|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Соціально-психологічні чинники адиктивної поведінки підлітків |
Брелок LED "Лампочка" классическая. 
Карабин, 6x60 мм. 
Браслет светоотражающий, самофиксирующийся, желтый. Зміст ВСТУП Розділ 1. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ВИДИ АДИКЦІЇ Підходи до визначення понять «адикція» і «адиктивна поведінка» Види адитивної реалізації, механізм розвитку і деструктивна сутність адиктивної поведінки Розділ 2. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ 2.1 Вплив соціального середовища на формування адиктивної поведінки підлітків 2.2 Психологічні особливості підліткового віку, як фактор ризику формування адиктивної поведінки Розділ 3. ПСИХОЛОГІЧНА ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД КОМП’ЮТЕРНИХ ІГОР ЯК ПРОЯВ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ 3.1 Вплив комп’ютерних ігор на формування адиктивної поведінки підлітків 3.2 Виявлення сталої схильності підлітків до комп’ютерних ігор і її профілактика ВИСНОВКИ ЛІТЕРАТУРА Вступ Актуальність. Людське життя знаходить свій прояв у поведінці і діяльності. Складне взаємопереплетіння цих форм активності дуже часто приводить до того, що їх трудно розрізнити. Людині притаманна розумова поведінка, але багато наших вчинків згодом стають звичками, тобто автоматичними діями. Іншими словами, звичка – це дія, виконання якої стає потребою. Набуття звички з фізіологічної точки зору, є не що інше, як утворення у мозкових структурах стійких нервових зв’язків. Система таких зв’язків слугує основою більш-менш складних форм поведінки. В комплекс нервових структур, які забезпечують звичний образ дій, як правило, включаються і механізми емоційного реагування. Вони викликають емоційно позитивне відчуття у період реалізації звички, і навпаки, породжують негативні переживання в обставинах, заважаючи її здійснення. Враховуючи важливу властивість нервової системи легко формувати і закріплювати звички, навіть у тому разі, коли вони є непотрібними чи шкідливими (куріння, вживання алкоголю та ін.), можливо стверджувати, що процес розумового управління звичками є, по суті, управління поведінкою. Оскільки навіть шкідливі звички, які суттєво негативно впливають на стан здоров’я, з часом начинають сприйматися як нормальне явище, як щось необхідне і приємне. В силу зазначених вище природних властивостей психіки автоматично напрацьовувати і закріплювати стереотипи і форми поведінки (звички) деструктивні форми поведінки стають для людини стилем життя, основними формами поведінки позбавитися яких дуже складно для окремого індивіда. У недавньому радянському минулому превалювала позитивна тенденція. Але, як звісно, заборонений плід завжди солодкий, і руйнування соціалістичного ладу дало поштовх протилежній тенденції – негативної. І молодіж, підростки, які є частиною соціуму, віддзеркалюють загальну тенденцію до руйнування, запереченню, відторгненню. Проблеми девіантної поведінки – це лише окремий випадок, лише поведінка, за якою стоять цінності, переконання, і які є негативними за своєю суттю. Підлітки із властивими їх віку чуттєвістю виявляються найбільш незахищеними і психологічно безпомічними перед життєвими труднощами. Не маючи достатніх навичок для їх рішення, не вміючи чи небажаючі обирати адаптивні способи зняття напруги, вони можуть прибігати до адиктивних засобів. У зв’язку з цим велика увага практичних психологів приділяється проблемі адикції і адиктивної поведінки підлітків, яка як одна з форм деструктивної (руйнуючої) поведінки наносить шкоду не тільки молодій людині, а й усьому суспільству.
