|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право Право
Боротьба зі злочинами, що вчиняються співробітниками Органів Внутрішніх Справ та їх профілактика |
Пакеты с замком "Extra зиплок" (гриппер), комплект 100 штук (150x200 мм). 
Ручка "Шприц", желтая. 
Горшок торфяной для цветов. магістерська робота БОРОТЬБА ЗІ ЗЛОЧИНАМИ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ СПІВРОБІТНИКАМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА ЗМІСТ ВСТУП3 ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ СПІВРОБІТНИКАМИ ОВС12 ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИСТОСТІ СПІВРОБІТНИКІВ ОВС, ЩО ВЧИНИЛИ ЗЛОЧИНИError: Refere ce source o fou d БОРОТЬБА ЗІ ЗЛОЧИНАМИ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ СПІВРОБІТНИКАМИ ОВС ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКАError: Refere ce source o fou d ВИСНОВКИ98 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ102 ВСТУП Проблеми зміцнення правопорядку у суспільстві, протидії та попередження злочинності були і залишаються одними з найважливіших і не випадковістю те, що за всю свою історію розвитку – людство намагалось у будь-який спосіб боротися проти проявів, що суперечили загальноприйнятим поняттям мораль, громадської безпеки та порядку. Є проблема. Почнемо її розгляд із типового прикладу з життя. Викрадено автомобіль. Через якийсь час потерпілого викликають у суд, де він із подивом дізнається, що викрадача знайдено і він постав перед судом. Потерпілий просить суд надати йому можливість ознайомитися з кримінальною справою. У результаті їх вивчення з’ясовується, що факт викрадення його автомобіля, а також ще восьми (крім одного, під час викрадення якого підсудного й затримали) підтверджено лише одним доказом. Це — явка з повинною самого підсудного та протоколи його допитів, у яких викрадач дуже лаконічно описує обставини скоєння злочинів. У суді дев’ять потерпілих, які мають право ставити запитання підсудному, починають з’ясовувати головне для них питання: де перебувають викрадені машини. Відповідь у підсудного одна: всі машини, покатавшись, він кидав у лісі, а де саме — не пам’ятає, оскільки був п’яний. У суді оголошується довідка, одержана з карного розшуку, що вжитими ними заходами автомобілі знайти не вдалося. У потерпілих виникають цілком природні сумніви в тому, що всі злочини скоєно саме цією особою. Підозри поглиблюються, коли підсудний не зміг відповісти на запитання про більш точні час, місце, спосіб, інші обставини злочину, описати зовнішній вигляд того чи іншого викраденого автомобіля, назвати предмети, які були в салоні, вантажі тощо. Врешті-решт підсудний заявив, що насправді цих автомобілів він не викрадав, а всі злочини, крім того, при скоєнні якого його затримали, «узяв на себе» на прохання міліції. Щодо підсудного суд виносить обвинувальний вирок, а матеріали кримінальної справи в частині скоєння дев’яти крадіжок повертаються до слідчого. Проте скоєні злочини вже не вважатимуться нерозкритими. Отже, ні справжніх злочинців, ні самих украдених автомобілів уже ніхто не шукатиме. Спробуємо пояснити ситуацію з погляду чинних правил кримінальної статистики, взявши за основу пояснення самих працівників правоохоронних органів, котрі схотіли, природно, залишитися невідомими. В органах дізнання постійно нагромаджується досить велика кількість так званих фактових кримінальних справ, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за якими ще не спливли, а провадження за ними призупинено у зв’язку з невстановленням особи, яка скоїла злочин.
