![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Проектування друкованих плат пристроїв комп’ютерних систем |
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до курсової роботи за курсом «АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЕКТУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ» на тему «Проектування друкованих плат пристроїв комп’ютерних систем» РЕФЕРАТ Пояснювальна записка до курсової роботи: 59 стор., 48 рис., 3 табл. Метою курсової роботи є: Оволодіння навиками формування опису логічного елементу в середовищі системи проектування PCAD. Структура формованого опису повинна відповідати стандартній структурі опису логічного елементу, прийнятого в системі проектування PCAD. Вивчення принципів і оволодіння навиками проектування принципових електричних схем в редакторі PCAD Schema ic. У цьому редакторі здійснюється розміщення умовного графічного позначення (УГП) елементів на робочому полі редактора, проведення електричних споучень між елементами, привласнення елементам позиційних позначень, формування шин і т.п. Оволодіння навиками трасування печатних сполучень в САПР PCAD. ЗмістВСТУП 1ПОБУДОВА КОММУТАЦІЙНОЇ СХЕМИ. ПОДАННЯ КОММУТАЦІЙНОЇ СХЕМИ У ВИГЛЯДІ ГРАФІВ І МАТРИЦЬ 2КОМПОНОВКА ЕЛЕМЕНТІВ СХЕМИ В ВУЗЛИ 2.1Послідовний алгоритм компоновки 2.2Мінімізація числа міжвузлових сполучень. 3РОЗМІЩЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ НА ПЛАТІ 3.1Послідовний алгоритм розміщення 3.2Ітераційний алгоритм розміщення елементів на платі 4ТРАСУВАННЯ СПОЛУЧЕНЬ 4.1Алгоритм Лі 4.2Алгоритм Хейса 5РОЗПОДІЛ СПОЛУЧЕНЬ ПО ШАРАХ 6РОЗРОБКА БІБЛІОТЕКИ ЕЛЕМЕНТІВ В САПР PCAD 6.1Створення символу компоненту в PCAD Schema ic 6.2Створення корпусу компонентів в PCAD PCB 6.3Створення компоненту за допомогою Library Execu ive 7РОЗРОБКА СЕМИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ПРИНЦИПОВОЇ В САПР PCAD 7.1Завантаження бібліотек 7.2Розміщення компонентів на схемі 7.3Розміщення електричних ланцюгів 7.4Розміщення шин 7.5Створення списку з'єднань 8РОЗМІЩЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ НА ПЛАТІ В САПР PCAD 8.1Упаковка схеми на друкарську плату 8.2Розміщення компонентів на платі 9ТРАСУВАННЯ ПЕЧАТНИХ СПОЛУЧЕНЬ ПЕЧАТНОЇ ПЛАТИ В САПР PCAD 9.1Установка кроку сітки 9.2Установка зазорів між провідниками 9.3Автотрасувальник Quick Rou e 9.4Обмеження для QuickRou e: 10ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПЕЧАТНОЇ ПЛАТИ. ВИСНОВОК ЛІТЕРАТУРА ВСТУП Курсова робота орієнтована на синтез та дослідження проектування друкованих плат, застосування алгоритмів розміщення елементів (послідовний алгоритм та оптимізація) на друкованій платі, компоновки (послідовний алгоритм та метод парних перестановок для оптимізації), трасування сполучень (алгоритми Лі та Хейса), розподілу по шарах. Також в курсовій роботі передбачається використання спецілаізованого програмного забезпечення – системи автоматизації проектування PCAD, а саме оволодіння навиками формування опису логічного елементу в середовищі системи проектування PCAD, вивчення принципів і оволодіння навиками проектування принципових електричних схем в редакторі PCAD Schema ic, оволодіння навиками трасування печатних сполучень в САПР PCAD. ПОБУДОВА КОММУТАЦІЙНОЇ СХЕМИ. ПОДАННЯ КОММУТАЦІЙНОЇ СХЕМИ У ВИГЛЯДІ ГРАФІВ І МАТРИЦЬ Елементами комутаційної схеми є автономні конструктивні одиниці - мікросхеми. Для переходу від принципової схеми до комутаційної необхідно на принциповій схемі виділити групи елементів, що складають окремі мікросхеми і замінити їх одним елементом комутаційної схеми.
Перехід від електричної принципової схеми до комутаційної схеми виконується в наступній послідовності: Всі елементи схеми зображуються в вигляді умовних графічних позначок, у вигляді прямокутника, всередині якого записаний порядковий номер елементу (мікросхеми). При цьому різноманітні логічні елементи, розташовані в одному корпусі мікросхеми. Контакти роз’єму, т. т. Всі вхідні і вихідні сигнали, вважаються контактами фіктивного елементу D0. На рис. 1.3. наведена комутаційна схема, відповідна принциповій схемі, зображеній на рис. 1.2. Всі електричні ланцюги комутаційної схеми послідовно нумеруються: V1, V2,.V38. Кожний електричний ланцюг (безліч еквіпотенційних виводів елементів називається комплексом. Існує також поняття елементного комплексу. Елементний комплекс - це безліч елементів комутаційної схеми, об'єднаних одним електричним ланцюгом. Всі елементні комплекси на комутаційній схемі необхідно пронумерувати послідовним рядом чисел, починаючи з одиниці. Номера елементних комплексів доцільно проставляти у контактів всіх елементів, об'єднаних одним елементним комплексом. Граф елементних комплексів (ГЕК) складається з: вершин, відповідних елементам (тип D); вершин, відповідних елементним комплексам (тип V); ребер, відповідних електричним сполученням. Рисунок. 9.1 – Прилад Рисунок. 9.1 - Мікросхеми Рисунок. 9.1 – Комутаційна схема ГЕК можна описати за допомогою матриці елементних комплексів Q (рис. 1.4): Q = qє m ґ , де m - кількість елементів D; - кількість ланцюгів. Рисунок. 9.4 - Матриця елементних комплексів (продовження) V1 V2 V3 V4 V5 V6 V7 V8 V9 V10 V11 V13 V14 V15 V16 V17 V18 V19 D0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 D1 1 1 1 1 1 D2 1 1 D3 D4 1 1 D5 1 1 1 1 1 1 1 1 D6 1 1 1 1 1 D7 V20 V21 V22 V23 V24 V25 V26 V27 V28 V29 V30 V31 V32 V33 V34 V35 V36 V37 V38 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 На рис. 1.5 наведений зважений граф схеми (ЗГС). Він складається з: вершин, відповідних елементам D0, D1,. , D9, і ребер, що з'єднають ці вершини. Ребро, що з'єднує вершини графа Di і Dj з приписаною йому вагою, показує наявність і кількість зв'язків між елементами схеми Ei і Ej. Рисунок. 9.1 - - Зважений граф схеми ЗГС можна уявити в вигляді матриці сполучень R (рис 1.6): R=¦¦ r ¦¦ mґ m, rij - число зв'язків Di і Dj. Матриця R симетрична відносно головної діагоналі. Крім Того rii=0, i=0, , m-1. 0 1 2 3 4 5 6 7 0 0 4 0 4 2 7 7 7 1 4 0 1 0 0 2 0 0 2 0 1 0 1 0 2 0 2 3 4 0 1 0 0 0 0 2 4 2 0 0 0 0 2 3 0 5 7 2 2 0 2 0 1 0 6 7 0 0 0 3 1 0 0 7 7 0 2 2 0 0 0 0 Рис. 9.1 - Матриця сполучень КОМПОНОВКА ЕЛЕМЕНТІВ СХЕМИ В ВУЗЛИ Послідовний алгоритм компоновки Компоновка елементів може здійснюватися різноманітними методами. В курсовій роботі застосований послідовний алгоритм компоновки. Сутність задачі полягає в розподілі комутаційної схеми на частини (вузли) з наступними обмеженнями: кількість елементів (КЕ) вузла не повинна перевищувати 6, кількість зовнішніх виводів (В) вузла повинно бути менш або рівно 17. В алгоритмі закладений принцип мінімізації зовнішніх виводів вузла при максимізації внутрішньо вузлових зв'язків.
Послідовність рішення. Перед початком компоновки безліч нерозподілених елементів включає D0 (фіктивний елемент, що об'єднує всі зовнішні виводи схеми), D1, D2, D3, D4, D5, D6, D7. Фіктивний елемент D0 назначаємо в фіктивний вузол 0 (r=0). Після цієї безлічі нерозподілених елементів Ir= (D1, D2, D3, D4, D5, D6, D7). Починаємо компоновку вузла Т1 (r=1) (табл. 2.1): А) для кожного з нерозподілених елементів (безліч Ir при r=1) обчислюємо функціонал L1 - кількість електричних ланцюгів (комплексів), якими даний елемент Xr зв'язаний з безліччю ще нерозподілених. де Ir - безліч нерозподілених елементів. В якості базового елементу вузла r (при r=1) вибираємо перший по порядку елемент з максимальним значенням L1. Це D2. Елемент D2 виключаємо з безлічі нерозподілених елементів Ir (r=1). Б) для кожного з нерозподілених елементів розраховуємо значення функціонала L2, що показує число зовнішніх зв'язків вузла (отриманого доданням до вже розподіленого елементу D2 чергового кандидата) з безліччю інших елементів схеми, включаючи D0. Кількість зовнішніх висновків вузла рівно числу ланцюгів, що зв'язують елементи вузла з елементами, що не входять до вузла. Ті елементи, для яких здійсненна умова L2 В, (де В=17), виключаються на даному кроку з числа кандидатів в вузол, що формується; ці елементи позначені зірочкою. де - вузол з l елементами; s - вузли ,що сформувалися; . Для кандидатів ,що залишилися розраховуємо функціонал L3. Функціонал L3 - це число ланцюгів, що з'єднують розглядуваний елемент-кандидат з безліччю елементів даного вузла. Для призначення в вузол вибираємо той елемент, що має максимальне значення L3. Якщо таких елементів декілька, то слід вибирати перший по порядку, що має найменшу величину L2. На даному кроку це D5. Елемент D5 виключаємо з безлічі нерозподілених. Отже, в перший вузол тепер розподілені елементи D2 і D5. Формування вузла буде завершене, коли число елементів в ньому досягне даного (КЕ=5), або не знайдеться жодного кандидата, додавання якого не порушить умови L2Ј В (B=17). В) Для елементів ,що залишилися нерозподіленими, розраховуємо функціонали - L2, L3. По вище наведеним правилам визначаємо черговий елемент вузла D4. Г) В результаті аналогічних розрахунків визначаємо наступний елемент вузла Т1-D1. На цьому компоновка першого вузла завершена, тому що додавання наступного кандидату порушить умову L2Ј В (B=17). Виконуємо компоновку вузла Т2 (табл. 2.1, r=2.). Закінчення формування цього вузла відбувається по досягненню заданого числа елементів в вузлі (КЕ=5) та виконання умови L2Ј В (B=17). Це елементи: D3, D7. Д) Елемент D6, що залишився, розміщуємо в вузол Т3 Всі елементи розподілені. Результатами компоновки є схеми внутрішньовузлових сполучень вузлів Т1, Т2, Т3. Таблиця 9.2 - Таблиця компоновки елементів схеми r Dr1 L1 Gr1 Dr2 L2 L3 Gr2 Dr3 L2 L3 Gr3 Dr4 L2 L3 Gr4 Dr5 L2 L3 1 D1 1 D2 D1 8 1 D2 D1 14 1 D2 D1 17 1 D1 D3 22 - D2 4 D3 9 1 D5 D3 16 1 D4 D3 19 - D2 D6 21 - D3 2 D4 9 - D4 14 2 D5 D6 18 - D4 D7 24 - D4 4 D5 11 2 D6 20 - D7 21 - D5 D5 4 D6 14 - D7 17 2 D6 3 D7 11 2 D7 3 2 D3 2 D3 D6 16 0 D3 D6 23 - D6 0 D7 13 2 D7 D7 2 3 D6 Мінімізація числа міжвузлових сполучень Основою даного алгоритму компоновки є використання ітераційного процесу обміну місцями елементів, що належать різноманітним вузлам з метою мінімізації числа міжвузлових сполучень.
За цим пішли такі вагомі багатотомні публікації, як «Словник української мови», «Історія української літератури», «Історія українського мистецтва» й дуже детальна «Історія міст і сіл України», якої не мали навіть росіяни. Намагаючись піднести українську науку й тим самим підняти престиж української культури, інтелігенція зосередилася не лише на традиційних гуманітарних дисциплінах, а й вимагала створити в республіці можливості для розвитку таких сучасних галузей знань, як ядерні дослідження та кібернетика. Так, у 1957 р. в Києві було засновано комп'ютерний центр, що в 1962 р. став Інститутом кібернетики й вивів Україну на провідну роль у цій галузі в СРСР. З'являлися численні україномовні журнали з природничих і суспільних наук. Українська інтелектуальна еліта, цілком очевидно, збиралася використати створені десталінізацією можливості для поширення сучасних знань українською, а не російською мовою. Оскільки Хрущов визнав, що багато жертв сталінського терору були репресовані незаконно, дедалі гучніше лунали вимоги реабілітувати їх
1. Автоматизоване проектування комп’ютерних систем
2. Видавнича діяльність. Комп’ютерні видавничі системи
3. Використання комп’ютерних технологій в сучасному діловодстві
4. Загальна характеристика злочинів у сфері комп’ютерної інформації
5. Будова та принципи комп’ютерних мереж
9. Комп’ютерні віруси. Класифікація
10. Комп’ютерні мережі та їх призначення
11. Комп’ютерні тренажерні системи
12. Нові комп’ютерні технології обробки та класифікації інформації у контрольно-аудиторському процесі
13. Основи комп’ютерної графіки
14. Побудова ліній та точок з допомогою комп’ютерної графіки
15. Розробка довідково-інформаційної бази Факультету комп’ютерних систем
16. Загальні системи комп’ютерної графіки
17. Пакетний фільтр. Ефективний захист комп’ютерних мереж
20. Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія у діагностиці пухлин головного мозку
25. Плата за землю
26. Формы и системы заработной платы
27. Организация заработной платы на предприятии
28. Современные системные платы
29. Расчет платы за выбросы загрязняющих веществ в атмосферу от передвижных источников
30. Технология изготовления печатных плат
31. Разработка модели повседневного платья
32. Складання логічних схем з метою проектування комбінаційних пристроїв
33. Методы размещения и трассировки печатных плат на примере модуля памяти
34. Разработка технологического процесса сборки и монтажа печатной платы «Пульт ДУ»
35. Формы пользования и владения землей в России. Плата за землю
36. Учет заработной платы в России и за рубежом
37. Учет труда и заработной платы на Украине
41. Анализ теории заработной платы Адама Смита
42. Регулирование заработной платы и политика доходов
43. Планирование труда и заработной платы
45. Сущность заработной платы, ее формы и системы
46. Заработная плата
47. Современные методы организации заработной платы
48. Заработная плата — цена труда на рынке труда
49. Заработная плата в капиталистическом обществе
50. Заработная плата и "золотое сечение"
51. Планирование заработной платы и численности рабочих
52. Перечень экзаменационных вопросов и билетов политика доходов и заработной платы осенний семестр 2000
58. За что вы платите деньги своему пиарщику
59. Печатные платы
60. Заработная плата как основной принцип справедливости
61. Методика аудиторської перевірки розрахунків з робітниками та службовцями по заробітній платі
62. Безналичный порядок выплаты заработной платы
63. Заработная плата
64. Понятие заработной платы. Ее виды
65. Заработная плата
66. Инфляция и заработная плата
67. Анализ и прогнозирование фонда труда и заработной платы
68. Заработная плата
69. Кредитна система комерційних банків в налагоджені платіжного і розрахункового механізму в Україні
73. Сучасні форми і системи заробітної плати
74. Функции заработной платы и их проявление в условиях рыночной экономики
75. Заработная плата и доходы населения в России и развитых странах
77. Экономическое содержание заработной платы
78. Автоматизация учета труда и заработной платы на малом предприятии
79. Бухгалтерский учет заработной платы
80. Виды заработной платы и формы оплаты труда
81. Заработная плата
82. Планирование труда и заработной платы
83. Учет и начисление заработной платы
84. Кавказские немцы армянского плато
85. Процесс изготовления печатной платы
89. Уголовная ответственность за несвоевременную выплату заработной платы
90. Учет труда и заработной платы
91. Заработная плата и особенности оплаты труда в Российской экономике
92. Операції банку з платіжними картками та напрями підвищення їх ефективності
93. Порівняльна характеристика платіжних інструментів
95. Виды удержаний из заработной платы и организация их учета
96. Заработная плата
97. Методика аудита расчетов по заработной плате
98. Облік нарахувань на оплату праці та утримань із заробітної плати працівників