![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Вивчення порушень моторної функції товстої кишки в діагностиці, лікуванні та прогнозуванні гострого перитоніту |
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ Міміношвілі Арчілі Омарійович УДК 616.34-073.7-079-089-06-009.11 Вивчення порушень моторної функції товстої кишки в діагностиці, лікуванні та прогнозуванні гострого перитоніту (клініко-експериментальне дослідження) 14.01.03 - хірургія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукЗапоріжжя - 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті невідкладної і відновної хірургії ім.В.К. Гусака АМН України Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент Попандопуло Геннадій Дмитрович, Інститут невідкладної і відновної хірургії ім.В.К. Гусака АМН України, завідувач відділення загальної хірургії; Донецький національний медичний університет ім.М. Горького МОЗ України, професор кафедри госпітальної хірургії ім.В.М. Богославського. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Милиця Миколай Миколайович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри хірургії та проктології; - доктор медичних наук, професор Криворучко Ігор Андрійович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської хірургії; Захист відбудеться „ 29” травня 2008 року о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 17.600.01 в Запорізькій медичній академії післядипломної освіти за адресою: (69096, м. Запоріжжя, вул. Вінтера, 20) З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Запорізької медичної академії післядипломної освіти за адресою: (69096, м. Запоріжжя, вул. Вінтера, 20) Автореферат розісланий „ 19” квітня 2008 року. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук С. Є. Гребенніков ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИАктуальність теми. Одними з провідних чинників, які визначають прогресування патофізіологічних процесів при розповсюдженому перитоніті, є прояви порушень моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ), що не купіруються. (Шалимов А.А., Саенко В.Ф., 1987; Попова Т.С. и др., 1991; Сырбу И.Ф. и др., 1993; Криворучко И.А. и др., 2000; Бойко В.В. и др., 2002; Y. Jimba, 2002; Гостищев В.К. и др., 2002; X. Zha g, 2002; Сафронов Б.Г. и др., 2005). Актуальність дослідження моторної функції кишечнику в післяопераційному періоді визначаються, в першу чергу, потребами діагностики післяопераційних ускладнень. Загальнодоступним методом дослідження дотепер залишається аускультація кишкових шумів, поява яких вважається критерієм відновлення кишкової моторики (Гальперин Ю.М. и др., 1975; Prove zale L., Pisa o М., 1971; Ушаков И.И., 1993; Малков И.С. и др., 2004). Відомо, що після великих хірургічних втручань на органах черевної порожнини, особливо на тлі перитоніту, перистальтичні шуми починають вислуховуватися тільки на 3-4 добу, а іноді і пізніше. В таких випадках важко покладатися на аускультацію кишкових шумів, як на ознаку відновлення моторики та сприятливого перебігу перитоніту (Білик О.В., 1998; Чурін Б.В., 2001; S. Buhma , 2005). Труднощі діагностики ускладнень перитоніту в післяопераційному періоді, в першу чергу, пов'язані з тим, що вони розвиваються на тлі парезу ШКТ, глибоких змін у гомеостазі, крововтрати та медикаментозної терапії.
Перебіг післяопераційного перитоніту частіше нетиповий, не має характерних симптомів, тому лише в поодиноких випадках релапаротомія здійснюється вчасно, на ранніх стадіях розвитку процесу. У зв'язку з чим актуальною проблемою хірургії є виявлення критеріїв своєчасної діагностики ускладнень перитоніту (Гологорский В.А., Гельфанд Б.Р. и др., 1988; Гринев М.В. и др., 1991; Савельев В.С. и др., 2006; Чернов В.Н. и др., 2006). Механізм виникнення багатьох патологічних синдромів, характерних для розповсюдженого перитоніту, залишається ще недостатньо вивченим. Це повною мірою відноситься також до пригнічення моторної функції кишечнику, що супроводжує перитоніт, від глибини розвитку якого істотно залежить прогноз захворювання. Велика різноманітність методів діагностики та схем лікування, котрі використовуються для корекції рухових розладів ШКТ, вказує на неоднозначну оцінку їхньої ефективності та відсутність чітких свідчень щодо основної ланки патогенезу даних порушень. Поліпшення скорочувальної функції кишкової стінки при перитоніті є сприятливою прогностичною ознакою. Таким чином, подальше вдосконалення точності методу реєстрації скорочувальної здатності ШКТ у хворих на перитоніт дозволяє стежити за динамікою процесу та вчасно виявляти ускладнення перитоніту, що в остаточному підсумку буде сприяти поліпшенню результатів лікування хворих. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планової науково-дослідної роботи відділу абдомінальної хірургії і політравми Інституту невідкладної і відновної хірургії ім.В.К. Гусака АМН України &quo ;Вивчення ефективності електрофізіологічних методів у диференціальній діагностиці та лікуванні післяопераційних парезів і паралічів кишечнику&quo ;, шифр НДР – АМН 20, держреєстраційний № 0105U002706, що виконувалася відділом у період з 2005 по 2007 рік, у якій автор був співвиконавцем. Тема дисертації затверджена на засіданні координаційної ради ІНВХ ім.В.К. Гусака АМН України 11.04. 2005 року (протокол № 3) та на засіданні проблемної комісії зі спеціальності „Хірургія” (протокол № 9 від 16.06. 2005р). Мета дослідження. Поліпшити результати лікування перитоніту шляхом розробки нових підходів до оцінки ступеня порушення моторної функції товстої кишки та об'єктивного контролю за ефективністю лікувальних заходів на основі фізіологічних методів дослідження. Завдання дослідження: 1. Розробити методику дослідження моторної функції кишечнику в експерименті й у клініці з використанням електрофізіологічних методів і комп'ютерного аналізу одержаних результатів. 2. Виявити взаємозв'язок фонової і стимуляційної моторної активності тонкої і товстої кишок у експериментальних тварин в нормі та при перитоніті. 3. Оцінити роль стимуляційної механоколографії в діагностиці гострого перитоніту. 4. Виявити найбільш об'єктивні критерії оцінки ступеня порушення моторики кишечнику у хворих на перитоніт. 5. Розробити програму та послідовність лікувальних заходів щодо відновлення моторної функції кишечнику у хворих на перитоніт. 6. На підставі вивчення динаміки зміни моторики товстої кишки у хворих на перитоніт прогнозувати перебіг перитоніту і оцінити при цьому лікувальну тактику.
Об'єкт дослідження: розповсюджений перитоніт і його ускладнення. Предмет дослідження: динаміка порушення скорочувальної здатності кишечнику при перитоніті в експерименті й у хворих. Методи дослідження: клініко-лабораторні дослідження використовувалися для оцінки тяжкості загального стану хворого та контролю ефективності проведеної терапії; електрофізіологічні дослідження: механоентерографія та механоколографія – для оцінки ступеня порушення моторної активності кишечнику та динаміки перебігу захворювання; ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та спіральна комп'ютерна томографія – для діагностики ускладнень перитоніту; ендоскопічні дослідження: фіброгастродуоденоскопія, ректороманоскопія, колоноскопія – для введення датчика тиску в просвіт ШКТ; лапароскопічні дослідження - для діагностики та повторної санації черевної порожнини; статистичні дослідження - для вивчення вірогідності одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів: вперше розроблено методику одномоментної стимуляційної механоентерографії (МЕГФ) і механоколографії (МКГФ) в експерименті і в клініці, що дозволило якісно та кількісно оцінити зміни моторики кишечнику в нормі й при перитоніті. Вивчено особливості фонової і стимуляційної моторики тонкої і товстої кишки в нормі та при перитоніті, що дозволило за інформацією, отриманої з товстої кишки, твердити про стан моторики всього кишечнику. Вперше виявлено роль порога чутливості стінки товстої кишки (ПЧТВК) у динаміці в перебігу та прогнозуванні перитоніту (Патент України № 9936 від 17.10. 2005). Науково доказано, що ефективність лікування парезу кишечнику можна контролювати по змінах порога чутливості стінки кишечнику (ПЧСК) за силою струму. Вперше розроблено методику підбора параметрів електростимулів для стимуляції моторики ШКТ при перитоніті, пріоритетність якої підтверджена патентом України на корисну модель № 21563 від 15.03. 2007. Вперше сконструйовано пристрій для дослідження функціонального стану ШКТ, пріоритетність якого підтверджено патентом України на корисну модель № 12527 від 15.02. 2006. Вперше розроблено класифікацію ступеня порушення моторики при перитоніті (патент України на корисну модель № 23144 від 10.05. 2007). Вперше розроблені електрофізіологічні методи диференційної діагностики механічної і динамічної кишкової непрохідності (Патент України №19459 від 15.12. 2006). Вперше розроблено спосіб проведення динамічної лапароскопії при перитоніті, пріоритетність якого підтверджено патентом України на корисну модель №23736 від 11.06. 2007. Практичне значення одержаних результатів. Розроблена методика дозволяє оцінити ступінь порушення моторики товстої кишки при перитоніті, виявити післяопераційні ускладнення в ранній термін, стежити за ефективністю проведеної терапії, а також прогнозувати перебіг перитоніту. Об'єктивна оцінка ступеня порушення скорочувальної функції кишечнику допомагає визначити показання до ранньої повторної санації черевної порожнини, інтубації кишечнику, а також строки початку ентерального харчування. Матеріали роботи використовуються в навчальному процесі кафедри госпітальної хірургії ім.В