Певна річ, по цих справах у період, коли їх призупинено, слідчі дії не виконуються. Але час від часу органи прокуратури, що здійснюють нагляд за слідством і дізнанням, перевіряють ці справи й дають розпорядження активізувати їх розслідування. Тож дізнавачі інколи змушені відновлювати провадження у справі хоча б для того, аби дати формальні доручення оперативним підрозділам провести деякі оперативно-розшукові заходи. Зазвичай це робиться про людське око. Як правило, вказівки прокурорів дізнавачі намагаються ігнорувати через перевантаженість поточними кримінальними справами, тож за результатами прокурорської перевірки співробітник карного розшуку (інколи й сам дізнавач від його імені) пише рапорт, відповідно до якого «встановити особу, що скоїла даний злочин, неможливо». Кримінальну справу знову призупиняють і відкладають у сейф до кращих часів. З іншого боку, нагромадження великої кількості кримінальних справ в органах дізнання знижує показники їхньої роботи, одним із яких є кількість справ, переданих слідчим. Якогось дня співробітники карного розшуку чи іншої служби затримують злочинця безпосередньо при скоєнні злочину. Це, приміром, квартирна крадіжка, або, як у нашому випадку, викрадення автомобіля. У процесі роботи з підозрюваним з’являється обґрунтована чи не дуже версія про те, що він, можливо, причетний до скоєння інших аналогічних злочинів. Але конкретних доказів цього немає. Ось тут і починається вивчення «фактових» кримінальних справ про такі злочини. Цей процес має на меті відібрати найбільшу кількість справ про злочини за предметом, способом, часом скоєння та іншими обставинами, аналогічні тому, за який затримано цього підозрюваного. Після чого у підозрюваного беруть (про спосіб ми скажемо нижче) явку з повинною по кожному злочину, кримінальну справу про який було відібрано в процесі вивчення. Далі особу допитують про обставини нібито скоєних нею злочинів. При цьому протокол допиту найчастіше пише дізнавач на основі протоколу огляду місця події та інших документів справи за відсутності підозрюваного, а останній потім його лише підписує. У протоколі допиту відзначається, що викрадений автомобіль було залишено, приміром, у лісі або розібрано на запчастини, які потім продано невідомим особам. Тут усе залежить від фантазії дізнавача. Просто в кабінеті пишеться протокол огляду місцевості, де було нібито кинуто автомобіль. Із понятими теж проблем немає: замість них записуються «мертві душі» з вигаданими адресами проживання (закон не вимагає, щоб дізнавач перевіряв у понятого паспорт зі штампом про місце реєстрації громадянина). У протоколі допиту може бути зазначено, що в підозрюваного є потайник, де він зберігає знаряддя скоєння злочину, приміром набір відмичок. Благо цих відмичок у міліціонерів хоч греблю гати, а для потрібної справи й пожертвувати ними не шкода. Відразу ж проводиться «обшук» і відмички вилучаються. Незначні процесуальні ускладнення виникають лише тоді, коли, приміром, при огляді місця події ще до порушення однієї зі старих справ, «інкримінованих» цій особі, вилучалися відбитки пальців. Але й це можна владнати: протокол переписується, відбитки знищуються.
Матеріали щодо невідомих осіб, котрим продано запчастини автомобіля, виділяються в окреме провадження й нібито передаються в підрозділи карного розшуку для встановлення цих осіб (зазвичай оригінали документів знищуються, а їх копії з вихідними номерами підшиваються до справи як свідчення того, що дізнавач виконав вимоги закону). Однак зустрічної перевірки ніхто не робитиме, а в крайньому разі можна послатися на те, що матеріали справи хтось із технічних працівників органу дізнання втратив при їх пересиланні (передачі). Після цього особа, що скоїла низку раніше не розкритих злочинів, вважається встановленою, необхідні слідчі дії — проведеними, і дізнавач виносить постанову про передачу кримінальної справи для провадження досудового слідства. Далі за справу береться слідчий, робота якого полягає в «підчищуванні» та «шліфуванні» справи, усуненні помилок дізнавача та пред’явленні особі обвинувачення. Після чого складається обвинувальний висновок і справу передають у суд. Обвинувальний вирок майже