|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право История государства и права зарубежных стран
Господарство України періоду утвердження капіталізму |
Фонарь желаний бумажный, оранжевый. 
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА по дисциплине "Экономическая история" Розділ 1. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ ПЕРІОДУ УТВЕРДЖЕННЯ І РОЗВИТКУ КАПІТАЛІЗМУ. Раздел 2. ИСТОРИЯ ЭКОНОМИЧЕСКИХ РЕФОРМ В КИТАЙСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКЕпо специальности : Менеджмент в производственной сфере по розделу учебного плана : Экономическая стория преподаватель, консультант : Калинничева Г.И. Розділ 1 ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ ПЕРІОДУ УТВЕРДЖЕННЯ І РОЗВИТКУ КАПІТАЛІЗМУ. План 1. Вступ 2. Посткріпосницьке село Перенаселення і нестача землі Переселення на Схід Розшарування селянства Економічний занепад дворянства Комерційне сільське господарство 3. Індустріалізація Нові галузі промисловості Колоніальне життя Розвиток міст Виникнення пролетаріату Індустріалізація українців 4. Висновки Протягом ледь не всього XIX ст. нові ідеї, політичні перевороти та суспільні реформи привертали до себе увагу європейців, отже й українців. Однак паралельно з цим розвивався менш помітний, проте набагато глибший процес змін, а саме - промислова революція. Ще ніколи від кам'яного віку, коли людина навчилася обробляти землю, не відбувалися такі докорінні зміни в усіх царинах людського життя, як ті, що були викликані появою машини. Втім на Україні індустріалізація спочатку відбувалася повільно, й величезна більшість її населення лишалася такою, якою вона були протягом тисячоліть, - хліборобами. Але, нарешті розвинувшись наприкінці XIX ст. в деяких регіонах України, індустріалізація стала швидко набирати широкого розвою. Внаслідок цього несподівано виник конфлікт між двома цілком різними системами виробництва, суспільної організації, та людських цінностей - однією, пов'язаною з модернізованим містом, пролетаріатом і машинами, та іншою - традиціоналістським селом, селянином і ручною працею. Тертя, суперечності та дилеми, що виникали з цього протистояння, формували плин української історії протягом не одного десятиліття XX ст. Посткріпосницьке село Хоч скасування кріпаччини у 1861 р. звільнило селян Російської імперії від цоміщиків, воно не покращило їхнього економічного становища. Описи життя селян після розкріпачення нагадують нескінченний плач над їхніми бідами. Безпосередньою причиною деяких із них були хибні розрахунки архітекторів реформ. Непоправною їхньою помилкою стало обкладення селян занадто великим фінансовим тягарем за умов кричущої обмалі землі. Крім обтяжливих виплат за свої наділи, селяни були вимушені платити подушний податок, а також непрямі податки на цукор, чай, тютюн, бавовну, вироби з металу і, що особливо важливе, на горілку. Під кінець XIX ст. урядова комісія доповідала, що з урахуванням компенсації за землю селяни сплачували у 10 разів більше податків, ніж дворяни. Навіть після скасування подушного у 1886 р. та компенсаційних виплат у 1905 р. більшу частину жалюгідних селянських грошей з'їдали непрямі податки. Щоб виконати свої фінансові зобов'язання, деякі селяни або позичали гроші у заможніших сусідів, або, що особливо спостерігалося на Правобережжі, - у євреїв-лихварів. Але оскільки проценти часто перевищували 150, селяни, як правило, тільки глибше в'язли у боргах. Інші намагалися продати отриманий ними незначний надлишковий продукт, але дрібне підприємництво не могло давати прибутку в ситуації, коли попит невеликий, ринки збуту віддалені, а ціни надто низькі.
