![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Культурне життя в Україні у другій половині 40-х - на початку 50-х років ХХ століття |
Реферат з історії України Культурне життя в Україні у другій половині 40-х-на початку 50-х років ХХ століття План1. Відбудова і розвиток освіти. Впровадження обов'язкового семирічного навчання 2. Наука. Розгром генетики та &quo ;лисенківщина&quo ; в Україні 3. Становище та розвиток літератури і мистецтва. &quo ;Жданівщина&quo ; та боротьба з космополітизмом в Україні Література 1. Відбудова і розвиток освіти. Впровадження обов'язкового семирічного навчанняУ розореній війною республіці кошти і трудові ресурси спрямовувалися насамперед на відбудову промисловості. Тягар піднесення з руїн навчальних і культурних закладів, особливо в сільській місцевості, держава звично переклала на плечі самого населення, всіляко пропагуючи так званий &quo ;метод народної будови&quo ;. При цьому обов'язок безоплатної позаурочної роботи на розчищенні руїн і будівництві був покладений не лише на всіх дорослих, але й на дітей. У 1944-1950 pp. було відбудовано й споруджено нових 1 669 шкіл на півмільйона учнівських місць. Хоча відновлена шкільна мережа у 1950 р. й досягла довоєнного рівня, проте вона вже не відповідала зрослим потребам, адже за парту тоді сідали не лише діти шкільного віку, але й мільйони так званих &quo ;переростків&quo ; - молоді, що впродовж війни була позбавлена можливості навчатися. В Україні нараховувалося 6,8 млн. школярів, більшості з яких довелося навчатися у ледь пристосованих для занять приміщеннях, що не відповідали елементарним вимогам. Навіть через 10 років по війні третина шкіл республіки все ще працювала у дві, а то й три зміни. Хронічно бракувало шкільного обладнання, підручників, зошитів (у сільській місцевості для писання залюбки використовувалися незадруковані газетні береги). Особливої гостроти набула проблема забезпечення шкіл кваліфікованими вчительськими кадрами. Війна негативно вплинула на фізичний і морально-психологічний стан дітей, зробивши багатьох із них сиротами, переважна більшість були свідками руйнувань, насильства, загибелі людей. Із настанням миру якість життя залишалася надзвичайно низькою. Голод, що охопив Україну у 1946-1947 pp., призвів до нових людських жертв. У 1947 р. в дитячих будинках перебувало близько 110 тис. сиріт. Підлітки, здобувши тільки початкову освіту, внаслідок скрутних матеріальних умов часто змушені були думати не про навчання, а про шматок хліба й шли працювати в колгоспи, на фабрики й заводи. Зростала мережа ремісничих училищ і шкіл фабрично-заводського навчання, куди набиралася молодь із початковою й неповною середньою освітою. Держава була зацікавлена в навчальних закладах саме такого типу, оскільки в них швидко (впродовж півроку, максимум - двох років) готувалися кадри робітників. Вихованцям забезпечувалося проживання в інтернатах, безкоштовне харчування і спецодяг, що приваблювало певну частину позбавлених батьківського піклування підлітків із розорених війною міст і сіл України. Однак держава зобов'язувала випускників цих навчальних закладів працювати за призначенням на шахтах, фабриках і заводах, І розташованих назагал за межами України - на Уралі, в Сибіру й Далекому Сході.
Вузька фахова підготовка, яку давали ремісничі училища й школи ФЗУ, позбавляла їхніх випускників можливості здобути вищу освіту. Приплив добровільних вступників був незначним, тому держава здійснювала примусову мобілізацію молоді до цих навчальних закладів. Для навчання дорослих була створена широка мережа вечірніх шкіл, хоча освіту у них навряд чи можна було вважати повноцінною. У 1953 р. в Україні було впроваджено обов'язкову семирічну освіту. Відновилася діяльність усіх вищих навчальних закладів. У 1950 р. їх нараховувалося 160, в тому числі 7 університетів, 52 педагогічних, 45 технічних,19 сільськогосподарських, 14 медичних, 9 мистецьких, 6 правничо-економічних інститутів. Число студентів зросло з 99 тис. у 1946 р. до 325 тис. у 1956 p., правда, близько половини із них навчалися на заочних та вечірніх відділеннях, котрі ніколи не давали якісної освіти. Характерною рисою навчально-виховного процесу у загальноосвітніх і фахових школах та вузах була його заполітизованість і мілітаризація. Політичне виховання в дусі відданості партії більшовиків провадилося не тільки через піонерські та комсомольські організації, що охоплювали майже всю учнівську молодь, але й під час викладання всіх, в тому числі природничих і математичних дисциплін. Найбільше ідеологічне навантаження було покладене на курс історії СРСР, що після війни набув відверто великодержавницько-шовіністичного російського забарвлення. До того ж, викладання у переважній більшості вузів республіки здійснювалося мовою панівної нацменшини - російською. У вузах значну частину навчальних програм займало обов'язкове викладання марксизму-ленінізму на підставі сталінського &quo ;Короткого курсу історії ВКП (б)&quo ;. 