|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Циклічність як загальна форма економічної динаміки |
Забавная пачка денег "100 долларов". 
Браслет светоотражающий, самофиксирующийся, желтый. 
Брелок LED "Лампочка" классическая. Реферат з теми: «Циклічність як загальна форма економічної динаміки» План Вступ 1. Прогнозування з урахуванням циклічності економічного зростання 2. Чотири кондратьєвських цикли (по оцінках Менша) Висновок Список використаної літератури Вступ Теорія економічних циклів разом з теорією економічного зростання відноситься до теорій економічної динаміки, яка пояснює рух народного господарства, якщо теорія зростання досліджує чинники і умови зростання як довготривалій тенденції, то теорія циклу – причини коливань економічної активності в часі. Напрям і ступінь зміни сукупності показників, що характеризують рівноважний розвиток економіки, утворюють економічну кон'юнктуру. Природа циклу до цих пір є одній з самих спірних і маловивчених проблем. Дослідників, що займаються вивченням кон'юнктурної динаміки, умовно можна розділити на тих, хто стоїть на детерміністських позиціях і стверджує, що економічні цикли виявляються з регулярністю приливів і відливів. Представники першого напряму, до яких належать найбільш авторитетні учені сучасної західної неокласичної школи, вважають, що цикли є наслідком випадкових дій (імпульсів або шоків) на економічну систему, що і викликає циклічну модель відгуку, тобто циклічність є результат дії на економіку серії незалежних імпульсів. Основи цього підходу були закладені в 1927 р. радянським економістом Є.Є. Слуцьким (1880 – 1948). Проте лише через 30 років даний напрям отримало широке визнання на Заході. Представники другого напряму схильні розглядувати цикл як своєрідну першооснову, елементарний неподільний «атом» реального миру. Цикл в даному трактуванні – це особливе, універсальне і абсолютне утворення матеріального світу. Структуру циклу утворюють два протилежні матеріальні об'єкти, які знаходяться в нім в процесі взаємодії. Слід зазначити, що ідея циклічності як першооснови миру витала в світовій науці з часів Древньої Греції і Древнього Китаю (особливо в праці китайських даосів). Якщо проблема циклічності цікавила філософів впродовж багатьох сотень років, то економісти звернули на неї увагу порівняно недавно, на початку 19 століття. Саме тоді в роботах Ж. Сисмонді, і Т. Мальтуса з'явилися дослідження кризових і циклічних явищ в економіці. Причому проблемами кризи і циклу займалися представники побічного перебігу економічної думки. Економістами ж ортодоксального напряму ідея циклічності відкидалася як що суперечить закону Сея, згідно якому попит дорівнює пропозиції. Тому у старих класиків А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. Ст. Мілля, А. Маршалла феномен циклу якщо і був видимим, то мимохідь, як приватне і швидкоплинне явище. До того ж ні А. Сміт, ні Д. Рікардо – засновники класичної школи – не були свідками економічних циклів. К. Маркс був одним з перших економістів, який почав приділяти цій проблемі пильну увагу. Він виділяв чотири фази циклів, що послідовно змінюють один одного: криза, депресія, пожвавлення і підйом. Проте існують та інші класифікації. Деякі сучасні дослідники виділяють тільки дві фази: рецесію і підйом. Слід зазначити, що марксистська економічна школа досліджувала виключно промисловий цикл протяжністю 7 – 12 років, відносячись до решти всіх видів циклічності з упередженням як до породжень ворожої буржуазної політекономії.