Врешті-решт, найбідніші селяни за надзвичайно низьку платню часто наймалися на роботу до своїх колишніх поміщиків чи багатих селян. Зрозуміло, що хронічний брак грошей, характерний для 90% населення України, мав значні наслідки для економіки. Більшість селян не могли дозволити собі купити ні додаткової землі для прирощення наділів, ні сучасного реманенту (вже не кажучи про машини) для підвищення продуктивності. На Ліво- та Правобережжі близько половини селян не мали ні коней, ні якісного залізного реманенту. Селянин-орач, упряжений в дерев'яний плуг, був на Україні звичайним явищем. Відсутність достатньої кількості грошей ослаблювала внутрішній ринок України й перешкоджала розвиткові торгівлі, промисловості та міст, перетворюючи країну на застійну калюжу в економіці імперії. Проте з точки зору селянина основною причиною його недолі був брак не грошей, а орної землі. Врешті-решт без грошей можна ще прожити, роздумував він, а як прожити без землі? Крихітні наділи 1861 р., які на Україні були меншими, ніж будь-де в імперії, ледве могли задовольнити скромні потреби своїх власників. А природна стихія ускладнювала ці проблеми до катастрофічних розмірів. У другій половині ХІХ ст. Російська імперія, як і більшість країн Європи, переживала демографічний вибух. Між 1861 та 1897 рр. її населення зросло з 73 млн. до 125 млн. У 1917 р. воно сягнуло 170 млн. На Україні чисельність населення за менш ніж 40 років зросла на 72%. Оскільки більшість українців проживала на селі, демографічне зростання найяскравіше відчувалося саме тут. У 1890 р. на кожен акр орної землі Право- і Лівобережжя припадало майже вдвоє більше населення, ніж у 1860 р., що перетворило ці регіони на найгустіше заселені в Європі, з кількістю жителів на одному акрі орної землі вдвічі більшою, ніж в Англії. Чому ж стався цей раптовий стрибок? Передусім, завдяки поліпшенню медичного обслуговування, якому сприяли земства, різко зменшився коефіцієнт дитячої смертності, а це значною мірою сприяло зростанню населення. І все ж слід зауважити, що попри всі покращення у медичному обслуговуванні смертність на кожну тисячу жителів Російської імперії була вдвічі вищою, ніж її середній показник у Західній Європі. Наслідки цих взаємопов'язаних проблем - перенаселення й нестачі землі - незабаром дали себе відчути в українському селі підвищенням цін на землю. У деяких регіонах, і насамперед у південних степах, у 1900 р. вони у три- чотири рази перевищували ціни 1861 р., ще більше унеможлививши купівлю селянами додаткової землі, якої вони так потребували. Іншим наслідком перенаселеності стало безробіття. Підраховано, що у 1890-х роках наявна на Україні робоча сила сягала майже 10,7 млн. чоловік. Із них сільське господарство потребувало 2,3 млн, в інших галузях економіки працювало 1,1 млн. Решта - 7,3 млн, або 68% робочої сили, становили надлишок і в величезній масі своїй були безробітними або не повністю зайнятими, практично ведучи напівголодне існування. Не дивно, що за рівнем життя українці залишалися далеко позаду Заходу. Наприклад, у 1900 р. середньостатистичний датчанин щороку споживав 2166 фунтів хліба, німець - 1119, а мадяр - 1264 фунти.
