![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Геологічна та рельєфоутворююча діяльність льодовиків |
ЗМІСТВСТУП РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ГЕОЛОГІЧНОЇ ТА РЕЛЬЄФОУТВОРЮЮЧОЇ ДЯЛЬНОСТІ ЛЬОДОВИКІВ І ВОДНОЛЬОДОВИКОВИХ ПОТОКІВ 1.1 Типи льодовиків та їх рух 1.2 Льодовикове руйнування й опадоутворення 1.3 Переносна й акумулятивна діяльність льодовиків 1.4 Флювіогляціальні, або водно-льодовикові відкладення 1.5 Відкладення в перигляціальних областях РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ Й НАПРЯМКИ ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 2.1 Методи комплексних досліджень 2.2 Методи історико-ландшафтних досліджень РОЗДІЛ 3. ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛІССЯ 3.1 Геолого-історичне минуле території Чернігівського Полісся 3.2 Загальний характер геологічної будови території РОЗДІЛ 4. СУЧАСНИЙ РЕЛЬЄФ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛІССЯ – ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЬОДОВИКІВ І ВОДНОЛЬОДОВИКОВИХ ПОТОКІВ 4.1 Сучасний рельєф Чернігівського Полісся 4.2 Ландшафти Чернігівського Полісся ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТОК ВСТУП Льодовики - це природні маси кристалічного льоду, що знаходяться на поверхні Землі в результаті нагромадження і наступного перетворення твердих атмосферних опадів (снігу). Необхідною умовою утворення льодовиків є сполучення низьких температур повітря з великою кількістю твердих атмосферних опадів, що має місце в холодних країнах високих широт і у верхових частинах гір. У перетворенні снігу велике значення мають тиск і сублімація сублімація), під якою розуміється випар льоду і нова кристалізація водяної пари. При сублімації вивільняється тепло, що сприяє сплавці окремих кристалів. З часом фірн поступово перетворюється в глетчерний лід. Зароджуються льодовики вище снігової границі, де розташовуються їхні області харчування (акумуляції). Але при русі льодовики виходять нижче снігової границі в область абляції (лат. &quo ;абляцио&quo ; - відібрання, знос), де відбувається поступове зменшення маси льодовика шляхом танення, випару і механічного руйнування. Цю зону іноді називають областю стоку або областю розвантаження. У залежності від співвідношень, що змінюються в часі, акумуляції й абляції відбувається осцилляция (лат. &quo ;осцилляцио&quo ; - коливання) краю льодовика. У випадку істотного посилення харчування і перевищення його над таненням, край льодовика просувається вперед - льодовик настає, при зворотному співвідношенні льодовик відступає. При довгостроково зберігається співвідношенні живлення й абляції край льодовика займає стаціонарне положення. Сучасні льодовики покривають площа понад 16 млн. км, або близько 11% суші. Предмет дослідження – геологічну і рельєфоутворюючу діяльність льодовиків та воднольодовикових потоків. Об`єкт дослідження - діяльність льодовиків та воднольодовикових потоків в межах Чернігівського Полісся. Мета дослідження полягає в тому, щоб проаналізувати геологічну і рельєфоутворюючу діяльність льодовиків та воднольодовикових потоків в межах Чернігівського Полісся. Завданнями робти є: розглянути особливості геологічної та рельєфоутворюючоїх діяльності льодовиків і воднольодовикових потоків; характеристика методів й напрямків ландшафтно-екологічних досліджень; геолого-геоморфологічні особливості Чернігівського Полісся; проаналізувати сучасний рельєф Чернігівського Полісся – як результат діяльності льодовиків і воднольодовикових потоків.