Ще кілька років тому необхідно було доводити саме існування феномену комп’ютерної адикції та її зв'язок із такими проблемами, як девіантна поведінка підлітків, психічні розлади у них тощо. Сьогодні ці проблеми вже відійшли до ряду тих, що потребують ретельних досліджень. Так відомий психолог Ф. Василюк пише: «Індустрія віртуалістики дала зараз ціле покоління нервових хлопчиків, героїв комп’ютерних ігор, для яких інформаційна комп’ютерна реальність є дійсністю в більшій мірі, ніж реальність тілесно-матеріальна» . Аналіз наукових публікацій показує, що нині в основному говорять про вплив комп’ютерної залежності на психічний розвиток дітей і підлітків, та ведуть дискусії навколо питання, чого більше у взаємодії людини з комп’ютером: позитиву чи негативу. Обмаль публікацій присвячено науковим дослідженням комп’ютерних адикцій. Хоча сьогодні комп’ютерна залежність, порівняльно з алкогольною чи наркотичною, багатьом здається менш значущою проблемою, практика свідчить, що несвоєчасне виявлення девіантної поведінки дитини, спричиненої надмірним перебуванням у кібернетичному просторі, часто закінчується її лікуванням в умовах неврологічного диспансеру. Враховуючи вищесказане, ми вважаємо, обрана теми курсової роботи є актуальною. Основна мета роботи – аналіз соціально-психологічних чинників адитивної поведінки підлітків. Завдання роботи: розглянути теоретичні підходи науковців до поняття і визначення адикції і адиктивної поведінки; охарактеризувати види і прояви адиктивної поведінки; розглянути вплив соціальних і психологічних чинників на формування адиктивної поведінки підлітків; детально проаналізувати вплив комп’ютерних ігор на формування адиктивної поведінки підлітків; визначити профілактичні заходи, спрямовані на подолання адиктивної поведінки. Незважаючи на те, що поняття адикції і адиктивної поведінки порівняльно нові поняття в психології, вже чимало науковців розглядало цю проблему. Так, у джерел розробки цієї проблематики були Ц.П. Короленко, А.С. Тимофєєва, А.Ю. Акопов; велику увагу проблемам адикції і зокрема адитивної поведінки підлітків приділяє С.Ф. Смагін; проблема комп’ютерної адикції розглядається на сторінках українського періодичного видання «Психолог». Вивчення літератури з даного питання виявило, що спеціально розроблених методик по дослідженню ступеня залежності від комп’ютерних ігор на сьогодні немає, тому у даної роботі ми за основу опитувальника взяли питання, які свідчать про стійке захоплення комп’ютерними іграми на шкоду іншим видам діяльності. Розділ 1. Поняття, сутність та види адикції 1.1 Підходи до визначення понять «адикція» і «адиктивна поведінка» Адикція і адиктивна поведінка є відносно новими поняттями і на сьогоднішній час серед психологів існує багато розбіжностей у їх визначенні. Наприклад, Є.П. Ільїн розуміє під адитивною поведінкою, поведінку, яка обумовлена «шкідливими звичками підлітків та юнацтва»; (від addic io – пагубна звичка за тлумаченням Ільїна) . Згідно до словника англійської мови addic io – схильність. Звичайно ж поняття адикції і адитивної поведінки набагато ширше, і, можливо його зовсім не слід прираховувати до девіантних форм поведінки.
На думку С. Смагіна, шкідливі звички, про які говорить Ільїн, у дітей і підлітків ще не існують як стійки психічні звички, а навпаки, відбувається тотальна ломка часових (отриманих від батьків та ін.) норм поведінки, установлень, стереотипів . У дійсності стійки психічні прив’язаності, звички з’являються набагато пізніше, у зрілому віці і утворюються вони на руїнах порушеного раніше і знову набутого досвіду. Більшість авторів (Акопов, Короленко,Тимофєєва ін.) , які займаються проблемами адитивної поведінки вважають, що це одна з форм деструктивної ( руйнуючої) поведінки, яка виражається у прагненні до відходу від реальності шляхом зміни свого психічного стану через вживання деяких речовин чи постійній фіксації уваги на окремих предметах чи активностях (видах діяльності), що супроводжується розвитком інтенсивних позитивних емоцій. При чому, такі форми адиктивних реалізацій, як алкоголізм, наркоманія, - розглядаються цими авторами як хвороба, до виникнення яких привели адиктивні форми поведінки. Процес прив’язаності настільки захоплює людину, що починає управляти його життям. Людина стає безпомічною перед своєю пристрастю. Вольові зусилля слабшають і не дають змоги протистояти адикції. Вибір адитивної стратегії поведінки обумовлюється труднощами адаптації до проблемних життєвих ситуацій (складні соціально-економічні умови, багато чисельні розчарування, руйнування ідеалів, конфлікти в родині і на виробництві, утрата близьких, різка зміна звичних стереотипів тощо). Реальність така, що прагнення до психологічного і фізичного комфорту не завжди можливо реалізувати. Для нашого часу є характерним те, що дуже стрімко йде зростання змін у всіх сферах суспільного життя. Сучасній людині доводиться приймати велику кількість рішень в одиницю часу. Навантаження на системи дуже великі. Основоположник теорії стресу Г. Сельє, кажучи про адаптацію, пише; «Велика здібність до пристосування чи адаптації, - от що робить можливим життя на всіх рівнях складності. Це основа підтримки постійності внутрішньої середи і опора стресу» . Є два способи виживання: боротьба і адаптація. Адиктивна особистість шукає свій універсальний і надто однобокий спосіб виживання – відхід від проблем. Природні адаптаційні можливості адикта порушені на психологічному рівні. Першою ознакою цих порушень є відчуття психологічного дискомфорту. Психологічний комфорт може бути порушений за різними причинами, як внутрішніми, так і зовнішніми. Перепади настрою завжди супроводжують наше життя, але люди по-різному відчувають і сприймають ці становища і по-різному на них реагують. Одні готові протистояти судьбі, брати на себе відповідальність за те що відбувається и приймати рішення, інші з великим трудом переносять навіть короткочасні і незначні коливання настрою ті психічного тонусу. Такі люди мають низьку витривалість до фрустрацій. У якості способу встановлення психічного комфорту, вони обирають адикцію, намагаючись штучно змінити психічний стан і одержати суб’єктивно приязні емоції . Таким чином складається ілюзія рішення проблеми. Подібний спосіб «боротьби» з реальністю закріплюється в поведінці людини і стає стійкою стратегією взаємодії із дійсністю.
Він не підтримав більшовицький переворот. П. Скоропадський тут має на увазі утворення в управлінні українських залізниць угруповання, опозиційного до уряду. 231 Загальний страйк залізничників України тривав з середини липня до кінця серпня 1918 р. Роботу припинили близько 200 тис. працівників залізниць. Причинами стали несплата заробітної плати, зниження посадових окладів тощо. Згодом були висунуті й політичні вимоги. Керувало страйком Тимчасове організаційне, залізничне бюро ЦК КП(б)У. Страйк істотно перешкодив вивезенню з України продовольства і промислової сировини до Німеччини та Австро-Угорщини. 232 Садовський (Тобілевич) Микола Карпович (1856–1933) — український актор, режисер. 1906 р. заснував Театр М.Садовського, 1921–1923 pp. очолював Руський театр товариства «Просвіта» в Ужгороді. Зробив визначний внесок у розвиток українського оперного театру. 233 Саксаганський (Тобілевич) Панас, Карпович — український актор і режисер. 1918 р. заснував Народний театр у Києві. Утвердив на українській сцені соціально-психологічну драму. 234 Українська Академія мистецтв відкрилася в Києві 22 листопада 1917 р
1. Соціально-психологічні аспекти праці менеджера
2. Психологічні особливості агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку
3. Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках
4. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
5. Розвиток районного підходу в соціально-економічній географії
9. Технологія використання психолого-педагогічної діагностики в соціально-педагогічній роботі
10. Виникнення й розвиток соціальної психології в першій половині ХХ століття
11. Ідейна спадщина сучасної соціальної психології
12. Повсякденна психологія особистості й повсякденна соціальна психологія
13. Предмет соціальної психології
14. Психологічні чинники прояву політичної культури студентської молоді
15. Соціальна психологія кінця XX початку XXI сторіччя
16. Соціальний психолог як учасник соціальних змін
Кукольная мебель "Шкаф". 
Подушка детская "Бамбук" 40x60 см, арт. ДТ-ПСБД-4060-1. 
Подгузники Moony, 4-8 кг, экономичная упаковка, 81 штука. 18. Соціально-психологічний підхід до вивчення подружніх конфліктів
19. Технології соціально-психологічної роботи з клієнтами, які схильні до суїциду
20. Процес попередження адиктивної поведінки дітей і підлітків
21. Місце соціальної психології в системі наукового знання і суспільної практики
25. Причини суїцидальної поведінки засуджених в УВП. Діагностична та профілактична робота психолога
26. Психологія поведінки індивіда в організації і способи управління нею
27. Лабораторне експериментування в соціальній психології
28. Соціальні технології й гуманістична психологія А. Маслоу
29. Вплив соціального оточення на поведінку дошкільника
30. Робота соціального працівника з підлітками з деліквентною поведінкою
31. Психологические истоки эгоизма (Психологічні витоки егоїзму)
32. Соціальний та етнічний склад катакомбного населення
Шкатулка-фолиант "Книга Соломона", 21x13x5 см. 
Кресло детское мягкое "Мяу-Мяу". 
Сумка для обуви "Феи и невиданный зверь". 33. Взаимосвязь соціальной роботи з іншими науками
35. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
36. Роль власності у соціально-економічних процесах
37. Право як спеціальне соціальне явище
41. Моделювання поведінки клієнта страхової компанії
43. Сутність і значення соціального страхування
44. Державна політика соціального страхування
45. Спостереження поведінки домашнього кота
46. Соціальна інфраструктура України
47. Соціально-економічний розвиток Австрії та Швейцарії
48. Загальна соціально-економічна характеристика країн Західної Європи
Доска магнитно-маркерная, 90x120 см, алюминиевая рамка, полочка. 
Умные кубики. Уши, лапы и хвосты. 50 игр для развития интеллекта. 
Конструктор металлический для уроков труда №1, 206 элементов. 49. Демократія як соціальне явище
50. Законодавство в сфері соціальної роботи з дітьми сиротами
52. Політичні і національні звичаї та традиції України як фактори соціального регулювання
53. Правові основи надання та виплати соціальних допомог сім’ям з дітьми в Україні
58. Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки
59. Стан сильного душевного хвилювання: кримінально-правові та психологічні аспекти
60. Суть та принципи соціальної держави
61. Шляхи вдосконалення реалізації соціальної функції держави
62. Мова як символ соціальної солідарності
64. Історія України. Соціально-політичні аспекти
Коллекция "Гардероб". 
Коробка подарочная "Прованс". 
Стержень для шариковых ручек "QuinkFlow", синий, F. 65. Політичний та соціально-економічний розвиток Білорусі у 1991–2005 рр
66. Політичний та соціально-економічний розвиток Греції у 1990–2005 рр.
67. Політичний та соціально-економічний розвиток Сербії у 1990–2005 рр
68. Політичний та соціально-економічний розвиток Чехії у 1990-2005 роках
73. Соціально-економічний розвиток України у XVII ст.
74. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIX ст.
75. Соціально-економічний розвиток Чехії та Словаччини у XVIII столітті
76. Соціально-політичні аспекти створення фашистської системи в Італії початку 20 – початку 30 рр.
77. Становлення соціально-побутової сфери на Волині у повоєнний період (1944-1953 рр.)
78. Українські землі у складі ВКЛ. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини
79. Володимир Великий. Соціально-політичний портрет
80. Соціально-духовні основи культури класицизму
Заварочный чайник с кнопкой BE-5587 "Webber", 600 мл. 
Глобус физический диаметром 320 мм. 
Дневник "My Life Story" (черный). 81. Соціально-філософські погляди І.Франка
82. Соціальний проект: "Сортування сміття в м. Суми"
83. Формування поведінки споживачів з точки зору неофрейдизму
84. Ціна як фактор споживчої поведінки
85. Дослідження поведінки споживачів на ринку товарів і послуг
89. Глобалізація і процеси соціального розвитку
90. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин
91. Розвиток регіональної та соціальної політики ЄС
92. Аналіз організаційної структури Управління праці та соціального захисту населення
93. Економіка праці та соціально-трудових відносин
94. Культура поведінки та діловий етикет працівників ресторанів готельно-туристичного комплексу
95. Організація як соціальне утворення
96. Соціальна інфраструктура в системі життєзабезпечення міста
Комплект детского постельного белья "Неон" (цвет: синий). 
Игрушечная коляска-люлька. 
Автокружка с подогревом (450 мл). 97. Соціально-трудові відносини як система
98. Типологія соціально-трудової мобільності населення
99. Управління, як соціальний феномен
