![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів при вивченні частин мови у 3 класі |
Вступ Актуальність і ступінь дослідження проблеми. Відродження національної школи і реформування освіти в Україні є вимогою часу. Цей процес зумовлений змінами у суспільно-політичному житті і засвідчений Законом про освіту, Державною національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ століття), концепцією мовної освіти. Із зміною соціально-політичних функцій української мови на сучасному етапі, наданням їй на конституційному рівні статусу державної спостерігається переорієнтація мети навчання мови в освітніх закладах України. У проекті Державного освітнього стандарту з української мови (початкова ланка) визначено мету її навчання, яка полягає насамперед у формуванні в учнів уміння будувати висловлювання в межах доступних для них тем і типів текстів. Зміст і процес навчання при цьому мають будуватися на основі комунікативно-діяльнісного підходу . Формування комунікативно-мовленнєвих умінь – одна з основних проблем сучасної методики навчання мови, оскільки відсутність належної кореляції між теоретичними знаннями і практичними мовленнєвими вміннями позначається на кількісних і якісних характеристиках мовлення, породжує різного типу мовленнєві помилки й недоліки . З метою запобігання їм, окрім опанування теорії мови, школярів необхідно вчити орієнтуватися в конкретній мовленнєвій ситуації, відповідно до цього добирати зміст та мовні засоби для вираження думки, володіти правилами мовленнєвої поведінки в різних умовах спілкування. На взаємозв'язку шкільної мовної освіти з реальними потребами життя наголошували педагоги і лінгвісти ХІХ століття М.Ф. Бунаков, Ф.І. Буслаєв, І.І. Срезневський, К.Д. Ушинський, П.Ф. Фортунатов, В.П. Шереметьєвський та ін. За перебудову шкільного курсу мови з урахуванням комунікативно-діяльнісного підходу до її вивчення виступають сучасні вітчизняні й зарубіжні вчені-методисти О.М. Біляєв, Д.М. Богоявленський, М.С. Вашуленко, В.І. Капінос, О.Ю. Купалова, Т.О. Ладиженська, А.К. Маркова, В.Я. Мельничайко, Л.М. Симоненкова, Л.В. Скуратівський, А.Є. Супрун, О.В. Текучов, Л.П. Федоренко та ін. . На комунікативну спрямованість уроків рідної мови й мовлення вказують А.Й. Багмут, Л.О. Варзацька, Н.А. Гац, В.Т. Горбачук, Д.М. Кравчук, Т.Ф. Потоцька, Т.Г. Рамзаєва, М.В. Сокирко, Г.О. Фомічова, О.Н. Хорошковська, Г.Т. Шелехова та ін. В центрі наукових досліджень (А.П. Каніщенко, Н.І. Лазаренко, Т.М. Сокольницька, Л.Б. Попова, І.Л. Холковська, І.О. Шаповалова та ін.) знаходяться переважно повнозначні частини мови . Також у мовленні школярів активно вживаються службові слова: прийменники, сполучники, частки, виражаючи різноманітні відношення між предметами, надаючи висловлюванням відповідних виражально-експресивних відтінків. Помітний внесок у дослідження семантичних і граматичних функцій та семантико-стилістичних властивостей частин мови зробили І.Ф. Буслаєв, В.В. Виноградов, О.Х. Востоков, М.І. Греч, М.В. Ломоносов, О.П. Павловський, О.М. Пєшковський, В.К. Тредіаковський, П.Ф. Фортунатов, Л.В. Щерба, О.К. Безпояско, І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська, І.К. Кучеренко, В.М. Русанівський, О.П. Суник, О.О. Шахматов та ін.
