![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Менеджмент (Теория управления и организации)
Формування соціально-корпоративної відповідальності підприємств |
Міністерство культури та туризму Міністерство освіти та науки Академія керівних кадрів культури та мистецтв РЕФЕРАТ на тему: Формування соціально-корпоративної відповідальності підприємств Виконала: Студентка групи МіБ зм-10 Пурій Мирослава Викладач: Матвеєва Зародження ідей соціальної відповідальності припадає ще на XVIII - XIX століття, коли власники окремих підприємств брали на себе відповідальність за своїх працівників, керуючись при цьому власними релігійними чи етичними переконаннями . Одним із найвідоміших прибічників ідеї соціальної відповідальності був англійський промисловець, соціаліст-утопіст Роберт Оуен, який розробив проект покращання умов життя працівників однієї із прядильних фабрик у Шотландії та висловив ідею про необхідність державного регулювання соціально-трудових відносин на виробництві. Погляди Р. Оуена про необхідність державної регламентації соціальної відповідальності підприємців пізніше були розвинені французьким промисловцем Даніелем Леграном, який запропонував ідею про необхідність запровадження міжнародних трудових норм, які б визначали умови праці на заводах та фабриках . Тобто, меценатство було першим періодом еволюції ідеї корпоративної соціальної відповідальності та, не зважаючи на існування вдалих прикладів подібної діяльності як у Західних країнах, так і на території України, головним недоліком першого етапу розвитку корпоративної соціальної відповідальності було те, що подібна діяльність була нерегулярною та подекуди чітко не спрямованою на цільову аудиторію. Крім того, підтримка тієї чи іншої ініціативи безпосередньо залежала від особистих поглядів та переваг власників підприємств. При цьому основними областями, на яких фокусувалася добродійна діяльність в цей час, були: культура і мистецтво, допомога бідним і розвиток освіти тощо . Наступним історичним етапом розвитку концепції соціальної відповідальності є зародження у США на початку ХХ ст. доктрини капіталістичної благодійності, згідно якої прибуткові організації повинні жертвувати частиною своїх коштів на користь суспільства, тобто фінансувати суспільні потреби. Так, у 1905 році в США зароджується рух «Ротарі», прибічники якого вважали, що матеріально забезпечені люди повинні сприяти покращанню соціальної ситуації не лише у професійній сфері, а й в середині територіальної громади, в якій вони функціонують . Однак, через Велику Депресію 30-х років подальшого розвитку концепція соціальної відповідальності набула лише у 50-ті роки ХХ століття, зайнявши центральне місце у дискусії про відносини бізнесу та суспільства. В цей час відбувається різке зростання тиску з боку суспільства та його інституцій, який полягав у тому, що від підприємств почали вимагати дотримання певних стандартів та контролювати рівень їх дотримання. Підприємства були змушені будувати свої відносини з державою та суспільством за новими правилами і розвивати нові адресні програми, перш за все, в галузі екології і захисту праці. Окремі добродійні акції перетворилися у спланований комплекс заходів, здатних забезпечити підприємству необхідні умови для ведення власної діяльності .
Розвиток PR-методів і комунікаційного менеджменту в 90-х рр. привів до того, що поняття соціальної відповідальності стали все частішими фіксуватися в місіях підприємств. Особливої популярності набуває формування іміджу підприємств як доброчесних «корпоративних» громадян. Основними формами реалізації корпоративної соціальної відповідальності у цей час стають піар-акції, реалізація рекламних програм в області спорту, культури, освіти тощо. При цьому, ефективність соціальної політики визначалася рівнем фінансової віддачі: впливом на розвиток бізнесу, отриманням більшої частки ринку, збільшенням прибутків тощо. Наступним етапом еволюції ідеї корпоративної соціальної відповідальності є орієнтація соціально-відповідальної діяльності підприємства на загальну стратегію його розвитку. Проблема корпоративної соціальної відповідальності починає розглядатися не з точки зору наявних PR-ресурсів, а з позиції формування репутації підприємства та створення сприятливих умов для його майбутнього розвитку. При цьому підприємство у своїй діяльності починає орієнтуватися не на забезпечення високого рівня прибутку у короткостроковій перспективі, а на створення необхідних умов для забезпечення довгострокового сталого розвитку та зростання, яке базується на врахуванні інтересів всіх зацікавлених сторін. Об'єктами соціальних акцій на цьому етапі стають умови життя населення, відпочинок співробітників, поліпшення інфраструктури міст тощо . Існуючі розбіжності у сприйнятті ідеї корпоративної соціальної відповідальності знайшли своє відображення у великій кількості наукових