![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Файлова система FAT |
Файлова система FA Курсова робота з курсу “Архітектура ЕОМ” Студент 3-го курсу Заньковський Ю.В. Міністерство освіти України Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича Фізичний факультет Кафедра ЕОМ 1999 Відразу після завантажувального сектора на логічному диску знаходяться сектори, що містять таблицю розміщення файлів FA (File Alloca io able). Для того, щоб призначення цієї таблиці стало більш зрозумілим, розглянемо, як організоване збереження інформації на різноманітних носіях даних. Магнітні стрічки. При використанні магнітних стрічок інформація записується у вигляді файлів із послідовним доступом. Послідовний доступ означає, що для читання якогось файла потрібно спочатку прочитати всі попередні файли. При записі інформація може добавлятися в кінець стрічки, після тієї інформації, що була записана востаннє. Якщо ви спробуєте перезаписати файл, то це може привести до втрати усіх файлів, розташованих на магнітній стрічці після нього (цього файла). Доступ до інформації, записаної на магнітному диску, може виконуватися або послідовним, або прямим методом доступу. Використання прямого методу доступу дозволяє позиціонувати головки відразу на той файл, що вам потрібний (або на потрібний запис файла). Наприклад, ви можете задати номер сектора на визначеній доріжці і номер голівки. Але метод доступу – це ще не усе. Важливе значення має засіб розподілу місця на диску для файлів. Від правильного вибору засобу розподілу залежить ефективність роботи програм. Операційна система дозволяє задати початкову кількість циліндрів диска для розміщення набору даних і розмір області диска, що може бути використана для цього набору додатково. Якщо при записі у файл усе розподілене для файла місце на диску виявиться вичерпаним, програма завершиться аварійно, навіть якщо на диску ще є вільні циліндри. Операційні системи, такі як DOS, U IX, OS/2 використовують дисковий простір іншим способом. У цих операційних системах при створенні файла для нього не задається початковий розподіл пам'яті в доріжках або секторах. У міру того, як файл збільшується в розмірах, операційна система відводить цьому файлу сектори з числа вільних, не використовуваних іншими файлами. При цьому файл розташовується не обов'язково в суміжних областях диска, він може бути розкиданий по різних доріжках і секторах. Очевидно, що в цьому випадку операційна система повинна вести облік використовуваних ділянок диска. Для кожного файла вона повинна берегти десь інформацію про те, якому файлу які ділянки диска відведені. Як правило в операційних системах для збереження цієї інформації використовується таблиця розміщення файлів. Весь диск розбивається операційною системою на ділянки однакового розміру, які називаються кластерами. Кластер може містити декілька секторів. Для кожного кластера FA має свою індивідуальну комірку , в якій зберігається інформація про використання даного кластера. Іншими словами, таблиця розміщення файлів - це масив, що містить інформацію про кластери. Розмір цього масиву визначається загальною кількістю кластерів на логічному диску. (Саме кластерів, а не секторів!).
Що зберігається в таблиці розміщення файлів? Всі вільні кластери позначені в ній нулями. Якщо файл займає декілька кластерів, то ці кластери пов'язані в список. Для пов'язаних у список кластерів елементи таблиці FA містять номера наступних використовуваних даним файлом кластерів. Кінець списку відзначений у таблиці спеціальним значенням. Номер першого кластера, виділеного файлу, зберігається в елементі каталога, що описує даний файл. Утиліти операційної системи і деякі спеціальні утиліти перевіряють диск на предмет наявності дефектних областей. Кластери, що знаходяться в цих дефектних областях, відзначаються в FA як погані і не використовуються операційною системою. Отже, FA - масив інформації про використання кластерів диска, містить однозв’язані списки кластерів, розподілених між файлами. Номера початкових кластерів файлів зберігаються в каталогах. Розглянемо спочатку два формати FA - 12-бітовий і 16-бітовий. Ці формати використовують, відповідно, 12 і 16 бітів для збереження інформації про один кластер диска. 