![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Походження термінів "мораль" та "моральність", їх співвідношення |
ЗмістВступ Передумови виникнення моралі Походження термінів „мораль&quo ; і „моральність” та їх соціальне значення Співвідношення між мораллю та моральністю Висновок Використана література ВступЯк західні, так і східні культури проходять кілька стадій у своєму розвиткові у рамках традиційного суспільства, бо всі вони попри відмінності, своєрідність, пов'язані з релігійно-етнічними, економічними особливостями, мають досить яскраво виражені схожі риси, тобто стиль життя. Оскільки він задається схожими об'єктивними обставинами, то й поведінка людей, їх мотивація, обґрунтування намірів також типізуються, незалежно від того, на яких засадах базується теорія, що вивчає звичаї: пояснює вона закономірності економічним чи духовним розвитком. Риси, що визначають людську мораль, поступово виявляються у тій чи іншій формі, усе виразніше вимальовуються й переживають свою кризу, руйнуються, витісняються на задній план більш розвиненими формами. Старе, забуте, незрозуміле новим поколінням раптом відроджується, набуваючи зовсім нового змісту. Мораль - одна із форм духовного життя, один із найдавніших універсальних способів соціальної регуляції. Вона має загальнолюдський сенс і конкретно-історичний зміст. Моральний вимір дає нам уявлення про міру людяності суспільства і особистості. Мораль історична, вона, як чисто людська риса, безумовно, мінлива, як і сама людина. Тому, говорячи про виникнення моралі, необхідно з'ясувати найбільш загальні, принципові тенденції, які розвивалися протягом дуже довгої еволюції людства і спричинили виникнення того, що зараз ми називаємо мораллю. Передумови виникнення мораліУзагальнююче визначення передумов виникнення моралі включає, по-перше, формування у стародавньої людини абстрактного мислення, здатності утворювати загальні поняття, визначати зв'язки й закономірності, формулювати принципи - наскільки це взагалі можливо на тому рівні. З розвитком цієї риси людської свідомості пов'язують узагалі появу ідеології, що вміщує зародки багатьох сучасних форм свідомості: філософії, релігії, науки, моралі, мистецтва, політики, права тощо. Дані про можливий час виникнення цієї синкретичної (злитої, нерозчленованої) ідеології різні: першими ознаками володів, мабуть, уже неандерталець (200-30 тис. років тому), а явними, стійкими - кроманьйонець (40-10 тис. років тому). Навички абстрактного мислення дозволяли давній людині формулювати закони світу, природи і людського суспільства. По-друге, передумовою моральної свідомості можна вважати вироблення на початку людської історії соціального способу передачі інформації, соціальної спадковості, на відміну від генетичної програми поведінки - основи способу життєдіяльності всіх тварин. Якщо виходити з того, що людина є якоюсь мірою продовженням деяких тенденцій розвитку, випробуваних природою на тваринах, можна помітити, що у міру ускладнення живої істоти в її житті збільшується роль виховання через спілкування з собі подібними. Найважливіше це для близьких родичів людини - приматів, що мають дуже складну систему стосунків. З розвитком форм життя зростає ступінь індивідуалізації окремої істоти і ступінь її свободи.
Без цих понять неможливо визначити суть моралі. Принциповою характеристикою людського існування, на відміну від тваринного, є не стільки відповідність матриці - інформації про життєдіяльність, закладеній у коленому організмі, скільки розвиток способу життя. Якщо тварина зберігає своє існування завдяки тому, що знає, як слід діяти, то сутність людського буття - у змінений. Тільки людина сумнівається у своїй суті, суп свого буття, своєму призначенні. Тому вона й визначається як істота переважно моральна: постійний розвиток, крім свободи, потребує величезної відповідальності за прийняття рішення і наслідки цього вибору. Нарешті, ще одна обставина: на відміну від біологічної програми, мораль гнучкіше реагує на зміни середовища проживання. Людство переживає значні зміни у коротші строки порівняно з природою. Що далі людина від природи, ці зміни інтенсивніші, оскільки суспільство само змінює себе, свій світ і свою діяльність. Безумовно, це також накладає відбиток на всю систему культури, включаючи мораль. Як і все живе, людство не дуже любить різкі й значні зміни в умовах існування. Як і все живе, людина захищає своє життя і добробут. За досить значних змін засобів і шляхів досягнення мети з часу свого виникнення до наших днів призначення моралі можна вважати порівняним з інстинктивною програмою всього живого у нашому світі: мораль робить можливим збереження існування людини. У особливості діяльності закладена третя передумова виникнення моралі: людська здатність діяти без розрахунку на негайний очевидний результат. Тварина діє, маючи на меті те, що існує об'єктивно: плід манго чи мишу. Принципова відмінність людської діяльності полягає в тому, що її мета до початку дії ідеальна, уявна. Початок дії та досягнення мети можуть розділяти роки, отже з людською терплячістю не може рівнятися навіть котяча. Людина планує засоби та спосіб дії і, нарешті, діє, одержує бажане, співставляє із задуманим і, як правило, буває розчарованою: уявне здавалося привабливішим. У цій незадоволеності - запорука людського розвитку і, крім того, дуже важлива особливість ставлення до світу, на яку спирається також і мораль. Людський розвиток і, таким чином, людська мораль, починаються з того моменту історії, коли суспільство набуває можливості підтримувати існування слабких, позбавлених здатності приносити здобич, і цим кладе початок відокремленню ідеології від практичної діяльності, зближенню зв'язку поколінь (накопиченню соціального досвіду, соціальній спадковості). Принцип безкорисливого ставлення пом'якшував соціальне напруження, мабуть, урятував не одне життя у найжорстокіші часи і втілений у багатьох сучасних релігійних системах, наприклад, християнському милосерді без сподівань на винагороду, славу, вдячність людей. Походження термінів „мораль&quo ; і „моральність” та їх соціальне значенняЗа аналогією, у латинській мові від терміна &quo ;mos&quo ; (&quo ;moris&quo ;) - крій одягу й мода, звичай і порядок, вдача і характер людини - давньоримський філософ Цицерон (106 - 43 рр. до н. є) утворив прикметник &quo ;moralis&quo ; - &quo ;моральний&quo ;, тобто такий, що стосується характеру, норову, звичаю.
