![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Шляхи формування потенціального словника в школі |
ВСТУП На сучасному етапі вивчення іноземної мови навчання потенціальному словнику відіграє одну з важливих ролей, адже в цілому ми часто стикаємося з ним в різних видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі. Потенціальний словник є потужним фактором у розширенні доступу до більш широкого кола текстів та забезпеченні більш глибокого їх розуміння, тому йому належить визначна роль у фомуванні загального словникового запасу будь-якої особи, яка займається вивченням іноземних мов. Отже, навіть на сучасному етапі розвитку методико-педагогічної науки навчання потенціальному словнику залишається досить актуальним. В XX ст. проблемою розробки методики навчання потенціального словника займалися такі педагоги-практики радянського періоду, як Т. М. Ковбасюк, Б. Я. Гнусіна та С. Є. Побєдінська. Ефективність процесу навчання потенціального словника залежить від правильного вибору вчителем методів та прийомів навчання, від раціонального підходу у створенні різноманітних завдань. Тому, об’єктом дослідження виступає зміст і комплекс вправ для навчання потенціальному словнику на різних етапах засвоєння лексичного матеріалу учнями в школі. Предмет дослідження – шляхи формування потенціального словника в школі. У процесі наукового дослідження була поставлена мета: дослідити та розробити методику навчання потенціальному словнику на різних етапах засвоєння лексичного матеріалу учнями в школі. Поставлена мета визначила необхідність вирішення наступних завдань: - визначити роль потенціального словника при вивченні іноземної мови в школі; - розкрити особливості навчання потенціальному словнику і специфіку навчального матеріалу в школі; - дослідити і проаналізувати досвід роботи вчителів, які працювали над проблемою навчання потенціальному словникові. Під час дослідження були використані такі методи: - узагальнення досвіду навчання потенціальному словникові в середніх навчальних закладах; - критичний аналіз джерел наукової літератури. Наукова новизна роботи полягає в тому, що робиться спроба осмислити цілі та задачі навчання потенціальному словникові і сучасних методи викладання. Практична цінність дослідження полягає у використанні фактичного матеріалу у навчанні основ англійського потенціального словника в школі. РОЗДІЛ 1. Лексика як основний будівельний матеріал нашого мовлення 1.1Навчання лексичній стороні мовлення “Спочатку було слово ”. Цей вислів із Євангелія від Іоанна, який дійшов до нас із християнської міфології, чітко визначає значення і роль лексики як безпосередньо в житті людини, так і в мові як в системі знаків. “Слова – це назви речей, явищ, подій, назви всього того, що наявне в дійсності Якщо назва незрозуміла для співрозмовника, вона порожня – такого предмета не існує. Будь-яка річ, навіть уявна, може стати помітною, якщо вона має назву”, – казав Н. І. Жинкін, підкреслюючи номінативну функцію лексики. За допомогою слів ми називаємо оточуючі предмети, конкретизуєм поняття, передаємо наші думки, вони допомагають відобразити реальну та уявну дійсність. Лексика – це основний будівельний матеріал нашого мовлення, її змістовна сторона.
Володіння лексикою є важливою передумовою розвитку мовленнєвих умінь. Не даремно говорять ” Кульгаве слово – кульгаве мовлення ”. Ми вчимо слова не тільки і не стільки для того, щоб знати їх, але для того, щоб під час їх використання, здійснювати спілкування. Ось чому навчання лексичній стороні мовлення – не самоціль, а засіб навчання всім видам мовленнєвої діяльності. Чи то в усному мовленні (аудіюванні, говорінні) чи в письмовому (читанні, письмі), в основі кожного – слово. Мовна перспектива в свою чергу обумовлює вмотивованість та успішність оволодіння словником. Існує думка, що чим більше учень знає слів, тим більші його мовленнєво-розумові здібності. Але дослідження психологів доводять, що багатий словниковий запас сам по собі не забезпечує високий рівень мислення. На думку Р. П. Мільруда, вербальні засоби лише тоді стають інструментом мислення, коли словниковий запас формується підчас та в результаті мовленнєво-розумової діяльності. Лексика, сукупність слів та подібних до них по функціям сполучення, як відмічає багато дослідників, являють собою систему або, на думку А. А. Леонтьєва, систему систем. Системність лексики проявляється в тому, що всі її одиниці на основі власних властивостей входять до певних об’єднань (семантичні поля, лексико-семантичні та тематичні групи, синонімічні ланцюжки, антонімічні протиставлення, словотворчі гнізда і т. д.), які пов’язані між собою. Іншими словами, лексичні одиниці існують в нашій голові не хаотично та ізольовано, а в тісному зв’язку один з одним у виді певних словникових груп. Психологи стверджуюють, що сприйняття та запам’ятовування лексичних одиниць носить асоціативний характер. Кожне нове слово вступає в асоціативний зв’язок з вже існуючими словами в довготривалій пам’яті та, завдяки нашому досвіду, сприймається як знайоме або незнайоме. Отже, володіння словом засноване не тільки на знанні його значення, але і на володінні його звуковими та зоровими образами (формою слова), його здатністю поєднуватися граматично та семантично з іншими словами (використанням в потоці мовлення). 1.2Розуміння потенціального словника в лінгвістиці та методиці Активний і пасивний словниковий запас утворюють так званий наявний або реальний словник, який служить основою для формування потенційного (потенціального) словника. На відміну від наявного словника, що включає знайомі лексичні одиниці, які учні вживають для вираження своїх думок або для сприймання і розуміння думок інших людей, потенціальний словник складають ті незнайомі слова, про значення яких читач або слухач може здогадатися, зустрівшися з ними при читанні або аудіюванні. Щоб ще точніше зрозуміти суть і зміст потенціального словника варто глянути на нього одночасно з лінгвістичної точки зору та методичної. В лінгвістиці під потенціальними словами розуміють похідні та складні слова, які реально не існують (не зафіксовані у вже здійснених реально мовленнєвих утвореннях), але які можуть створюватися в будь-який момент у відповідності до продуктивних словоутворюючих моделей даної мови. В методиці до потенціального словника відносять: 1) інтернаціональні слова, подібні за звучанням і написанням та за значенням до слів рідної мови; 2) похідні та складні слова, що складаються з відомих учням компонентів; 3) конвертовані слова; 4) нові значення відомих багатозначних слів; 5) слова про значення яких учні можуть здогадатися за контекстом.