Криза виявляється, перш за все, в надвиробництві товарів, скороченні кредитів і підвищенні позикового відсотка. Це веде до пониження прибутків і падіння виробництва, зростання банківських заборгованостей, банківським крахам і банкротствам підприємств в інших сферах економіки. Після кризи настає депресія. Виробництво вже не скорочується, але і не росте. Товарні надлишки поступово розсмоктуються, але торгівля йде мляво. Ставка позикового відсотка падає до мінімуму. Проте поступово в народному господарстві з'являються «точки зростання» і відбувається перехід до пожвавлення. Підприємства, що пристосувалися до нових умов ринку, збільшують випуск товарів, здійснюють нове промислове будівництво, підвищується норма прибули, ставу позикового відсотка і заробітної плати, зачинається фаза підйому. Рівень ВНП перевершує вищу локризову крапку, виробництво продовжує збільшуватися, ростуть зайнятість, товарний попит, рівень цін і норма позикового відсотка. Але поступово розміри виробництва знов виходять за рамки платоспроможного попиту, ринок переповнюється нереалізованими товарами, і зачинається новий промисловий цикл. Цикли Кондратьєва Сучасній суспільній науці відомо більше 1380 типів циклічності. Нижче представлені 6 найчастіше згадуваних (економіка оперує перевагою чотирма першими з них). Тип Довжина циклу Головні особливості Китчина 2-4 року Величина запасу &g ; коливання ВНП, інфляції, зайнятості, комерційні цикли Жуглара 7-12 років Інвестиційний цикл &g ; коливання ВНП, інфляції, зайнятості. Коваля 16-25 років Дохід &g ; еміграція &g ; житлове будівництво &g ;сукупний попит &g ; дохід Кондратьева 40-60 років Технічний прогрес, структурні зміни Форрестера 200 років Енергія і матеріали Тоффлера 1000-2000 років Розвиток цивілізацій Далі, враховуючи, що на проблему прогнозування ми дивитимемося з погляду циклів Кондратьєва, слід розглядати їх у загальних рисах. Перші спроби в області створення теорії довгих хвиль були зроблені на зорі 20 століття А. Гельфандом, Я. Гельдереном і С. Вольфом. Проте найбільший вклад вніс вчений Н.Д. Кондратьєв, який опублікував декілька основоположних робіт в даній області. Він виклав результати своїх досліджень, що стосуються динаміки індексів товарних цін, процентних ставок, ренти, заробітної плати, виробництва найважливіших видів продукції для низки розвинених країн з 1770 по 1926 рр. Початок «великого» підйому Кондратьєв пов'язував з масовим впровадженням у виробництво нових технологій, із залученням нових країн до світового господарства, із змінами об'ємів здобичі золота. При цьому спільна картина підйому описувалася таким чином: впровадження технічних нововведень йде паралельно з розширенням інвестиційного процесу, який, у свою чергу, стимулює виробництво і попит, сприяючі зростанню цін. Свідоцтвом того, що економіка наближається до верхньої точки великого циклу, є ті, що зачинаються на тлі достатку брак окремих товарів, зрушення в структурі розподілу доходів, зростання витрат виробництва і так далі Існують різні пояснення причин вичерпання енергії підйому. Одні бачать їх в помітному збільшенні норми споживання, інші – в зміні купівельній спроможності грошей, треті досягнення «піку» пов'язують з життєвим циклом продуктів і галузей, створення яких з'явилося наслідком крупних нововведень з минулих років.
За кожним «великим» підйомом слідує досить короткий період, коли економіка як би готується до майбутнього тривалого спаду. 1. Прогнозування з урахуванням циклічності економічного зростання З формуванням ринкових стосунків особливого значення набувають питання державного регулювання, різко змінюється якість народногосподарського планерування. Його призначення в нових умовах зводиться до вироблення спільної стратегії соціально-економічного розвитку, до формування певних пріоритетів в науково-технічній, структурній і соціальній політиці держави. У таких умовах явно зростає значення робіт в області складання макроекономічних прогнозів. Необхідні комплексні підходи соціально-економічного і науково-технічного розвитку країни, які дозволили б перейти до державного планерування по кінцевій меті, до цільового програмування науково-технічного прогресу при оптимальній концентрації ресурсного потенціалу на пріоритетних напрямах. Методичні підходи, що існують нині, до складання макроекономічних прогнозів обмежують їх зміст варіантним