![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Вплив масажу на різні системи організму |
Зміст Введення 1. Вплив масажу на різні системи організму 1.1 Дія на шкіру 1.2 Вплив масажу на нервову систему 1.3 Вплив масажу на м'язову систему 1.4 Вплив масажу на суглобово-зв'язковий апарат 1.5 Вплив масажу на внутрішні органи 1.6 Вплив масажу на загальний обмін речовин 1.7 Системи масажу 2. Дренажний масаж Перелік літературних джерел Введення Масаж – лікувальний метод, що полягає в дозованій механічній і рефлекторній дії на органи і тканини організму, здійснюваному рукою масажиста або спеціальним апаратом. Масаж сьогодні успішно застосовується в травматологічній практиці, для лікування очних хвороб, при гінекологічних захворюваннях, для профілактики і лікування широкого спектру внутрішніх хвороб. Вельми поширений масаж в спортивній практиці. В даний час немає медичної установи (лікарні, клініки, поліклініки), а також установи санаторно-курортного комплексу, де б не застосовувався масаж як ефективний лікувальний метод. Викладання масажу введене у всіх інститутах і технікумах фізичної культури разом з медичними технікумами. Знання масажу є елементом загальної культури суспільства, оскільки цей широко доступний кожному і простій у вживанні лікувальний метод – це одна з найважливіших умов профілактики захворювань і підтримки високого рівня здоров'я людини. Вплив масажу на різні системи організму Масаж надає всіляку фізіологічну дію на організм: лікувальну, седативну, тонізуючу, загальнозміцнюючу, профілактичну і так далі Під впливом масажу виникає ряд місцевих і загальних реакцій, в яких беруть участь різні органи і системи організму людини. Дія на шкіру Шкіра забезпечує механічний захист внутрішніх органів від пошкоджень, проникнення мікроорганізмів і інших шкідливих речовин, бере участь у водо- і теплообміні із зовнішнім середовищем, формує у відповідь реакції на роздратування. Завдяки масажу з шкіри віддаляються віджилі клітини зовнішнього шару, що сприяє поліпшенню шкірного дихання, посиленню видільних процесів сальних і потових залоз. Крім того, покращується кровообіг, живлення шкіри і залоз. Таким чином, значно підвищуються всі процеси обміну в організмі. 1.2 Вплив масажу на нервову систему Оскільки дія масажної процедури зі своєї фізіологічної суті опосередкована нервовими структурами, масажна терапія робить значний вплив на нервову систему: змінює відношення процесів збудження і гальмування (може вибірково заспокоювати або збуджувати – тонізувати нервову систему), покращує адаптивні реакції, підвищує здатність протистояти стресовому чиннику, збільшує швидкість регенеративних процесів в периферичній нервовій системі. Виявлено, що в першу чергу на масаж реагує нервовий компонент. При цьому найбільші зміни в нервових стволах наголошувалося після 15 сеансів масажу і виявлялися прискоренням регенерації сідничного нерва. Цікаво, що при продовженні курсу масажу у відповідь реакції організму зменшувалися. Таким чином було експериментальне обґрунтовано дозування курсу масажу – 10 - 15 процедур. 1.3 Вплив масажу на м'язову систему Соматична м'язова система людини включає близько 550 м'язів, розташованих на тілі в декілька шарів і побудованих з поперечнополосатої м'язової тканини.
Скелетна мускулатура інервується передніми і задніми гілками спинномозкових нервів, що відходять від спинного мозку, і управляється командами з вищих відділів центральної нервової системи – кори головного мозку і підкіркових центрів екстрапірамідної системи. Завдяки цьому скелетні м'язи є довільними, тобто здатними скорочуватися, покоряючись усвідомленій вольовій команді. Ця команда вигляді електричного імпульсу поступає з кори головного мозку до вставних нейронів спинного мозку. Які на основі екстрапірамідної інформації моделюють активність рухових нервових клітин, аксони яких закінчуються безпосередньо на м'язах. Аксони рухових нейронів і дендрит чутливих нервових клітин, що сприймають відчуття від м'язів і шкіри, об'єднані в нервові стволи (нерви). Під впливом точкового масажу нервових стволів або масажу самих м'язів, що обхвачує і лінійного, кількість і діаметр розкритих капілярів в м'язах збільшується. При масажі, рівно як і при фізичних навантаженнях, підвищується рівень змінних процесів. Чим вище обмін речовин в тканині, тим більше в ній функціонуючих капілярів. Було доведено, що під впливом масажу число розкритих капілярів в м'язі досягає 1400 на 1 мм2 поперечного перетину, а кровопостачання її збільшується в 9-140 разів. Крім того масаж, на відміну від фізичного навантаження, не викликає утворення молочної кислоти в м'язах. Навпаки, він сприяє вимиванню кенокситів і метаболитів, покращує трофіку, прискорює відновні процеси в тканинах. У результаті масаж надає