Цікаво, що за даними деяких досліджень, словник, що забезпечує розуміння при читанні та аудіюванні, за рахунок потенціального словника може збільшитися у 5-6 разів. РОЗДІЛ 2.Основні критерії розкриття лексичного значення одиниць потенціального словника 2.1 Вивідність та здогадка Частину слів учні можуть зрозуміти без звертання до допоміжних матеріалів, якщо їх ознайомити з деякими прийомами самостійного розкриття значень слів: - створених за допомогою відомих учням основ суфіксальних похідних, таких, як wri er, eacher, si gi g, drawi g, frie dly і т. п.; - складних слів: head- eacher, wa er-lily, rai coa і т. п.; - великої кількості слів одного кореня з українськими: s a ue, alphabe , aquarium, pla form і т. п.; - багатозначних слів, які можуть мати зовсім інше значення: face (of he clock), lear ( he ews), e d (of he ow ), shu (his ee h), ake ( he place of), при вже знайомих учням значень цих слів: обличчя, навчатися, кінець, зачиняти, брати. Лексичні одиниці, аналогічні перерахованим, вважають джерелами потенціального словника. Розкриття лексичного значення одиниць потенціального словника може здійснюватися або на основі вивідності або на здогадці. Які ж фактори впливаютьна вивідність похідних слів? Вивідність в значній мірі залежить, з одного боку, від прозорості структури похідного слова та, з іншого, від характеру відповідності похідних слів іноземної мови з їх еквівалентами в рідній мові. Прозорість структури похідного слова передбачає чітку структурну подільність складових морфем та очевидність семантичних відносин між ними з урахуванням відповідної словотворчої моделі. Розглянемо, наприклад, такі похідні слова, як a rac io , expressio , ac io , perfec io , co ec io , pro ec io ; i s ruc ive, co s ruc ive, effec ive, elec ive, compressive, expressive; da gerous, adva ageous, joyous, wo derous, glorious, famous. В опорі на відповідні словотворчі моделі (v -io = , v -ive = adj, -io = adj) в цих похідних словах чітко виділяються складові морфеми (a rac - -io ; i s ruc - -ive; da ger- -ous) і очевидні семантичні відносини між ними, що дозволяє учням самостійно визначити значення подібних похідних слів і робить виправданим включення їх до відповідних вправ. Отже, враховуючи нижче сказане можна зробити висновок, що вивідність – це виведення на основі правила значення слова, спираючись на підказки, які закладені в ньому самому, і на контекст, коли таких підказок недостатньо. 2.2 Опори, як ключ до розуміння похідних слів 2.2.1 Суфіксальні похідні А зараз варто детальніше познайомитися з опорами похідних слів, які забезпечують легке розуміння цих лексичних одиниць. В суфіксальних похідних опорами слугують: а) знайоме значення похідної основи; б) значення суфікса; в) частина мови похідного. При цьому значення суфікса часто показує, яким чином похідне слово пов’язане з початковою основою. У всіх суфіксальних похідних, які належать до однієї словотворчої моделі, є загальна формула пояснення лексичного значення (семантична схема чи дефініція слова). Так, іменники зі значенням особи мають формулу той, хто похідне слово, наприклад: eacher – o e who eaches, reader – o e who reads.