12-бітовий формат зручний для дискет із невеликою кількістю секторів - уся таблиця розміщення файлів поміщається в одномо секторі. Якщо розмір диска такий, що для представлення всіх секторів дванадцятьох розрядів недостатньо, можна збільшити розмір кластера, наприклад до восьми секторів. Проте великий розмір кластера приводить до неефективного використання дискового простору. Це відбувається через те, що мінімальний виділяємий файлу елемент - кластер - має занадто великий розмір. Навіть для файла, що має довжину 1 байт виділяється цілий кластер. Виходить, якщо розмір кластера складає 8 секторів, то для збереження одного байта буде використано 4 кілобайта дискової пам'яті. При використанні FA 16-бітового формату операційна система може працювати з диском, що має розмір більш 32 мегабайт. DOS версії 4.0 при використанні 16-бітового формату FA і кластерів розміром 4 сектори може працювати з розділами, які по розміру досягають 134 мегабайти. Як програма визначає формат FA . Для DOS версії 3.0 16-бітовий формат використовується, якщо розмір диска перевищує 4086 кластерів. Це число утворилося виходячи з того, що в 12 розрядах може бути подане максимальне число 4096, крім того, значення, більші 0ff6, зарезервовані. Для DOS версії 3.2 16-бітовий формат FA використовується в тому випадку, коли розмір диска перевищує 20790 секторів (саме секторів, а не кластерів). Фактично це означає, що 16-бітовий формат використовується тільки для дисків, що мають розмір більш 10 мегабайт. Сектор завантажувального запису (BOO -сектор) диска, відформатованого в DOS версії 4.0 у полі зі зсувом 36h містить вісьмибайтовий рядок, що ідентифікує формат FA . Вона має вигляд "FA 12 " або "FA 16 ". Можна використовувати це поле для визначення формату FA . У структурі BOO , описаної у файлі sysp. h, це поле назіваетcя fa forma . Якщо рзділи на жорсткому диску створювалися утілітою DOS FDISK, формат FA можна визначити, аналізуючи вміст поля sys головного завантажувального запису (Mas er Boo Record). Якщо це поле містить значення 1, використовується 12-бітовий формат, якщо 4 - 16-бітовий.
Проте диск, підготовлений програмами диск-менеджерів, може мати нестандартний для DOS формат таблиці розділів диска (Par i io able), і поле sys може містити інші розміри, відмінні від 1 і 4. Формат FA . Перший байт FA називається "Описувач середовища" (Media Descrip or) або байт ID ідентифікації FA . Він має таке ж значення, як і байт-описувач середовища, що знаходиться в BOO -секторі логічного диска. Наступні 5 байтів для 12-бітового формату або 7 байтів для 16-бітового формату завжди містять значення 0ffh. Вся інша частина FA складається з 12-бітових або 16-бітових комірок, кожна комірка відповідає одному кластеру диска. Ці комірки можуть містити такі значення: FA 12 FA 16 Що означає 000h0000h – вільний кластер, ff0h - ff6hfff0h - fff6h – зарезервований кластер, ff7hfff7h – поганий кластер, ff8h - fffhfff8h - ffffh – останній кластер у списку, 002h - fefh0002h - ffefh – номер такого кластера в списку. Безпосередній доступ до FA може знадобитися для: організації сканування каталогів для пошуку потрібних файлів; для читання каталогів як файлів; для організації захисту інформації від несанкціонованого копіювання. Загальна схема використання FA така: •Читаємо FA у пам'ять.Як уже зазначалося FA розташовується відразу після BOO -сектора (логічний сектор із номером 1). Для точного визначення початкового сектора FA потрібно прочитати у пам'ять BOO -сектор і проаналізувати вміст блока параметрів BIOS. У поле ressecs записана кількість зарезервованих секторів, що розташовуються перед FA . Поле fa size містить розмір FA у секторах. Крім того, варто враховувати, що на диску може знаходитися декілька копій FA . Операційна система використовує тільки першу копію, інші потрібні для утіліт відновлення вмісту диска. Кількість копій FA знаходиться в полі fa c BOO -сектора. •Потім необхідно визначити номер першого кластера файла, для якого необхідно визначити його розташування на диску. •Використовуємо номер першого кластера як індекс у FA для отримання номера такого кластера. Повторюємо цю процедуру доти, поки отримане з FA значення не буде відповідати кінцю файла. Процедура витягу номера кластера з FA залежить від формату таблиці розміщення файлів. 16-бітову FA можна уявити як масив 16-бітових чисел. Для визначення номера такого кластера треба просто отримати 16-бітове значення з FA , використавши в якості індексу номер попереднього кластера. Для 12-бітової FA процедура значно складніша. Необхідно виконати такі дії: •Помножити номер початкового кластера на 3. •Розділити результат на 2 (тому що кожний елемент таблиці має довжину 1.5 байта). •Прочитати 16-бітове слово з FA , використовуючи в якості зсуву значення, отримане після ділення на 2. •Якщо номер початкового кластера парний, на вибране з FA слово треба накласти маску 0fffh, залишивши молодші 12 бітів. Якщо номер початкового кластера не парний, вибране з FA значення необхідно зсунути вправо на 4 біта, залишивши старші 12 біт. •Отриманий результат – номер такого кластера в ланцюгу, значення 0fffh відповідає кінцю ланцюга кластерів.
