![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Техніко-економічне обґрунтування модернізації щокової дробарки |
Зміст Огляд існуючих конструкцій машин і обладнання для подрібнення і лому матеріалів та обґрунтування необхідності проведення модернізації. Розрахункова частина Кут захвату Хід списку Частота обертання ексцентрикового вала Об'єм призми подрібненого матеріалу Потужність електродвигуна Розрахунок навантажень в основних елементах щокової дробарки Максимальне зусилля подрібнення Станина Ексцентриковий вал Шатун Рухома щока Механізм регулювання вихідної щілини Розмірна плита Характеристика маховика Розрахунок редуктора сумісної дії ексцентрикових валів ІІІ. Технологічна частина 3.1. Свердлильна операція 3.2. Токарна операція 3.3. Фрезерна операція 3.4. Термічна обробка 3.5. Шліфувальна операція 3.6. Нормування часу проведеної обробки деталі IV. Експлуатаційна частина V. Техніка безпеки і охорона праці VI. Заключення Література Огляд існуючих конструкцій машин і обладнання для подрібнення і лому матеріалів та обґрунтування необхідності проведення модернізації В машині призначеній для подрібнення матеріалів, в залежності від її призначення і принципу дії можуть використовуватись наступні навантаження: роздушування, удар, розколювання, зломлення, стирання в більшості випадків різні навантаження діють одночасно, наприклад, роздушування та стирання, удар та стирання і т.д. Необхідність використання різних навантажень, а також різного принципу дії і габаритним розмірам машин пов’язана з різноманітністю властивостей і розмірів матеріалів, що подрібнюються, а також різними вимогами до крупності готового продукту. Так як, і процеси подрібнення, машини, що використовується для цих процесів, поділяються на дробарки та млини. По принципу дії розрізняють дробарки: Щокові, в яких матеріал подрібнюється під дією роздушування, розколення та часткового стирання в просторі між двома щоками при їх періодичному зближенні. Конусні, в яких матеріал подрібнюється роздушуванням, зломленням, частковим стиранням між двома конічними поверхнями, одна з яких рухається ексцентрично по відношенні до іншої, здійснюючи тим самим безперервне подрібнення матеріалу. Полкові, в яких матеріал роздушується між двома валками, що обертаються назустріч один одному. Нерідко валки обертаються з різною частотою і тоді роздушення матеріалу суміщається з його стиранням. Ударної дії, які в свою чергу поділяються на молоткові та роторні в молоткових дробарках матеріал подрібнюється в основному ударами шарнірно підвішених молотів, а також стиранням. В роторних дробарках подрібнення досягається ударами по матеріалу жорстко закріплених на роторі бивків, ударами матеріалу по відбивних плитах та співударами кусків матеріалу. Деякі машини для подрібнення (бігуни та дезінтегратори) модна віднести до дробарок і до млинів, так як їх застосовують і для грубого помолу, і для мілкого подрібнення. Млини по принципу дії поділяються на: Барабанні з подрібненням матеріалу в барабані, що обертається або вібрує за допомогою завантажених в барабан тіл, що перемелюються ударами та стиранням частинок матеріалу одна об другу та футеровку барабана. Середньохідні, в яких матеріал подрібнюється роздавлюванням та частковим стиранням між якою-небудь основою та робочою поверхнею шара, валка, ролика.
Ролик притискується відцентровою силою до борта чаши та подрібнює матеріал, що попадає між бортом та роликом. Струменеві, де матеріал подрібнюється тертям і співударами частинок матеріалу, а також по стінкам камери при русі частинок повітряним струменем великої швидкості. Ударні з подрібненням матеріалу ударами шарнірних (шахтні млини) або жорстко закріплених (аеробільні млини) молотків. Подрібнений матеріал з визначеною тонкістю помолу видаляється з зони дії молотків повітряним потоком. Подрібнення в дробарках та млинах відносять до механічного подрібнення при безпосередній дії робочого органу на матеріал, що подрібнюється або частинок матеріалу однієї на другу. Розроблюються методи подрібнення матеріалів з використанням електрогідравлічного ефекту (високовольтний розряд в рідині), ультразвукових коливань, швидкозмінюючих високих та низьких температур, променів лазера, енергії потоку води та ін. Не дивлячись на різноманітність видів машин для подрібнення матеріалів, існують загальні вимоги, яким повинні задовольняти ці машини: простота конструкції, небезпека її обслуговування, мінімальне число зношуваних деталей, а також можливість їх легкої заміни, наявність запобіжних пристроїв, які при перевищенні допустимих навантажень руйнувалися б (розмірні плити, болти чи ін.) або деформувались (пружини), дотримання санітарно-гігієнічних норм по шуму, вібрації та запилення повітря. Серед різних типів дробильного обладнання найбільше поширення отримали щокові