Від нього пізніше увійшов у вжиток термін &quo ;morali as&quo ; - &quo ;мораль&quo ; як наука про людські характери. Ці поняття виникли не у стихії народної свідомості, а були створені філософами для позначення певної сфери дослідження. Спочатку значення термінів &quo ;мораль&quo ; й &quo ;етика&quo ; в основному збігалися. Пізніше, у ході історико-культурного розвитку, зокрема розвитку науки і суспільної свідомості, мораль стали розуміти як реальні явища (звичаї суспільства, усталені норми поведінки, оціночні уявлення про добро, зло, справедливість тощо). Етику почали розглядати як науку що вивчає мораль. Хоча у повсякденному слововживанні цієї різниці у значенні не завжди дотримуються. Російським аналогом терміна &quo ;мораль&quo ; є поняття &quo ;нравственность&quo ; (&quo ;моральність&quo ;). Першоджерелом стало слово &quo ;нрав&quo ; (характер, тобто сукупність душевних якостей, які відрізняються від розуму, пристрасті, волі тощо), від якого утворився прикметник &quo ;нравственный&quo ;. Він і став основою слова &quo ;нравственность&quo ;. Вперше воно зустрічається у словнику російської мови кінця XVIII ст. Термін &quo ;мораль&quo ; використовують як у загальному, так і в особливому, вузькому значенні. У висловлюванні &quo ;етика - наука про мораль&quo ; він мислиться в загальному значенні, а в судженні &quo ;мораль є формою індивідуальної і суспільної свідомості&quo ; - у вузькому, оскільки з моралі в її широкому розумінні вилучено моральність - реальну поведінку людей і відповідну діяльність. Історія термінів дозволяє зробити висновок, що етика - це наука про мораль (моральність). Що ж являє собою мораль як соціальне явище? Відомо, що жодна людська спільнота не могла існувати і розвиватися без узгодження різноманітних суперечливих (часто протилежних) інтересів людей, дотримання певних взаємних обов'язків, правил поведінки, які поступово стали звичними, загальноприйнятими, перетворювались на звичаї, традиції, стійкі норми моральної поведінки. Отже, суспільство у процесі історичного розвитку виробило особливий соціальний інструмент для регулювання і спрямування поведінки кожної людини, щоб вона не тільки не руйнувала, а навіть зміцнювала суспільний організм. Цим інструментом (соціальним інститутом) суспільної самоорганізації і є мораль, Мораль існує у двох формах: особистісні моральні якості (милосердя, відповідальність, скромність, чесність тощо) і сукупність норм суспільної поведінки й оціночних уявлень (наприклад, &quo ;не вкради&quo ;, &quo ;не вбий&quo ; тощо і &quo ;справедливо&quo ;, &quo ;порядно&quo ;, &quo ;доброзичливо&quo ; тощо). Моральні якості характеризують особистість з точки зору її здатності до спілкування з собі подібними і співіснування з ними. Вони виступають як риси характеру і виявляються у взаємовідносинах з іншими людьми. Моральні норми та оціночні уявлення виражають інтереси тих чи інших соціальних груп, суспільства в цілому і стають основою поведінки людей. Це знаменник розмаїття індивідуальних дій, один із способів зведення індивідуального до соціального. Вони визначають тип поведінки, необхідний конкретно-історичному суспільству або його більшості.