підходів щодо суті, ролі та значення корпоративної соціальної відповідальності, які доповнюють або ж навпаки заперечують одна одну. В основі кожної з них лежить ідея аналізу організації з погляду системності, тобто організація представляється як «комплекс взаємопов’язаних та взаємозалежних частин, організованих таким чином, що продукує єдине ціле ». Різниця є лише у тому чи сприймати організацію як відкриту, чи як закриту систему. Оскільки як закрита система, організації не зазнають впливу з боку зовнішнього середовища і не взаємодіють з ним. На противагу, організації з відкритою системою динамічно взаємодіють із своїм оточенням. Однак, якщо виходити з розуміння організації як закритої системи, то ідея корпоративної соціальної відповідальності значно звужується, охоплюючи лише відповідальність перед власниками та працівниками. Як вже зазначалося вище, подібне розуміння даної концепції превалювало на початку зародження ідей соціальної відповідальності. В той же час, сприйняття організації як відкритої системи породжує багато запитань щодо мети, принципів, напрямів, механізму реалізації підприємством своєї соціальної функції та інформування громадськості про реалізовані заходи, які знайшли своє відображення у теоріях таких відомих дослідників як Г.Боуена, К. Девіса, М. Фрідмана, Е. Фрімена, Дж. Елкінгтона, А. Керолла, Д. Муна та багатьох інших . При цьому варто зазначити, що у багатьох розроблених теоріях концепція корпоративної соціальної відповідальності часто заміщувалася іншими визначеннями, які на думку науковців краще відображали суть відносин компанії та суспільства.
Так, найбільш відомими серед них є «соціальна відповідальність бізнесменів», «корпоративна соціальна діяльність», «корпоративна соціальна чуттєвість», «етика бізнесу», «корпоративне громадянство» тощо. Щоб поєднати існуюче розмаїття підходів А. Керолл запропонував розглядати концепцію корпоративної соціальної відповідальності як узагальнення своєрідного «ядра», яке узгоджується з іншими теоріями або трансформується у них . А це, в свою чергу, дозволило науковцям згрупувати всі існуючі теорії та виділити основні підходи до концепції корпоративної соціальної відповідальності підприємств. В роботі розглянемо декілька класифікації теорій корпоративної соціальної відповідальності. Відповідно до найпоширенішої класифікації теорій корпоративної соціальної відповідальності головним критерієм поділу виступає рівень сприйняття власниками та керівниками ідеї соціальної відповідальності підприємства. При цьому виділяють три підходи до розуміння корпоративної соціальної відповідальності (рис. 1.1.) . Так, відповідно до першого підходу, єдиною відповідальністю підприємства вважається збільшення прибутків для своїх акціонерів. Вважається, що подібний підхід до розуміння корпоративної соціальної відповідальності отримав назву теорії &quo ;корпоративного егоїзму&quo ;, був висловлений М. Фрідманом . Другу позицію представляє теорія “розумного егоїзму”, відповідно до якої соціальна відповідальність бізнесу – це просто “гарний бізнес”, оскільки скорочує довгострокові втрати прибутку. Витрачаючи фінансові ресурси на соціальні програми, підприємство скорочує свої поточні прибутки, але в довгостроковій перспективі створює сприятливе соціальне оточення і, отже, стійкі прибутки. Рис. 1.1. Класифікація наукових підходів до розуміння корпоративної соціальної відповідальності підприємства Третя точка зору, яка є прямо протилежною теорії &quo ;корпоративного егоїзму&quo ;, отримала назву теорія &quo ;корпоративного альтруїзму&quo ;. Цей підхід передбачає, що підприємство зобов’язане враховувати не тільки фактори економічного характеру, а й людські та соціальні аспекти впливу своєї діяльності як на суспільство в цілому, так і на окремі зацікавлені групи є більш повною; відповідно до неї всі теорії групуються у чотири підходи, згідно принципів, що покладені у їх основу, а саме: 1. Інструментальний підхід, згідно якого підприємство виступає інструментом для створення багатства, а вся його соціальна діяльність спрямована на досягнення економічного результату. Найбільшого поширення даний підхід набув на початку 1970-х років, коли корпоративна соціальна відповідальність розглядалася переважно як відповідальність підприємства перед своїми акціонерами . Найвідомішим прибічником даного підходу є економіст М. Фрідман, який вважав, що «існує одна і тільки одна соціальна відповідальність ділового світу - використати свої ресурси і займатися діяльністю, спрямованою на збільшення прибутків, при умові дотримання правил гри, тобто займатися відкритою і вільною конкуренцією, без обману і шахрайства ». Тобто, діючи таким чином, організація виконує свою економічну функцію, виробляючи товари та послуги, необхідні для суспільства та створюючи при цьому робочі місця і забезпечуючи максимізацію прибутку для акціонерів .