Проте на Україні, де хліб являв собою вагоміший, ніж на Заході, компонент раціону, середньорічний рівень споживання становив лише 867 фунтів - і це в країні, яку називали житницею Європи. У відчайдушних пошуках землі селяни ладні були зробити все, щоб мати її більше. Один із способів полягав в обробці великої ділянки поміщицької землі без усякої плати взамін за право господарювати на меншому наділі. І хоч такий стан речей надто вже нагадував кріпацтво, багато селян не мали іншого вибору, як погоджуватися з ним. Радикальнішим виходом із ситуації була еміграція. Але на відміну від західних українців, яким у пошуках землі та роботи доводилося пливти за океан, східним українцям не треба було виїжджати за межі Російської імперії. Вони могли суходолом дістатися (часто долаючи такі ж відстані, як між Східною Європою та Америкою) незайманих земель російського Далекого Сходу, особливо в басейні Амуру, у Приморському краї. Між 1896 і 1906 рр., після спорудження Транссибірської. залізниці, на Схід переселилося близько 1,6 млн українців. Суворі умови змусили багатьох повернутися додому. І все ж, незважаючи на це, у 1914 р. на Далекому Сході постійно проживало близько 2 млн українців. До того ж на Схід у пошуках земель переселилося вдвоє більше українців, ніж росіян. Таким чином, саме коли прерії Західної Канади освоювали західні українці з Габсбурзькоі імперії, східні українці орали землі Тихоокеанського узбережжя Росії. Це було виразним свідченням того, на що готові були українські селяни, аби отримати землю. Попри загальне безпросвітне становище селян деякі з них, як водиться, хазяйнували краще за інших. Унаслідок цього майнове розшарування між селянами стало помітнішим після реформи. Соціально-економічна.структура українського (як і російського) села в сутності відповідала знаменитому вислову Олдоса Хакслі про те, що люди звичайно діляться на вищих, середніх та нижчих. Українське селянство згодом стало складатися з відносно багатших, яких називали куркулями; господарів середнього достатку, тобто середняків; та бідних селян, або бідняків. Укріїнські селянки за працею. Кінець ХІХ ст. Завдяки поєднанню натужної праці, ініціатив-ності, землеробського талан-ту з (що досить часто траплялося) експлуатацією односельців близько 15-20% селян удалося збільшити наділи й накопичити деякі багатства, в той час як інші дедалі глибше погрузали у злиднях. Шлюби в межах своєї верстви допомагали куркулям збільшувати й протягом наступних поко-лінь утримувати свої володіння. Середній представник цієї верстви мав від 65 до 75 акрів землі, кілька коней та сільськогосподарську техніку. Вони часто наймали батраків і вели комерційне сільське господарство. Услід за Леніним радянські вчені особливо гостро засуджували цих селян, розглядаючи їх як сільську буржуазію та експлуататорський клас. Проте багато західних учених застерігають від перебільшення соціально-економічних розбіжностей між куркулями та іншими селянами. І хоч куркулі й справді експлуатували бідніших земляків, а ті часто їх ненавиділи і заздрили їм, куркулі вважали себе й продовжували лишатися в очах інших селянами, які не мали жодного відношення до міщан чи дворян.
Переведення в дйснсть наших постанов одбувалось нершуче, неупевнено, з огляданням на помщицтво, з прислуханням до Aвалту фабрикантв, заводчикв. Ми навть мусли давати роз'яснення панам помщикам. Голова @енерального Секретарату через кльки днв по випуску Унверсалу мусв заспокоювати великих землевласникв, цукрових заводчикв инчих переляканих панв, натякаючи м, що, хоч земля й одбраться у них, але, може, якось буде м вдшкодовання. Це роз'яснення конче треба було дати, бо промисловц дуже хвилювались. А ми ж так боялись, щоб промисловсть на Укран не постраждала. Ми зовсм не хотли бути большевиками, як вносили анархю в ндустрю, як демаAоAчно одбрали в помщикв землю й без усяких церемонй вддавали селянам. Так само ми не посмли й пальцем чпнути фнансового капталу на Укран, ц найбльшо фортец сучасного капталзму. Ми корчились од браку грошей, не знали чим платити залзничникам, робтникам, не мали чим навть свох служачих удержувати, викликали проти себе невдоволення, наражали самий престж укрансько влади на небезпеку, а чпнути банки, де лежали потрбн для краю грош, ми няк не смли
1. Держава і право України в період перебудови соціалізму
2. Роль і значення АПК для господарства України
3. Сучасний стан сільского господарства України
4. Газета "Сільські вісті" як об’єкт висвітлення проблеми сільського господарства України
5. Антрапалогія капіталізму і культаў
10. Найдавніший одяг на теренах України. Вбрання періоду Київської Русі
11. Специфіка адаптації протестантських церков до українських реалій в період незалежності України
12. Аналіз інноваційної діяльності підприємств України за період 2002-2008 рр
13. Інтеграція України у світове господарство
14. Сільське господарство i харчова промисловість України
15. Присутність іноземного банківського капіталу в Україні
16. Аудиторська перевірка Національного банку України
Набор детской посуды "Тачки. Дисней", 3 предмета. 
Бокс с наклейками "Чемпионат мира по футболу FIFA 2018" (50 пакетиков в боксе). 
Набор универсальных прозрачных обложек для учебников, 120 мкм, 232x455 мм, 20 штук. 17. Етнополітика та її особливості в різні періоди життя українського народу
18. Італія, Франція, Іспанія та США у міжвоєнний період
19. Період Гетьманату в Україні
20. Україна в період повоєнної відбудови
25. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
26. Конституционный Суд Украины (Конституційний Суд України)
27. Політичні права і свободи громадян України
28. Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа)
29. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
30. Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 - 1924 року
31. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
32. Історія України
Пепельница S.Quire круглая c откидной крышкой, сталь, покрытие никель и черная краска, 67 мм. 
Антистрессовая подушка под шею "Микс". 
Игра настольная "7 на 9 multi". 33. Історія соборності України
34. Гетьман Іван Мазепа - державний та політичний діяч України
35. Походження людини та її поява на території України
36. Історія держави та права України
37. Культура України в 30-х рока
41. Олігополія. Антимонопольне законодавство України
42. Розвиток освіти в період Київської Русі і доби козаччини
43. Основні напрямки зовнішньої політики України
44. Господарське право України
45. Конституційний суд України
Ящик для игрушек "Кристалл". 
Балерины. 5 часов активной игры. Более 400 наклеек!. Пратт Леони
Настольная игра "Кортекс. Битва умов". 49. Проект кримінального кодекса України
51. Державний бюджет України і бюджетне право
52. Сбалансованість бюджета України
53. Фінансові методи збільшення капіталу
58. Вплив російської кризи на економіку України
59. Місце України в глобалізаційних процесах
60. Особливості перехідної економіки України
61. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
62. Розміщення і розвиток автомобільної промисловості України
64. Органи внутрішніх справ України
Настольная семейная игра "Ловушка для пингвина". 
Качели детские деревянные "Волна". 
Соковарка "Webber" ВЕ-06. 65. Грошові розрахунки в господарському обороті України
66. Біохімія трансгенної картоплі в умовах України
67. Облік валютних коштів, повязаних з рухом статутного капіталу
68. Стан співробітництва України з Міжнародним валютним фондом
69. Інформаційна політика України
74. Культура та побут населення України
75. Легка промисловість України i транспорт
76. Чорна i кольорова металургія України
77. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщиння
79. Зародження партійно-радянської преси України
80. Проблеми золотоносності надр України
Чехол стеганый сменный "Нордтекс" (для подушки 70х70 см), на молнии. 
Светильник настольный Лючия "Верона", 552, 60 Вт, Е14 (бежево-серый). 
Рюкзачок "Олень". 81. Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр
82. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
84. Ґрунти України
85. Перши президенти незалежної України (політичні портрети)
91. Позиковий капітал у системі товарних відносин. Банки - інструмент руху позикового капіталу
92. Порівняльний внвліз діяльності страхових компаній на ринку України
93. Ринок цінних паперів України
94. Складові частини (сектори) ринку позикових капіталів. Поняття банківської ліквідності
95. Структура страхового законодавства України
96. Фінансова складова діяльності Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України"
Магнитно-маркерная доска, 53x41 см. 
Горшок эмалированный с крышкой, 1,5 л. 
Кружка "Лучший Папа", с рисунком. 98. Формування та розвиток банківської системи України
99. Аналіз формування капіталу комерційного банку АКБ "Приватбанк"
Совок большой. 
