|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Наукова культура у вітчизняній філософії другої половини ХХ століття |
Горшок торфяной для цветов. 
Браслет светоотражающий, самофиксирующийся, желтый. 
Гуашь "Классика", 12 цветов. КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА КЛОЧКОВ ІЛЛЯ ВОЛОДИМИРОВИЧ УДК 168 (091) &quo ;1962 /1998&quo ; НАУКОВА КУЛЬТУРА У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ cпеціальність 09.00.05 - історія філософії АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Київ - 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі філософії Національного аграрного університету. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Максюта Микола Єгорович, Національний аграрний університет, професор кафедри філософії. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Бичко Ада Корніївна, Київський національний університет театру, кіно, і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, професор кафедри суспільних наук; кандидат філософських наук Турпак Надія Василівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, доцент кафедри філософської антропології. Захист відбудеться &quo ;18&quo ; лютого 2008р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58, зал №12. Автореферат розісланий &quo ;16&quo ; січня 2008 р. Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Караульна ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність дослідження. У час, коли відбувається процес інтеграції України до західного співтовариства, загострюється потреба переосмислення шляхів історичного розвитку науки в контексті культури. Причин для цього багато - і повернення до історичних, загальнонаукових джерел філософської думки, і відновлення національної самосвідомості, і спроби реконструювати той духовний контекст, у межах якого отримала визнання українська філософська думка другої половини ХХ століття. А головне, як на сьогодні, дана проблема набуває істотного науково-практичного значення, у сфері освоєння сучасних наукових знань в системі освіти. В контексті більш ґрунтовних гносеологічних, світоглядно-антропологічних розробок проблеми становлення наукової раціональності, можливостей розвитку науки як вагомого моменту культури, її орієнтації на внутрішній світ людини, зберігається, відтворюється неперервний зв'язок доробку українських мислителів з ідеями західноєвропейської філософії. Наукова культура виявляється феноменом духовного життя людини, формою когнітивно-культурних чинників, що не просто створюється творчою уявою людського розуму, а впливає на неї у вигляді норм, виражаючи інтенсивну спрямованість дослідницького пошуку, постановку наукових завдань, способи обґрунтування нового знання. Завдяки ефективності реконструкції наукової культури інтенсифікуються формально-логічні, аксіологічні аспекти існування та функціонування науки в суспільстві, в контексті науково-пізнавальних, світоглядних, антропологічних пошуків українських мислителів другої половини ХХ століття (В.Д. Білогуб, І.В
. Бичка, А.К. Бичко, В.С. Горського, Н.П. Депенчук, Г.М. Доброва, І.С. Доброноравової, К.К. Жоля, Г.А. Заїченка, В.П. Іванова, П.В. Копніна, С.Б. Кримського, Л.Г. Конотоп, І.В. Огородника, Л.В. Озадовської, В.Б. Окорокова, Б.О. Парахонського, М.О. Парнюка, М.В. Поповича, В.А. Рижка, М.Ю. Русина, В.Г. Табачковського, В.І. Шинкарука, О.І. Яценка та ін.). Джерельну базу дослідження складають твори українських філософів вказаного періоду, розробки сучасних вчених (М.С. Бургіна, Л.Г. Дротянко, В.А. Звігляніча, О.М. Кравченка, С.Б. Кримського, В.С. Лук'янця, М.Є. Максюти, Л.В. Озадовської, В.Б. Окорокова, М.В. Поповича, К.В. Пряженцевої, В.Г. Табачковського, О.С. Токовенка, Н.В. Турпак, Н.В. Хамітова) з методологічних проблем історії, соціології та філософії науки, які присвячуються світоглядному осмисленню наукової культури, у тих питаннях, в яких вони є вже загально визначеними, або викликали зауваження з точки зору автора дисертації. Погляди кожного з них розглядаються при цьому і як методологічні передумови або як комплементарні версії різнобічного процесу осягнення наукової культури в якості одного з наріжних феноменів духовного життя людини і суспільства. На цій основі виявляється й реалізується можливість концептуального, історико-філософського осмислення спорідненості елементів науки з життєдіяльністю людини. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукової-дослідницької програми &quo ;Соціально-економічний вимір села в реформаційний період. Світоглядні аспекти та прогностичні тенденції&quo ; Наукового Центру соціально-гуманітарних наук Національного аграрного університету (№ держреєстрації 0102 U005706). Метою дисертаційної роботи є системний історико-філософський аналіз чинників наукової культури, що мали місце в теоретичних розвідках українських мислителів другої половини ХХ століття. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: - проаналізувати зміст наукової культури, виявити реальні можливості і особливості реалізації її методологічної функції у вивченні питань історії філософії, історії науки; - визначити основні аспекти формування наукової культури в контексті розвитку ідей українських мислителів другої половини ХХ століття, з'ясувати взаємодоповнюваність означених рис та їх особливості; - показати особливості висвітлення змісту і функцій понять &quo ;наука&quo ;, &quo ;наукова раціональність&quo ;, &quo ; наукове знання&quo ;, &quo ;наукове виробництво&quo ;, &quo ;мова науки&quo ;, &quo ;наукова картина світу&quo ;, &quo ;наукова концепція&quo ;, &quo ;самосвідомість науки&quo ; і т.д., як інтегративних вимірів наукової культури; - розглянути взаємодію раціональних, інтелектуальних, соціальних та антропологічних виявів наукової культури, що розроблялись в працях філософів означеного періоду; - уточнити роль пошуків українських мислителів другої половини ХХ століття у вирішенні проблеми розвитку людини у науковому світі. Об'єкт дисертаційного дослідження - наукова культура в українській філософії другої половини ХХ століття. Предмет дисертаційного дослідження - змістовні визначення наукової культури у теоретичній спадщині вітчизняних філософів другої половини ХХ століття.
