|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Бій у Катеринославі, 1917 рік |
Мыло металлическое "Ликвидатор". 
Фонарь садовый «Тюльпан». 
Коврик для запекания, силиконовый "Пекарь". Реферат з Історії Збройних сил України на тему : “Бій у Катеринославі”(1917р.) студента 33-ю взводу Бонюка Олексія Петровича Київ 1996 Наприкінці грудня 1917 року в Україні склалась вкрай напружена політична ситуація . Тривала ворожнеча в керівництві Центральної Ради , а Центральна Рада та Раднарком в свою чергу конфліктували між собою . Раднарком не міг дійти згоди із більшовиками Харкова , а харківські більшовики не хотіли визнавати самостійність київських більшовиків .Тривала боротьба Раднаркому з Донським урядом та білогвардійцями , ситуація на німецькому фронті була нестабільною в тилу панував розлад та анархія . За таких обставин неможливо було вирішити кожну проблему окремо , а тому українські та радянські діячі перебували у розгубленості , оскільки ані перші ані другі не наважувались брати на себе вирішення усіх проблем . За вирішення цих проблем взявся Раднарком , згідно з особистим наказом Леніна була призначена особа , яка б керувала бойовими діями проти донців , білогвардійців та “їх посібників “.Це був В.Антонов -Овсієнко .Під посібниками Ленін мав на увазі Центральну Раду . Але завдання це було не з легких оскільки Харківські більшовики не підтримували відкриту агресію проти Центральної Ради . Але не зважаючи на це радянські війська поступово почали переходити до бойових дій . Яскравим прикладом можуть слугувати збройні сутички на станціях Лозовій та Синельниково . Подальші кроки В.Антонова-Овсієнко вгадати було неважко - Харків та Кареринослав . Тим більше , що Харків уже знаходився у його руках , а Катеринослав з великою кількістю місцевої червоної гвардії в будь- який момент готовий був повстати . Збройна сутичка у Катеринославі , на відміну від попередніх , була вже відкритим втручанням у внутрішні справи України , служила початком війни Раднаркому з Центральною Радою .Адже попередні сутички можна було пояснити необхідністю боротьби з білогвардійцями Корнілова та Донським урядом генерала Каледіна , а в цьому випадку втручання у відносини між українською владою Катеринослава та більшовицьким ревкомом було неприхованою агресією . Навіть Антонов -Овсієнко в своїх записках наводить наказ за яким загону Єгорова доручалось підняття в Катеринославі повстання та захоплення міста . На той час в Катеринославі нараховувалось близько 1500 багнетів військ Центральної Ради . За спогадами Антонова -Овсієнко там знаходилось 5000 червоногвардійців , полк імені Пилипа Орлика , що тяжів до останніх , нейтральна артилерія та 1500 гайдамаків . Як згадував генерал М.Омельянович -Павленко , вже восени 1917 року в Катеринославі був утворений гайдамацький курінь , який був єдиною місцевою військовою українською формацією .Але більш реальною виглядає інформація про наявність в місті трьох українських угрупувань: Катеринославського куреня “вільного козацтва”, Сердюцького полку імені П.Орлика та зукраїнізованого 134-го Феодосійського . Що ж становили ці військові підрозділи : гайдамацький курінь був укомплектований переважно з добровольців і справляв дуже добре враження .Звичайно до нього вступила студентська та гімназична молодь , яка не мала військової підготовки .