В день повдомлення про смерть Гтлера сотн людей покнчили з собою (серед них були переважно есесвськ чини екзальтован дами, закохан у фюрера)]. Якщо говорити про змстовнсть маг Третього рейху, то вона лише на перший погляд видаться оригнальною. А по сут це звичайнсньке мстичне вчення дйство, що Aрунтуться на зверненнях до потойбчно реальност, на сплкуваннях з духами. В основ християнства, як вдомо, лежить вчення про вдповдальнсть людини за саму себе, за свт, у якому вона живе [Саме це й вдрзня християнство вд нших релгй. Так, в китайському даосизм людина може й не виявляти особливо життво активност, не боротися за зцлення сво душ, все одно спрацю Дао (духовне начало), все буде добре]. За словами ¶суса Христа, людина повинна боротися за себе, за збереження, так би мовити, Божо скри, закладено в не, за пднесення власно душ. Тому й говорять: «Бути людиною, особливо в наш час, важко». «Я принс вам не мир, а меч»,P проголошу Христос. Меч це Його вчення, Його Церква, на як людина опираться у боротьб за себе, за свою моральнсть, опираться, «як на скелю»
2. Співвідношення форм та методів здійснення оплати праці для підприємств різного спрямування
3. Зміни у співвідношені сил найбільш развитих держав на рубежі 19-20 ст
4. Правовий вплив і правове регулювання: проблеми співвідношення
5. Співвідношення держави, права, закону і людини у філософії
9. Ринкова пропозиція та її еластичність
10. Добро, зло та моральний обов’язок, як головні етичні категорії
11. Освоєння космосу: історія та сучасність
12. Видовий склад та чисельність птахів лісу
13. Вплив прийомів догляду на ріст, продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно
14. Ресурси аграрного підприємства та ефективність їх використання
15. Аудит як один із засобів оцінки вартості компанії. Критерії вибору та якість послуг
16. Лексичні одиниці з елементом скорочення в англійській авіаційній термінології та їх переклад
17. Територіальна громада в Україні: історичні витоки та сучасність
18. Поняття "культура" та її сутність
19. Життя та творчість Олеся Гончара
20. Комерційна діяльність приватного підприємства та її ефективність
21. Давньокитайська медицина. Історія та сучасність
25. Виникнення та використання невербального спілкування
26. Соціальні ролі та особистість
27. Соціологія: становлення та сучасність
28. Хімічний склад та якість мінеральної води в пляшках
29. Антимонопольна політика держави та її сутність
30. Інфляція та зайнятість населення
31. Моральність у людському житті
32. Українські національні моральні цінності та їх місце у діловому спілкуванні
33. Життя та діяльність І.П.Котляревського (Жизнь и деятельность Ивана Петровича Котляревского)
34. Життя та діяльність митрополита Петра Могили
35. Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.
36. Форми співучасті та види співучасників у злочині
37. Філософська культура особи та її суспільна значущість
41. Камерний хор "Оранта". Концертна діяльність та творчі принципи роботи
42. Відповідальність старшокласника за саморозвиток та самореалізацію своєї особистості
43. Агресивність у підлітків та її вплив на міжособові стосунки
44. Моральна культура особистості та етикет
45. Монетарний режим таргетування обмінного курсу - сутність та зміст
46. Портфель цінних паперів - сутність та функції
47. Основні поняття, визначення та терміни безпеки життєдіяльності
48. Духовная культура, мораль, моральные ценности и идеалы
49. Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
50. Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення
51. Урожайність та шляхи її підвищення у ДП "Урагросоюз" Ананьївського району Одеської області
53. Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві
57. Собівартість продукції та шляхи її зменшення
58. Сутність експортного та бюджетного відшкодування ПДВ
59. Промисловість Чернівецької області та розвиток сфери обслуговування
60. Вугільна промисловість Украни. Основні проблеми та перспективи розвитку
61. Актуальність вирішення трудових спорів та основні напрямки реформування законодавства у цій сфері
62. Гетьман Іван Мазепа та його державотворчість
63. Законність та правопорядок
64. Комунальні проблеми. Сутність проблеми вивезення сміття та її правове підґрунтя
65. Кримінальна відповідальність за ненадання допомоги, вимагання та зґвалтування
66. Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки
67. Сутність та соціальне призначення держави
68. Товариства та співдружності в державному устрої зарубіжних країн. Законодавча влада в США
69. Юридична відповідальність за порушення авторських та суміжних прав
73. Кирило Розумовський та його меценатська діяльність
74. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов
75. Проблеми Батьківщини та походження слов’ян
76. Унікальна прив’язаність та незгасаюча пам’ять...
77. Харьков во второй половине ХVII та ХVIII вв.
78. Довженко А.П.: cуспільна та філософська діяльність
79. Поезія та літературна творчість в Україні у другій половині XVII – XVIII ст.
80. Сутність маркетингу та його сучасна концепція
81. Товарознавча характеристика вітчизняного шампанського та його конкурентоспроможність
82. Еластичність попиту та формування цінової політики фірми
83. Збутовадіяльність ЗАТ "Оболонь" та оцінка її ефективності
84. Ефективність використання логістичних схем руху матеріальних запасів та продукції на підприємстві
90. Особливості гігієнічного масажу та необхідність його застосування
91. Реографічні показники церебрального кровообігу у підлітків: залежність від статі, віку та соматотипу
92. Вплив емоційного стресу на церебральну нейродинаміку та варіабельність серцевого ритму щурів
94. Політичне співробітництво України та Болгарії у 1991-2006 роках
95. Соціально-економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності та завдання її статистичного вивчення
96. Спільні підприємства та особливості їх розвитку в Україні
97. Інноваційна діяльність та економічна ефективність підприємств Центральної та Східної Європи