Теоретико - методологічну основу роботи визначено відповідно до специфіки предмету дослідження, застосовані методологічні розробки в галузі історико-філософських наук, методи історико-філософського аналізу, зокрема герменевтичного, який враховує залежність ідей тих чи інших мислителів від національного контексту культури. Використані традиційні раціональні методи: аналізу і синтезу, критичний метод, метод компаративно-історичного аналізу, нарративного коментування; загальні принципи вивчення і аналізу історико-філософської спадщини, що ґрунтуються на основі історизму, об'єктивності та системності. В основу дисертаційного дослідження покладено принцип структурного аналізу філософських текстів українських мислителів другої половини ХХ століття. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в системному дослідженні змістовних і функціональних характеристик наукової культури в творчості українських мислителів другої половини ХХ століття на підставі висвітлення форм та особливостей методологічного розвитку таких понять, як &quo ;наукова раціональність&quo ;, &quo ;наукове знання&quo ;, &quo ;наукова творчість&quo ;, &quo ;самосвідомість науки&quo ;, &quo ;наукове виробництво&quo ;, &quo ;наукова картина світу&quo ; тощо. Наукова новизна розкривається у наступних положеннях, які виносяться на захист: доведено, що в українській філософії другої половини ХХ століття наукова культура формувалась як комплексно-світоглядне явище, що забезпечувало функціонування науки в духовному і соціальному вимірах людського буття у когнітивних модусах: &quo ;наукова концепція&quo ;, &quo ;наукова картина світу&quo ;, &quo ;науковий метод&quo ;, &quo ;логіка наукового дослідження&quo ;, &quo ;методологія науки&quo ;, &quo ;цілепокладання і ідеали науки&quo ; тощо; обґрунтовано, що наукова культура є чинником евристичного оновлення дослідницького апарату науки, формуванням наукової ідеології, методологічної і світоглядної культури дослідника; з'ясовано, що в дослідженнях українських філософів другої половини ХХ століття, зокрема, Г.М. Доброва, Г.А. Заїченка, П.В. Копніна, С.Б. Кримського, М.В. Поповича, В.Г. Табачковського, В.І. Шинкарука та ін. наукова культура формувалась в статусі чинника цілісного світорозуміння, що пронизує усі сфери життя суспільства, з врахуванням духовних, аксіологічних і морально-етичних детермінант; визначено, що у вимірах наукової культури, як заснованої на знанні природи і меж наукового пізнання, здійснюється аналіз норм, цінностей, світоглядних орієнтирів науки та ідеалів наукового методу спрямовуючи розгляд останніх крізь проблему розвитку людини; виявлено, що специфіка дослідження українськими філософами наукової культури ґрунтувалась на висвітленні питань логіки наукового дослідження, наукового знання, зорієнтованих на антропоцентричний ідеал розвитку науки, внутрішні процеси когнітивної творчості людини, її духовне самовизначення; встановлено, що формування норм і ідеалів наукової культури сучасності, закорінена у раціональності науковій, але нею й не обмежується, а виводить у широкий простір ненаукових раціональностей.
Тобто йдеться, напевно, про вмння використовувати голографчн властивост вакууму як нформацйного середовища. Сучаснй науц ще далеко до такого вмння. ¶ справа тут, скорше, не в нашому вмнн, а в здатност позаземних цивлзацй викликати голографчн ефекти на космчних вдстанях, що ми спостергамо нин пд час «зустрчей» з нопланетними «суб'ктами». Але чи це справд суб'кти, чи х голографчн зображення? Чи не сприймамо ми знаки за денотати? ¶нформатика, як вдомо, Aрунтуться на обчислювальнй математиц з такими атрибутами, як алгоритми та програми. Все це з'явилося лише в другй половин XX столття (до цього потреби в обчислювальнй математиц у нас не було). Так от, бурхливий розвиток прикладно (обчислювально) математики свордне повторення минулого. Обчислювальна математика потребу спецального нструментарю, насамперед ЕОМ. Проте за давнх (арйських) часв також були математичн «машини», точнше, обчислювальн пристро, причому в широкому користуванн. До таких вдносять, для прикладу, мегалтичну споруду в Англ Стоунхендж, гипетськ й давньондйськ прамди й храми, а також прамди доколумбових народв Америки, загадков фгури в пустел Наска (Перу) тощо. ¶НФОТРОН¶КА. Б¶ОТРОН¶КА
1. Творці опитувань другої половини ХХ століття
2. Польська шляхта другої половини XIX століття
3. Мир, стабільність і законність у першій половині ХХІ століття
5. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х - на початку 50-х років ХХ століття
9. Формування духовної культури особистості на порозі ХХІ століття
10. Українські благодійники та меценати кінця ХІХ – початку ХХ століття
12. Країни Західної Європи (1945 р. - початок ХХІ століття)
13. Національне відродження Болгарії наприкінці XVIII та в першій половині ХIX століття
14. Підготовка культурно-освітніх працівників в Україні в 60-70-і роки ХХ століття
15. Селянські податки на Україні в ХІХ – поч. ХХ століття
Блюдо "Пасхальное", диаметр 22 см. 