Цей курінь знаходився під командуванням майбутнього захисника Карпатської України тоді старшини , а потім штабс -капітана Сергія Єфремова . Йому допомагав теж старшина і його брат Олександр Єфремов та комісар Центральної Ради інженер Іван Труба . Другим військовим формуванням на яке спирались місцеві представники Центральної Ради був 134-й Феодосівський полк . Радянські комісари у своїх спогадах писали, що цей полк під впливом агітації офіцерів схилявся до підтримки української влади .Разом з гайдамацьким куренем Феодосійський полк нараховував близько 1500 багнетів , але навіть за такої чисельності враховуючи непідготовленість студентів навряд чи він був серйозною перепоною для більшовиків . Третім підрозділом , що мав відношення до військ Центральної Ради , як зазначалось був сердюцький полк імені Пилипа Орлика . Цей полк прибув з півночі . Цей полк був створений влітку 1917 року з вояків -українців 60-ої дивізії на Північному фронті . Переважали в полку українські кадри 240-го російського полку , а очолював його підполковник Липовець . Після Жовтневого перевороту у Петреграді більшовики значно посилили вплив у цьому полку .На чолі військової ради став українець - більшовик , який поступово почав демобілізовувати кращі кадри . За таких обставин полк залишила значна кількість старшини . Підполковник Липовець втратив вплив на вояків полку , оскільки ті робили на нього замах . Незабаром майже повністю збільшовичений полк виїхав до Катеринослава . Хоча він складався з українців , але більшовицькі погляди переважали за інтересидержавницькі. Сила полку сягала майже 1000 багнетів . Не зважаючи на те, що і самі більшовики висловлювали побоювання щодо прихильності даного полку , але врешті під час вуличних боїв він виступив на боці більшовиків. Крім того в місті знаходились 228-й та 271-й запасні полки , запасний гарматний дивізіон та запасний уланський ескадрон. Піхотні підрозділи оголосили підтримку більшовиків , але були роззброєні і не становили серйозної військової сили . Гармаші ж підтримували війська ЦР . Уже під час боїв деяка частина солдатів хнову була озброєна більшовиками та брала участь в подіях на їхньому боці. Досить чисельною була червона гвардія Катеринослава . Однак справжня її чисельність була набагато меншою ніж писав Антонов -Овсієнко . Загалом чисельність червоної гвардії доходила до 2000 багнетів , які отримали 10000 квинтівок , 10 мільйонів патронів , десять кулеметів та кількасот наганів за допомогою Леніна .З такими силами можна було виступати проти військ ЦР. Незабаром було знайдено і привід до повстання . Ним став броньовик , який 24 грудня гайдамаки привезли з Олександрівська і кілька разів прїхали на ньому по проспекту. Споївши охорону броньовика вином , більшовики вивезли його на подвір”я Брянського заводу . На ранок 26 грудня представники української влади прибули на завод з умовою повернути броньовик до 14-00 . Звичайно, що червоногвардійці броньовик не повернули , а тому 8 січня у Катеринославі було розпочато вуличні бої . Розташована біля монастирського лісу артилерія почала обстріл Брянського заводу .
Украйнські підрозділи міцно закріпились на околиці міста , де знаходились їхні казарми і вжили заходи для розміщення посилених загонів на станції та на вокзалі Катеринослава. Крім того, в центрі міста , на пошті були зібрані потужні сили для штурму Ради робітничих та солдатських депутатів, де знаходився Ревком з великим червоногвардійським загоном. Поруч із Озерним базаром розташовувалися резерви військ ЦР. Полк ім. Орлика , що перебував у казармах , оголосив про свій нейтралітет. Про це оголосили і 228-й та 271-й запасні полки. Головні сили червоногвардійців дислокувались на Брянському заводі. З розробленим планом більшовики створили кілька ударних груп , які направили в різні кінці міста. Але вжиті ними заходи виявились недостатніми. Увечері 26 грудня українські підрозділи майже повністю оволоділи ситуацією і в приміщенні міської думи розпочалися мирні переговори. Звичайно для більшовиків ці переговори були зволіканням часу, оскільки за наказом Антонова-Овсієнко їм на допомогу вирушив загін червоногвардійців на чолі з Єгоровим, крім того вони всіма засобами намагались притягнути на свій бік нейтральні полки. 