Стаття 254 Кошти загальнообов'язкового державного соцального страхування Основними джерелами коштв загальнообов'язкового державного соцального страхування внески власникв пдпримств, установ, органзацй або уповноважених ними органв чи фзично особи, працвникв. Бюджетн та нш джерела коштв, необхдн для здйснення загальнообов'язкового державного соцального страхування, передбачаються вдповдними законами з окремих видв загальнообов'язкового державного соцального страхування. Стаття 255 Види матерального забезпечення та соцальних послуг за загальнообов'язковим державним соцальним страхуванням Види матерального забезпечення та соцальних послуг за загальнообов'язковим державним соцальним страхуванням працвникам, а в деяких випадках членам х смей, умови х надання та розмри визначаються законами Украни з окремих видв загальнообов'язкового державного соцального страхування, ншими нормативно-правовими актами, як мстять норми щодо загальнообов'язкового державного соцального страхування
1. Суть та принципи соціальної держави
5. Комплексний аналіз соціології праці в умовах підприємства ВАТ "Шахта Красноармійська-Західна №1"
9. Розвиток соціальної політики по відношенню жінок Ірану
10. Соціальний портрет підприємця
11. Етичні засади в професії соціального працівника
12. Принципи формування державних соціальних стандартів та нормативів
13. Принципи та норми моральної поведінки керівника
14. СТАТИСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ВАЛОВОГО ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
16. Соціальний та етнічний склад катакомбного населення
19. Розробка та обгрунтування заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства
21. Планування діяльності підприємства
26. Фінансова санація та стабілізація діяльності підприємства
27. Формування основних фондів підприємства
28. Інтегральна ефективність діяльності підприємства
29. Конкурентоспроможність торгівельного підприємства
30. Оцінка фінансового стану підприємства
32. Рентабельність підприємства
33. Імітаційна модель взаємодії підприємства з ринком
34. Роль власності у соціально-економічних процесах
36. Управління утворенням прибутку підприємства
37. Право як спеціальне соціальне явище
42. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
43. Особливості функціонування підприємства на фондовому ринку
44. Соціальне та особисте страхування
45. Формування бюджетів фондів соціального страхування України
46. Вибір форм кредиту комерційного банку для фінансування капітальних та поточних потреб підприємства
48. Ресурси аграрного підприємства та ефективність їх використання
49. Бухгалтерськи проводки про господарські операції підприємства
50. Відображення на рахунках витрат по створенню підприємства
51. Вплив дебіторської заборгованості на фінансовий стан підприємства
52. Економічний аналіз та фінансові показники підприємства
53. Облік аналіз та аудит розрахунків із засновниками підприємства
57. Організація обліку власного капіталу підприємства України
58. Попередній фінансовий аналіз підприємства
59. Удосконалення обліку аналізу і контролю в системі управління витратами торгового підприємства
60. Формування облікової політики підприємства
61. Аудит доходів підприємства
62. Аудит установчих документів підприємства
63. Соціальна інфраструктура України
64. Соціально-економічний розвиток Австрії та Швейцарії
65. Розвиток соціальної географії в СРСР
66. Історія соціально-економічної географії світу
67. Державна соціальна допомога
69. Політичні і національні звичаї та традиції України як фактори соціального регулювання
73. Роль інтелектуальної власності в соціально-економічному та духовному розвитку суспільства
75. Соціальна обумовленість державної служби
77. Соціальні, економічні та культурні права громадян україни. Право на працю і відпочинок
78. Сутність та соціальне призначення держави
79. Умови настання матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові
80. Шляхи вдосконалення реалізації соціальної функції держави
81. Мова як символ соціальної солідарності
82. Аналіз програмного забезпечення підприємства
83. Впровадження захисту інформації в комп’ютерній мережі і інформаційній системі підприємства "WED"
85. Проект удосконалення нерентабельного підприємства
89. Політичний та соціально-економічний розвиток Болгарії у 1990–2005 рр.
90. Політичний та соціально-економічний розвиток Естонії у 1990–2005 рр.
91. Політичний та соціально-економічний розвиток Словаччини у 1993-2005 рр.
92. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі
94. Соціальне страхування від безробіття в Україні в 20-ті роки XX сторіччя
95. Соціально-економічний розвиток Західно-Українських земель у складі Австро-Угорщини у ХІХ столітті
96. Соціально-економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття
97. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці XIV — у першій половині XVI ст.
99. Соціально-економічні причини першої хвилі української еміграції кінця XIX - початку XX століття
100. Соціально-культурний розвиток України у другій половині XIX сторіччя