. Вчені вказують на надзвичайну різноманітність частин мови за семантикою і граматичними функціями та властивостями, їх активну участь у формуванні різноаспектних висловлювань. Переважна більшість мовознавців відзначає семантичну, морфологічну та синтаксичну специфіку частин мови . Головною визнається їх синтаксична своєрідність і синтаксична та комунікативна функції . Частини мови є засобами вираження синтаксичних відношень і конкретизують своє значення у відповідних синтаксичних конструкціях. Як відомо, «знання з граматики збагачують мовлення в морфологічному й синтаксичному аспектах, і особливо велике значення вони мають для упорядкування мовлення, усунення мовленнєвих недоліків, які порушують граматичні норми літературної мови» . За твердженнями психологів, дидактів і методистів, уміння формуються на основі знань, зокрема комунікативно-мовленнєві вміння потребують відповідних знань теорії мови , навчально-методичної літератури для 1–4 класів , недоліки існуючої практики переконують, що методика ознайомлення учнів початкових класів із частинами мови як важливим засобом удосконалення їхніх комунікативно-мовленнєвих умінь розроблена недостатньо. Таким чином, важлива роль частин мови у здійсненні акту спілкування, потреба удосконалення змісту і методів навчання рідної мови у початковій школі, недостатня науково-методична розробленість проблеми розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів визначили актуальність проблеми та вибір теми дипломної роботи. Об'єктом дослідження є процес формування мовленнєвих умінь молодших школярів у курсі початкового вивчення рідної мови. Предметом дослідження є методика використання у навчанні мови частин мови як засобу розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь. Мета дослідження полягає у створенні обґрунтованої методики удосконалення комунікативно-мовленнєвих умінь засобами частин мови, спрямованої на забезпечення якісних характеристик мовлення, та її експериментальній перевірці. Гіпотеза дослідження: комунікативні ознаки мовлення молодших школярів, його граматична правильність, структура, синтаксичний лад як окремих речень, так і зв'язних висловлювань поліпшаться в результаті цілеспрямованої роботи із частинами мови за умов: а) педагогічно організованого і відповідно мотивованого засвоєння учнями елементарних теоретичних відомостей про мову і мовлення, зокрема про граматичний лад мовлення і роль у ньому частин мови; б) цілеспрямованого застосування спеціально розробленої системи роботи з розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь засобами частин мови, яка ґрунтується на лінгвістичних, дидактичних та психологічних засадах. Мета й гіпотеза дослідження потребували розв'язання таких завдань: 1) з'ясувати ступінь розробки досліджуваної проблеми в лінгвометодичній та психолого-педагогічній літературі; 2) дослідити стан засвоєння молодшими школярами частин мови у практиці шкільного навчання; 3) обґрунтувати психолого-педагогічні та методичні передумови формування у молодших школярів умінь використовувати частини мови в усному і писемному мовленні; 3) розробити експериментальну методику розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь засобами частин мови.
Методи дослідження. У роботі використовувались теоретичні і практичні методи наукового дослідження. Теоретичні: вивчення й аналіз психолого-педагогічної, лінгвістичної та лінгводидактичної літератури в розрізі досліджуваної проблеми; аналіз навчальних програм, шкільних підручників з рідної мови та методичних посібників; розробка змісту й методики розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів засобами частин мови; синтезування результатів експерименту. Емпіричні: спостереження за навчально-виховним процесом, бесіди з учителями й учнями з метою діагностування рівня сформованості комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів, анкетування вчителів, вивчення результатів мовленнєвої діяльності учнів. Наукова новизна дослідження визначається теоретичною обґрунтованістю, дидактичною доцільністю та експериментальною доведеністю можливості опрацювання в початковому курсі української мови частин мови з комунікативною метою. Зокрема, уточнено і конкретизовано зміст комунікативно-мовленнєвих умінь; відібрано оптимальні методи і прийоми ознайомлення із частинами мови у функціональному аспекті; розроблено методику розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів засобами частин мови з опорою на теорію мовленнєвої діяльності. Практичне значення дослідження полягає у виявленні ефективних методів і прийомів, які сприяють формуванню вмінь правильно й доречно вживати частини мовив процесі спілкування, створенні системи роботи, спрямованої на вироблення цих умінь, у розробці конкретних рекомендацій для вчителів початкових класів. Одержані результати можуть бути використані в практиці викладання мови в школі, при створенні нових навчально-методичних комплексів з рідної мови для початкових класів. Структура роботи. Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, списку використаних джерел, додатків. 1. Формування комунікативно-мовленнєвих умінь у контексті сучасної методики навчання мови 1.1 Комунікативно-мовленнєвий аспект у процесі вивчення української мови Кожна людина користується рідною мовою, щоб передати свої думки і розуміння думок, висловлених іншими. Дитина, яка народилася, застає в готовому вигляді рідну мову. Але вона не тільки засвоює слова і граматичні форми рідної мови. Засвоюючи дуже рано різні слова, діти відносять їх саме до того змісту, який є значенням слова, закріпленого за ним у рідній мові всім процесом історичного розвитку народу. Проте на кожному етапі свого розвитку дитина розуміє зміст слова по-різному. Адже слово завжди означає щось, якийсь факт, явище, предмет, ознаку або відносини, що є насправді. Глибина, повнота і правильність відображення таких фактів, ознак або зв'язків змінюються в процесі розвитку дитини. Тому дворічна дитина, вимовляючи слово «мама», відносить його лише до своєї матері; старший дошкільник може віднести те саме слово до кішки-матері. І лише значно пізніше, тобто вже в школі, учень може зрозуміти вислів: «Мати – сира земля» . Слово дитина засвоює дуже рано разом з властивим йому значенням. А поняття, позначене цим словом, як узагальнений образ дійсності, зростає, розширюється і поглиблюється з розвитком дитини.