Том форматируется для определенной файловой системы (FAT или NTFS) и обозначается прописной буквой латинского алфавита, за которой следует двоеточие (например, C:, E:, F:). Чаще всего буквами A: и B: обозначаются приводы гибких дисков. Файловая система – это таблица (или набор ячеек), в которой хранятся сведения о каждом файле, чтобы при необходимости можно было извлечь нужный файл. На жестком диске компьютера может храниться большое количество файлов, и, чтобы не запутаться в разнообразии информации, необходимо все это как-то систематизировать и классифицировать. Файлом называется любая информация, записанная на диск под отдельным именем. Имя файлу может присваивать операционная система или программа, может его придумывать и пользователь. В Windows XP при записи имени можно использовать не более 255 символов, включая пробелы (а в операционной системе DOS – не более восьми символов без пробелов). Расширение, размер, даты создания и последнего изменения в Windows XP файлу присваивает программа, в которой этот файл (рисунок, документ, клип и др.) был создан
1. Модель файловой системы FAT
4. Базы данных и файловые системы
5. Файловая система NTFS Механизм EFS
10. Спутниковые системы навигации GPS и Глонасс
12. Малые тела Солнечной системы
13. Происхождение Солнечной системы
14. Строение солнечной системы
15. Мир Галактик (Галактики и звездные системы)
17. Происхождение солнечной системы
18. Спутниковые системы местоопределения
19. Разработка алгоритмов контроля и диагностики системы управления ориентацией космического аппарата
20. Двигательные системы организма
21. Нервная система
25. ПВО. Устройство ЗАК МК. Система управления антенной (СУА)
26. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
27. Транспортная система Украины
28. Геодезические опорные сети. Упрощенное уравнивание центральной системы
29. Расчет показателей разработки элемента трехрядной системы
30. Банковская система Франции
31. Изменения, произошедшие в финансовой системе России, в переходе к рыночной экономике
35. Налоговая система РФ на современном этапе
36. Необходимость государственного регулирования экономики в рыночных системах
37. Проблемы и перспективы развития денежной системы России
41. Расходы бюджетной системы на социальные цели
42. Налоговые системы развитых стран и их сравнение с налоговой системой России
43. Доходы бюджетной системы Российской Федерации
44. Задачи, основные функции и система ОВД
45. Становление системы социальной защиты государственных служащих в Российской Федерации
46. Природа и система административного права
47. Место обязательственного права в системе гражданского права
48. Система юридических лиц в гражданских правоотношениях
49. Письменные доказательства в системе доказательств гражданского процесса
50. Правовые системы современности. Мусульманское право
51. Возникновение и система развития права Канады
52. Развитие общего понятия и системы преступлений от Русской Правды к Судебнику 1497 г. (Контрольная)
53. Изменение системы государственного управления народным хозяйством в 1957г.
57. Характеристика налоговой системы Великобритании
58. Предмет, источники и система конституционного права зарубежных стран
59. Система законодательства в области СМИ Германии
60. Финансовая система Республики Узбекистан
61. Судебная власть и судебная система РК
62. Федеральная резервная система и политика НацБанка РБ: сравнительный анализ
63. Банковская система Республики Казахстан: проблемы и перспективы.
64. Избирательная система РФ (избирательное право, виды избирательных систем, избирательный процесс)
65. Разделение властей в системе государственных органов
66. Задачи, система и функции органов юстиции Российской Федерации
68. Судебная система РФ и пути ее реформирования
69. Местное самоуправление в системе публичной власти
73. Анализ современных моделей реформирования налоговой системы
74. Анализ налоговой системы России. Некоторые аспекты
75. Налоговые системы зарубежных стран
76. Современная налоговая система РФ
77. Налоговая система Кыргызстана
78. Понятие, назначение и правовая основа паспортной системы Российской Федерации
79. Избирательная система в Алтайском крае
80. Конституционное право в системе права Республики Беларусь
81. Изменения в таможенно-тарифной системе России
83. Особенности системы законодательства федеративного государства
85. Основные правовые системы современного мира
90. Политическая система государства /на англ. языке/
91. Вольво, система охлаждения
92. Система образования (Республики Казахстан)
94. Новое в словообразовательной системе современного французского языка
95. Загальна структура мовної системи
97. Система образов в поэме Н.В.Гоголя "Мёртвые души"
98. Зарождение системы революционных трибуналов
99. Юридическая система Древней Руси
100. Новая экономическая политика и командно-административная система