27 грудня в зв”язку з переговорами вся перша половина дня минула в спокої, але це дало змогу більшовикам оговтатись та мобілізувати свої сили: до будинку Рад підійшло солідне підкріплення - червоногвардійці Амурського та Брянського заводів і частина полку ім. Орлика згодилась виступити на їх боці. Цей полк захопив батарею, що обстрілювала Брянський завод і вибив підрозділи ЦР з вокзалу. Розуміючи важливість захоплення будинку Рад, українські частини в ніч з 27 на 28 грудня пішли в наступ, але ця атака закінчилась невдачею. Тією ж ніччю на станцїю Ігрень , що поруч з Катеринославом, прибув загін Єгорова, в якому був навїть бронепоїзд. В місті продовжував майоріти жовтоблакитний прапор лише над однією будівлею - поштою. У ніч на 29 грудня російський загін з тилу ввірвався на пошту, пудкріплений атакою катеринославців. О 12 годині ночі українські представники підписали акт капітуляції.В результаті боїв російські червоногвардійці втратили 10 чоловік убитими та 20 пораненими , а катеринославці - 11 убитими і кілька десятків поранених. На жаль даних про втрати українських підрозділів немає. Частини решток військ Центральної Ради відійшли до Олександрійська. Один загін гайдамаків виїхав до Києва, де згодом брав участь в обороні столиці від радянських військ.Піля бою в Катеринославіможна було вже сказати. Що більшовицький уряд почав вести відкриті бойові дії проти Центральної Ради. Отже, розпочалась українсько-більшовицька війна. Україна була втягнута в громадянську війну, початок якій поклав похід Антонова-Овсієнка проти білогвардійців . Література: 1.Революція на Україні , К.1930 2.Новіков А. Катеринославський жовтень. К.87 3.Д.Дорошенко .Історія України. 4.ПотаповМ.ЧервонаГвардіяКатеринослава.К.87 5.Я.Тинченко . Перша українсько- більшовицька війна (грудень 1917-березень 1918).К96
Предварительно надо все-таки сказать, что после революции 1917 г. В. И. Ленин и тогдашнее ядро партии, пошедшее на далеко не демократический акт высылки из России большой группы философов (1922 г.), в целом относились к науке и научным кадрам, особенно естествоиспытателям, бережливо. В. И. Ленин неоднократно указывал на необходимость "привлечь всех до последнего (ибо их у нас невероятно мало) буржуазных, т. е. воспитавшихся в буржуазной обстановке и усвоивших плоды буржуазной культуры, специалистов..." (т. 40. С. 143). Отстаивая эту политику, он подчеркивал: "Если все наши руководяшие учреждения, т. е. и Компартия, и Соввласть, и профсоюзы, не достигнут того, чтобы мы как зеницу ока берегли всякого спеца, работающего добросовестно, со знанием своего дела и с любовью к нему, хотя бы и совершенно чуждому коммунизму идейно, то ни о каких серьезных успехах в деле социалистического строительства не может быть и речи" (т. 44. С- 350 - 351). И, действительно, до конца 20-х годов союз философов-марксистов с естествоиспытателями довольно успешно осуществлялся на практике
1. 1917-й. Борьба альтернатив общественного развития России
2. Жовтень 1917 року в сучасній літературі
3. Местные денежные эмиссии в России (1917-1920 гг.)
4. Возникновение и развитие Советского права (1917-1940)
5. История названия улицы имени 13-й гвардейской дивизии
9. История экономики России XX века. 1900 – 1917 годы
10. Морфемный анализ слов со скрытым j (й)
11. Шпоры по зарубежной литературе 2-й половины 20 в.
14. Революция 1917 года глазами современников
16. Все темы (информатика) за 3-й семестр в СТЖДТ
Рюкзак для средней школы "Неон", 46x34x18 см. 
Доска пробковая "Premium", 60x90, алюминиевая рамка. 
Кресло детское мягкое "Принцесса". 17. Пособие по планиметрии за 9-й класс
18. Государственный аппарат России в 1900-1917
20. Строительные материалы (лекции за 2-й курс)
25. Монополизация капитализма(1900-1917)
26. Октябрьский большевистский переворот (1917)
27. Территория России периода империи до 1917 года
29. Россия после первой Февральской революции. Октябрь 1917 г. Первые преобразования советской власти
30. Февральская буржуазно-демократическая революция 1917 г.