дробарки. Принцип їх роботи заключається в наступному. В камеру подрібнення, що має форму клина і утворену двома щоками, з яких одна в більшості випадків нерухома, а інша рухома, подається матеріал, що підлягає подрібненню. В процесі роботи машини в результаті клиноподібної форми камери подрібнення куски матеріалу розміщуються по висоті камери в залежності від їх крупності: більш крупні зверху, менш крупні знизу. Рухома щока періодично наближається до нерухомої, причому при наближенні щок одна до одної (холостий хід) куски матеріалу просуваються вниз під дією сили тяжіння і виходять з камери подрібнення, якщо їх розміри стали менше найбільш вузької частини камери, що називається вихідною щілиною, або займають нове положення, що відповідає своєму новому розміру. Потім цикл повторюється. Конструкція щокових дробарок порівняно проста і надійна, але їх деякі специфічні особливості, про які мова буде йти нижче, змусили дослідників та конструкторів винаходити різні конструктивні рішення, що покращують процеси подрібнення. За більш ніж сторічний період промислового виготовлення щокових дробарок було запропоновано і здійснено багато різних кінематичних схем цих машин. В залежності від кінематичних особливостей механізму всі щокові дробарки поділяються на дві основі групи. Група І. Дробарки, в яких рух від кривошипа до рухомої щоки передається відповідною кінематичною ланкою. При цьому траєкторії руху рухомої щоки являють собою частини дуги кола. Ці машини називаються щоковими дробарками з простим рухом щоки. Група ІІ. Дробарки, в яких кривошип і рухома щока або кривошип і одна з рухомих щок утворюють одну кінематичну пару.
В цьому випадку траєкторії руху точок рухомої щоки являють собою замкнуті криві, в більшості випадків еліпси. Дробарки з такою кінематикою називаються щоковими дробарками із складним рухом рухомої щоки. Щокові дробарки по даним схемам виготовляють в великій кількості різних типорозмірів у багатьох країнах. Термін службі дробильних плит знаходиться в прямій залежності від вертикальної складової ходу (при інших рівних умовах), що підтверджується практикою експлуатації щокових дробарок. На дробарках з простим рухом при малій вертикальній складовій руху стиску дробильні плити служать в декілька разів довше, чим на дробарках із складним рухом, де цей хід набагато більший. В цьому заклечається перевага кінематичної схеми дробарки з простим рухом рухомої щоки. Іншою перевагою цієї схеми є забезпечення великого виграшу в силі в верхній частині камери подрібнення, що дуже важливо в подрібненні кусків гірської породи великих розмірів і високої міцності. Недоліком дробарок з простим рухом є малий хід стиску у верхній частині камери подрібнення. У верхню частину камери подрібнення подають крупні куски матеріалу, для надійного захвату і подрібнення яких необхідний великий хід, ніж він потрібний в нижній частині, де подрібнюються куски менших розмірів і формується готовий продукт. Тому в нижній частині камери подрібнення хід стиску повинен бути відповідно меншим. В подрібненні з простим рухом щоки має місце зворотне явище, тобто найбільший хід стиску має низ рухомої щоки, у верхній же частині цей хід значно менший. Таким чином в дробарці з простим рухом при вигідних умовах для забезпечення необхідних умов подрібнення створюються несприятливі умови для надійного захвату та подрібнення матеріалу у верхній частині подрібнення. В дробарках із складним рухом рухома щока шарнірно підвішена на ексцентричній частині привідного вала. Низ рухомої щоки шарнірно опирається на розмірну плиту. Другим кінцем розмірна плита опирається на регульований пристрій. Дробарка із складним рухом найбільш простіша по конструкції, компактна і найменш металоємка в порівняні з дробарками інших типів. В такої дробарки траєкторія руху рухомої щоки являє собою замкнуту криву. У верхній частині камери подрібнення ця крива – еліпс, що наближається до кола, в нижній частині – сильно витягнутий еліпс. Якщо прийняти горизонтальну складову хода в нижній точці рухомої щоки рівною «х», то горизонтальна складова у верхній точці буде рівна «1,5х», а вертикальні складові хода відповідно «3» і «2,5х». Інтенсивне стирання каменя в нижній частині камери дробарки при складному русі щоки відбувається внаслідок великої вертикальної складової ходу. При подрібненні щільного і абразивного матеріалу це приводить до швидкого зношення дробильних плит. Крім того, при стиранні утворюється велика кількість передрібненого матеріалу, на що непродуктивно витрачається деяка частина потужності, що споживається при подрібненні. В цих дробарках горизонтальний хід щоки у верхній частині камери подрібнення достатній для інтенсивного подрібнення, а напрямок руху верхніх точок рухомої щоки в сторону розвантаження сприяє кращому захвачуванню кусків породи.