опрацьовуванням орієнтирів розвитку країни на 20 років з поглибленою деталізацією першого десятиліття. У прогнозах, що розробляються, і методиках, що діють, прогнозування не знаходять послідовного віддзеркалення найважливіші вимоги – альтернативність даних варіантів, облік нерівномірності розвитку прогнозованих об'єктів. Це відчутно знижує якість і науковий рівень прогнозної роботи. Застосування теорії циклічності розвитку дає необхідні орієнтири у виявленні можливих траєкторій майбутнього руху економіки, дозволяє розробити альтернативні варіанти довготривалого розвитку. У прогнозах тривалий час превалювали трендові позиції, що вело до установок на інерційність економічної системи. Визнання ж циклічності розвитку дозволяє врахувати в ході формування довготривалих цілей, стратегій і траєкторій економічного зростання стрибкоподібні змін, тобто такі, які викликаються радикальними поворотами в продуктивних силах і суспільних стосунках. Теорія циклічного розвитку створює основу для подолання екстраполяційних підходів до побудови прогнозів, для достовірного обліку нелінійності економічної динаміки. Тим самим, формується можливість перетворити прогнози на реальний і надійний інструмент передбачення майбутнього, що дозволяє ухвалювати більш обґрунтовані планові рішення. Зокрема, орієнтація на циклічний характер розвитку сприяє вірному виявленню і віддзеркаленню в прогнозах майбутніх критичних або поворотних крапок в трендовому русі. Звідси реальною стає можливість передбачати тимчасові інтервали концентрації вузлових науково-технічних і соціально-економічних проблем, яка вимагає вироблення принципово нових економічних і політичних рішень. Переорієнтація в прогнозуванні на визнання циклічності як форми економічного розвитку повинна втілюватися в розробці альтернативних варіантів динаміки структури відтворення і темпів економічного зростання. У найзагальнішому вигляді суть справи тут в тому, що разом із згладженою трендовою динамікою макроекономічних показників формується альтернативний варіант нерівномірної, стохастичної динаміки.
Ортодоксальні комуністи не були готові до такого політичного самогубства, та реальна обстановка настійно вимагала від них цієї жертви. Таким чином, проблема потребувала негайного обговорення. Добре розуміючи, що надалі молодій радянській державі доведеться існувати самостійно, Сталін прагнув підвести під теорію можливості побудови соціалізму в одній країні міцну базу. У типовій для нього манері він вирішив зробити «батьком» цієї теорії Леніна, тим більше що останній справді висловлювався про таку можливість, — щоправда, зовсім в іншому контексті, бо мав на увазі розвинену країну. Цікаве враження справляють аргументи, вживані в полеміці навколо окресленої вище проблеми. Вони промовисто свідчать: партійних керівників найвищого рангу аж ніяк не можна було назвати справжніми економістами, фахівцями із розважливим мисленням, орієнтованим на створення раціонально структурованого суспільства (хоч вони і вважали себе саме такими фахівцями й навіть намагалися переконати в цьому Захід). Прийнявши месіанську концепцію «світлого майбутнього», вони пояснювали утримування влади у своїх руках тим, що без цього неможливо побудувати нове, вище суспільство, — вище, бо воно нібито мало втілити в життя теорії Маркса. Іншими словами, йшлося про створення «соціалістичного» ладу в умовах радянської (або, як її тоді визначали — «пролетарської») системи. І створюватися він мав у доктринально приписаних формах: з економічної бази нового устрою повинні були зникнути товарно-грошові відносини, тобто ринок, а зі сфери соціально-класових стосунків — приватні власники й торговці
1. Циклічність економічного розвитку
3. Діяльність Ради економічної взаємодопомоги
5. Звітність суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності
9. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
10. Визначення економічної ефективності реконструкції кабельної лінії зв’язку
11. Економічное районуванне, його суть та значення
12. Грошово-кредитні інструменти як засіб економічного зростання
13. Аналіз економічної ефективності КГ "Зоря"
14. Ревізія як елемент методу економічного контролю
15. Історія соціально-економічної географії світу
16. Злочинна недбалість, як вид необережності
Ежедневник недатированный "Русские художники. Петров-Водкин". 
Полка для специй или домашней аптечки. 