2. Наука. Розгром генетики та &quo ;лисенківщина&quo ; в УкраїніУ 1950 р. кількість науково-дослідних установ в Україні становила 462, а чисельність працівників у них досягла 22,3 тис. чоловік. Головною науковою установою України залишалася Академія Наук УРСР, яку очолював біолог зі світовим іменем О. Палладій. У республіці в 1946р. було запущено перший в СРСР атомний реактор. Завдяки подвижницьким зусиллям видатного українського вченого С. Лебедева, якого власті підозрювали в &quo ;буржуазній лженауковості&quo ;, в Інституті електротехніки АН УРСР було створено лабораторію моделювання та обчислювальної техніки, що започаткувала дослідження в галузі кібернетики. У 1948-1951 pp. тут створюється перша в СРСР мала електронно-обчислювальна машина &quo ;МЕОМ&quo ;, що на той час відповідала рівню світових стандартів. Учені інституту електрозварювання АН УРСР удосконалили і запропонували для масового впровадження в практику автомати зварювання металу під флюсом. Цей метод, розроблений під керівництвом Є. Патона докорінно змінив технологію багатьох галузей виробництва, сприяв підвищенню продуктивності праці, збільшенню випуску металопродукції. Нова технологія була з успіхом застосована при спорудженні газопроводу Дашава-Київ, де 80% стиків труб було зварено автоматами під флюсом. Існуюча в УРСР система керівництва наукою створювала умови для засилля посередностей, людей споживацького гатунку, корисливців, авантюристів.
Унаслідок цього деякі перспективні напрями наукових досліджень, зокрема генетика, були оголошені ідеалістичними, &quo ;лженауковими&quo ;. Так, на серпневій (1948) сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, підтриманий верхами, у тому числі й Сталіним, невіглас і шахрай Т. Лисенко після довгої боротьби, що почалася ще в 30-ті роки, здобув остаточну перемогу над своїми науковими опонентами. Почалися переслідування і розправи, жертвами яких стали також вчені, що працювали на Україні. У Харкові були звільнені з роботи завідуючий кафедрою генетики і дарвінізму університету професор І. Поляков і професор сільськогосподарського інституту С. Делоне. Розгром генетики, що отримав назву &quo ;лисенківщина&quo ;, став однією з ганебних сторінок в історії біологічної науки. Він спричинив відставання Радянського Союзу в цій галузі у наступні десятиліття. 3. Становище та розвиток літератури і мистецтва. &quo ;Жданівщина&quo ; та боротьба з космополітизмом в УкраїніПо закінченню війни окремі письменники, в умовах певного послаблення контролю з боку режиму, спробували дещо відійти від партійних настанов в галузі літератури. Відновлення ідеологічного тиску на суспільство було довірено Андрію Жданову - секретарю з ідеології, близькому помічникові Й. Сталіна. Ідеологічна кампанія, що в сучасній історичній науці отримала назву &quo ;жданівщина&quo ;, була спрямована насамперед проти тих, хто прагнув послаблення ідеологічного тиску з боку керівної комуністичної партії. Водночас ця кампанія мала на меті ще більше піднести значення російської культури і науки на противагу успіхам інших народів. Протягом 1945-1948 pp. було прийнято чотири постанови ЦК ВКП (б) про спрямування розвитку літератури і мистецтва. У липні 1946 р. ЦК ВКП (б) звинуватив українських комуністів у неправильному доборі кадрів та їхній недостатній політико-ідеологічній підготовці в галузі науки, літератури і мистецтва, де &quo ;існує ворожа буржуазно-націоналістична ідеологія&quo ; і &quo ;мають місце українські націоналістичні концепції&quo ;. Відповідно до рішень у Москві, ЦК КП (б) У ухвалив низку постанов, метою яких було &quo ;поставити на місце&quo ; українських радянських літераторів та митців: &quo ;Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури&quo ;, Про журнал &quo ;Вітчизна&quo ;, &quo ;Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи до його поліпшення&quo ;, &quo ;Про стан і заходи поліпшення музичного мистецтва на Україні у зв'язку з постановою ЦК ВКП (б)&quo ;Про оперу &quo ;Велика дружба&quo ; В. Мураделі та ін. В критиці творів та їх авторів переважали обвинувачення у &quo ;буржуазному націоналізмі&quo ;, ставилися вимоги &quo ;викривати ворогів народу&quo ;. Наприклад, праця &quo ;Нарис історії української літератури&quo ;, на думку партійних керівників, мала суттєві &quo ;недоліки&quo ;, бо її автори &quo ;перекрутили&quo ; марксистсько-ленінське розуміння історії української літератури і подали її начебто в буржуазно-націоналістичному дусі. Редакція журналу &quo ;Вітчизна&quo ;, зокрема головний редактор Ю.
