![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Искусство, Культура, Литература
Литература, Лингвистика
Поезії та поеми Лесі Українки |
Зміст Вступ 1. Життєвий шлях Лесі Українки 2. Поезія Лесі Українки 3. Новаторство поетеси та заклик до боротьби 4. Біблійні легенди та їх співзвучність сучасності 5. Інтимна лірика 6. Передчуття революції 7. Ліроепос Лесі Українки Висновок Список літератури Вступ Повільно обертається чорний диск грампластинки. Спочатку тільки шум і потріскування. Потім, мов крізь бурю, мов крізь товщу сповнених великих історичних зрушень років, які відділяють нас від епохи Лесі Українки, ледве прориваються окремі звуки. І поки знаєш, кому належить той голос і яка пісня співається, то можна вгадати початкові слова; Ой поїхав козак на Вкраїноньку Та покинув свою дівчиноньку. Голос високого, приємного тембру, несподівано сильний — голос Лесі Українки. Напередодні сторіччя з дня народження поетеси, яке широко відзначалося в 1971 році, увагу дослідників привернули валики фонографа, на якому Леся Українка разом із своїм чоловіком Климентом Квіткою записувала від кобзаря Гната Гончаренка українські народні думи й пісні. На одному з валиків, перш ніж записувати спів кобзаря, Леся Українка перевіряла звучання фонографа. Проспівала фразу однієї з своїх улюблених пісень, а потім голкою «перекреслила» її на покритому воском валику. Реставратори відновили, наскільки це виявилося можливим, дорогоцінний запис, і потомки одержали змогу почути уже такий далекий від них живий голос Лесі Українки. Але завжди був і буде вічно живим для нас поетичний голос славної дочки українського народу. Вперше він прозвучав у вірші «Надія», яким дев'ятирічна дівчинка відгукнулася па арешт і заслання за революційну діяльність рідної тітки Олени Косач. Відтоді її голос поета-борця, вловлюючи від берегів Случі до Дніпра «плач, і стогін, і ридання», став на захист інтересів трудового народу, через високохудожнє слово перетворився в дієвий засіб громадянського звучання, який був здатний запалювати в людських серцях «блискучу іскру Прометея» — революційний дух— і освітлювати уярмленому народові ідеали свободи й правди, обрії нового суспільного ладу. Чистий, ніжний і сумний, суворий і гнівний — звучить він і сьогодні неповторними акордами з рядків її вогненної громадянської і зворушливо-інтимної лірики, філософсько-психологічних, безкомпромісно-пристрасних ораторій-поем і драматичних творів, чарівної прози й блискучих літературно-критичних та публіцистичних статей, численних високохудожніх перекладів, і, нарешті, він живе в «дзеркалі її душі)) — епістолярії. Свідома свого громадянського покликання — служити рідному народові, боротися за звільнення людини від усіх форм рабства — Леся Українка надала художньому слову вогнеборчої крицевості, аби досягти гармонійного розвитку особистості й суспільства. «Голос світового звучання» — так назвав одну з своїх статей про поетесу академік Олександр Білецький. Таке окреслення зроблено, виходячи з її невмирущої творчості, передусім новаторської поезії та драматургії. Тут Леся Українка не стала повторювати попередників або сучасників, а виробила свій, оригінальний голос, якого «не знала доти Україна», і ним могла брати без фальші найвищі ноти, рівноцінно вливаючись до хору світової поезії, поруч з голосами О.
Пушкіна, Г. Гейне, Д. Байрона, А. Міцкевича; Т. Шевченка, І. Франка. І справді, прокладаючи нові дороги й відкриваючи нові художні горизонти, за ідейним, жанрово-тематичним багатством, версифікаційним розмаїттям, героїчним пафосом, нескореним духом прометеїзму Леся Українка належно зайняла своє місце в ансамблі багатоголосої світової поезії. 1. Життєвий шлях Лесі Українки Леся Українка (літературний псевдонім Лариси Петрівни Косач) народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинському (тепер Житомирська область). Батько за освітою і фахом — юрист, мати — українська письменниця, відома під псевдонімом Олена Пчілка, сестра вченого й громадського діяча, з середини 70-х років — політичного емігранта Михайла Драгоманова. Коли майбутній письменниці йшов дев'ятий рік, Косачі перебралися до Луцька, а згодом — до села Колодяжне поблизу Ковеля, яке й стало на довгий час місцем перебування всієї родини. Хворобливу змалку Лесю батьки не віддали до школи, але зробили все, щоб вона здобула ґрунтовну освіту вдома. До того ж рано виявилася надзвичайна здібність Лесі до гуманітарних наук. Вона самостійно досконало освоїла основні європейські мови й літератури, стародавню і нову історію народів світу. Сім'я Косачів мала тісні зв'язки з видатними українськими громадськими й культурними діячами тієї доби, серед яких бачимо І. Франка, М. Лисенка, М. Старицького, М. Комарова. Це теж відіграло позитивну роль у формуванні майбутньої письменниці, допомогло порівняно рано вийти на свою дорогу в житті, пройнятися