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ГЕОЛОГІЧНОЇ ТА РЕЛЬЄФОУТВОРЮЮЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЬОДОВИКІВ І ВОДНОЛЬОДОВИКОВИХ ПОТОКІВ 1.1 Типи льодовиків та їх рух Виділяються три основних типи льодовиків: 1) материкові, або покривні; 2) гірські; 3) проміжні, або змішані. Класичними прикладами нині існуючих материкових льодовиків служать покриви Антарктиди і Гренландії. Рис. 1.1. Антарктичний крижаний покрив Антарктичний льодовик. Антарктида займає площу близько 15 млн. км2, з них близько 13,2 млн. км2 покрите льодом. Крижаний покрив утворить величезне плато висотою до 4000 м (мал. 1.1). За даними сейсмічних досліджень, підлідний рельєф відрізняється великою складністю, наявністю хребтів і великих низменностей, опущених на десятки і сотні метрів нижче рівня Світового океану. Потужність Антарктичного крижаного покриву змінюється від декількох сотень метрів біля гір або в краю материка до 4000 м і більш у центральних частинах і особливо в межах низинних рівнин (Берда, Шмидта й ін.) . За винятком деяких гористих місцевостей, що облямовують, льодовик покриває весь материк, заповнює берег і поширюється в моря, утворити величезні маси так називаного шельфового льоду, що частково лежить на шельфі, що частково знаходиться на плаву. Рис. 1.2. Материковий крижаний щит Гренландії і ізогипси поверхні Добре відомий шельфовий льодовик Росса займає половину моря Росса й обривається уступом, висота якого над морем близько 60 м, місцями більше. Його ширина з півночі на південь близько 800 км. В окремих місцях окраїнних зон Антарктиди, там, де рельєф розчленований, льодовиковий покрив розпадається на окремі вивідні потоки, що рухаються або в скелястих, або в крижаних схилах. Від країв вивідних і шельфових льодовиків відколюються величезні крижані брили - айсберги, деякі з них досягають 50-100 км2. З огляду на, що надводна частина айсберга складає 1/7-1/10 частина його висоти, можна уявити собі грандіозність і небезпека для пароплавства цих брил, що відірвалися, що виносяться вітрами і морськими течіями в простори океану, далеко за межі полярних морів . Гренландский льодовик. Гренландія займає не набагато більше 2 млн. км2, з яких близько 80% покриті материковим льодовиком (мал. 1.2). Центральна частина льодовикового плато (області харчування) характеризується абсолютними висотами близько 3000 м, до крайових частин висота знижується до тисячі і декількох сотень метрів. Максимальна потужність льодовикового покриву Гренландії по сейсмічним даним близько 3400 м, середня - близько 1500 м. У гористих окраїнах Гренландії спостерігаються долинні вивідні льодовики, деякі з них, найбільш могутні, виходять у море на різні відстані, знаходячись на плаву. Виступи і гребені гір відомі під ескімоською назвою &quo ;нунатаки&quo ;. Гірські ледникиразличны за умовами харчування і стоку. Велике поширення мають гірські льодовики альпійського типу. Загальний характер і динаміка такого льодовика представляються в наступному виді (мал. 1.3). Рис. 1.3. Гірський долинний льодовик У верхньої схилонової частини гір вище снігової границі розташовуються області харчування (фірнові басейни). Вони представлені циркоподібними улоговинами, часто це розширені водозбірні басейни, раніше вироблені водними потоками.
Областями їхнього стоку або розвантаження є полонини. Гірські долинні льодовики бувають простий, відособлений друг від друга, кожний з чітко вираженою областю харчування і власною областю стоку. Але в ряді випадків спостерігаються складні льодовики, що виходять з різних областей живлення, що зливаються один з одним в області стоку, утворити єдиний потік, що представляє дійсну ріку льоду з припливами, що заповнює на багато кілометрів полонину (мал. 1.4). Рис. 1.4. Складний гірський льодовикПрикладом такого складного крижаного потоку є льодовик Федченко на Паміру довжиною близько 75 км і з великою потужністю льоду. Через численні припливи такі льодовики в плані нагадують гіллясте дерево . Місцями при достатку снігу, що випадає, область живлення утвориться в різних сідловинах, на вирівняних ділянках гір, або в результаті злиття циркоподібних областей харчування різних схилів. У цих умовах стік льоду може відбуватися по долинах різних (протилежних) схилів хребта. Такі льодовики іноді називають переметними. На схилах долин або вище льодовикових цирків спостерігаються крісловидні поглиблення, називані карами, лід у них не має стоку (або дуже незначний). В умовах дегляціації їх називають реліктовими або залишковими. І нарешті, висячі льодовики розташовані у відносно неглибоких западинах на крутих гірських схилах. До проміжного типу відносяться так називані передгірні і плоскогірні льодовики. Передгірні льодовики одержали назва по розташуванню в підножжя гір. Вони утворяться в результаті злиття численних гірських льодовиків, що виходять на передгірну рівнину, що розтікаються в сторони і вперед і утворюючий великий льодовиковий шлейф, що покриває великі простори. Таким чином, тут сполучаться гірські льодовики у високих горах і покривні в передгір'ях. Типовим прикладом є найбільший льодовик Маляспина на Тихоокеанському узбережжі Аляски, площа якого близько 3800 км. Інше сполучення спостерігається в Скандинавському або плоскогірному типі льодовика. Такі плоскогірні льодовики розташовуються на вирівняних слабко розчленованих вододільних поверхнях древніх гірських споруджень (льодовик Юстедаль у Норвегії площею близько 950 км). Стік льоду здійснюється в долини. Отже, тут ми маємо єдину область харчування і розділені канали стоку. Іншими прикладами є крижані покриви або крижані шапки, що покривають значні площі Шпицбергена й Ісландії, відкіля вони виступають через крайові депресії у формі лопат або долинних мов. У якомусь ступені подібні умови спостерігаються в межах деяких вулканічних конусів, покритих суцільними шапкообразными льодовиками, що спускаються в усі сторони короткими мовами по балках гірських схилів. Важливе значення має пластичне або в`язкопластичний плин льоду, що звичайно спостерігається в нижній частині льодовика. Такий рух можливо при значній потужності льоду, що створює навантаження на його нижні шари, і достатній його чистоті. При пластичному плин періодично накопичуються горизонтальні напруги, що перевищують пружність льоду, у результаті виникають горизонтальні зриви, уздовж яких вищележачі слойки льоду прослизають по нижче лежачих .