Ужинать желательно не менее чем за 1,5-2 ч до отхода ко сну. Ведь наш организм за день тоже устает и хочет отдохнуть. Пища должна быть легкой. Рекомендуются такие продукты, как молоко, йогурты и другие кисломолочные продукты, фрукты, соки, легкие пресные хлебобулочные изделия. Обильная еда на ночь считается фактором риска для обострения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, она даже может спровоцировать сердечный приступ. Такой режим питания, однако, не исключает поправок. Так, например, больные с «голодными» ночными болями при язвенной болезни могут есть и ночью, если прием пищи облегчает их состояние и снимает боли. Как питаться при хроническом гастрите При составлении лечебного питания при таком заболевании, как хронический гастрит, нужно знать, что разные продукты по-разному влияют на секреторную и моторную функции желудка. К активным возбудителям секреции можно смело отнести мясные, рыбные, грибные бульоны; жирную и жареную пищу. Выработка желудочного сока усиливается при потреблении копченых, соленых, маринованных продуктов, консервов, сдобы, кислых овощей и фруктов, при использовании в кулинарии абсолютно всех приправ и пряностей
4. Лапароскопічная хірургія товстого кишківника
9. Вільні амінокислоти крові в діагностиці спадкових хвороб обміну у дітей високого генетичного ризику
10. Фінансова стійкість в економічній діагностиці сучасного підприємства
11. Камерний хор "Оранта". Концертна діяльність та творчі принципи роботи
12. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
13. Взяття під варту - строки та порядок виконання
14. Військово-політичний блок НАТО: історія діяльності союзу та співпраці з Україною
15. Леонід Глібов та його вклад в українську літературу
19. Імідж ділової людини та організації
20. Діти–індиго та особливості їх виховання
21. Підприємницька діяльність та її активізація в Україні
25. Функціональний підхід у промисловому маркетингу
26. Дидактичні ігри під час вивчення курсу геометрії основної школи
30. Клініко-лабораторна характеристика дітей з спадковою алергічною схильністю, корекція порушень
33. Особливості психічних порушень у дітей з хронічною тонзилогенною інтоксикацією
34. Порушення ритму серця в дітей. Дифузні захворювання сполучної тканини
35. Структурно-функціональна характеристика тонкої кишки
41. Творчий підхід до вивчення математики
42. Розвиток психомоторики у дітей молодшого шкільного віку з порушенням мовлення
43. Соціально-психологічний підхід до вивчення подружніх конфліктів
46. Статистичне вивчення виручки від реалізації молока
47. Советские авиационные конструкторы А.М.Люлька и Н.Д.Кузнецов
48. Функции белков в организмах живых существ
49. Синапсы (строение, структура, функции)
51. Слуховой анализатор. Строение и функции сердца
52. Опасные природные явления: землетрясения, оползни, наводнения и т.д.
53. Налоги: эволюция, определения и формы. Принципы налоговой политики и функции налогов
57. Экономические функции государства. Государственное регулирование экономики
58. Уголовное преследование как функция государства
60. Налоги: их сущность, виды и функции
61. Структура налоговых органов РФ права, обязанности и функции
62. Возникновение и развитие, понятие и признаки права. Понятие правосознания, основные функции, виды
63. Понятие, классификация и содержание основных функций государства
65. Феодальное государство (экономическая основа, сущность, механизм, функции и формы)
66. Структура и функции государственного аппарата
67. Деньги и их функции(MONEY)
68. Синтаксические функции герундия в испанском языке. Проблема атрибутивного герундия
69. Культура, её структура и функции
73. Жизнь и творческий путь Д.Д.Бурлюка
74. Лингвистическое наследие Е. Д. Поливанова
75. Проза Д.И. Фонвизина в истории русского литературного языка
76. Символизм (В.Брюсов, Д.Мережковский, З.Гиппиус, К.Бальмонт,А.Белый, В.Иванов)
77. Т.Гарди, "Тэсс из рода д`Эрбервиллей" (героиня, конфликт, композиция)
78. Афоризмы из комедии Д.И.Фонвизина "Недоросль"
79. Синтаксические функции герундия в испанском языке. Проблема атрибутивного герундия
80. Учись любить у Жанны д`Арк!
81. Д.И. Фонвизин
82. Л.Д. Троцкий
83. Жанна д`Арк
84. Д. И. Менделеев
85. Культура и быт минойской цивилизации (Примерно 2000 лет д.н.э., Греция, о-в Крит)
89. Исследование наилучших приближений непрерывных периодических функций тригонометрическими полиномами
90. Экстремумы функций многих переменных
91. Эквивалентность пяти классов функций элементарных по Кальмару
92. Свойства усредненной функции с сильной осцилляцией
95. Теория неявных функций и ее приложения
96. Рак прямой кишки