Критики вказували на те, що високий рвень комплментарност характерний також для багатьох домодерних спльнот суспльств. При цьому «модернсть» трактуться як мператив, визначальна необхдна умова поступу нацй. Дал: зростання нформативних можливостей суспльства спльноти (нтенсифкаця комункативних здатностей) справд створю кращ умови для зростання нацонально свдомост. Проте це не поясню, чому саме виника нацональна свдомсть, чому ндивди обирають саме культурну, етнчну комплментарнсть[61]. Звдси виникають рзн зауваження. Наприклад, йдеться про те, що К. Дойч перебльшу значення ступнь комплментарност всередин нацонально спльноти. «Посилення нтенсивност комункацй мж ндивдами та групами, застерга Дж. Брол, може спричинитися як до змцнення солдарност, так до загострення внутршнього конфлкту. Крм того, цей конфлкт чи днсть можуть проявлятися не лише у форм нацоналзму»[62]. Зрештою, якими методами можна визначити ступнь комплментарност чи рвень комункативност? К
1. Формування уваги на уроках читання у початкових класах
2. Шляхи навчання діалогічного мовлення
4. Розвиток у старших дошкільників мовленнєво-комунікативних навичок розповіді
5. Формування культури писемного мовлення майбутнього вчителя початкових класів
9. Методика формування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах
10. Проблема формування соціальної активності на уроках трудового навчання в початкових класах
12. Формування мовленнєвих навичок у молодших школярів
13. Формування ботанічного саду навколо школи
15. Особливості клінічного перебігу та механізми формування функціональної диспепсії у підлітків
17. Методика формування навичок зображення форми у процесі графічної діяльності молодших школярів
18. Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання пейзажу
19. Реалізація шляхів естетичного виховання першокласників у процесі формування каліграфічної навички
27. Формування украiнськоi народностi. Походження та поширення назви "Украiна"
28. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
29. Формування статутного фонду підприємств різних форм власності
30. Виникнення та формування українського етносу
32. Перша допомога. Травматичні ушкодження. Отруєння
33. Методичні основи формування перспективного товарного асортименту промислових підприємств
34. Украінське ділове мовлення: Навчальний посібник
35. Діяльність земств у напрямку допомоги населенню
36. Аналіз діалогу Платона Гіппій Більший в контексті метафізики.
37. Екологічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району
41. Методика та техніка складання річного фінансового звіту
42. Ресурсно - природний потенціал Китаю та його вплив на формування економіки Китаю
43. АПК, його галузева структура і необхідність формування
44. Дослідження зовнішнє-економічного ринку чорних металів
45. Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр
46. Використання новітніх інформаційних технологій для формування іміджу держави
47. Вивчення біогеохімічного циклу магнію
48. Алогічний вимір дзен-буддійського вчення
49. Роль НБУ у формуванні банківської системи
52. Аналіз формування капіталу комерційного банку АКБ "Приватбанк"
53. Перша допомога при опіках, дії крайніх температур та ураженні електричним струмом
57. Інженерний менеджмент у формуванні та зайнятості механізаторських кадрів агропромислового комплексу
58. Основні організаційні заходи стабілізації виробництва та формування ринку зерна
59. Система технічного обслуговування сільськогосподарських машин
60. Формування економiчної ефективностi виробництва зерна в господарствi (ТОВ Великоглибочецьке)
62. Ревізія як елемент методу економічного контролю
63. Формування доходів за видами діяльності, їх облік
66. Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
68. Державна соціальна допомога
69. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами. Пенсії за віком на пільгових умовах
73. Розвиток місцевого самоврядування і формування та розвиток бюджетних відносин
74. Система виборчих комісій в Україні, аналіз процедури їх формування, проведення виборів Президента
75. Шляхи формування правової держави в Україні
76. Професійне зростання журналіста. Чинники, які сприяють вдосконаленню журналістських навичок
77. Найважливіші ознаки і характеристика наукового стилю мовлення
78. Особливості реалізації фонеми в мовленні
79. Розвиток мовленнєвої культури учнів
80. Семантичні засоби комічного в сучасній українській літературній мові
81. Стилі мовлення
82. Формування і становлення української юридичної термінології
83. Відображення у перекладі явища ретроспекції, що створюється з допомогою означеного артикля
84. Відстежування змін за допомогою стовпців і таблиць аудиту
85. Імітація процесів гнучких виробничих систем за допомогою апарата мереж Петрі
89. Роль інформаційних систем в організації економічного аналізу та аудиту
90. Система автоматизації проектних робіт конструкторсько-технологічного призначення
91. Створення бази даних "Автосалон" за допомогою програми Microsoft Access
92. Створення таблиць за допомогою SQL-запитів в середовищі DELPHI
93. Управління файлами за допомогою файлового менеджера Windows Commander
94. Формування об’ємних зображень на основі фотографій
96. Основні шляхи формування поміщицького землеволодіння в українських губерніях
98. Статус українських земель та їх вплив на формування Литовсько-Руської держави
99. Українська повстанська армія і збройні формування ОУН у Другій світовій війні