31. Россия в 1917 г. Политическое развитие. Хроника событий
32. Россия в 1917 году и в период гражданской войны и иностранной военной интервенции
Столик пеленальный "Фея" (цвет: сиреневый). 
Набор мисок с синими крышками, 5 предметов. 
Планшет для пастелей "Сладкие грезы", А3, 18 листов. 33. Февральская революция 1917 года
34. Китай после 2-й мировой войны
35. Революция 1917 года в России
36. Быт и настроения политической каторги и ссылки Сибири в 1900 - 1917 годах
37. Февральская революция 1917 года
41. Денежное обращение и эмиссии на северном Кавказе в 1917-1920 гг.
42. Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу
43. Кыргызстан в годы Советской власти (1917-1991)
45. Россия от февраля к октябрю 1917 г.
46. Советская власть и казачество 1917-1920
47. Февральская революция 1917 года. Политика Временного правительства
48. Российское государство и революция (1861 - 1917 гг.)
Асборн - карточки. Готовимся к школе. 
Жидкое средство для стирки AQA baby, 1500 мл. 
Точилка Berlingo механическая "Яблоко". 49. История уссурийского казачьего войска до 1917 года
50. Листковая печать леворадикальных организаций России в 1917 г.
51. Итоги деятельности Временного правительства (март-октябрь 1917 г.)
52. Народное движение Февраля 1917 г. в оценках лидеров Думского комитета
53. Екатеринбург: памятные даты (1723-1917)
57. Таблиця дат з історії (1917-21)
58. Русская православная церковь и Советская власть в 1917—1927 годах
59. Российская революция 1917 года и ментальность больших социальных групп: проблемы изучения
60. Автомобилестроение в России до 1917 г.
61. Индустриальное развитие Российской Империи (1861–1917 гг.)
62. Мій ресторан (фірмові страви, коктейлі та нопої)
63. Театр Южного Урала (1861 – 1917 гг.)
64. Сибирский кинематограф (1896-1917 гг.)
Пистолет для подкачки шин, пневматический. 
Подставка для колец "Единорог", арт. 62243. 
Кружка фарфоровая "FIFA 2018. Забивака. Трюк с мячом!", 400 мл. 65. Трансформацiя образу Фауста у творчостi Й.В. Гете та О.С. Пушкiна
66. Типологія сюжетних ліній українських та перських народних казок
67. Праздник крови и огня. К 88-й годовщине октябрьской революции
68. Международная классификация болезней, 10-й пересмотр, неврология (методичка)
69. Реалізація функцій менеджменту на підприємствах залізничного транспорту
73. Права націй
74. Развитие земельного законодательства в 1917-1990 гг
75. 25-й кадр и
77. Борьба за автокефалию православной церкви на Украине в 1917 - 1919 гг.
78. Побудова та розкрій жіночої сукні
79. Навчальний експеримент у системі вивчення фізики в середній школі
80. Аналіз діалогу Платона Гіппій Більший в контексті метафізики.
Стиральный порошок "PoshOne Ecobaby Delicate" для детской одежды и деликатных тканей 2,5кг. 
Этажерка "Люкс-5" с сидением, 3-х ярусная. 
Ракета "Мир". 83. Перевод введения в книгу Й. Шумпетера History of economic analisys
84. Споживчій попит
85. Розрахунок стратегій діяльності автотранспортних підприємств
89. Магомед Узуев (1917-1941 гг.)
90. ДЫХАНИЕ - реферат за 9-й класс
91. Аудит операцій з руху грошових коштів в касі і на поточному рахунку
92. Боевые действия русского флота на Балтийском море в 1914-1917 гг
93. Большевистская печать в 1905-1917 годах
94. Розробка концепції управління інноваційною діяльністю в Пол-тавській області
95. Виникнення перших українських молодіжних організацій у діаспорі
96. Масова комунікація в сучасній соціокультурній картині світу
Трехколесный велосипед Funny Jaguar Lexus Trike Original Volt (цвет: розовый). 
Увлажненный порошок для чистки ковров "Vanish". 
Клей для ткани UHU Textil, 19 г. 98. “Енеїда” І.Котляревського – її місце в українській духовній культурі