Подставка для бумаг трехсекционная сборная, серая. 17. Фінансово-правова відповідальність, як особливий вид юридичної відповідальності
18. Автоматизована система обробки економічної інформації
19. Системи оброблення економічної інформації
20. Загальнодержавні класифікатори економічної інформації
25. Методи економічної оцінки інновацій
26. Основи менеджменту економічної безпеки в галузях народного господарства
27. Ліворукість як педагогічна проблема в початкових класах
28. Особистість як предмет дослідження педагогіки і психології
29. Цифровий освітний ресурс "Задачник по мові програмування. Циклічні алгоритми"
30. Мовленнєві розлади. Двомовність як профілактика афазій
31. Гіпотеза про виникнення магії як ілюзорної форми практики
32. Бідність – як глобальна проблема людства
Багетная рама "Sandra" (серебряный), 40х50 см. 
Стол детский Little Angel "Я расту" (цвет: салатовый). 
Ванная комната "Конфетти". 33. Соціологія молоді як галузь соціологічної науки
34. Туризм як основна галузь економіки Туреччини
35. Справедливість як ціннісна основа права
36. Реформування ПДВ в умовах економічної кризи
37. Екологічні права громадян: поняття, форми і види
41. Інвестиційна діяльність в ринковій економіці
42. Найдавніші писемні джерела пам’яток економічної думки цивілізації Стародавнього Сходу
44. Основні показники економічної статистики
45. Підвищення економічної ефективності використання основних фондів операційної діяльності підприємства
46. Розвиток економічної думки
47. Сутність та еволюція економічних систем. Поняття та основа класифікації методів управління
48. Предмет, функції і методи економічної теорії
Набор чернографитовых карандашей "Art", 12 штук. 
Настольная игра "Проныры". 
Кружка-хамелеон "Кран с монетками". 49. Конкурентоспроможність національної економіки і валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
50. Побудова динамічної графіки
51. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі
52. Економічні реформи 50-х-60-х рр. в СРСР: плани та реальність
57. Державні замовлення виробникам як форма регулювання економіки
58. Товарне виробництво: загальні економічні основи, мета та еволюція
59. Выборы как форма народного волеизъявления(Вибори як форма народного волевиявлення)
62. Спеціальні економічні зони та їх роль в залученні іноземних інвестицій
63. Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення
Рюкзак молодёжный "Pixie Crew" с силиконовой панелью для картинок (черный, алфавит). 
Швабра с распылителем "Любаша". 
Многоразовые развивающие карточки. Рисование. 65. Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення
66. Економічні аспекти взаємодії суспільства і природи
67. "Повстанські республіки" як одна із форм українського повстанського запілля (1943-1945 рр.)
68. Форфейтинг як форма кредитування зовнішньої торгівлі
69. Людина як система з позиції валеологічної науки
73. Економічна ефективність птахівництва
74. Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення
76. Бухгалтерська звітність на підприємстві недержавної форми власності
77. Економічна сутність виробничих запасів
78. Північно-Кавказький економічний район Росії
Самоклеящиеся этикетки, A4, 105x74 мм, 8 этикеток на листе. 
Защита от включения конфорок плиты, 4 штуки, прозрачный. 
Горка детская малая, арт. 11050. 81. Соціальні, економічні та культурні права громадян україни. Право на працю і відпочинок
82. Сутність і форми експертної профілактики
83. Адміністративні і економічні реформи Петра I
84. ОУН і УПА як історична реальність суспільно - політичного життя України
85. Соціально-економічні реформи Маргарет Тетчер
94. Реографічні показники церебрального кровообігу у підлітків: залежність від статі, віку та соматотипу
95. Діяльність міжнародних економічних організацій в Україні
96. Економічна сутність статистики зовнішньої торгівлі, платіжного балансу та валютних курсів
Кондиционер для белья "Mitsuei", с ароматом белых цветов, 2 л. 
Шторка антимоскитная универсальная, с магнитными замками ТД7-009. 
Альбом для коллекционирования наклеек "Чемпионат мира по футболу FIFA 2018" (35 наклейки в. 97. Економічні наслідки субсидування експорту. Європейський Союз і Україна
98. Зовнішня економічна діяльність
99. Міграція робочої сили як фактор розвитку світової економіки XXI століття