Но, главное, он высказывал гипотезу о теоретической возможности контроля влияния ответственных решений, принимаемых руководством страны, на будущее развитие. Он обосновывал разумность и даже необходимость поиска возможностей такого контроля. Более того, Олялин спрашивал Фёдорова, а не может ли оказаться полезной в поиске таких методов контроля (Олялин, как кибернетик, называл этот контроль контуром обратной связи) хронотроника. При этом Олялин извинялся за своё невежество, говорил, что по причинам чрезвычайной секретности знает об этой науке не более, чем любой другой советский гражданин, а к Фёдорову обратился со своими догадками, лишь будучи убеждённым в потенциальной значимости своих ещё недостаточно чётких гипотез, а также зная, что академик как раз и является основателем хронотроники и главным специалистом. Закончив свой рассказ, Олялин пожалел, что вообще пришёл сюда. Он чувствовал себя полным болваном, кем– то вроде школьника, который явился на экзамен совершенно не подготовленным, невеждой, взявшимся за исследования, не имея при этом ни знаний, ни должных навыков. Пауза затянулась
1. Шляхи формування правової держави в Україні
2. Основні шляхи формування поміщицького землеволодіння в українських губерніях
3. Формування соціально-корпоративної відповідальності підприємств
4. Шляхи формування навичок каліграфічного письма
5. Шляхи формування потреби у молодших школярів до регулярних занять фізичними вправами
9. Формування бюджетів фондів соціального страхування України
10. Формування та використання природоресурсного та трудового потенціалу Луганського регіону
11. Основні підходи у формуванні вмінь монологічного та діалогічного мовлення у загальноосвітній школі
12. Методика формування відчуття кольору у процесі малювання натюрморту у початковій школі
14. Робота соціального педагога в загальноосвітній школі
15. Розвивальний потенціал дидактичної гри у сучасній початковій школі
16. Формування умінь і навичок виразності голосного читання в учнів початкової школи
17. Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації
18. Формування творчого потенціалу у студентів 1–4 курсу
19. Кадровий потенціал менеджменту соціальної роботи
20. Вольові якості особистості та шляхи їх формування у спорті
21. Формування конкурентного потенціалу Вінницької області у сучасних умовах
25. Природно-ресурсный потенциал Ставропольского края
26. Проблеми формування i виконання мiсцевих бюджетiв
27. Политэкономические школы и направления
28. Позитивистская школа права
29. Кадровый потенциал в свете социально-экономического развития города и района
30. Особенности работы с антонимамми в школе
31. Региональная культура и история на уроках немецкого языка в средней школе
32. Лингвистические основы обучения произношению английского языка в каракалпакской школе
33. Анализ живописных произведений флорентийской школы конца XV - начала XVI веков
36. Экзамен по русскому языку для поступления в Бауманскую школу
37. Темы сочинений за курс средней школы 2002-2003 уч. года (11 класс)
41. Продвинутые методы Ганемана. LМ-потенции: теория и практика
42. Частная школа и новые методы образования
43. Высшая школа и продвижение в науке
44. Место интенсивной методики в системе обучения иностранному языку в средней школе ([Курсовая])
45. Элементы художественного творчества на уроках развития речи в начальной школе
46. Экологическое воспитание детей в начальной школе
48. Особенности экологического воспитания в начальной школе
51. Чтение художественных произведений в начальной школе
52. Методика организации тематических выставок в школе
53. Содержание и формы работы социального педагога в школе
57. Региональная культура и история на уроках немецкого языка в средней школе
58. Подготовка к школе детей с задержкой психического развития (ЗПР)
59. Обучение изложению в коррекционной школе 8 вида
60. Вопрос радиационной безопасности в экологическом образовании в средней школе
61. Как школа должна оказывать помощь неудачникам
63. Обучение аудированию в начальной школе
64. Лингвистические основы обучения произношению английского языка в каракалпакской школе
65. Уроки чтения на русском языке в азербайджанской школе
66. Готовность детей к обучению в школе 8-го вида (для детей с нарушениями интеллектуального развития)
67. Диагностика психологической готовности к школе
68. Психологическая диагностика готовности к обучению как необходимое условие при записи ребенка в школу
69. Моделирование распределения потенциала в МДП-структуре
73. Эффективность использования нестандартных спортивных сооружений в ВУЗах, школах
74. Интеллектуальный и духовный потенциал человека будущего
76. Основные принципы философской мысли Древней Индии, ее основные школы и направления
77. Влияние поверхностного потенциала воды на реологические свойства дисперсных систем
78. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації
79. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
80. Экономические учения: Кембриджская школа
81. Кембриджская школа экономической теории
82. Методы оценки управленческого потенциала в организации
83. Школы науки управления: процессный подход к управлению производством
84. Американская и Японская школы менеджмента
85. Административная школа менеджмента
89. Потенциал влияния русского зарубежья на динамику российско-американских отношений
90. Формирование: преемственных научных школ в первые две трети XIX в.
91. Преподавание литературы в школе: неудавшиеся реформы
92. Виникнення та формування українського етносу
93. Культурно-бытовой облик учащихся начальной и средней школы XIX начала ХХ веков
94. Средняя школа в последние десятилетия Российской империи
95. Воспоминания Авзония и Аполлинария Сидония о преподавателях высших школ Галлии IV - V вв.
97. Общеобразовательные воскресные школы в России в конце 50-х - начале 60-х годов XIX века