передовими поглядами й устремліннями епохи. У тринадцять років вперше підписала ім'ям «Леся Українка» надруковані у львівському журналі «Зоря» вірші «Конвалія» та «Сафо». А через три роки у підготовленому за участю її матері жіночому альманасі «Перший вінок» (1887) побачила світ поема «Русалка» і ще три вірші. Відтоді твори Лесі Українки більш-менш регулярно з'являються на сторінках українських періодичних видань. Одночасно з початком літературної діяльності почалася ненастанна «тридцятилітня війна» з невідступною хворобою — туберкульозом, яка переслідувала письменницю все життя і не раз відізвалася скорбною нотою в її ліриці. Потяглися постійні мандри по лікарнях і теплих краях: Відень, Берлін, Крим, Італія, Грузія, Єгипет. Зумовлений внутрішніми творчими чинниками широкий діапазон образів і мотивів поезії та драматургії органічно переплівся з широкою географією особисто побаченого й пережитого в далеких від рідної домівки місцях. З другої полонини 80-х років, окрім виїздів на лікування, Леся живе переважно в Києві, разом із старшим братом Михайлом швидко входить в коло літературної молоді міста, стає ініціатором та організатором перекладу на українську мову і видання власними силами найвидатніших творів світової літератури. Хоч продиктовані молодечим ентузіазмом і любов'ю до рідного народу заходи були здійснені не повністю, однак це був примітний етап у житті Лесі Українки і всього того покоління, якому належало відіграти вирішальну роль у революційних потрясіннях початку XX століття. Учасники гуртка «Плеяда», крім перекладацьких справ, обговорювали власні твори, вели дискусії на актуальні суспільно-політичні теми.
Молодь уже не задовольняла просвітянсько-культурницька програма «Громад» 70—80-х років, її все більше цікавлять соціалістичні ідеї, під знаком яких гуртувалися опозиційні царизмові сили. Як і кожна громадська інституція такого тину, «Плеяда» не мала певної програми, через деяких учасників вона змикалася з іншими, вже політичного характеру нелегальними чи напівлегальними молодіжними групами, як «Братство тарасівців», до якого мала причетність і Леся Українка, як група навколо Б. Грінченка. що помістила у львівському журналі «Правда» «Professio de foi (символ віри) молодих українців». Це вже були симптоми громадського оживлення після тривалого періоду реакції, оживлення, яке наростало протягом 90-х — початку 900-х років і спалахнуло революцією 1905 року. 2. Поезія Лесі Українки Торування власного шляху, вироблення поетичного голосу Лесі Українки відбувалось в атмосфері політичної боротьби, літературних дискусій. Щоб бодай уявити їх суть, варто звернутись до одного з листів письменниці: «Та от мене дехто з товаришів корить, що нема в моїх віршах міцної тенденції, що бракує громадських тем, що в мене тільки образи та форма то ще так-сяк, а решта. Себто я мислю, що нікуди моя поезія пе судна. Десь моя муза вдалась така нетенденційиа та вбога, або, може, й те, що так я незручно вимовляю свої ідеї, бо таки сподіваюсь, єсть і у мене якісь там ідеї. Дехто теж нарікав, що я ховаюсь від «народних» тем і складу мови народної, лізу в літературщину та «інтелігентствую», але тут, певне, вся біда в тому, що я інакше розумію слова «народність», «літературність» та «інтелігенція», ніж як їх розуміють критики». Це було сказано напередодні виходу першої книжки «На крилах пісень», яка з'явилась у Львові на початку 1893 року під безпосереднім наглядом І. Франка. Сюди ввійшли майже всі написані на цей час поезії й поеми, від учнівських наслідувань попередників, передовсім романтиків і Т. Шевченка, до вповні зрілих і мистецьки досконалих речей. Тут і впливи манери епігонів Шевченка («Русалка», «На роковини Шевченка»), і немов узяті з дівочого альбому зразки продукції поетес-феміністок того часу («Конвалія», «Розбита чарка»), і повторення шаблонів романтичної поетики («Місячна легенда», «В небі місяць зіходить смутний.»), і традиційні ліберально-народницькі заклики «не минати рідші пороги», «не забути в самотині країну свою» («До тебе, Україно, наша бездольная мати»). Вірші у збірці не датовані, розміщені ніби за тематичними циклами, з прогляданням тематичної близькості або просто без якоїсь певної системи. Це створювало враження певного еклектизму, недостатньої художньої вибагливості, заважало розгледіти напрям еволюції поетеси. Але в цілому книга одержала високу оцінку читачів і критики. Сучасників просто вразила художня досконалість кращих творів, незвичайна для початкуючого автора висока культура вірша, багатство строфіки і ритміки. Це підтверджує і цикл «Сім струн» (з присвятою М. Драгоманову), яким відкривається збірка «На крилах пісень». Цикл, побудований на семи потах музикальної гами, звучить оригінально своїм версифікаційним, тематичним та жанровим (тут і гімн, пісня, колискова, сонет, рондо, ноктюрн) багатоголоссям.
