![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Виховання молодших школярів на засадах християнської моралі |
ЗмістВступ Розділ І. Виховання школярів на засадах християнської моралі як частина морального виховання 1.1. Проблема морального виховання у психолого-педагогічній літературі 1.2 Сутність морального виховання (завдання, мета, принципи) 1.3. Християнська мораль у системі моральних цінностей людини Розділ ІІ. Методика виховання учнів засобами християнської етики 2.1. Форми і методи виховання особистості на засадах християнської моралі 2.2. Методика виховання молодших школярів на засадах християнської моралі Висновок Список використаної літератури Додаток Вступ Ми живемо в особливі часи. З одного боку, сучасна епоха несе нам нові перспективи і нове натхнення, а з іншого - кидає виклик. Шість років тому людство увійшло у нове десятиріччя, нове століття і нове тисячоліття. Оглядаючи ті події, котрі залишило після себе 20-те століття, можна зробити два основні висновки. По-перше, це століття позначилося найбільшим стрибком у розвитку технології, засобів інформації та зв'язку. В той же час, у минулому столітті у кровопролитних війнах загинуло більше людей, аніж за всю попередню історію людства. Кожна історична доба формує певні світоглядні орієнтири та уявлення про природу і світ, місце, роль і сутність людини в ньому, її ставлення до самої себе та навколишніх. Починаючи з епохи Відродження, коли людину було проголошено цінністю, освіту розглядають як спосіб сприйняття нею культурних норм та включення їх у дальший її розвиток. Відбувається переоцінка цінностей. Людство знайшло скарб світового значення – цінностей гуманізму, які переможно проходять через усі бурі земних потрясінь. Вчительство теж переживає значне психологічне навантаження. Йдеться про кризу світогляду, зміну пріоритетів і переоцінку цінностей. Нова соціально-політична ситуація, з одного боку, вимагає переосмислення мети виховної діяльності педагогів, провідних теоретико-методологічних принципів та критеріїв ефективності змісту, форм і методів виховання, а з другого – призводить до порушення елементарних прав дитини на її розвиток. В той час, коли людство у технічному розвитку прямувало уперед семимильними кроками, усе більше зростав розрив між розвитком зовнішнім, тобто науково-технічним прогресом, та внутрішнім, моральним, розвитком людини. Одвічні духовні вартості необхідно формувати в сучасної молоді, опираючись на наукові знання психології дитини, з урахуванням змінюваності умов життя в соціумі. Отож у нових реаліях розвитку суспільства завдання морального виховання молоді набуває першочергового значення і педоцентричного спрямування. Сьогодні окреслену проблему означено на загальнодержавному рівні. Вона розглядається як основа реалізації національної освітньої політики. Успішне вирішення порушеного питання можливе за умови використання нагромадженого віками досвіду в світовій та вітчизняній педагогіці. Помітне місце в окресленому процесі посідає художня дитяча література, що виступає важливим засобом виховання, зокрема морального. Сьогодні її виховний потенціал потрібно реалізовувати з урахуванням нових соціокультурних обставин. Насамперед необхідно розробити методичні основи морального виховання як засобу соціалізації особи, інтегрування її в суспільне життя, побудоване за принципами соціальної справедливості, демократії, гуманізму, толерантності.
Проблеми формування моральності особи покладено в основу загальнодержавних освітніх програм: Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття), Національної доктрини розвитку освіти України, Концепції національного виховання та ін. Мета дослідження – визначити аспекти виховного потенціалу християнської моралі. Об’єкт дослідження – моральне виховання учнів початкових класів. Предмет дослідження – християнська етика як чинник виховання моральних рис молодших школярів. Розділ І. Виховання школярів на засадах християнської моралі як частина морального виховання 1.1 Проблема морального виховання у психолого-педагогічній літературі У процесі дослідження обґрунтовано, що в молодшому шкільному віці створюється та соціально-психологічна основа, на якій формуються моральні риси, що розвиваються згодом у підлітковому періоді, закладається підґрунтя морального розвитку особистості, підвалини її майбутнього характеру . Мислителі різних віків трактували поняття моральності по-різному. Ще в давній Греції в своїх працях Арістотель про моральну людину писав: “Морально прекрасною називають людину досконалої гідності Адже про моральну красу говорять з приводу доброти: морально прекрасним називають справедливу, мужню, благородну і взагалі володіючу всіма добротами людину.” А Ніцше вважав: “Бути моральним, етичним – означає бути покірним давно встановленому закону чи звичаю”. “Мораль – це перевага людини перед природою”. В науковій літературі вказується, що мораль з’явилась на початку розвитку суспільства. Визначну роль в її виникненні зіграла трудова діяльність людей. Без взаємодопомоги, без визначених обов’язків по відношенню до роду людина не змогла б встояти в боротьбі з природою. Мораль виступає як регулятор взаємовідносин людей. Керуючись моральними нормами, особистість тим самим спонукає до життєдіяльності суспільства. В свою чергу, суспільство, підтримуючи і розповсюджуючи ту чи іншу мораль, тим самим формує особистість відповідно до свого ідеалу. Навідміну від права, яке має діло з областю взаємовідносин людей, але спираючись на примус зі сторони держави. Мораль підтримується силою суспільної думки і звичайно виконується в силу переконання. При цьому мораль оформляється в різних заповідях, принципах, де сказано як треба поводитись. Зі всього цього ми можемо дійти висновку, що старшій людині буває тяжко обирати, як повестись в тому чи іншому випадку не “впавши обличчям в багно”. А що ж говорити про дітей? Ще В.О. Сухомлинський говорив про те, що необхідно займатись моральним вихованням дитини, навчати “вмінню відчувати людину”. Василь Олександрович говорив: “Ніхто не вчить маленьку людину: “Будь байдужим до людей, ламай дерева, попирай красу, вище за все став своє особисте”. Все діло в одній, в дуже важливій закономірності морального виховання. Якщо людину вчать добру – вчать уміло, розумно, вимогливо, в результаті буде добро. Вчать злу (дуже рідко, але буває і так), в результаті буде зло. Не вчать ні добру, ні злу – всеодно буде зло, тому що і людиною її треба зробити ” .