Набор детских столовых приборов Apollo "Fluffy", 2 предмета. 
Сушилка для белья на ванну "Ника СБ4". 17. Чехословаччина у 30- х рр. ХХ століття
18. Модернізм. Основні течії першої половини XX століття
19. Українське кіно початку ХХ століття
20. Романтизм як стильова течія української літератури першої половини 19 століття
21. Літературно–теоретичне мислення в київських поетиках XVII – першої половини XVIII століття
25. Арбат в культуре и литературе второй половины ХХ века
26. Культура України другої половини XVIІ-XVIII ст.
27. Радянський Союз у другій половині ХХ ст.
28. Сполучені Штати Америки у другій половині ХХ ст
29. Культура Европы в XIX – 1-й половине ХХ века
30. Філософія як галузь наукового знання
31. Политическое развитие Италии во второй половине ХХ века
32. Аполлоническое и дионисийское начала в культуре, по Ф. Ницше
Швабра-вертушка "Торнадо Хенди". 
Ручка "Автомат", 12 штук, в коробке. 
Гель для купания младенцев "Bubchen", 400 мл. 33. Український мандрівний філософ Г. Сковорода
34. Культура в середине и второй половине XVII в.
35. Становление системного мышления в первой половине ХХ века
36. Аналіз роботи Піко делла Мірандола О достоинстве человека в контексті логіки розвитку філософії.
37. Філософія інформаційного суспільства
41. Внешняя политика КНР (вторая половина ХХ века)
42. Индия второй половины ХІХ в. - первой половины ХХ в. Движение за независимость
43. Китай в первой половине ХХ в. Революция 1925-1927 гг.
44. Країни Близького Сходу та Північної Африки у першій половині ХХ ст. (1900–1945 рр.)
45. Народи Азії та Північної Африки в першій половині ХХ ст.
46. Ремесленные и фабрично-заводские училища в СССР в первой половине ХХ века
47. Россия в первой половине ХХ века
48. Українська архітектура другої половини XVII-XVIII ст.
Детский музыкальный горшок "Disney. Winnie&Friend" (белый). 
Горшок эмалированный с крышкой (с рисунком), 3 л. 
Органайзер для украшений "Little dress" (черный). 49. Япония в Х1Х – первой половине ХХ в. и изучение этой темы в школе
51. Культура России на рубеже ХІХ-ХХ веков
52. Розвиток уявлень про культуру в філософській думці від античності до сьогодення
53. Український театр другої половини ХІХ століття
57. Політичні кризи другої половини XX сторіччя
58. Развитие отечественной психологии в первой половине ХХ века
59. Український філософ Памфіл Данилович Юркевич
61. Активна діяльність як об’єкт вивчення філософії
62. Антитехнократичні тенденції в сучасній європейській філософії
64. Буття як проблема філософії
Цветные карандаши "Color Peps", трехгранные, 18 цветов. 
Грызунок на прищепке "Сердечко". 
Набор для проведения опытов по выработке электричества "Маленький гений". 65. Вихідні ідеї філософії Аристотеля
66. Еволюція античної філософії
67. Ірраціоналістичні форми некласичної філософії
68. Матеріалістична філософія Нового часу
69. Предмет філософії та її функції
75. Становлення класичної української філософії ХVIII–XIX століття
76. Техніка з точки зору філософії
77. Український філософ Памфіл Юркевич
80. Філософія древньої Індії. Початок філософського мислення
Набор ручек капиллярных STABILO point 88, 6 ручек. 
Полотенце вафельное "Райский уголок", банное, пляжное, 100х150 см. 
Глобус Земли, физико-политический, с подсветкой, 320 мм. 82. Філософія епохи Просвітництва
85. Філософія історії за Арнольдом Тойнбі
90. Філософія, її предмет та роль в суспільстві
92. Цінності філософії Відродження
93. Питання буття і свідомості в філософії
95. Політизація національного руху в першій половині ХІХ століття
96. Драматичний театр та кінематограф Харківщини у ХХ столітті
Жироудалитель UNiCUM "Гризли. Мята", 500 мл. Детский музыкальный горшок "Disney. Winnie&Friend" (белый). Горшок эмалированный с крышкой (с рисунком), 3 л. 97. Основні форми існування етносу в історії української культури ХІV-ХVІІІ століття
98. Вклади культури і мистецтва XX століття у світову цивілізацію
99. Еволюція музичної культури Західної Європи ХІ–ХІV століть