Еос), Вранішньої Зорі, везе Укша або Укшан — «Бик». Для Лесі Українки, що разом з Іваном Франком стояла біля витоків української індології, Уша-Вранішня Зоря — найчарівніше й найпоетичніше ведійське божество. З десятка гімнів «Ріґведи», що їх вона переклала до написаного нею для сестер підручника «Стародавня історія східних народів» (1890), <435> виданого 1918 року в Катеринославі, два гімни, присвячені цій юній і прекрасній богині світанку, зроблені особливо ретельно й любовно (МВЛ, 115–116). Коростень стоїть на річці Уж, інші назви якої Уша, Вуша, «rzeka Uzh dalej Usza zwana» тощо. В Україні похідні від цієї назви Вушиця в басейні Ужа й Ушиця в басейні Дністра. Форми Ушиця й Вушиця передбачають і форму Гушиця (пор. Умань-Вумань-Гумань). На Житомирщині є кілька річок Гусок, назви яких вірогідніше пов’язувати з биком, аніж зі свійським чи диким птахом. Гуски є на Київщині, Хмельниччині, Рівненщині, Сумщині, Гусинка й Гусинець (має і форму Ушинець) — на Чернігівщині й Харківщині. З чого напрошується висновок, що Гуска — різновид назви Ушка, а назви на Гус — різновид назв на Вуш-Вус-Гуш-Уш-Ус «Бик», «Тур»
1. Поезія та літературна творчість в Україні у другій половині XVII – XVIII ст.
2. Життєвий і творчий шлях Лесі Українки
3. Творчість Григорія Ващенка – скарб українського народу
9. Сучасна українська державність
10. Модернізація механізму товаровідтягування побутової трикотажної машини "Українка-2"
11. Проблеми та перспективи розвитку податку на додану вартість в Україні
12. Микола Карпович Садовський (1856-1933) ( Життя та творчість)
13. Життя і творчість Івана Франка
14. Активність і творчість учнів на уроках історії
15. Оцінка чисельність, щільність, демографія популяції рослин та тварин
16. Судова система України. Конституційний Суд України
17. Життя і творчість Олександра Архипенка
18. Життя та творчість Брейгеля - художника епохи Відродження
19. Творчість Леонардо Да Вінчі
20. Життя і творчість Степана Васильченко
21. Життя та творчість Олеся Гончара
26. Творчість Пантелеймона Олександровича Куліша
28. Казка - жанр усної народної творчості. Творчість А. Барто
29. Життя та творчість Миколи Лисенка
30. Тоні Айомі. Життя і творчість
33. Зображальна функція кличних комунікатів у поетичному мовленні Лесі Українки
34. Два "Саули": інтерпретація біблійного мотиву в творчості Тараса Шевченка і Лесі Українки
35. Дослідження текстів драматичних творів Лесі Українки
36. Роль митця і мистецтва у житті суспільства (за драмами Лесі Українки)
37. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
41. Легка промисловість України укр
42. Швидкість обробки запитів на SQL-серверах укр
43. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
44. Сутність, класифікація і призначення кредитів комерційних банків в Україні
45. Еколого-ценотичні особливості та представленість родини бобових у флорі України
46. Сутність організації бухгалтерського обліку в Україні
47. Оцінка протидефляційної стійкості ґрунтового покриву південного степу України
48. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу України
49. Нафтова промисловість України
52. Політична нейтральність і професійність державної служби в Україні
58. Видання в Україні навчальної літератури (історія і сучасність)
59. Вибір маркетингової стратегії та оцінка її ефективності для ТОВ "Rehau" в Україні
60. Ефективність стратегії розвитку переробного підприємства молокопродуктового підкомплексу АПК України
61. Діяльність міжнародних економічних організацій в Україні
62. Світові макроекономічні порівняння і оцінка місця України в них
63. Зайнятість і рівень життя населення України
65. Текстильна промисловість України. Основні проблеми та перспективи розвитку
66. Становище болгарської діаспори в Україні та діяльність болгарських товариств
67. Митне регулювання експорту та імпорту послуг в Україні та його ефективність
68. Рослинність України та вплив на неї антропогенної радіонуклідної аномалії
69. Законодавче забезпечення інноваційної діяльності в Україні: аналіз та оцінка
74. Атомна енергетика України і РПС
75. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
76. Судебная реформа на Украине (Судова реформа в Укра©нЁ)
77. Народный депутат Украины (Народний депутат України)
79. Кримінальний кодекс України (Проект криминального кодекса Украины, варианты 1998-2001гг.)
80. Міграція робочої сили (юридичний аспект) (WinWord 97 (на укр языке))
81. Языковые особенности дилогии П.И. Мельникова "В лесах" и "На горах"
83. Гетьмансьтво України: Іван Мазепа (Гетманство Украины. Иван Мазепа)
84. Некоторые результаты исследования горных лиственничных лесов бассейна Верхней Лемвы в 1999-2000 гг.
89. Український мандрівний філософ Г. Сковорода
91. Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
92. Сражение в Тевтобургском лесу
93. Історія України
94. Історія соборності України
95. Галичина - соціокультурна, історична, політична частка України
96. Голодомор в Україні 1932-33 годах
97. Господарство України періоду утвердження капіталізму
98. Исторія українського друкарства