Сухомлинський вважав, що непорушна основа морального переконання закладається в дитинстві і ранній юності, коли добро і зло, честь і безчестя, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини лише при умові яскравої наглядності, очивидності моральної суті того, що вона бачить, робить, спостерігає”. 1.2 Сутність морального виховання (завдання, мета, принципи) Важко назвати щось більш важливе для людини, ніж її взаємини з іншими людьми. Від характеру цих взаємин багато що залежить в нашому житті: настрій, моральне самопочуття, працездатність тощо. Стосунки з оточуючими дають можливість бачити смисл свого існування, усвідомлювати себе як частку людського суспільства. Людина, як суспільна істота, немислима поза взаєминами з іншими людьми. Саме завдяки спілкуванню і певним взаєминам, що складаються в процесі цього спілкування, людський індивід поступово стає особистістю, яка здатна усвідомлювати не лише інших, але й саму себе, свідомо й активно регулювати власну діяльність та поведінку, впливати на оточуючих, враховувати їх прагнення, інтереси . Виховання – цілеспрямований свідомий процес формування гармонійної особистості, що включає формування гуманності, працелюбства, чесності, правдивості, дисциплінованості, почуття відповідальності, власної гідності, виховання патріотизму, любові до Батьківщини. Процес виховання відображує становлення кожної людини. Мораль — це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми за будь-якої ситуації на демократичних засадах. Мораль - це імперативно-оцінний спосіб ставлення людини до дійсності, котрий регулює поведінку людей з огляду на принципове протиставлення добра і зла. У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню. Моральне виховання — виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності. Виходячи із загальнолюдського змісту моральності, можна сказати, що загальнолюдська мораль - це не сукупність незмінних норм і принципів, що споконвіку відомі кожній людині або спільноті, а система, яка поповнювалась, розширювалась, змінювалась протягом віків, збагачуючись новими критеріями, новим смислом. А, отже, не можна вважати поняття &quo ;загальнолюдська мораль&quo ; як щось однозначне, яке має неухильно здійснюватись, оскільки її суть і спрямованість залежить тільки від людини. Суб'єкт морального виховання у процесі розвитку і спілкування вже володіє певним моральним досвідом. Організація життєдіяльності молоді потребує безпосереднього впливу на неї і взаємодії з нею. Це має стати своєрідним фундаментом, на якому базується і діяльність, і спілкування, і стосунки, і поведінка молодих людей. Соціальний розвиток сучасної молоді потребує рішучого переведення його з позиції виконавця у позицію активного учасника, співавтора, автора і співвиконавця всього виховного процесу. Адже відома істина стверджує, що бездумний виконавець ніколи не стане господарем ситуації.