Раптом бачить: деклька квточок пробилося крзь асфальт бля стни. Вн зупинився каже конворам: «Я йду на побачення з дружиною. Можна зрвати пару квток?» Солдати переглянулися, кивнули. Батько згадував, що нколи вн не мав такого вдчуття свободи, як тод, коли вдступив на два кроки убк вд конвою зрвав т квти конюшину й дв ромашки. Мама розповдала: нколи не забуде, як вн переступив порг кмнати з цим «букетом» у руках. Три сух стеблинки дос збергаються серед родинних релквй тюремн квти. Значно цкавш часи настали псля звльнення, коли батько знову почав писати, продовжив громадську дяльнсть. Створив органзацю «Укранська Духовна Республка», намагаючись практично втлити де Духовних Нацй та Альтернативно Еволюц, вибудувати модель суспльства, яке наржним каменем свого розвитку ставило б примат Духу. А коли в 1990 роц був скликаний Перший Всесвтнй Собор Духовно Украни, що пройшов у прикарпатському мст Коломи, на нього зхалося понад пвмльйона людей з усього свту, батько сказав: тепер, коли його ¶де полетли свтом, не страшно й померти Батько дуже любив мандрувати. Замолоду ходив пшки. Сходив усю Украну. Його чарували гори
1. Інноваційна діяльність підприємств: стан, проблеми й ефективність здійснення
3. Життя та діяльність І.П.Котляревського (Жизнь и деятельность Ивана Петровича Котляревского)
4. Інвестиційна діяльність страхових компаній
5. Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.
9. Інвестиційно-інноваційна діяльність спільних підприємств
10. Життя та діяльність І.П.Котляревського
11. Видавнича діяльність. Комп’ютерні видавничі системи
13. Маркетингова діяльність комерційного банку
14. Інвестиційна діяльність страхових компаній
15. Життєдіяльність личинок волохокрильців
17. Державобудівнича діяльність Богдана Хмельницького
19. Приватна детективна і охоронна діяльність
21. Видавнича діяльність університетських наукових історичних товариств на початку ХХ ст.
25. Культурницька діяльність єврейських громад в Україні в середньовіччі
26. Політична діяльність Лазара Кагановича
28. Акторська діяльність І. Тобілевича
29. Життя та творча діяльність Остапа Вишні
30. Виробничо-комерційна діяльність ресторану "Гомін Карпат"
32. Комерційна діяльність посередницьких підприємств
33. Маркетингова діяльність Call-центру Окі-Токі ТОВ "Масском"
34. Міжнародна діяльність автомобільного концерну BMW
36. Збутовадіяльність ЗАТ "Оболонь" та оцінка її ефективності
37. Гуманітарна діяльність Організації Об’єднаних Націй
41. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
42. Міжнародна фінансово-інвестиційна діяльність
43. Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку
44. Інноваційна діяльність та економічна ефективність підприємств Центральної та Східної Європи
45. Діяльність компанії "Макдональдз" в Україні та у світі
46. Інноваційна діяльність на ринку товарів та послуг
47. Операційна діяльність підприємства
48. Групова навчальна діяльність
49. Освітня діяльність як предмет педагогіки вищої школи. Її методологія і категорії
50. Самостійна учбова діяльність молодших школярів
51. Діяльність викладача в процесі навчання
52. Діяльність соціального педагога дозвіллєвої сфери
53. Політичні погляди і діяльність Платона
57. Пророк Мухаммад: життя та діяльність
58. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми схильними до алкоголізму
59. Становище болгарської діаспори в Україні та діяльність болгарських товариств
60. Діяльність підприємства з ремонту та обслуговування автотранспорту
61. Активна діяльність як об’єкт вивчення філософії
62. Діяльність державної податкової інспекції
63. Діяльність фінансових фондів
64. Інвестиційна діяльність підприємства
65. Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств
66. Фінансова діяльність акціонерних товариств
67. Фінансова діяльність субєктів господарювання
68. Вплив податкоавої політики на діяльність підприємства
69. Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
74. Підприємницька діяльність та її активізація в Україні
75. В чем уникальность планеты Земля? (У чому унікальність планети Земля?)
76. Треугольник РЕЛО (Трикутник Рьоло)
77. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
78. От первых электрических звонков до «звонкового» реле в радиоприемнике А. С. Попова
79. Життя і творчість Івана Франка
80. Закон про зовнішньоекономічну діяьність України
81. Ефективність управлінської діяльності і шляхи її формування
82. Поняття та сутність менеджменту
83. Управління контрактною діяльністю на підприємстві
84. Демократія: сутність, доктрини, різновиди
85. Різновиди знижок. Рентабельність зниження цін
90. Суспільна свідомість та її структура
92. Інтегральна ефективність діяльності
94. Конкурентоспроможність торгівельного підприємства
95. Рентабельність підприємства
96. Сутність витрат та методи їх зниження
97. Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині
98. Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення