|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Технологія ATM та алгоритм RED |
Наклейки для поощрения "Смайлики 2". 
Крючки с поводками Mikado SSH Fudo "SB Chinu", №4BN, поводок 0,22 мм. “ Технологія A M та алгоритм RED ”ЗмістТехнологія A M та її характеристики 3 ст.Алгоритм RED: червоне світло для зайвих пакетів . .5 ст.RED в мережах CP/IP . .5 ст.RED в мережах A M 6 ст. Що ж таке A M? A M або Asy chro ous ra sfer Mode (Режим асинхронної передачі) – це технологія комутації пакетів, що формує ядро Broadba d ISD або Broadba d I egra ed Services Digi al e work (Багатофункціональна цифрова мережа) і забезпечує передачу цифрових, голосових і мультимедійних даних одночасно через одні і тіж лінії. Спочатку швидкість передачі була визначена 155 Мбіт/с, потім 662 Мбіт/с і планується до 2.488 Гбіт/c. A M використовується як в локальних, так і глобальних мережах, успішно застосовується для зв’язку локальних мереж, сильно віддалених одна від одної. Загальні характеристики A M: Лінії зв’язку – оптичні, локальні і довгі. Довгі лінії можуть бути виділеними (арендуємими) та коммутаційними. Забезпечення паралельної передачі. Кожний вузол може мати виділене з’єднання з будь-яким іншим вузлом. Робота завжди на максимальній швидкості. Використання пакетів фіксованої довжини - чарунка по 53 байти. Коррекція помилок і маршрутизації на апаратному рівні (частково завдяки фіксованому розміру чарунок). Одночасна передача даних, відеоінформації та голосу. Фіксований розмір чарунок забезпечує рівномірний голосовий потік. Легкість балансування завантаження. Комутація пакетів дозволяє при необхідності підвищення пропускної можливості встановити множину віртуальних ланцюгів між передатчиком та приймачем. Типи фізичних інтерфейсів. Інтерфейс користувача U I (User e work I erface), визначений A M-форумом, допускає різні типи фізичного інтерфейсу: SO E або Sy chro ous Op ical e work (Стандарт A SI для оптоволоконних мереж), ОС-3, S S-3 або S M-1 в термінології CCI (Co sul a ive Commi ee o I er a io al elepho e a d elegraph – Міжнародний комітет стандартизації телефонного і телеграфного зв’язку), 155.52 Мбіт/с DS3, 44.736 Мбіт/с 100 Мбіт/с з кодуванням 4В/5В 155 Мбіт/c з кодуванням 8В/10В Всі ці інтерфейси використовують оптоволокно, хоча розробляються варіанти стандартів на витковій парі U P-3 або U shielded wis ed Pair (Неекранована виткова пара проводів). Сервіси. Для різних видів інформації (голос, відеоінформація, дані), що передаються за допомогою A M, визначені такі класи сервісів: клас A використовується для передачі з постійною швидкістю потоку даних (Co s a Bi Ra e – CBR). Він забезпечує емуляцію комутуємого каналу, підходить для голосових даних. клас B використовується для передачі з змінною швидкістю потоку даних (Variable Bi Ra e – VBR), наприклад, для відеоконференцій. клас C використовується для передачі даних з встановленням з’єднання (ABR). клас D використовується для передачі даних без встановлення з’єднання (UBR). Як формується чарунка? Для кожного класу сервісу встановлені протокольні блоки даних PDU (Pro ocol Da a U i ), які є блоками даних для чарунок. Кожний PDU містить 48 октетів – груп по 8 біт (разом 48 байт), що використовуються для заголовку, концевика і власне даних (Payload в термінології A M).
Інші 5 октетів чарунки (разом 5 байт) складають заголовок A M. В нього входять 4 біта загального керування потоком, 8 біт ідентифікатора вітуального шляху VPI (Vir ual Pa h Ide ifier), 16 біт ідентифікатора віртуального каналу VCI (Vir ual Cha el Ide ifier), 3 біта вказівника типу даних (Payload ype), 1 біт CLP (Cell Loss Priori y) та 8 біт HEC (Header Error Co rol). Біт CLP визначає можливість відкидання даної чарунки у випадку напруженого рівня трафику. В A M розрізняють 3 плани (групи діяльності): план керування, на якому встановлюються і обслуговуються виклики і з’єднання план користувачів, на якому відбувається звичайний обмін даними план менеджменту, який координує всі 3 плани і керує ресурсами Як же відбувається передача? Потоки даних від різних типів сервісів (голос, відеоінформація, дані і чарунки від A M-станцій) оброблюються сервісами відповідних класів і “розфасовуються” у 48-октетні PDU, які вкладаються у чарунки і мультиплексуються у потік чарунок для передачі. (Саме слово мультиплексування означає комбінування окремих сигналів в єдину швидкісну передачу). За допомогою A M в носій передаються чарунки з багатьох джерел. Вони можуть змішуватись, проте кожна має свою цільову адресу, а саме: чарунки містять ідентифікатори віртуальних каналів і шляхів, які використовуються для досягнення адресата призначення (перші 5 октетів чарунки). A M-комутатор використовує інформацію ідентифікаторів для направлення чарунок у відповідний порт. Потік чарунок кодується і передається через фізичне середовище передачі A M-мережі. При мультиплексації сигнали надходять по порядку через регулярні проміжки часу. Тобто – всі чарунки за часом і розміром однакові. На приймальному боці відбуваються зворотні перетворення і потоки даних передаються на вихід відповідним сервісам. Плюси A M. A M комбінує мультиплексацію і комутацію пакетів в одному універсальному методі передачі даних. Він підтримує передачу даних в локальних мережах, а також передачу голосової і відеоінфомації. Так як чарунки мають невеликий розмір, вони обробляються швидко. Затримка на перемикання пакетів невелика. Це має важливе значення для передачі мови і відео, які дуже залежать від часу. A M – це транспортний протокол, який працює на підрівні MAC рівня зв’язку даних. Завдяки цьому він може працювати над багатьма топологіями фізичного рівня, на відміну від FDDI (Fiber Dis ribu ed Da a I erface – використовується для міжмережної передачі даних, використовує топологію подвійного кільця). A M не базується на якомусь конкретному протоколі. Він може відображати будь-який вид пакету в 53-байтову чарунку і передавати її по кабелю або глобальній мережі. A M може використовуватися в якості фізичного носія для організації глобальних мереж SO E , які телефонні компанії використовують в телефонних лініях і мережних комунікаціях. Стандарт A M не обмежений швидкістю передачі як FDDI (працює зі швидкістю 100 Мбіт/с). Малий розмір чарунок не потребує спеціальної обробки як в FDDI. Алгоритм RED: червоне світло для зайвих пакетів Якщо вже було згадано про біт CLP (Cell Loss Priori y), який визначає можливість відкидання даної чарунки у випадку напруженого трафіку, то доречною буде і розповідь про так званий алгоритм RED або Ra dom Early De ec io (Своєчасне знаходження перевантаження).
Дуже широко застосовується для передачі трафіка локальних мереж і I er e зазначений вище тип сервісу UBR (клас D), що зумовлено його простою реалізацією. До трафіка не пред’являються які-небудь жорсткі вимоги і мережа просто передає стільки даних користувача, скільки може. Відповідно “поведінка” трафіка в мережі A M стає неконтрольованою, що призводить до небажаних наслідків, таких як перевантаження і втрата даних. Для поліпшення функціональних можливостей UBR в нього було введено ряд механізмів керування трафіком, в тому числі EPD (раннє відкидання пакетів) та PPD (відкидання залишків пакетів). Даний тип сервісу отримав назву UBR . Крім того існує ще так званий алгоритм RED. Спочатку він був запропонований для пакетних мереж: він добре себе зарекомендував при роботі с протоколом CP. RED в мережах CP/IP CP – протокол, що орієнтований на з’єднання, в зв’язку з чим він має ряд особливостей. CP починає свою роботу з процедури встановлення з’єднання і узгодження (синхронізації) основних параметрів, таких як розмір вікна підтвердження та максимальний розмір пакету. Після синхронізації CP відразу посилає стільки пакетів, скільки допускає розмір вікна підтвердження. Подібний вибух навантаження не є небезпечним для швидкісних мереж. Проте в комплексних мережах, де можуть існувати низькошвидкісні ділянки і перевантажені комутатори, непередбачена поява великої кількості пакетів може призвести до істотного зниження пропускної здатності (що зумовлено втратами трафіка і наступною його ретрансляцією). В сучасних реалізаціях протоколу CP уникнути цих неприємностей дозволяє механізм Slow S ar . У випадку використання Slow S ar протокол CP, після синхронізації пакетів, спочатку відсилає один пакет, потім (коли отримано підтвердження на його доставку) – два, чотири, і так до тих пір, поки кількість пакетів, що передаються одночасно, не буде відповідати розмірам вікна підтвердження. При втраті хоча б одного з пакетів джерело починає процедуру Slow S ar знову. В різних реалізаціях CP ( CP ahoe, CP Re o) кількість пакетів, з якої починається передача, і коефіцієнт збільшення кількості пакетів можуть динамічно залежати від часу поширення пакетів (Rou d- rip ime – R ). Це дає можливість адекватно реагувати на стан мережі. Алгоритм RED дозволяє контролювати навантаження мережі за допомогою вибіркового випадкового знищення деяких пакетів, що спонукає протоколи, схожі на CP, зменшувати швидкість передачі. При втраті хоча б одного пакету протокол CP починає процедуру Slow S ar спочатку: це знижує об’єм трафіку, що надходить в мережу. Найдоцільніше не чекати повного перевантаження мережі (тоді буде видалений весь трафік), а вже на підступах до небезпечної ділянки вибірково знищувати окремі пакети, інформуючи тим самим джерела навантаження про поточну пропускну здатність мережі. Крім того, алгоритм RED в мережах CP/IP допомагає позбавитись від проблеми, відомої під назвою “тотальна синхронізація”. Вона виникає, коли декілька джерел, що працюють через один і той же перевантажений сегмент мережі, дізнаються про втрати пакетів.
Остановим свой взгляд на какой-нибудь массовой задаче и посмотрим, чем отличаются друг от друга составляющие её единичные задачи. Мы видим, что они отличаются своими исходными данными. Для каждой единичной задачи умножения исходным данным служит конкретная пара чисел. А для каждой единичной задачи на решение квадратного уравнения исходное данное - это конкретное квадратное уравнение. Решением же массовой задачи является общий метод, дающий для каждой из составляющих её единичных задач решение этой задачи. Если предложенный общий метод состоит в последовательности строго детерминированных операций, ведущих от исходного данного к результату, он называется конструктивным, или эффективным, или алгоритмическим, или, короче, алгоритмом. Таким образом, можно говорить об алгоритме сложения столбиком, об алгоритме умножения столбиком, об алгоритме решения квадратных уравнений и т. п. Алгоритмы играют в математике, да и во всей нашей жизни, большую роль - особенно в связи с развитием компьютерной технологии. Само слово «алгоритм» достаточно интересно: это, возможно, единственный математический термин, имеющий в своей этимологии географическое название
1. Нові комп’ютерні технології обробки та класифікації інформації у контрольно-аудиторському процесі
2. Технологія приготування страв та кондитерського виробу
3. Java технологія и основні риси та перспективи застосування
9. Порівняльний аналіз ефективності та складності швидких алгоритмів сортування масивів
10. Розробка алгоритмів та складання програм на мові програмування MS VisualBasic for Application
12. Особливості поєднання старовинної кухні та новітніх технологій на прикладі ПП "Картопляна хата"
13. Технологія сиру твердого "Углічеського", проект цеху та аналіз показників якості
15. Технологія продажу шкільно-письмових товарів та канцелярського приладдя
Электронный звуковой плакат "Живая география". 
Глобус Марса. 
Блюдо "Пасхальное", диаметр 22 см. 19. Методи та технології інтерактивного навчання
26. Технология возведения одноэтажного промышленного здания
27. Влияние космоса на современные информационные технологии
29. Полная история танков мира
31. Прибуткове оподаткування підприємств, проблеми та шляхи розвитку в Україні
32. Цивільний та арбітражний процес
Контейнер прямоугольный, 1850 мл. 
Папка-портфолио для школьника, на 4 кольцах, 20 файлов, 10 вкладышей. 33. Нова економична политика та ии законодавче оформлення
34. Конституцiя США та реальнi права громадян
36. Право власностi та право повного господарського ведення: спiльне та вiдзнаки
37. Разработка технологии по изготовлению книжного издания по искусству
41. Были ли в Германии плавающие танки накануне Второй Мировой Войны?
42. Ctp-технология, глубокая печать, брошюровочно-переплетные процессы
44. Автоматизированные информационные технологии в офисе
45. Современные сетевые и информационные технологии
46. Информационные технологии в экономике. Основы сетевых информационных технологий
47. Разработка технологии ремонта, модернизации сервера с двумя процессорами Pentium
48. Управление потоками данных в параллельных алгоритмах вычислительной линейной алгебры
Блокнот "Дневник совы". 
Набор профессиональных фломастеров Edding "E-1880/4S" (0.25, 0.35, 0.5, 0.7 мм) 4 штуки. 
Игровой набор "Мультифункциональный грузовик с мини-бульдозером и запчастями". 49. Безопасность информационных технологий
50. Проблемы использования и пути развития интернет-компьютерных технологий в России
51. Использование Интернет-технологий для обеспечения информативности населения
52. Компьютерные сети Информационных технологий
53. Технология PLC (Power Line Communication)
57. Использование лазеров в информационных технологиях
58. Определение эффективности применения информационной технологии
59. Основные технологии накопителей на магнитной ленте
60. Технология беспроводной передачи информации на примере технологии Bluetooth
62. Языки и технология программирования. Начальный курс /Pascal/
63. Технология разработки программного обеспечения
Карандаши цветные, трехгранные, 18 цветов. 
Противень глубокий "Mayer & Boch", мраморная крошка, 30,9 см. 
Стульчик-сумка для кормления и путешествий с пеленальной площадкой. 65. Информационные технологии в экономике. Разработка информационных технологий.
66. Написание игровой программы Tetris и описание алгоритма
67. Информационные технологии в управлении (Контрольная)
68. Лабораторные работы по теории и технологии информационных процессов
69. Понятие алгоритма, его свойства. Описание алгоритмов с помощью блок схем на языке Turbo Pascal
73. Технология обработки графической информации в базовом курсе информатики
75. Адаптивное параметрическое оценивание квадратно-корневыми информационными алгоритмами
76. Применение алгоритма RSA для шифрования потоков данных
77. Новые информационные технологии обучения в математике
78. Технология производства низина. Антибиотические свойства низина
79. Использование компьютерных технологий в деятельности милиции
80. Воздействие целлюлозно-бумажной промышленности на окружающую среду. Природосберегающие технологии
Механическая настольная точилка. 
Полотенце вафельное "Лаванда", банное, пляжное, 100х150 см. 
Мелки в пластиковом держателе, 9 цветов. 81. Использование алгоритмов при изучении орфографии в начальных классах
84. Дистанционное обучение: идеи, технологии, проблемы и перспективы
89. Новые информационные технологии обучения в математике
90. Основы промышленного рыболовства и технология рыбных продуктов
91. Технология приготовления блюд
93. Ассортимент технология приготовления, оформление пирогов из дрожжевого теста
94. Избирательные технологии в современной России
95. Цифровые технологии и политика
96. Информационные технологии в социально-экономическом и политическом анализе
Настольная игра "Колорама". 
Фломастеры "Замок", 50 цветов. 
Средство для мытья люстр "UNiCUM", 500 мл. 97. Технология плавки и разливки магниевых сплавов
98. История технологии художественных отливок. Литье пушек
99. Изучение теории и технологии выплавки шарикоподшипниковой стали марки ШХ4
Совок большой. 
Мел белый, 72 штуки. 
