищує 10 відсотків (ст. 21 Закону). Державну реєстрацію банків здійснює Національний банк України відповідно до вимог Закону України &quo ;Про банки і банківську діяльність&quo ; та нормативно-правових актів Національного банку України. Уповноважені засновниками банку особи подають Національному банку України для державної реєстрації такі документи: 1) заяву про реєстрацію банку; 2) установчий договір (крім державного банку); 3) статут банку; 4) рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або постанову Кабінету Міністрів України про створення державного банку; 5) бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближчі три роки згідно зі встановленими Національним банком України вимогами; 6) інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть істотну участь у банку. У разі коли засновником банку є юридична особа, надається інформація про членів ради директорів і осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі; 7) бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітні періоди (квартали) - для учасників - юридичних осіб, які матимуть істотну участь у банку, довідку Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) - для учасників - фізичних осіб, які матимуть істотну участь у банку; 8) відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії; 9) копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку, що встановлюється Національним банком України; 10) нотаріально засвідчені копії установчих документів учасників, які є юридичними особами та матимуть істотну участь у банку; 11) копії звіту про проведення відкритої підписки на акції - для банку, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства; 12) відомості про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку. Національний банк України у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних внесків засновників та інших учасників банку. Рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній реєстрації банку приймає Національний банк України не пізніше 3-місячного строку з моменту подання повного пакета документів, зазначених у ст. 21 Закону. Національний банк України може вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах. Реєстрація банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи. Національний банк України видає банку свідоцтво про його державну реєстрацію за встановленою ним формою. За наявності підстав, зазначених у ст. 18 Закону України &quo ;Про банки і банківську діяльність&quo ;, Національний банк може відмовити в державній реєстрації банку.
Українська дипломатія повинна була сприяти ОСБВ, переправляти його матеріали дипломатичною поштою, надавати відомості зарубіжної преси. Банківські та кредитні установи на вимогу ОСБВ також мали постачати його необхідною інформацією. Службовці ОСБВ були вправі відвідувати в'язниці та допитувати заарештованих. Усі справи та бюджет відділу становили сувору державну таємницю [336]. У наявних архівах дуже мало документів щодо оперативної діяльності ОСБВ. Проте й ті матеріали, що збереглися, дозволяють скласти певне уявлення про поточні справи відділу. Насамперед робота спрямовувалась на розслідування протиправних дій у сфері державного управління, котрі мали ознаки політичних злочинів. Так, у рапорті начальника ОСБВ начальнику штабу Гетьмана від 29 липня 1918 р. йшлося про серйозні службові зловживання начальника загального департаменту МВС, члена партії соціалістів-революціонерів (есерів) Тоцького, котрий відав кадровими питаннями в органах внутрішніх справ. Тоцький намагався "протягти" до центральних і місцевих підрозділів МВС своїх однодумців і "товаришів по партії", перешкоджав затриманню осіб, які вели антидержавну пропаганду [337]. У червні 1918 р. у зв'язку зі встановленням певних відносин між Гетьманатом і радянською Росією МВС поставило питання про посилення нагляду за особами, що прибувають з російського боку (як уже згадувалося, серед них траплялося чимало шпигунів, диверсантів та осіб, що мали завдання підтримувати антигетьманське підпілля, вести підривну пропаганду та терористичну діяльність)
2. Фінансова діяльність та політика держави
3. Валютний ризик в діяльності банківської системи
4. Аналіз банківської діяльності
9. Формування та розвиток банківської системи України
10. Правові засади здійснення аудиторської діяльності
11. Правові засади митного права та страхової діяльності
12. Структура й функції інтегрованої банківської інформаційної системи
13. Недовіра людей до банківської системи - це перший крок до створення якісно нової економіки
14. Присутність іноземного банківського капіталу в Україні
15. Банківські операції з кредитування юридичних осіб
16. Види комерційних банків, крітерії їх класифікації та особливості побудови і функціонування
17. Організаційно–правові засади та системи органів управління в агропромисловому комплексі
18. Київська Русь: діяльність київських князів Олега, Ігоря, Ольги
19. Правові засади виконання дохідної частини бюджету
21. Інвестиційна діяльність страхових компаній
25. Підвищення ефективності використання ОВФ в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства
26. Джерела і основні риси права в україні першої половини 19 віку, та початок 20 в.
27. Діяльність уряду України в галузі екології
28. Видавнича діяльність. Комп’ютерні видавничі системи
30. Маркетингова діяльність комерційного банку
31. Інвестиційна діяльність страхових компаній
32. Життєдіяльність личинок волохокрильців
34. Геологічна та рельєфоутворююча діяльність льодовиків
37. Характеристика емоцій і почуттів, їх вплив на діяльність юриста
41. Кирило Розумовський та його меценатська діяльність
42. Наукова та громадська діяльність В.Б. Антоновича
43. Утворення та діяльність українських політичних партій у Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.
44. Діяльність першого професійного театру Полтави
45. Довженко А.П.: cуспільна та філософська діяльність
46. Проблематика роману Т. Манна "Королівська високість"
47. Виробничо-комерційна діяльність ресторану "Гомін Карпат"
49. Комерційна діяльність посередницьких підприємств
50. Маркетингова діяльність Call-центру Окі-Токі ТОВ "Масском"
51. Міжнародна діяльність автомобільного концерну BMW
53. Збутовадіяльність ЗАТ "Оболонь" та оцінка її ефективності
57. Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Nadiya"
58. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
59. Міжнародна фінансово-інвестиційна діяльність
60. Система стимулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні держави та регіонів
61. Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку
62. Діяльність канцелярії. Атестація і звільнення кадрів
63. Діяльність органів управління освітою
64. Інтелектуальна власність та авторське право
65. Операційна діяльність підприємства
66. Групова навчальна діяльність
67. Освітня діяльність як предмет педагогіки вищої школи. Її методологія і категорії
68. Самостійна учбова діяльність молодших школярів
69. Діяльність викладача в процесі навчання
73. Сумісна діяльність психолога та логопеда при роботі з дітьми логопедичних груп
74. Діяльність психолога освітньої організації з розвитку особистості дитини
75. Пророк Мухаммад: життя та діяльність
76. Соціально-педагогічна діяльність як професія
77. Життя і діяльність О. Конта
78. Діяльність підприємства з ремонту та обслуговування автотранспорту
79. Активна діяльність як об’єкт вивчення філософії
80. Діяльність державної податкової інспекції
81. Діяльність фінансових фондів
82. Інвестиційна діяльність підприємства
83. Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств
84. Фінансова діяльність акціонерних товариств
85. Фінансова діяльність субєктів господарювання
89. Інвестиційна діяльність у вільних економічних та офшорних зонах
90. Інноваційна діяльність підприємств: стан, проблеми й ефективність здійснення
93. Банківська система України
94. Банківська і страхова справа
95. Модель фінансової діяльності комерційного банку та її застосування на прикладі АКБ "Правекс-банк"
96. Розрахунки обов’язкових економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків
97. Теоретичні основи фінансового управління діяльності комерційних банків
98. Шляхи вдосконалення кредитної діяльності ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"