загальнозміцнюючу і лікувальну (у випадках міозитів, гіпертонусу, атрофія м'язів і так далі) дію на м'язову систему. Під впливом масажу підвищується еластичність і тонус м'язів, покращується і скоротлива функція, зростає сила, підвищується працездатність, зміцнюються фасції. Особливо великий вплив прийомів розминки на м'язову систему. Розминка є активним подразником і сприяє максимальному підвищенню працездатності утомлених м'язів, оскільки масаж є свого роду пасивною гімнастикою для м'язових волокон. Підвищення працездатності спостерігається і при масажі м'язів, що не брали участь у фізичній роботі. Це пояснюється генерацією під впливом масажу чутливих нервових імпульсів, які, потрапляючи в центральну нервову систему, підвищують збудливість центрів управління масажованих і сусідніх м'язів. Тому при стомленні окремих м'язових груп доцільно масажувати не лише стомлені м'язи, але і їх анатомічні і функціональні антагоністи. Вплив масажу на серцево-судинну і лімфатичну системи Основне завдання масажу – відновлення нормального перебігу змінних процесів (обміну речовин, енергії, біоенергії) в тканинах, органах, системі органів. Безумовно, формуванням серцево-судинної системи належить тут первинне значення як структурній базі, свого роду, «транспортній мережі» для обміну речовин. Такої точки зору дотримується як традиційна, так і нетрадиційна медицина. Масаж, надаючи великий вплив на циркуляцію лімфи, прискорюючи її відтік. З одного боку це збільшує приплив живильних речовин до тканин масажованої ділянки шляхом збільшення гідростатичного тиску, а з іншою звільняє клітини від продуктів обміну і розпаду.
При цьому стимулюється струм лімфи через лімфатичні вузли, де вона інтенсивно очищається і збагачується лімфоцитами. Це наводить до загального підвищення імунітету, посилення фільтраційних і бар'єрних функцій організму. Масажні лінійні рухи необхідно проводити, в основному, по напряму струму лімфи – тобто від периферії тіла до місць впадання лімфатичних проток у венозну систему (приблизно на рівні верхнього краю лопаток). Поблизу крупних лімфатичних вузлів (привушних, піднижньочелюсних, надключичних, пахових) масаж має бути направлений до цих вузлів. Самі лімфатичні вузли не масажують. 1.4 Вплив масажу на суглобово-зв'язковий апарат З'єднання кісток зв'язують кістки скелета в єдине ціле. Вони утримують їх один біля одного і забезпечують ним велику або меншу рухливість. З'єднання кісток мають різну будову і володіють такими фізичними властивостями, як міцність, пружність, рухливість, що пов'язане з виконуваною ними функцією. При травмах кісток масаж сприяє швидшій освіті кістковою мозолі, стимулює життєдіяльність опорно-рухового апарату, покращує еластичність зв'язкового апарату, попереджає або сприяє зменшенню наявних контрактур. Під впливом масажу зв'язковий апарат, суглоби набувають великої рухливості. Масаж усуває те, що утворюється при травмах або захворюваннях зморщування суглобових сумок, сприяє зменшенню навколосуглобових набряків, прискорює видалення продуктів розпаду, попереджає розвиток наслідків мікротравми суглоба. Позитивна дія масажу на в'язки, суглоби пояснюється зігріванням масажованої ділянки, посиленням крово- і лімфообіги, активізації синовіальної рідини. 1.5 Вплив масажу на внутрішні органи Дотриманням правил правильного харчування і регулярним вживанням масажу можна не допустити захворювань, а в разі вже наявних патологій значно поліпшити стан органів шлунково-кишкового тракту. Завдання масажу на першому етапі полягає в посиленні перистальтки кишечника, поліпшенні зберегальних властивостей кишки. Механічне роздратування стінки живота, а також інтеррецепторів внутрішніх органів наводить до скорочення гладком'язових волокон травної трубки. Чергування фаз збудливого і седативного масажу (скорочення і розслаблення мускулатури кишечника) викликає «відлипання» калових відкладень від стінок кишки і очищення слизистої оболонки. Такий масаж особливо показаний хворим в стані гіпокінезії: у післяопераційний період, при спинальній патології і так далі Масаж покращує функцію зовнішнього дихання, підвищує прохідність бронхів і резервні можливості дихання, збільшує насичення артеріальної крові киснем і виділення вуглекислого газу. 1.6 Вплив масажу на загальний обмін речовин Обмін речовин – це сукупність реакцій асиміляції (анаболізму – утворення і побудови нових структур, клітин і тканин) і дисиміляції (катаболізму – розпаду речовин з виділенням енергії). Обоє сторони обміну речовин тісно зв'язано один з одним. Анаболізм йде з витратою енергії, утвореної в результаті катаболічних процесів. У свою чергу розщеплювання енергосубстратів можливе лише після їх попереднього синтезу організмом. Динамічна рівновага в обміні речовин – це основна умова здоров'я людини.
