![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Дослідження розвитку швидкості у підлітків загальноосвітньої школи |
Міністерство освіти України Запорізький національний університет Факультет фізичного виховання КУРСОВА РОБОТА з методики та теорії фізичного виховання на тему: &quo ;Дослідження розвитку швидкості у підлітків загальноосвітньої школи&quo ; Виконала: ст. 3-го курсу гр. 1212/6 Цвєткова Ю.А. Перевірила: Коваленко Ю.О. Запоріжжя ЗМІСТ ВСТУП 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1 Вікові особливості формування особистості юного спортсмена і його виховання 1.1.1 Молодший шкільний вік 1.1.2 Підлітковий вік 1.1.3 Юнацький вік 1.2 Розвиток і удосконалення фізичних здібностей дітей підліткового віку 1.2.1 Вікові особливості розвитку сили і швидкісно-силових здібностей 1.2.2 Вікові особливості розвитку швидкісних здібностей 1.3 Вікова періодизація обсягу тренувальних навантажень 1.3.1 Основи вікової періодизації тренувальних навантажень 1.3.2 Періодизація загального обсягу тренувального навантаження 1.3.3 Періодизація вибіркового обсягу тренувального навантаження 1.4 Засоби виховання швидкісних здібностей 1.5 Визначення розвитку швидкісних здібностей 2. заВДАННЯ ТА МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ 3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Формування особистості при багаторічній спортивній підготовці — це динамічний процес, в основу якого покладено вікові й індивідуальні зміни взаємодії спортсмена з навколишнім світом, включаючи соціальне оточення, засвоєння норм, правил і моральних критеріїв, які регулюють поведінку. До кожного з періодів розвитку особистості залежно від віку і етапу спортивної підготовки ставляться певні соціальні вимоги. На підставі цих вимог розроблено права і обов'язки учнів ДЮСШ або спеціалізованого спортивного класу. Система педагогічного впливу тренера, спрямованого на формування позитивних якостей особистості, повинна повністю відповідати вимогам загальноосвітньої школи, а також віковим можливостям і здібностям юного спортсмена. Педагогічна і спортивна практика свідчить про те, що на етапі попередньої підготовки слід виховувати у юних спортсменів такі якості, як любов до Батьківщини, почуття дружби і поваги до старших, доброту, чесність і працьовитість, бережливість, дисциплінованість, старанність і допитливість, любовь до прекрасного, прагнення бути сильним, спритним, загартованим. Діти 7—8 років психологічно цілком підготовлені до чіткого розуміння цих вимог, і все залежить від того, якими засобами і методами скористується тренер. У цьому віці треба розвивати такі властивості особистості: почуття патріотизму, свідомість і колективізм; гуманність, чесність, сумлінне ставлення до праці, спортивного тренування; дисциплінованість і активність; сміливість і силу волі; самокритичність, скромність і допитливість. Не менш важливим є естетичне виховання особистості. На етапі поглибленої спортивної спеціалізації багато юнаків і дівчат досягають високих спортивних результатів, що значно підвищує відповідальність особи за свої поступки, дії, ставлення до суспільства. У цей час перед педагогами стоїть завдання подальшого розвитку і вдосконалення тих самих якостей, що й на попередніх етапах. На будь-якому етапі спортивної підготовки зміст педагогічного впливу має відповідати віковим особливостям розвитку особистості юного спортсмена.
Тема курсової роботи: „Дослідження розвитку швидкості у підлітків загальноосвітньої школи”. Актуальність роботи: етап початкової спортивної підготовки, що збігається в багатьох видах спорту з підлітковим віком, характерний зростанням соціальних вимог до особистості юного спортсмена, ускладненням змісту педагогічного впливу. Тому саме вивчення особливостей розвитку підлітків та розвитку різних фізичних здібностей в цьому віці є актуальним. Об’єкт дослідження: учні загальноосвітньої школи. Суб’єкт дослідження: учні 8-го класу. Предмет дослідження: особливості розвитку швидкості в підлітковому віці. 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1 Вікові особливості формування особистості юного спортсмена і його виховання 1.1.1 Молодший шкільний вік У цей віковий період відбуваються певні зміни в соціальних зв'язках, оцінці навколишньої дійсності. Для юних спортсменів авторитет учителя, тренера виходить на перше місце. Діти стають активними у громадських справах, живуть інтересами колективу. Про своїх товаришів судять прямолінійно, на зауваження не ображаються, завжди готові допомогти ровеснику. У цьому віці дітям властиві життєрадісність і добрий настрій. Основним фактором розвитку психіки є навчання. Характерні особливості сприйняття у перший рік навчання і виховання — його недостатня диференціація, деяка поверховість і слабка цілеспрямованість. Спортсмени-початківці добре сприймають лише той об'єкт, що пов'язаний з емоціями, має певне значення і зовнішні зрозумілі ознаки, на підставі чого й створюється уявлення про об'єкт. У зв'язку з цим уявлення і формулювання, які належать до структури особистості юного спортсмена, мають бути достатньо чіткими, доступними для його свідомості. Близькі за змістом об'єкти діти найкраще засвоять, якщо їх порівняти між собою. Пам'ять у дітей досить добра, і вони легко засвоюють все нове, конкретне і яскраве. Як і всі психічні процеси, пам'ять (у тому числі рухова, або моторна) дуже залежить від розвитку особистості, діти легко запам'ятовують усе, що їх цікавить, що їх близько стосується. У цьому періоді діти жадібно поповнюють свої враження й уявлення. Вони добре відчувають чуйне ставлення до них, захоплено сприймають красу природи. Відомий радянський педагог В.О. Сухомлинський під час навчання дітей молодшого шкільного віку значну частину часу проводив з ними в лісі, саду, на лузі. Спілкування з природою сприяло формуванню у його вихованців позитивних якостей особистості . При організації занять на відкритому повітрі тренерові не слід забувати про те, що дитина повинна мати не лише фізичне навантаження, а й емоційне, спостерігаючи за навколишнім середовищем, тренуючи уяву і пам'ять. Існує думка, що в дітей молодшого шкільного віку переважає механічне запам'ятовування, тобто вони легше запам'ятовують вправи, які їм показують. Багато хто з тренерів так і поступає. Однак перш ніж дати дитині завдання вивчити вправу або комбінацію вправ, треба їх не лише показати, а й розказати про принцип їх побудови, послідовність виконання тощо. Неусвідомлене запам'ятовування як моральних правил, так і фізичних вправ дає малий ефект.
Якщо матеріал зрозумілий, він набагато краще запам'ятовується і відтворюється. Дитяча увага має вибірковий характер і спрямована на те, що є для дитини особливо значним. Утримати увагу дитини на якомусь одному об'єкті дуже важко. Досвідчений тренер відчуває, коли вихованці стають неуважними, і переключає їх увагу на інший об'єкт. Обсяг уваги у дітей молодшого шкільного віку невеликий; в той же час вони, по суті, вчаться за двома програмами: загальноосвітньої та спортивної школи і їм доводиться сприймати багато нового і важкого для них матеріалу. Треба поступово вчити дитину спрямовувати і зосереджувати свою увагу на потрібних, а не тільки зовні цікавих речах. Тому в перші роки навчання і виховання юного спортсмена особливо важливим є уміння керувати його увагою. На першому етапі навчання юного спортсмена чітко простежується процес розвитку мислення. Хоч воно і залишається в основному конкретним, все ж кількість пізнаванних об'єктів і відношень між ними значно збільшується, розвивається також уміння порівнювати. В основі суджень дітей про ознаки і властивості предметів і явищ найчастіше покладено наочні зображення й опис. При цьому мислення проходить ніби дві стадії. Перша стадія полягає в тому, що на етапі попереднього навчання дитина весь матеріал аналізує переважно в наочно-дійовому плані, тобто спирається на реальні предмети або їхні прямі замінники. На другій стадії розвитку мислення діти починають абстрагувати й узагальнювати. Ця здатність з'являється через 1—2 роки систематичних занять фізичними вправами і залежить від індивідуальних особливостей, в одних дітей розвивається швидше, в інших — повільніше . Регулярні заняття в загальноосвітній і спортивній школі сприяють розвитку такої важливої психічної функції, як уява. На попередньому етапі спортивної підготовки розвиток уяви юного спортсмена проходить дві стадії. Спочатку образи спортивних рухів лише приблизно характеризують реальний об'єкт, мають мало деталей, статичні, не відображають змін, дій і взаємозв'язків. Це відтворювальна (репродуктивна) уява, пов'язана з умінням визначити і зобразити такий стан об'єктів, яким його розуміє юний спортсмен. У дітей молодшого шкільного віку є психологічні передумови для формування творчої (продуктивної) уяви, яка набуває величезної ваги на подальших етапах спортивної підготовки аж до виступів на Олімпійських іграх. Високий рівень розвитку творчих здібностей дуже потрібен як для самого вихованця, так і для його педагога-тренера, бо дає змогу досягти успіхів у спортивному удосконаленні . Творча уява формується під час виконання самостійно придуманих юними спортсменами різноманітних вправ, ігор, комбінацій тощо. У таких творчих ігрлх активно розпивається у дітей почуття особистості, тобто емоційне сприймання дійсності. Внаслідок навчально-тренувальних занять змінюється загальний характер емоцій. Поступово юний спортсмен засвоює правила поведінки в школі, спортивній секції, дома. Виконуючи ці правила, дитина відчуває задоволення, а при заохоченні тренером — радість. Емоції дитини в цьому віці іноді ще дуже нестійкі, її настрій часто міняється.
В цих нарисах ми зосереджумося саме на наукових нтерпретацях проблем становлення укрансько нац нацоналзму, нтерпретацях, що дають змогу повернути цим проблемам вдповдним дослдженням статус наукових. Друга тема це формування загальнотеоретичних поглядв на нацю та нацоналзм в укранськй нтелектуальнй традиц сучасному суспльствознавств. Ми вже згадували про те, що укранський нацоналзм й укранська наця як сторичн явища цлком вдповдають, на нашу думку, певним тенденцям загальносвтового розвитку конкретносторичним втленням цих тенденцй. Вдповдно, теоретичн й емпричн дослдження «укранського варанта» становлення й функцонування нац та нацоналзму вдповдають висновкам узагальненням, що були сформульован певними дослдницькими школами напрямами на основ аналзу вропейського чи свтового сторичного досвду. Зрозумло, цю подбнсть можна пояснити «вториннстю» укранського варанта нацогенези стосовно «передових» нацй, нтелектуальними запозиченнями тощо
1. Агресивна поведінка підлітків
2. Агресія як форма поведінки підлітків
4. Клінічна оцінка аналізу видихуваного газу у підлітків із гастродуоденальною патологією
5. Реографічні показники церебрального кровообігу у підлітків: залежність від статі, віку та соматотипу
9. Статеве виховання підлітків
10. Виховання естетичної культури підлітків
12. Методика діагностики особистості і міжособистісних відносин підлітків та юнаків
13. Неврози в дітей і підлітків
14. Особливості прояву агресивного поводження підлітків, що виховуються в умовах школи-інтернату
15. Проблема "важких" підлітків
16. Профілактика та корекція поведінки підлітків
17. Прояв детермінантів агресивної поведінки у підлітків
18. Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках
19. Соціально-психологічні чинники адиктивної поведінки підлітків
20. Емоційне самопочуття підлітків в групі однолітків
21. Процес попередження адиктивної поведінки дітей і підлітків
26. Дослідження режиму опадів у південно-західній частині Одеської області
27. Різноманіття й багатозначність підходів у дослідженні культури
28. Маркетингові дослідження на підприємстві
31. Дослідження ефективності кадрової політики підприємства
32. Тенденції розвитку управлінської думки. Методи досліджень у психології управління
33. Пізнавальний інтерес, його структура і особливості дослідження
34. Дослідження особливостей емоційного розвитку особистості
35. Підготовка і проведення конкретно-соціологічних досліджень
37. Дослідження процесів масопереносу при фільтрації підземних вод
42. Дослідження протоколу TCP/IP /укр./
43. Про методи дослідження малих річок
44. Астрономічні експерименти з дослідження елементарних частинок
45. Метеорологічні дослідження
46. Дослідження забруднення повітря виробничих приміщень токсичними газами й парами
47. Палеоантропологічнi дослідження
48. Історія розвитку концептуальних підходів до аудиту
49. Експертна профілактика в окремих видах досліджень
50. Методи та етапи статистичного дослідження
51. Теорія і методологія дослідження управління
53. Методи лінгвістичних досліджень.Описовий метод. Порівняльно-історичний метод
57. Дослідження графіку функції y=cos(x)*ln(x)
58. Дослідження методів інтерполяції
59. Дослідження методів чисельного інтегрування
60. Дослідження чисельних методів вирішення нелінійних рівнянь
61. Історико-краєзнавче дослідження міста Березне (Рівненської області)
62. Історія дослідження Ольвійського полісу за археологічними даними
63. Палеонтологічні дослідження
64. Дослідження вебер-амперних характеристик магнітних кіл постійного струму
65. Дослідження математичної моделі WiMax та розрахунок покриття на її основі
67. Синтез і дослідження оксидно-ідієвої кераміки з неомічною провідністю
68. Мистецтво, як об’єкт наукового дослідження. Види мистецтва
69. Дослідження Шекспірівської комедійної творчості
73. Маркетингове дослідження ЧП "Фенаф"
75. Маркетингові дослідження з використанням анкети
76. Маркетингові дослідження ринку кави торгової марки "Якобз"
77. Методи проведення маркетингового дослідження компанією "Бізнес. Маркетинг. Технології"
78. Технологія організації презентації на основі маркетингових досліджень ринку
79. Товарознавчі та маркетингові аспекти дослідження ринку східних ласощів
80. Дослідження асортименту пральних машин
82. Дослідження поведінки споживачів
83. Дослідження ринку керамічної цегли та розробка маркетингової стратегії ТОВ "Євротон"
84. Дослідження ринку та організація роздрібної торгівлі товаріва з пластичних мас
85. Загальне дослідження ринку дитячого харчування та конкретно дитячих соків
90. Предмет і завдання гігієни, основні методи досліджень
91. Променеве дослідження травної системи
93. Хіміко-токсикологічне дослідження лікарського препарату "Тетлонг-250"
94. Променеве дослідження щитоподібної залози
96. Дослідження ділової кар’єри менеджера
97. Методи дослідження затрат робочого часу
98. Методи виховання та роботи із дезадаптованими дітьми та підлітками