Спливе багато води, перш ніж культурне життя України знову зануртує з такою ж силою. Література й мистецтво. Багато бароккових рис позначилося на творах так званих «перелітних птахів», тобто українців, що навчалися в польських чи західноєвропейських університетах і повернулися до Києва, щоб викладати в Академії. Зважаючи на їхню європейську освіченість, Петро 1 покликав їх очолити в Росії церковні та освітні установи. Найвидатнішими серед них були Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Дмитро Туптало та Симеон Полоцький. Але було й багато інших. Між 1700 і 1762 рр. понад 70 українців та білорусів обіймали найвищі церковні посади імперії, тоді як росіяни — лише 47. Хоч більша частина їхньої творчої кар'єри проходила на Півночі, деякі з цих мандрівних учених-священиків ще за свого перебування в Києві зробили значний вклад у культуру. Так, викладаючи поетику в Київській академії, Прокопович у 1705 р. написав свою знамениту історичну драму «Володимир», що оспівувала введення християнства на Русі. Присвячена Мазепі та Петру 1, п'єса містила яскраво виражені ознаки патріотизму, зокрема у трактуванні Прокоповичем Києва як «другого Єрусалиму»
1. Культурно-освітнє життя на Західно-Українських землях в другій половині ХІХ ст
2. Історія первісного суспільства на українських землях
3. Культурно-національний рух на українських землях у ХVІ-ХVІІ ст.
4. Еволюція форм грошей на українських землях
5. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.
9. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст.
10. Виникнення перших українських молодіжних організацій у діаспорі
11. Радянський режим на західноукраїнських землях
12. Адміністративне судочинство: концептуальні підходи українських вчених періоду незалежності України
13. Особливості перекладу англійських та українських юридичних термінів
14. Бойовий шлях українських січових стрільців
15. Національно-культурне відродження на західноукраїнських землях в кінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.
16. Перехід українських націоналістів на антинімецькі позиції
17. Промисловий розвиток українських земель у довоєнних п’ятирічках
18. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIX ст.
19. Українські землі під владою Австрійської та Російської імперій
20. Українські землі у складі ВКЛ. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини
21. Вплив анархістських доктрин на світогляд українських істориків
25. Сексуальна культура сучасних українських підлітків: соціологічний аспект проблеми
26. Назви передвесільних і передшлюбних обрядів в українських східнослобожанських говірках
27. 3 найбільш визначні події у економічному (зовнішньоекономічному) житті України у 2004 -2005 роках
28. Голодомор 1932-1933 років на Україні
29. Етнополітика та її особливості в різні періоди життя українського народу
30. Культурні процеси на початку XX ст. в Україні крізь призму політики
31. ОУН і УПА як історична реальність суспільно - політичного життя України
32. Релігійне життя України в роки війни та післявоєнний час
33. Архітектура України кінця ХVII століття
34. Культурний розвиток України в XV-XVII ст.
35. Літературно–теоретичне мислення в київських поетиках XVII – першої половини XVIII століття
36. Вибори та їх роль у політичному житті України
37. Релігія в житті українського народу
42. Українська архітектура другої половини XVII-XVIII ст.
43. Скульптура України в другій половині XVII-XVIII ст.
44. Український театр другої половини ХІХ століття
46. Філософія України другої половини ХІХ - поч. ХХ ст
49. Державний лад України в роки Другої світової війни
51. Розвиток господарсько-правової науки в період з другої половини 1950-х років по кінець 1980-х
52. Беларускія землі ў другой палове XVІІ–XVІІІ ст.
53. Дворянська історіографія в Росії у другій половині XVIII столітті
57. Міжнародні відносини у другой половині 80-х—90-тих рр.
58. Національно-духовне відродження України у першій половині XIX ст.
59. Німеччина у другій половині ХІХ ст.
60. Політична ситуація на Україні наприкінці XIV — у першій половині XVI ст.
61. Початкова освіта у Гетьманщині (друга половина XVII-XVIII cт.)
62. Радянський Союз у другій половині ХХ ст.
63. Сполучені Штати Америки у другій половині ХХ ст
64. Україна в першій половині 1950-х років
65. Україна у Другій світовій війні
66. Українська культура першої половини ХІХ століття
68. Українське питання в політиціпольського еміграційного уряду та підпілля в роки Другої Світової війни
69. Школа та освіта в Україні наприкінці XVI - першій половині XVII ст.
73. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX—початку XX століття
76. Происхождение Солнечной системы и Земли
77. Планета Земля
78. Солнечная система (Солнце, Земля, Марс)
79. Форма, размеры и движения Земли и их геофизические следствия. Гравитационное поле Земли
80. Особенности искусственных спутников земли на примере спутниковых систем связи
81. Абиогинез. Возникновение жизни на Земле
82. Распространение животных на Земле
84. Проблемы обеспечения продовольствием и перенаселение Земли
90. Развитие жизни на Земле в протейскую эру
92. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
94. Гражданское законодательство России в 1 половине 19 века
96. Плата за землю
97. Право собственности на землю
98. Апология рабовладения на Юге США в первой половине XIX века