Після війни Хвильовий стає одним із найпопулярніших радянських українських письменників, засновником авангардної літературної організації «Вапліте», а також дослідником питань українсько-російських взаємин, особливо у царині культури. Сповнений ідеалістичних сподівань, комуніст Хвильовий гірко переконується у кричущій невідповідності між теорією й практикою більшовиків у національному пи-. танні та у російському шовінізмі партбюрократів, які, за його висловом, ховали свою упередженість «у Марксовій бороді». Щоб урятувати революцію від згубного впливу російського націоналізму, Хвильовий вирішує викрити його. Він доводить, що «пасивно-песимістична російська література сягнула своєї межі й зупинилася на роздоріжжі», та радить українцям відмежуватися від неї. Пристрасний заклик Хвильового до українців іти власним шляхом був висловлений у знаменитому його гаслі «Геть від Москви!». Хоча Хвильовий звертався насамперед до молодих авторів, які шукали для себе взірці літературної творчості, його позиція, без усякого сумніву, мала політичні мотивації
2. Антиоксидантна терапія у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою
3. Фізична реабілітація при вадах серця
4. Захворювання, що пов`язані із впливом факторів навколишнього середовища
14. Кінезіотерапія як метод лікування й профілактики захворювань нирок
17. Клінічна оцінка та корекція змін концентрації мікроелементів у крові хворих на гломерулонефрит
20. Корекція функціональної активності слинних залоз при зубному протезуванні хворих з гіпосалівацією
25. Оптимізація діагностики та лікування гнійно-запальних захворювань лиця та шиї
29. Патологія захворювань кишечника
30. Психотерапія у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду
31. Фізична реабілітація при ішемічній хворобі серця на диспансерному етапі
32. Фізична реабілітація хворих на гіпертонічну хворобу
34. Терапія психічних захворювань
35. Созвездие, в ктором я живу (созвездие Тельца)
36. Опорно-двигательный аппарат
37. Геодезические опорные сети. Упрощенное уравнивание центральной системы
41. Морфология сказки В. Я. Проппа
42. Владимир Высоцкий "Я к микрофону встал, как к образам"
43. "Я была тогда с моим народом..." А.Ахматова
45. Чувства добрые я лирой пробуждал
46. В.Я. Пропп "Морфология сказки"
47. Если б я был губернатором ...
48. Как я представляю себе автора "Слова о полку Игореве"
49. Мартин Иден как автобиографический роман (Твір Джека Лондона «Мартін Іден» як роман-автобіографія)
50. Анализ стихотворения А.С. Пушкина "Я помню чудное мгновенье"
51. "Поученія” Володимира Мономаха - зразок дидактичного вітійства
52. "Я хочу найти Трою" Г. Шлиман
53. Мифология Древней Греции (Міфологія Стародавньої Греції)
57. Обучение информатике по опорным сигналам
58. Идеи развития в трудах Я.А. Коменского, М. Монтеня, Ж.-Ж. Руссо
59. Дидактические принципы Я.А.Коменского
60. «Великая дидактика» Я.А.Каменского
61. Опорные конспекты по курсу "Основы Политологии"
62. Почему я выбрал специальность "Информационные системы в металлургии"
64. Развитие Я-концепции в подростковом возрасте
65. Я - концепция как фактор личностного самоопределения в ранней юности
66. Физическое Я и мотивация аффилиации
68. Социологические воззрения Н.Я. Данилевского
69. Составление комплексов упражнений при заболеваниях опорно-двигательного аппарата
73. Ценные бумаги и фондовый рынок /Я.М.Миркин/
74. Приватизація як засіб припинення державної власності
75. Історія України
76. Історія соборності України
78. Революція 1905-1907 р.р. в Росії, розстановка ії політичних сил
79. Слобожанщина - історія розвитку
80. Критичний огляд памфлету І.Дзюби Інтернаціоналізм чи русифікація?
81. О роли Я. И. Ростовцева в подготовке крестьянской реформы 1861 г. (1857-1860 гг.)
83. Українська національна революція 1649-1657рр
85. Юридична характеристика складу злочину Диверсія
89. Мекка - серце ісламського світу
90. Что я знаю о выбранной специальности
91. Роман Г. Я. Гриммельсгаузена "Симплициссимус"
92. Я Вам пишу…
94. «...Чем больше я вглядывался, тем яснее я видел Христа»
95. "Я любви искала и не нашла" (А. Н. Островский)
96. "Пора вам знать: я тоже современник» (поэзия О. Э. Мандельштама)
97. «Я лиру посвятил народу своему...» (по произведениям Н.А.Некрасова)
98. Что я принимаю и с чем я спорю в произведениях М.Горького