гарантовано. Якщо навіть із якихось причин суд поверне справу для додаткового розслідування, суть останнього полягатиме лише в скрупульознішому «шліфуванні» справи. Цікавий сам по собі той факт, що сьогодні знаходиться досить багато згодних визнати себе винними у злочинах, яких вони не скоювали, лише на прохання незнайомого їм раніше дізнавача або слідчого, хай навіть це прохання було досить настійливим. Але нічого надзвичайного тут немає. Головне — це правильний підхід до конкретної людини. Так, із раніше судимими особами, з наркоманами, алкоголіками працювати досить легко. Як правило, у цієї категорії людей немає захисників. Коло методів роботи дуже розмаїте, і найуніверсальніший із них — це метод батога і пряника. Приміром, наркоман за дозу може охоче покаятися в нескоєних злочинах. Ми можемо скільки завгодно здогадуватися й навіть знати про методи роботи, які дозволяють «розкривати» безліч злочинів саме в такий спосіб, і з обуренням писати про це. Органи прокуратури можуть продемонструвати нечувану принциповість, спільно з іншими правоохоронними органами провести серію операцій, рейдів з виведення на чисту воду співробітників міліції, які скоюють цілком конкретні злочини проти правосуддя, передбачені статтями 371—374 Кримінального кодексу України. Але загалом нічого не зміниться. І не тому, що всі працівники органів дізнання та слідчі, котрі в такий спосіб «розкривають» злочини, погані люди, а тому, що погана система, яка змушує їх систематично вдаватися до фальсифікації. Головною причиною цих негативних явищ, поруч із вочевидь недостатнім фінансовим, матеріально-технічним, методичним тощо забезпеченням правоохоронних органів, непрофесіоналізмом окремих їх співробітників та їхнім небажанням сумлінно виконувати свої обов’язки, є проблеми статистики. Йдеться про те, що сьогодні, як і десять, і двадцять років тому, в основі оцінки діяльності підрозділів міліції, покликаних боротися зі злочинністю, лежить критерій розкриваності злочинів. Тож приймати всі заяви про скоєння злочинів, реєструвати й розслідувати їх належним чином, за наявних організаційних, технічних, фінансових тощо можливостей для їх розкриття, означає істотно, на порядок знизити відсоток розкриваності злочинів.
Завдання, статус, права та обов'язки регіональних ПВ були викладені в циркулярних листах керівників МВС і Департаменту на адресу губернських комісарів від 23 серпня 1919 р. і 19 травня 1920 р. (остаточний варіант): "Сим доводиться до відома п.п. Губерніяльних Комісарів, що Міністерством Внутрішніх Справ утворюються при Губерніяльних і Повітових Комісаріятах Політичні Відділи на слідуючих підставах: 1) Відділи мають метою боротьбу з протидержавним рухом, а також особами і організаціями, які прагнуть до повалення існуючого державного республіканського ладу. 2) Начальники Губерніяльних Відділів та їх помічники, а також Начальники Повітових Відділів призначаються до затвердження штатів Політичного Департаменту Міністром Внутрішніх Справ по докладу Директора Політичного Департаменту. 3) Вибір кандидатів на ці посади Директор Департаменту робить в згоді з відповідним Губерніяльним Комісаром. 4) Всі інші співробітники Відділів призначаються Начальниками Відділів в згоді з відповідним Комісаром згідно штатам, прикладаємим
1. Стилі керівництва і їх вплив на самозатвердження і розвиток співробітників
2. Особливості правового регулювання проходження служби в органах внутрішніх справ
3. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю
5. Правові засади співробітництва України і Європейського союзу
9. Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво
10. Педагогічна взаємодія і механізм співробітництва педагога й учнів
11. Міжнародне співробітництво в реалізації глобальних екологічних проектів
12. Транскордонне співробітництво
13. Організація, нормування та оплата праці в свинарстві
14. Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні картоплі
15. Організація, планування та шляхи збільшення виробництва озимих зернових
16. Організація роботи та документне забезпечення районної Ради
Пивная кружка "Пиво утром, как известно, не так вредно, как полезно", 500 мл, 14 см. 
Средство для купания Bubchen, 400 мл. 