Зазначу, що це лише невелика частина з того, чому жидівські вчителі-рабини навчають жиденят в юдейських школах, зокрема, і в державних в Руси-Україні у наш час, бо "свята ненависть" до християн сучасними жидами не засуджена й зі "святих книг" не вилучена. "Вся жидівська "наука", з її Старим заповітом і Талмудом, є сугубо расистська, взірця далеко гіршого, ніж гітлеризм" [14, с.223], а Адольф Гітлер порівняно з юдейськими пророками, що складали ці книги, був гуманістом. Тепер люди, виховані на засадах ненависти до християн, отримали над ними необмежену владу. Що вони мали робити? Приводити у відповідність своє становище зі своїм світоглядом, чим вони негайно й зайнялись. Їхні дії мають назву "червоного терору" — від рік християнської крови, що була пролита юдеями-"комуністами". Під виглядом класової боротьби вони несамовито винищували християн, спочатку кращих з них, а потім усіх підряд, використовуючи для цього будь-який привід. Але жидів "чекісти" не чіпали. "Випадків фізичного знищення представників найкрупнішої та крупної жидівської буржуазії та осіб вільних професій-жидів не було або майже не було
2. Теоретико-методологічні і прикладні проблеми визнання ймовірності банкрутства підприємства
3. Індивідуалізація навчального процесу в умовах малочисельної початкової школи
5. Ігрова діяльність у навчальному процесі початкової школи
10. Методика організації навчального процесу в рамках колективного способу навчання іноземній мові
11. Глобалізація і процеси соціального розвитку
12. В.О. Сухомлинський про значення початкової школи в системі освіти
13. Впровадження інтегрованих уроків у навчання іноземної мови учнів початкової школи
14. Організація процесу творчого розвитку дитини
15. Педагогічні та психологічні особливості організації навчального процесу
16. Реалізація шляхів естетичного виховання першокласників у процесі формування каліграфічної навички
17. Роль практичних методів у навчально-виховному процесі
18. Дидактичні умови організації домашньої роботи в початкових класах
19. Схід України в інтегративних процесах сучасного державотворення
20. Адаптація молодших школярів до навчально-виховного процесу
25. Екологічні аспекти економічного розвитку
26. Формування екологічної культури молодших школярів у сучасній початковій школі
27. Екологія та економіка (минуле, сучасне, перспективи)
29. Автоматизація процесів каталогізації документів в Україні
30. Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі видобування надр
31. Реалізація категорії ретроспекції в сучасних газетних текстах
32. Основні закономірності суть і наслідки початкових етапів та процесів українського державотворення
34. Сучасні вимоги до формування та реалізації ефективної маркетингової стратегії
36. Вплив процесів глобалізації на конкурентоспроможність країни
37. Аналіз сучасної системи мотивації праці в організації
42. Використання ідей "Вальдорфської педагогіки" у сучасних школах
43. Гармонізація фізичного і розумового розвитку молодших школярів в процесі фізичного виховання
44. Методика формування відчуття кольору у процесі малювання натюрморту у початковій школі
45. Навчити цікаво та ефективно – основнa проблема сучасної школи
46. Організація позакласного читання в початкових класах
47. Організація реабілітаційної роботи в школах соціальної реабілітації
48. Развіццё вучнёскага самакіраавння ў сучаснай школе
49. Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у сучасній початковій школі
50. Способи організації самостійної роботи в малокомплектній початковій школі
51. Сучасна школа в умовах ринкової економіки
53. Форми організації навчання природознавству в початковій школі
57. Демографічні процеси та демографічна політика в сучасному суспільстві.
58. Тенденції соціально-економічних процесів сучасної України
59. Антропологічна криза в умовах сучасної техногенної цивілізації
61. Екологічні проблеми зберігання та утилізації відходів
62. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі
63. Міжнародне співробітництво в реалізації глобальних екологічних проектів
64. Локалізація екологічної загрози забруднення атмосфери від пилу спалювання вугілля на ТЕС
65. Аналіз існуючого стану інфляційних процесів в сучасній Україні
66. Особливості розвитку інфляційних процесів в Україні на сучасному етапі
67. Расово-антропологическая школа
69. Победоносцев как социальный теоретик
73. Региональная культура и история на уроках немецкого языка в средней школе
74. Лингвистические основы обучения произношению английского языка в каракалпакской школе
75. Анализ живописных произведений флорентийской школы конца XV - начала XVI веков
77. Экзамен по русскому языку для поступления в Бауманскую школу
78. Морфология: шпаргалка для экзамена в школе
79. Темы сочинений за курс средней школы 2002-2003 уч. года (11 класс)
80. Реферат по научной монографии А.Н. Троицкого «Александр I и Наполеон» Москва, «Высшая школа»1994 г.
81. Шпаргалка по истории в 9 классе украинской школы
82. Проектирование и разработка сетевых броузеров на основе теоретико-графовых моделей
83. Экзамен по математике для поступления в Бауманскую школу
85. Проблемы русской национальной школы и изучения русской математики
89. Психологическая готовность ребенка к обучению в школе
90. Проблемы обучения информатики в школе
91. Отчеты по предпрактике в школе
93. Чтение художественных произведений в начальной школе
94. Методика организации тематических выставок в школе
95. Содержание и формы работы социального педагога в школе
97. Схемы по лекциям по Педагогике и Психологии высшей школы
98. Особенности работы с антонимамми в школе
99. Региональная культура и история на уроках немецкого языка в средней школе
100. Подготовка к школе детей с задержкой психического развития (ЗПР)