Це перелк осб, народжених вд змшаних шлюбв, тобто вд земно матер космчно генопрограми (Духа Святого). У ньому Пфагор, Платон, Александр Македонський, Леонардо да Внч, Лютер та нш. Чи не звдси в Пфагора Платона «неземн» знання, що на тисячолття випереджали хн епохи? Чи не втлював у життя задуми «згори» Александр Македонський, створюючи новий пдмсячний свт свт грецько культури вд Китаю до Атлантики? А корекця католицько церкви, здйснена Лютером? За неперевреними даними, на Земл на кожний перод стор припада дв-три сотн таких «обранцв Неба», котр впливають на землян за сигналом з Космосу. Але це вже не безпосередн кервництво, котре людство використовувало на перших етапах цивлзац. Саме на шляху самовдповдальност людини, самоорганзац життя було досягнуто того величезного технчного, економчного особистсного злету вашо, тобто «християнсько», цивлзац, який мамо наприкнц XX столття. Але якщо «водння людства на повдку» призвело давн народи до технчного застою, то переведення його на принципи саморозвитку призвело до ншого тупика морального, екологчного, вонного. ¶ тепер очкуться глобальна корекця поява нового Мес
2. Особливості економічного розвитку Київської Русі
3. Екологічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району
4. Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії укр
5. Грошово-кредитні інструменти як засіб економічного зростання
11. Економічні аспекти розробки та впровадження єдиного інформаційного простору університету
12. Розробка структурної схеми аналого-цифрового інтерфейсу. Підсистема збору аналогових сигналів
14. Особливості економічного зростання Сполучених Штат Америки в сучасних умовах
15. Україна, як суб’єкт міжнародного економічного права
16. Вибір структурної і принципової електричної схеми
17. Екологічні аспекти економічного розвитку
18. Аналіз фінансово-економічного стану ЗАТ "АВК"
19. Загальні закономірності світового економічного розвитку
20. Історія та тенденції розвитку економічного аналізу
21. Передумови "Японського економічного дива"
25. Види економічного аналізу за відношенням до користувачів, за просторовою та галузевою ознаками
26. Особливості моделей економічного розвитку країн, що розвиваються
27. Циклічні коливання економічного розвитку
29. Розробка системи керування та актуалізації інформації web-сайту національного оператора енергоринку
30. Економічні та правові основи управління організацією
31. Розробка бізнес-плану реалізації проекту по випуску нової продукції на ВАТ "Іскра"
32. Розробка схеми електричної принципової годинника-будильника-термометра з ІЧ ПК
33. Розробка схеми електричної принципової музичного дзвоника
35. Логіко-методологічні аспекти технічного знання
37. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
41. Економіко-географічна характеристика Румунії
42. Економіко-географічний комплекс Харківської області
43. Техніко-криміналістичні засоби та методи дослідження речових доказів
44. Розробка технологічного процесу виготовлення друкарських форм для випуску журнальної продукції
45. Розробка автоматизованого робочого місця науково-технічної бібліотеки університету
46. Розробка бази даних "Магазин побутової техніки"
50. Складання технічного завдання на проектування мережі доступу загального користування
53. Аналіз можливих схем електрохімічних генераторів для автономних джерел електричної енергії
57. Вимоги до експлуатації і технічного обслуговування машин
58. Організація технічного обслуговування і ремонту автомобілів та двигунів
59. Проектування головної схеми електричної станції
60. Глобальні кризи й проблема цінності науково-технічного прогресу
63. Економіко-правовий механізм стимулювання раціонального використання і охорони довкілля
65. Економіко-статистичний аналіз продуктивності праці в тваринництві
66. Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві
67. Організація матеріально-технічного забезпечення промислових підприємств
68. Сучасний стан державних органів управління економікою
69. Економіко-математичне моделювання в управлінні підприємством аграрно-промислового комплексу
73. Економіко–математичне моделювання
75. Методи економіко-статистичних досліджень
76. Альбом схем по основам теории радиоэлектронной борьбы
77. Устройство, оптическая схема, неполная разборка и сборка теодолита 2Т2П, ЗТ2КП
78. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
79. Коала (дикие животные Австралии)
80. Техно-музыка
82. Средства отладки электронных схем
83. Понятие алгоритма, его свойства. Описание алгоритмов с помощью блок схем на языке Turbo Pascal
84. Математическая кунсткамера /кое-что из истории геометрии/
85. Источники излучения в интегрально-оптических схемах
89. Расчёт принципиальной тепловой схемы энергоблока 800 МВт
90. Структура и формирование исходных данных, необходимых для расчета параметров технологических схем
91. Спроектировать привод конвейера по заданной схеме и характеристикам (WinWord97 + Corel Draw)
93. Схемы установок для выпаривания и конструкции выпарных аппаратов
94. Організація ремонту машино-тракторного парка з технологічною розробкою ЦРМ господарства
95. Принципиальные схемы КШМ. Компоновочные схемы двигателей
96. Стандарты схем и их разновидности
97. Проектирование схем телефонного сигнализатора
98. Микросхемо-техника: Схема контроля дешифратора на три входа /восемь выходов/
99. Складання логічних схем з метою проектування комбінаційних пристроїв