Папка для труда "Спортивное авто", 325х245 мм. 17. Засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні
19. Предмет, система та основні поняття курсу "Організація судових та правоохоронних органів"
21. Організація ярмарок та аукціонів
25. Характеристика спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю
26. Організаційні заходи що обезпечивають працівників під час роботи
27. Кримінально-правова характеристика співучасті у злочині
29. Судова влада та органи, що її здійснюють
30. Дослідження організації роботи митних органів України в сфері попередження скоєння митних злочинів
31. Туберкулёз органов дыхания
Патроны для рапидографа, черные. 
Сувенир "Собака в шарфе", 15 см. 
Писсуар для мальчиков "Лягушка" с прицелом. 33. Основні методи боротьби з інфляцією
34. Социальная защищенность таможенных органов
35. Задачи, система и функции органов юстиции Российской Федерации
36. Правовые и организационные основы деятельности паспортно-визовой службы органов внутренних дел РФ
42. Правовые основы взаимоотношений представительного и исполнительного органов местного самоуправления
43. Системы органов государственной власти субъектов РФ и штатов Индии (сравнительный анализ)
45. Правительство Российской Федерации – высший орган исполнительной власти
46. Компетенция органов местного самоуправления
48. Правовое регулирование деятельности налоговых органов
Магическая кружка-мешалка, черная. 
Кружка фарфоровая "Olympia", 300 мл. 
Самоклеящиеся этикетки, A4, 105x57 мм, 10 этикеток на листе, 100 листов. 49. Структура налоговых органов Российской Федерации
51. Правоохранительная деятельность таможенных органов
52. Должностнгые лица в таможенных органах
58. Наблюдение и уход за больными с заболеваниями органов дыхания
59. Туберкулёз органов дыхания, грипп
60. Исследование органов дыхания
61. Пересадка тканей и трансплантация органов
62. Общая характеристика органов кроветворения и иммунологической защиты
63. Туберкулёз органов дыхания
64. Воспалительные заболевания мочеполовых органов
Мягкий пол универсальный, коричневый, 33x33 см (9 деталей). 
Светильник "Лампочка на веревке", синий. 
Трехколесный велосипед Funny Jaguar Lexus Racer Trike (цвет: серебро). 66. История органов внутренних дел (Контрольная)
68. Экологические функции правоохранительных органов
69. Основные направления работы органов внутренних дел
73. Роль немецких государственных органов в становлении и развитии советского коллаборационизма
75. Оценка органов управления оборудования
76. Профилактика самоубийств среди сотрудников органов внутренних дел
77. Взаимодействие банков с органами финансового надзора
78. Орган Общественной Самодеятельности (бизнес-план)
79. Крива IS. Сутнiсть, графiчна побудова. Фактори, що впливають на кут нахилу кривоi IS
80. Суспільна організація життя слов
Мешок для обуви "Sweets", 2 отделения, светоотражающая полоса, розовый. 
Лосьон солнцезащитный для детей Kolastyna, SPF-30, 150 мл. 
Подарочный набор "Покер", арт. 42447. 81. Система органов прокуратуры
83. Юридична характеристика складу злочину Диверсія
84. Взаимодействие следователя с органами дознания при производстве предварительного следствия
85. Международная маркетинговая программа СП «Инволюкс» ООО
89. Пороки развития половых органов у девочек
90. Основные проявления заболеваний женских половых органов и принципы первой помощи
91. Вены и микрососуды подслизистого слоя , стенки некоторых трубчатых внутренних органов
92. Кровоснабжение и иннервация опорно-двигательного аппарата и внутренних органов
93. Литература - Гинекология (воспалительные заболевания женских половых органов)
94. Організація приймання товару в аптеці
95. Профилактика заболеваний органов дыхания
96. Стандарты (протоколы) диагностики и лечения болезней органов пищеварения
Чернильный картридж Parker для перьевой ручки. Темно-синий (5 штук). 
Таз со стиральной доской. 
Пистолет для подкачки шин, пневматический. 97. Лекции - Терапия (Вопросы из экзаменационных билетов по внутренним органам)
99. Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією
